Гійом Бопер, командувач місії NSATU
Наші пріоритети для України - захист неба, стабілізація фронту та забезпечення оперативної глибини
20.11.2026 08:40
Гійом Бопер, командувач місії NSATU
Наші пріоритети для України - захист неба, стабілізація фронту та забезпечення оперативної глибини
20.11.2026 08:40

17 листопада, у день чергового засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», Укрінформ записав у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі ексклюзивне інтерв’ю з командувачем NSATU – місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України – генерал-лейтенантом Гійомом Бопером (Guillaume N. Beaurpere). Це його перша розмова зі ЗМІ відтоді, як 3 серпня цього року він обійняв цю посаду.

NSATU відповідає за координацію військової допомоги Україні та підготовки її Сил оборони за участю країн Альянсу й партнерів. У розмові з Укрінформом генерал Бопер пояснив, як місія перетворює політичні зобов’язання союзників на конкретну підтримку та практичні спроможності українського війська.

Серед ключових тем інтерв’ю – розбудова комплексної системи протиповітряної та протиракетної оборони України, зокрема постачання озброєнь; адаптація військової підготовки до бойового досвіду українців та уроків сучасної війни; розвиток професійної військової освіти, сержантського корпусу й нового покоління військових лідерів. «Люди важливіші за залізо», – наголошує генерал. Також говорили про взаємосумісність Сил оборони України з НАТО, протидію асиметричним загрозам, захист логістичних маршрутів від російських гібридних дій та роль кіберпростору й радіоелектронної боротьби у війнах майбутнього.

НАША МІСІЯ БУЛА Б НЕМОЖЛИВОЮ БЕЗ ВНЕСКУ УКРАЇНСЬКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ

- Пане Бопере, почнімо з політичної складової. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте та українське командування домовилися зосередитися на синхронізації допомоги союзників зі стратегією України на полі бою. Як саме NSATU перетворює ці політичні зобов’язання найвищого рівня на реальні військові спроможності на передовій уже сьогодні?

- NSATU було створено спеціально для координації й синхронізації підтримки України з боку Альянсу та партнерів. Ми робимо це за кількома напрямами. Вони охоплюють підготовку особового складу та координацію навчань у різних установах, координацію матеріально-технічного забезпечення та підтримки життєдіяльності військ – ідеться саме про внески з боку Альянсу. Також це розвиток бойових спроможностей сил з урахуванням майбутніх потреб українського війська, відповідно до змін ситуації на полі бою, та забезпечення взаємосумісності з країнами НАТО. Тобто те, як саме ми розбудовуємо цю взаємосумісність з Україною.

Інший критично важливий аспект – представництво ЗСУ в нашому підрозділі. Ми не змогли б виконувати свої завдання без внеску Генерального штабу, який забезпечив присутність фахівців за всіма напрямами. Це дає нам змогу належно розуміти потреби української сторони та ефективно координувати й синхронізувати нашу роботу.

NSATU ФОКУСУЄТЬСЯ НА ІНТЕГРОВАНОМУ ПІДХОДІ ДО БЕЗПЕКИ УКРАЇНСЬКОГО НЕБА

- Переходячи до одного з найактуальніших питань, пригадаємо, що Державний департамент США нещодавно схвалив продаж Україні 500 ракет PAC-3 для систем Patriot, проте оголошені терміни постачання припадають на 2030–2033 роки. Чи можливо прискорити постачання цих ракет Україні за рахунок союзників – шляхом зміни черговості замовлень або передачі ракет з їхніх власних запасів із подальшим поповненням?

- Усе це потребує координації та синхронізації. Але не можна розглядати протиповітряну оборону виключно крізь призму ракет-перехоплювачів для Patriot. Це має бути інтегрований підхід до протиповітряної та протиракетної оборони, що передбачає ешелонований захист від балістичних ракет, крилатих ракет, а також реактивних ударних безпілотників.

Тому ми зосереджуємося на всій екосистемі ППО, узгоджуємо її розвиток з політичними пріоритетами й зобов’язаннями і забезпечуємо їхню координацію та синхронізацію під час постачання озброєння нашим українським партнерам. Саме так ми перетворюємо політичні рішення на дії.

