Україна починає будувати систему захисту критичної інфраструктури – Держспецзв'язку

Україна починає будувати систему захисту критичної інфраструктури відповідно до найкращих світових практик та чинних вимог європейського законодавства.

Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє пресслужба Держспецзв'язку.

«Україна вивчає директиви ЄС NIS 2 (EU 2022/2555) та RCE (EU 2022/2557) щодо захисту критичної інфраструктури та співпрацює з країнами, які вже розпочали їхнє впровадження», – цитує пресслужба заступника голови Держспецзв'язку Олександра Потія.

Як зазначається, Україна плідно співпрацює з Американською агенцією з кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури (CISA), яка має провідний досвід у питаннях захисту об'єктів критичної інфраструктури (ОКІ). Держспецзв'язку та CISA уклали меморандум про співпрацю, вже були проведені навчання відповідно до методики CISA.

Читайте також: Україна отримала від Польщі майже 1,5 тисячі тонн обладнання відновлення інфраструктури

Держспецзв'язку, як уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України, зараз напрацьовує необхідну нормативно-правову базу. В Україні створені секторальні переліки об'єктів критичної інфраструктури. Незабаром має бути ухвалена постанова КМУ про затвердження порядку ведення Реєстру критичної інфраструктури. Поява реєстру стане важливим кроком для координації захисту ОКІ.

У пресслужбі повідомили, що реєстр міститиме інформацію про реєстраційний номер ОКІ, оператора та форму власності, країну реєстрації, КВЕД основної діяльності, кінцевого бенефіціарного власника / контролера та інше. Відповідальними за категоризацію об'єктів критичної інфраструктури та потрапляння інформації до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури є секторальні органи разом з операторами об'єктів критичної інфраструктури.

Читайте також: Україні потрібно понад $1 мільярд на відновлення енергосистеми – Герус

Також зазначається, що відповідати за захист об'єктів критичної інфраструктури будуть безпосередньо її оператори. Функціональні органи беруть участь у реагуванні на кризові ситуації, пов'язані із гарантуванням безпеки та стійкості критичної інфраструктури. Наприклад, ЗСУ – від ракетних обстрілів, СБУ – проти диверсій, Держспецзв'язку – проти кібератак.

Своєю чергою, уповноважений орган координує діяльність суб'єктів національної системи захисту, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури та фактично представляє критичну інфраструктуру у владі.

«Ми зобов'язані проводити аналіз ризиків та загроз і подавати цю інформацію до КМУ та РНБО, щоб вони здійснювали необхідні планування – бюджетні та інші», – пояснив заступник голови Держспецзв'язку. Він додав, що ОКІ першої категорії критичності зможуть розраховувати на національний пріоритет у захисті.

Читайте також: Кабмін спрямував залишки коштів ЄІБ на відновлення обʼєктів будівництва та інфраструктури

Потій також повідомив, що в Держспецзв'язку вже триває робота над нормативно-правовим урегулюванням процесу паспортизації ОКІ та розробленням і затвердженням проєктних загроз національного рівня.

Як повідомлялося, від жовтня 2022 року по лютий 2023-го по українській енергосистемі було випущено 1 500 ракет і дронів-камікадзе, 100 з-поміж них вразили великі енергетичні об'єкти. Унаслідок обстрілів Україна втратила 61% генерації. Для проходження наступної зими потрібно вже зараз активізувати зусилля для підготовки до загроз та захисту енергетичної інфраструктури.