Вереснева «кастація» аналоговнєтної ППО

Знакові та найдорожчі втрати російського війська за минулий місяць

П’ята осінь повномасштабної агресії РФ проти України почалася для окупантів із гучних провалів їхньої протиповітряної оборони. За даними Генерального штабу ЗСУ, у вересні російська ППО стрімко втрачала ефективність не лише вздовж лінії фронту, а й у глибокому тилу – від Брянської області до Краснодарського краю.

Серед найгучніших епізодів місяця – успішні удари по об'єктах Чорноморського флоту, масштабні пожежі на російських військових аеродромах із втратою транспортної авіації та гелікоптерів, а також ювілейна, 300-та підтверджена ціль у межах операції «ППОпад», яку реалізують Сили безпілотних систем.

Докладніше про дороговартісні зразки російської військової техніки, знищені українськими ударами у вересні, — у черговому огляді Укрінформу.

СПОЙЛЕР МІСЯЦЯ ТА ІНШІ «ЛИШЕНЬКА»

Серію вересневих «жирних» цілей, уражених Силами оборони України, відкрила РЛС «Каста-2Е2». У перший день місяця наші ударні безпілотники влучили в антену та апаратну машину цієї станції в районі Вишневого Запорізької області.

Прикметно, що цей мобільний трикоординатний «аналоговнєт» знищили саме ті українські дрони, для виявлення яких він і призначався. Комплекс мав фіксувати повітряні цілі на малих і гранично малих висотах, які намагаються прослизнути нижче радіолокаційного горизонту. Заявлена дальність огляду локатора цього типу — до 150 кілометрів, а малорозмірний дрон, що летить на висоті 60 метрів, «Каста» здатна помітити приблизно за 30–44 кілометри — залежно від висоти підйому антени. Втім, в українському степу ці тактико-технічні характеристики окупантам не надто допомогли. Вартість знищеної техніки — понад 60 мільйонів доларів.

Спойлер: це була не остання зустріч «Касти» з українськими безпілотниками у вересні.

У ніч на 3 вересня українські підрозділи уразили в Севастополі десантний катер БК-16, а також мобільний комплекс радіоелектронної боротьби «Красуха-4».

Катер БК-16 проєкту 02510 призначений для перевезення та висадки десанту, зокрема на необладнаному узбережжі. Також окупанти використовують подібні плавзасоби для патрулювання та виконання протидиверсійних завдань. БК-16 оснащують кулеметним і гранатометним озброєнням; катер може взяти на борт до 19 десантників і розвивати швидкість до 45 вузлів (понад 83 кілометри за годину).

Точну ринкову вартість цього швидкісного транспортно-десантного плавзасобу виробництва «Рыбинской верфи» (концерн «Калашников») у відкритих джерелах державних закупівель РФ не оприлюднюють.

Для порівняння: його шведський прототип — CombatBoat 90 (CB90), на основі якого концептуально створювали БК-16, — на міжнародному ринку коштує близько 2,5–3 мільйонів доларів.

Тож можна орієнтовно припустити, що вартість ураженого в Севастополі катера становить від 2 до 3 мільйонів доларів США — залежно від установленого навігаційного обладнання, специфікації італійських дизельних двигунів і бойового дистанційно керованого модуля.

Уражена тієї ж ночі «Красуха-4» за вартістю співмірна з катером, хоча має інше призначення. Комплекс радіоелектронної боротьби дальньої дії 1РЛ257 «Красуха-4» призначений передусім для придушення бортових радарів літаків і гелікоптерів, радіолокаційних станцій, супутників радіолокаційної розвідки, а також радіолокаційних засобів безпілотників.

Ця «вундерваффе» складається з двох окремих машин на чотиривісному шасі КамАЗ-6350. Одна несе антенний блок на розсувній штанзі, а друга – три параболічні антени.

Заявлена росіянами дальність роботи комплексу становить від 150 до 300 кілометрів, однак фахівці зазначають, що ці показники значною мірою є рекламними та рідко підтверджуються в реальних бойових умовах.

Російські «Красухи» неодноразово знищували або захоплювали Сили оборони України. Один із перших випадків захоплення вцілілого комплексу в повному складі стався біля Києва ще в березні 2022 року. Згодом його передали західним партнерам для вивчення.

Того ж дня оператори підрозділу «Баліста» Сил спеціальних операцій додали до списку ворожих втрат пускові установки ЗРК С-300 і «Бук-М3». Вартість однієї пускової установки зі складу зенітного ракетного комплексу С-300 (наприклад, типу 5П85ТЕ2 чи 5П85СМ2) становить орієнтовно від 20 до 25 мільйонів доларів США.