Зрештою, щодо самих перехоплювачів PAC-3: ми також дуже тісно співпрацюємо з коаліціями спроможностей, які працюють над розвитком військового потенціалу України. І знову ж таки підкреслю, що для мене як для професійного військового протиповітряна оборона – це набагато більше, ніж просто ракети до Patriot. Звісно, це ключовий стратегічний актив, але йдеться про комплекс засобів – від високотехнологічних наземних систем ППО до оборонних дій винищувальної авіації та засобів повітряного перехоплення.

Усе це має забезпечуватися спільними зусиллями всього Альянсу.

- А чи підготувало NSATU спеціально до засідання «Рамштайну» якісь конкретні пропозиції щодо перерозподілу ресурсів союзників або прискорення постачання озброєнь?

- Наше завдання – не розробляти політичні пропозиції, а визначати потреби. Ми робимо це через Конференцію з рамкової програми розвитку оперативних спроможностей (OFDeF), яку скликаємо кожні чотири місяці й під час якої отримуємо запити безпосередньо від українців. Ці потреби формуються у Комплексний перелік потреб України (Comprehensive Ukrainian Requirements List), який затверджує мій командувач – Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR). Після чого цей перелік передається на розгляд країнам Альянсу.

У цьому переліку потреб є і ракети-перехоплювачі для Patriot. Те, наскільки швидко держави вирішать надати частину цих перехоплювачів, є політичним рішенням. За останні шість місяців союзники вже передали певну кількість, і ми розраховуємо на нові зобов’язання щодо постачань уже найближчим часом.

НАТО ОТРИМУЄ КОРИСТЬ ВІД УРОКІВ, ЯКІ ЗАСВОЮЄ УКРАЇНА

- А яка на сьогодні ситуація з міжнародним обміном розвідувальними даними? Адже ми бачимо різні повідомлення та різні сигнали… Тож який реальний стан справ?

- Можу сказати, що обмін розвідданими не входить до мандата NSATU. Зазвичай це питання регулюється двосторонніми домовленостями між Україною та суверенними державами. Для мене головне – зосередитися на завданнях нашої місії: повторюся, це координація підготовки, розвиток спроможностей, узгодження підтримки та забезпечення України всім необхідним для захисту неба, стабілізації фронту й підтримання оперативної глибини.

На мою думку, значно цікавішим у контексті обміну інформацією є питання засвоєних уроків (lessons learned), які ми черпаємо з бойових дій в Україні. Саме в це русло я б спрямував розмову. Адже ми на власні очі бачимо, як змінюється характер війни у XXI столітті. Ми отримуємо величезну користь, вивчаючи ті самі уроки, які засвоюють українці. В Альянсі створено дуже потужну екосистему аналізу бойового досвіду. Я вважаю, що для кожного представника NSATU це чудова нагода вчитися безпосередньо на досвіді, який наші українські партнери здобувають на полі бою.

- У мене якраз є запитання на цю тему. Сучасна війна в Україні ставить під сумнів багато традиційних уявлень НАТО щодо структури військ, застосування артилерії, контролю повітряного простору… Як NSATU адаптує свої програми підготовки, щоб українські військові могли готуватися до реальних, наявних загроз, а не до сценаріїв із підручників?

Саме Україна визначає вимоги та створює навчальні програми, адаптуючи їхній зміст до актуальних потреб

- Хоча NSATU не розробляє навчальні програми, ми координуємо дії з Генеральним штабом ЗСУ, і саме Україна визначає вимоги та створює навчальні програми, адаптуючи їхній зміст до актуальних потреб. Ми лише координуємо тренувальні внески партнерів і стежимо за тим, щоб ця програма узгоджено впроваджувалася по всьому Альянсу. Тож провідна роль тут належить українцям. І я вважаю це абсолютно правильним, адже вони найкраще відчувають потреби передової. Українці виконують феноменальну роботу, передаючи досвід із поля бою безпосередньо до навчальних центрів. Вони дуже ефективно роблять це всередині України. І ми також маємо приклади, коли інші партнери спираються на український бойовий досвід під час підготовки за межами України.

