Енергетичний терор РФ є доповненням війни, а не альтернативою прориву на фронті - Гончар

Енергетичний терор, який Росія застосовує проти України, не є альтернативою успіхам на фронті, а лише доповнює загальну воєнну стратегію Кремля.

Про це сказав в інтерв’ю Укрінформу президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

Аналізуючи удари РФ по енергетичній інфраструктурі України, він зауважив: «Це не альтернатива, а доповнення. Тут немає нічого принципово нового – можна побачити історичні паралелі».

За словами експерта, на початкових етапах вторгнення Росія намагалася наслідувати дії США, застосовуючи масовані ракетні удари. «Логіка проста: "чому американцям можна, а нам – ні?” Саме тому ми побачили удари крилатими ракетами за зразком дій США на Балканах у 1999 році чи в Іраку у 1991-му», – сказав Гончар.

Водночас він наголосив, що Кремль ігнорує принципову різницю між цими кампаніями. «Там були чіткі цілі – зупинити війну, покарати агресора, звільнити окуповані території. Росія ж намагається механічно відтворити цю логіку, не розуміючи її обмежень», – пояснив експерт.

За словами Гончара, нинішні удари є частиною концепції комплексного ураження. «Це не лише енергетична війна, а й атаки по логістиці, залізниці, об’єктах оборонно-промислового комплексу. Уся стратегія зводиться до однієї ідеї – зламати фронт через злам тилу», – наголосив він.

Експерт назвав цю тактику спробою морально-психологічного тиску на суспільство: «Те, що умовно можна назвати концепцією “холодомору”: використати холод, темряву й перебої з енергією як інструмент тиску».

Гончар підкреслив, що Росія вже намагалася реалізувати цю ідею взимку 2022–2023 років, але недооцінила стійкість української енергосистеми та суспільства. «Тактика змінюється, кількість дронів і ракет зростає, але принципово ситуація не змінилася», – зауважив експерт.

Як повідомляв Укрінформ, постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко заявив, що вторгнення Росії в Україну включає продуману стратегію терору через систематичне знищення цивільної інфраструктури, особливо в умовах суворої зими.