Своєю чергою, самохідна вогнева установка (СВУ) зі складу найсучаснішого російського ЗРК середньої дальності 9К317М «Бук-М3», прийнятого на озброєння у 2016 році, обходиться бюджету країни-агресорки в 12–15 мільйонів доларів.

Таку високу вартість окремої бойової машини зі складу цього ЗРК зумовлює її інноваційна РЛС. На відміну від старих радянських модифікацій сімейства «Бук», кожна сучасна СВУ «Бук-М3» обладнана власною багатофункціональною радіолокаційною станцією з фазованою антенною решіткою. Теоретично це дає змогу машині працювати автономно та самостійно виявляти цілі навіть у разі знищення командного пункту чи головного локатора дивізіону. Принаймні, саме так стверджують рекламні матеріали російського оборонного концерну «Алмаз-Антей».

ТРИВИМІРНИЙ DEEP STRIKE

У ніч на 6 вересня під удар Сил оборони України потрапив військовий аеродром «Ростов-на-Дону», де після вибухів спалахнула масштабна пожежа. Атака виявилася результативною: українські воїни уразили радіолокаційну станцію «Подльот» і два зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцирь-С1».

Як і згадана раніше «Каста», «Подльот» спеціалізується на виявленні повітряних цілей на малих і гранично малих висотах. У поєднанні з іншими засобами ППО такі радари мають фіксувати низьколітаючі об’єкти та передавати координати для їхнього перехоплення. Відповідно, «Панцирі» забезпечували ближнє прикриття РЛС і летовища. Проте тієї ночі вони не змогли захистити навіть самі себе.

Орієнтовна вартість ЗРГК «Панцирь-С1» на внутрішньому російському ринку становить 12 мільйонів доларів, а радіолокаційної станції 48Я6-К1 «Подльот» — 5 мільйонів доларів США. За внутрішніми цінами державного оборонного замовлення РФ це понад 700 мільйонів рублів.

У ніч на 7 вересня українські оператори Департаменту активних дій ГУР уразили літак Су-24 в окупованому Криму. Вартість цих фронтових бомбардувальників радянського виробництва коливається від 6 до 25 мільйонів доларів США — залежно від модифікації, технічного стану та року оцінювання.

Зокрема, базовий розвідувальний Су-24МР експерти оцінюють приблизно в 6 мільйонів доларів, тоді як залишкова балансова або модернізаційна вартість ударних версій фронтового бомбардувальника Су-24М з урахуванням установленого сучасного обладнання та озброєння на міжнародному ринку озброєнь може сягати 24–25 мільйонів доларів.

Наступного дня в Козачій бухті Севастополя під удар потрапив швидкісний патрульний катер проєкту 12150 «Мангуст».

Ці морські платформи належать до кораблів 4-го рангу. Із 2000 року їх виробляють на суднобудівному заводі «Вимпел» у місті Рибінську. Окупанти використовують їх у Чорному морі як багатоцільові глісувальні катери для спецслужб (ФСБ), прикордонників і протидиверсійних підрозділів ВМФ.

«Мангусти» здатні розганятися до 50 вузлів (93 км/год) завдяки полегшеному корпусу з алюмінієво-магнієвого сплаву. Довжина катера становить 19,8 метра, ширина — 4,6 метра. На озброєнні він має морську тумбову кулеметну установку калібру 14,5 мм (КПВТ) або дистанційний бойовий модуль, два автоматичні гранатомети АГС-17, протидиверсійний гранатомет ДП-64 і два ПЗРК («Ігла» або «Верба»).

За державним оборонним замовленням РФ швидкісні патрульні катери «Мангуст» закуповували за ціною понад 125 мільйонів рублів (близько 3 мільйонів доларів США) за одиницю.

НОВОРОСІЙСЬКИЙ БАДА-БУМ

У ніч на 9 вересня українські військові підготували росіянам головний вересневий сюрприз. Під комплексний вогневий удар Сил оборони потрапила ретельно захищена військово-морська база в Новоросійську. Після аналізу додаткових даних Генеральний штаб ЗСУ повідомив про результати атаки, підтвердивши ураження щонайменше трьох російських кораблів: малого морського тральщика «Железняков», фрегата «Адмирал Эссен» і великого десантного корабля проєкту 11711 «Петр Моргунов».

Фрегат Чорноморського флоту РФ «Адмирал Эссен» — носій крилатих ракет «Калібр» — фігурував у наших оглядах і раніше. Упродовж повномасштабної війни Сили оборони атакували його щонайменше чотири рази. Останній удар, за наявними повідомленнями, повністю вивів корабель з ладу, тож ракетоносець вартістю понад 300 мільйонів доларів наразі потребує тривалого й дорогого ремонту та не може продовжувати обстріли українських міст.