Гадаю, саме в цьому полягає ключ. Цикл адаптації відбувається за лічені тижні, а іноді й дні: зміна обстановки на передовій одразу зумовлює зміни у програмі навчального центру. Йдеться про систему, достатньо гнучку, щоб миттєво реагувати на нагальні потреби фронту.

Таким чином відбувається безперервне оновлення навчальних програм на основі фронтового досвіду, а українські військовослужбовці, які пройшли передову, стають критично важливою частиною інструкторського корпусу, що готує власних солдатів на основі реального бойового досвіду.

МИ РАДІ ЗАПРОШУВАТИ УКРАЇНЦІВ НА НАШІ НАВЧАННЯ ЯК НАСТАВНИКІВ І ПАРТНЕРІВ

- А чи відбувається щось подібне вже всередині самого НАТО? Чи вивчаються ці уроки та чи впроваджуються вони так, щоб війська союзників могли адаптуватися так само швидко, як, на жаль, змушені робити українці сьогодні?

- Ми як Альянс, безперечно, можемо багато чого навчитися з цього конфлікту і з того, як діють українці. Водночас вважаю, що НАТО вже має дієві механізми для інтеграції уроків, винесених з поля бою, у власну систему.

Навчання НАТО безпосередньо ґрунтуються на тому, що ми спостерігаємо та вивчаємо в Україні й інших зонах бойових дій

У структурі NSATU діє група з вивчення бойового досвіду, яка підпорядкована нашому управлінню підготовки, але також забезпечує даними підрозділи підтримки та розвитку спроможностей. Крім того, ця група пов’язана партнерськими відносинами з іншими структурами всередині НАТО, що відповідають за трансформацію Альянсу. Зокрема під егідою Командування ОЗС НАТО з питань трансформації (SACT), Спільного центру аналізу та вивчення досвіду (JALLC/JATEC) та інших органів, які впроваджують зміни в НАТО.

Ми всі пов’язані між собою, постійно обмінюємося інформацією і на цій основі напрацьовуємо спільні рішення. І це підводить нас до найважливішого – до формування змісту майбутніх навчань і тренувань самого Альянсу. Тож навчання НАТО безпосередньо ґрунтуються на тому, що ми спостерігаємо та вивчаємо в Україні й інших зонах бойових дій.

- Чи вважаєте ви позитивним те, що Україна тепер бере участь у деяких із цих навчань?

- Я вважаю, що українські партнери виявляють надзвичайну готовність ділитися своїм досвідом. Вони дуже відкриті, хоча ми маємо розуміти, що вони прямо зараз ведуть війну, тож змушені тримати баланс. Але щоразу, коли я спілкуюся з українцями – а я дуже регулярно працюю з Генеральним штабом, – вони охоче діляться своїм досвідом і висновками. І коли є така можливість, ми з задоволенням запрошуємо їх долучатися до наших навчань як спостерігачів, радників, наставників і навіть партнерів.

ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ МАЮТЬ БУТИ ВЗАЄМОСУМІСНИМИ З АЛЬЯНСОМ

- Ви згадали Конференцію з рамкової програми розвитку оперативних спроможностей (OFDeF). Під час останньої зустрічі наголошувалося на важливості переходу від лише підтримання здатності вести війну до побудови війська, здатного її виграти. Як NSATU переорієнтовує свої механізми, щоб Україна змогла створити таку вирішальну силу стримування в майбутньому?

- Мене дуже надихає те, наскільки далеко ми просунулися в межах формату конференції OFDeF. Провідну роль там відіграє саме Україна, і я переконався в цьому на власні очі під час моєї першої участі в такому заході у вересні, де Генеральний штаб представив надзвичайно ґрунтовний огляд ситуації на полі бою та своїх критичних потреб. Тож це перша важлива риса OFDeF та адаптації: необхідно розуміти реальну ситуацію на землі. Ідеться не про те, щоб Альянс щось нав’язував Україні, а про те, щоб Україна чітко формулювала свій комплексний перелік потреб. Гадаю, у межах OFDeF ми робимо це дуже ефективно, і тут безперечно відбулася суттєва еволюція.

Другий ключовий елемент OFDeF – це постійний фокус на взаємосумісності: як нам готувати, підтримувати та розвивати в Україні боєздатне військо, яке буде взаємосумісним із партнерами, членами Альянсу та самим НАТО.

Я вважаю це надзвичайно важливим аспектом OFDeF, який завжди перебуває в центрі нашого порядку денного під час роботи з українцями. Якщо ми проводимо підготовку – на якій доктрині вона має базуватися? Якщо ми підтримуємо та забезпечуємо певну спроможність – чи існує така спроможність у НАТО і чи є вона взаємосумісною з Альянсом з погляду майбутнього розвитку сил? Ось ці два аспекти адаптації OFDeF я оцінюю вкрай позитивно.

ХАРАКТЕР ВІЙНИ ЗМІНЮЄТЬСЯ ДУЖЕ ШВИДКО, ЩО ВИМАГАЄ СТРІМКОЇ АДАПТАЦІЇ

- Зупинімося детальніше на оборонно-промисловому аспекті. Як NSATU сприяє прямому спільному виробництву, передачі технологій або оперативним випробуванням в Україні, щоб скоротити наявні цикли ремонту та зміцнити місцеве оборонне виробництво? І чи допомагає цьому доступ України до програми DIANA?

Головний урок війни в Україні – це те, як армія змушена адаптуватися безпосередньо в бойовому зіткненні з ворогом, адже характер війни змінюється блискавично

- Гадаю, перша частина вашого запитання стосується перенесення уроків з цього поля бою назад в Альянс. Це критично важливо. Аспект засвоєних уроків тут є ключовим, і один із головних висновків полягає в тому, як наблизити промислову базу до тактичного краю, щоб швидше впроваджувати інновації та стимулювати зміни й трансформацію всередині війська.

Для мене як для професійного військового головний урок війни в Україні – це те, як армія змушена адаптуватися безпосередньо в бойовому зіткненні з ворогом, адже характер війни змінюється блискавично. Тому необхідна опора на оборонно-промислову базу. Одним із проєктів, над яким ми дуже тісно працюємо з українцями, є концепція посилених ремонтних центрів (enhanced repair centers) – ідея наближення ремонтних потужностей для відновлення техніки ближче до лінії фронту. У такому центрі в одному місці об’єднуються можливості як оборонної промисловості, так і системи логістики та матеріально-технічного забезпечення, щоб максимально швидко відновлювати техніку, готувати фахівців і повертати техніку в стрій набагато ближче до зони тактичних дій.

Це лише один із прикладів проєктів, які ми реалізуємо з українськими партнерами. Переконаний, що ширша оборонна індустрія має взяти на озброєння цей український досвід, щоб усвідомити критичну важливість максимального зближення оператора на полі бою, системи закупівель і виробника. Це ключовий урок.

ЛЮДИ ВАЖЛИВІШІ ЗА ЗАЛІЗО, Й УКРАЇНА ПОДІЛЯЄ ЦЮ ДУМКУ

- Це стосується техніки. Проте сама лише зброя не виграє воєн – їх виграють лідерство та інституційна стійкість. Яку роль відіграє NSATU у розширенні професійної військової освіти в Україні, розвитку лідерства та інституційних реформах у Збройних Силах України для підтримки новосформованих бригад?

Українці дуже зацікавлені у формуванні міцного професійного сержантського корпусу, який є основою будь-якої західної армії

- Мені дуже подобається це запитання. Вважаю його надзвичайно важливим. Люди важливіші за «залізо» – у цьому немає жодних сумнівів. І українці щиро поділяють цю думку. Один з напрямів, у якому вони дуже тісно співпрацюють із нами, – це розвиток лідерства та професійна військова освіта. Ми куруємо та координуємо цю роботу через наше управління підготовки. Це пріоритет для Головнокомандувача, і весь Генеральний штаб зосереджений на цьому. Йдеться не лише про професійний розвиток офіцерського складу – необхідно враховувати й наші програми підготовки сержантського складу. Українці дуже зацікавлені у формуванні міцного професійного сержантського корпусу, який є основою будь-якої західної армії, і вони це чудово розуміють.