Інші дві посудини – новачки в бойових зведеннях українського Генштабу.

До комбінованої операції Сил оборони в Новоросійську 9 вересня 2026 року великий десантний корабель «Петр Моргунов» жодного разу не потрапляв під удар українських дронів чи ракет.

Цей гігант — один із найсучасніших і найдорожчих кораблів Чорноморського флоту РФ: його вартість оцінюють у понад 100 мільйонів доларів США. Росіяни ввели його в експлуатацію лише наприкінці 2020 року. На відміну від великих десантних кораблів старих радянських проєктів, «Петр Моргунов» має повну водотоннажність 6600 тонн і здатний перевозити до 13 важких танків або 36 БТР, а також до 300 десантників.

Тривалий час цей величезний корабель залишався справжнім «привидом» для української розвідки. Він зайшов до Чорного моря лише в січні 2022 року — за місяць до повномасштабного вторгнення — у складі великого десантного угруповання Північного флоту РФ. Однак росіяни практично не залучали його до бойових операцій, побоюючись втратити гордість свого десантного флоту, і тримали в резерві.

Ба більше, командування Чорноморського флоту так ретельно переховувало корабель у закритих акваторіях Чорного моря, що OSINT-аналітикам тривалий час не вдавалося зафіксувати велетня ні в бухтах Севастополя, ні біля відкритих причалів Новоросійська.

Коли схованку розкрили, стоянка в закритій гавані Новоросійська перетворила цю гору плавучого заліза на зручну мішень для модернізованих українських ракет. У результаті «Петр Моргунов» уперше «познайомився» з українським богом морів і зазнав критичних уражень.

Малий морський тральщик «Железняков» до комбінованої атаки 9 вересня 2026 року також не потрапляв під удари Сил оборони України. Цей корабель проєкту 12660 «Рубин» упродовж повномасштабного вторгнення базувався на військово-морській базі в Новоросійську, яку донедавна вважали відносно безпечним тилом російського флоту.

Оскільки «Железняков» призначений для очищення фарватерів від мін і не залучався до штурмових чи десантних операцій поблизу українського узбережжя, його пріоритетність як цілі для Сил оборони була дещо нижчою, ніж у носіїв «Калібрів» чи великих десантних кораблів. Так тривало, доки Україна не розпочала системно виводити з ладу корабельну інфраструктуру РФ. Орієнтовна вартість малого морського тральщика «Железняков» проєкту 12660 «Рубин» становить 25–30 мільйонів доларів США.

Висока ціна корабля протимінної оборони зумовлена його унікальною конструкцією та спеціалізованим військовим обладнанням. Корпус тральщика виготовлений зі спеціального сплаву з наднизькою магнітною проникністю, а критичні вузли оснащені системами розмагнічування. Це захищає судно від підриву на надчутливих магнітних і донних мінах під час прокладання безпечних фарватерів для інших кораблів. Також корабель оснащений складними й дорогими радіолокаційними станціями пошуку мін, дистанційно керованими підводними апаратами та важкими глибоководними тралами.

Оскільки в Росії на весь військово-морський флот залишилося лише два діючі кораблі цього проєкту (один у Чорному морі, інший — на Північному флоті), ураження «Железнякова» означає для окупантів не лише фінансові втрати, а й суттєву прогалину в обороні власного чорноморського узбережжя.

Тоді ж, паралельно з рейдом на Новоросійськ, у районі Анапи, за повідомленням командувача СБС Роберта «Мадяра» Бровді, знищили палубний винищувач Су-33 і гелікоптер Мі-8. Також у районі Геленджика уразили дві радіолокаційні станції — «Каста-2Е2» та 92Н6 зі складу ЗРК С-300/С-400.

У чому унікальність рідкісних літаків Су-33 та важливість РЛС 92Н6 ми розповідали у попередніх оглядах.

КАСКАД «ПРОПУЩЕНИХ»

У наступні дні вересня українські підрозділи продовжили полювання на російську військову техніку. 10 вересня в Брянській області уразили три радіолокаційні станції — у Павлині, Картушині й Антонівці. Серед них була й РЛС «Небо-СВ», вартість якої становить від 10 до 15 мільйонів доларів США. Ці радари є пріоритетними цілями для українських deep strike-операцій, адже намагаються виявляти маршрути далекобійних українських безпілотників і ракет.

У ніч на 11 вересня в Таганрозі Сили оборони України уразили два зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцирь-С1», а в Брянській області — ще одну радіолокаційну станцію. Наступної доби СБУ завдала удару по військових об’єктах у районі Таганрога: під прицілом опинилися два склади безпілотників, виробничий об’єкт FPV-дронів, ЗРГК «Панцирь-С2», резервуар із пальним і РЛС П-18 «Терек». Ринкова ціна новітнього «Панциря» другої модифікації для внутрішнього ринку РФ становить близько 12 мільйонів доларів США.