Існує величезне прагнення розширити командно-штабну підготовку на рівні корпусів і бригад, щоб створити єдину доктринальну основу для навчання та професійного зростання. Водночас це виклик на покоління вперед: у це потрібно інвестувати вже сьогодні, щоб змінювати армію від покоління до покоління. Молоді командири, які зараз приходять в українське військо, – це майбутні генерали, майбутні очільники армії. Тому правильна та стандартизована підготовка лідерів і професійна військова освіта з міцним базовим фундаментом є абсолютно критичними для майбутнього Збройних Сил України.

- До речі, вражає, скільки вже є молодих українських генералів, які пройшли передову та стрімко піднімаються кар’єрними сходами.

- Історія знає чимало прикладів воєн, які змінюють армії саме таким чином, прискорюючи просування найбільш здібних бойових командирів, котрі дуже швидко здобувають високі військові звання.

NSATU ДУЖЕ СЕРЙОЗНО СТАВИТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ СВОЇХ ЛОГІСТИЧНИХ МАРШРУТІВ

- Повернімося до підтримки України – до логістики та технічної складової. Ми бачимо, що Росія продовжує розширювати свою зловмисну діяльність у «сірій зоні» по всій Європі, зокрема в кіберпросторі, атакуючи критичну інфраструктуру, вдаючись до диверсій, дезінформації тощо. Як NSATU протидіє цим асиметричним загрозам для захисту своїх ланцюгів постачання та логістичних хабів?

- Я розглядаю захист військ і об’єктів (Protection) як одну з бойових функцій, невід’ємних від будь-якої військової діяльності чи операції. Тож ми ставимося до захисту максимально серйозно. Йдеться про захист наших людей, самої місії та матеріально-технічних засобів.

Ми дуже тісно співпрацюємо з приймаючими країнами, через територію яких здійснюється транзит обладнання, дотримуємося їхніх законів і правил та забезпечуємо повну відповідність їхнім протоколам безпеки. Ми пильно за цим стежимо: контролюємо, про що говоримо в соціальних мережах, стежимо за своєю поведінкою в публічному просторі. Оперативна безпека є невід’ємною частиною нашої діяльності, як і в будь-якій військовій операції.

Загалом я вважаю, що у нас вибудувана надійна система. Ми маємо чудових партнерів по всьому Альянсу, які підтримують нашу місію на кордонах багатьох держав, завдяки чому ми можемо доставляти допомогу вчасно, безпечно та надійно.

НАТО ПОВНІСТЮ ВИЗНАЄ НОВІ ВИМІРИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ: КІБЕРПРОСТІР ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИЙ СПЕКТР

- І ще трохи про кіберсферу. Театр воєнних дій в Україні став, мабуть, найінтенсивнішим у світі середовищем для радіоелектронної боротьби (РЕБ) та кібероперацій. Як NSATU сприяє інтеграції в реальному часі у сфері кіберзахисту та електронної протидії між українськими кіберфахівцями та фахівцями Альянсу?

- Насамперед скажу, що кіберпростір – це повноцінний вимір ведення бойових дій (warfighting domain). Це вже закріплено в нашій доктрині. Електромагнітний спектр також є окремою операційною сферою, і багато в чому вона є сферою запеклого протиборства та постійного придушення. Це невід’ємна реальність будь-якої сучасної військової операції. Коли ми формуємо уявлення про війни майбутнього, то вже не можемо розглядати бойові дії лише в традиційних вимірах – на суходолі, на морі та в повітрі. Електромагнітний спектр і кіберпростір безумовно стануть невід’ємною частиною майбутніх воєн.

Тому ми враховуємо це під час координації підготовки та забезпечення українців необхідним обладнанням, щоб вони могли зберігати перевагу в цих умовах жорсткого протистояння. Ми робимо це на основі зворотного зв’язку від Генерального штабу ЗСУ, дбаючи про те, щоб навчальні програми – від базової підготовки новобранців до командно-штабних курсів корпусного рівня – охоплювали ці сфери ведення війни та вчили інтегрувати їх у подальші дії.