13–14 вересня українські сили уразили ще одну РЛС 92Н6 зі складу С-400 у Сочі. У Брянській області під удар потрапили одразу три радіолокаційні станції, а поблизу аеродрому «Саки» — радіосистема ближньої навігації.

15 вересня на тому самому летовищі українські захисники уразили ще один Су-24. А в ніч на 17 вересня в районі Вигоничів Брянської області уразили дві пускові установки С-400 — ті самі, з яких російські війська обстрілювали балістичними ракетами прилеглі українські території.

Окремий епізод місяця — атака на аеродром «Ростов-на-Дону (Центральний)» у ніч на 17 вересня. На території об’єкта зафіксували пожежу, що супроводжувалася детонацією.

Генштаб і СБУ повідомили про ураження транспортних літаків Ан-26 та Ан-12, а також трьох гелікоптерів. Шість бортів — одним ударом.

ТРИСТА ЮВІЛЯРІВ І ДЕВ’ЯТЬ НЕВДАХ

19 вересня командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді повідомив, що операція СБС «ППОпад-2026» досягла позначки у 300 уражених або знищених одиниць і комплексів російської ППО. Ювілейною ціллю стала установка ЗРК «Бук-М3» поблизу Українки на тимчасово окупованій частині Запорізької області.

За даними СБС, до загального результату увійшли 162 зенітні ракетні й ракетно-гарматні комплекси, 124 радіолокаційні комплекси та 14 комплексів РЕБ. Лише впродовж 10–18 вересня українські підрозділи уразили ще 26 засобів ППО, а від початку місяця до 18 вересня — 37. У цьому переліку — «Бук-М1», «Тор-М2», «Тунгуска», «Оса», «Каста-2Е2», «Небо-СВ», «Небо-М», «Терек», «Імбір» та інші засоби.

До речі, у звіті командувача СБС за період із 10 до 18 вересня ураження РЛС типу «Каста-2Е2» згадуються тричі: поблизу селища Шабельське в Краснодарському краї РФ, біля Чорногорівки на Луганщині та в районі Вишневого на Запоріжжі.

Після «ювілейного» звіту командувача СБС список ворожих втрат продовжив поповнюватися.

20 вересня Генштаб повідомив про ураження РЛС «Небо-У» в районі Балки на Донеччині. Цей комплекс — одна з найдорожчих і найважливіших радіолокаційних станцій на озброєнні армії РФ, адже здатний виявляти повітряні цілі на відстані до 600 кілометрів і на висоті до 75 кілометрів. Тож біля української Балки разом із димом розвіялися близько 100 мільйонів доларів США, витрачених на його виробництво.

Того ж дня в донецьких степах поблизу Пікуз зустрічі з українським дроном не уникнув ще один радіолокаційний комплекс «Каста-2Е2».

23–24 вересня в районах Чехограда та Якимівки на Запоріжжі Сили оборони України знову вивели з ладу «Касту» та П-18.

25 вересня поблизу Новошахтинська Ростовської області під удар укотре потрапила РЛС 39Н6 «Каста-2Е2» — цього разу разом із РЛС 64Л6 «Гамма-С1». У контексті огляду втрат російського дороговартісного озброєння та військової техніки остання станція є надзвичайно «жирною» ціллю. Її орієнтовна ринкова вартість становить близько 20–25 мільйонів доларів США. Ця мобільна трикоординатна РЛС сантиметрового діапазону спроможна виявляти цілі на відстані від 10 до 300 км у звичайному режимі та до 400 км — у спеціальному, супроводжуючи водночас до 100 повітряних об’єктів. Одна з особливостей цього комплексу — здатність розпізнавати тип цілі за її унікальним радіолокаційним «підписом»: літак, ракета, крилата ракета чи БпЛА.

26 вересня «лишенько» наздогнало ще одну РЛС П-18 «Терек» у Донецькій області. У Ростовській області уразили «Панцирь-С2». Через добу Генштаб підтвердив ураження такого самого ЗРГК у районі Сельця Брянської області.

Нарешті, наприкінці вересня українські військові завдали удару по РЛС «Каста» в Мангуші на Донеччині. Вона стала дев’ятою підтвердженою радіолокаційною станцією-невдахою цього типу, ураженою за перший місяць осені.

Вересень завершився так само, як і почався, — символічною «кастацією» російської ППО.

Іван Ступак, Київ

Фото ілюстративні, з відкритих джерел.