Наше управління підтримки враховує потребу в обладнанні, зазначеному в Комплексному переліку потреб України, де засоби радіоелектронної боротьби, радіолокаційні станції та системи придушення незмінно фігурують як критично важливі компоненти для стабілізації лінії фронту вже сьогодні. А в управлінні розвитку спроможностей ми постійно думаємо про потреби наступного етапу, щоб наші коаліції спроможностей також працювали на випередження цих викликів.

NSATU – ЦЕ «КОМАНДА КОМАНД»

- Управління допомогою від десятків країн-партнерів передбачає роботу в умовах різних політичних ландшафтів, оборонних запасів і національного законодавства про закупівлі. Як NSATU забезпечує довгострокову згуртованість коаліції та запобігає фрагментації підтримки протягом багаторічних циклів розвитку збройних сил?

Ми перетворюємо окремі національні внески на спільне зусилля, консолідуємо його та передаємо допомогу українцям

- Єдність та узгодженість коаліції – це і є наша місія. Саме цим ми займаємося: координуємо та синхронізуємо. Це наш мандат. І я вважаю, що ми робимо це дуже добре – не лише з партнерами по НАТО, а й з країнами поза межами Альянсу. Ми перетворюємо окремі національні внески на спільне зусилля, консолідуємо його та передаємо допомогу українцям. І тут я знову повертаюся до нашої взаємодії з Генеральним штабом ЗСУ. Саме це дозволяє нам усім діяти в унісон, оскільки пріоритети та потреби визначає Генштаб. Коли кожен партнер чітко розуміє ці потреби й пріоритети, сформовані українським командуванням, це дозволяє всім нам спільно бачити, чого саме потребують наші партнери.

І зрештою, це справжній підхід «команди команд» (team of teams). Він передбачає об’єднання численних команд з Альянсу, Європейського Союзу та інших країн-партнерів поза НАТО в єдину структуру. Ми часто говоримо про це всередині NSATU: хоча кожен має свої завдання, усіх нас об’єднує спільна мета – підтримати Україну. Це допомагає зберігати згуртованість і синхронізувати наші дії.

МАЙБУТНЯ АРХІТЕКТУРА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ БУДЕ УТРИМУВАТИСЯ УКРАЇНОЮ ЗА ПІДТРИМКИ ЄВРОПИ

- Окрім завершення нинішньої активної фази конфлікту, кінцевою метою є створення такого військового потенціалу, який зробив би майбутню російську агресію практично немислимою. Якою NSATU бачить свою роль у побудові повоєнної оборонної архітектури України, що надійно взаємодіятиме зі стандартами та процедурами НАТО?

- Насамперед скажу, що цей процес має очолювати сама Україна за підтримки Європи. Мандат NSATU – це робота «тут і зараз»: наше завдання полягає в координації та синхронізації підготовки, підтримки, матеріально-технічного забезпечення та розвитку сил сьогодні – для тієї боротьби, яку українці змушені вести сьогодні і завтра, протягом зими. Зараз наша увага зосереджена саме на цьому, хоча ми завжди тримаємо в полі зору майбутнє. А погляд у майбутнє передусім фокусується на взаємосумісності з НАТО та на тому, як сформувати майбутні Збройні Сили України, повністю сумісні з їхніми партнерами.

Другий момент, до якого я знову повернуся, – це люди та інституції. Саме тут ми вже зараз закладаємо зерна майбутнього війська та взаємосумісної армії України.

Ми робимо ставку на людей, розвиваємо їх професійно, залучаємо до належних програм підготовки лідерів і зміцнюємо інституції, які забезпечуватимуть цей розвиток на багато років уперед. Я вважаю ці інвестиції ключовими, і ми реалізуємо їх через наше управління підготовки та координацію навчального процесу.

- Українські сили нарощують свої спроможності вже сьогодні – очевидно, за допомогою та сприяння НАТО. Нині ми почули від Президента Зеленського новину про успішну операцію з ураження Кримського мосту. Вона готувалася кілька тижнів, були застосовані дрони та ракети, внаслідок чого частина мосту обвалилася в море, що фактично заблокувало судноплавство з Азовського моря до Чорного. Як би ви прокоментували це досягнення?

- Я знову повернуся до місії NSATU. Ми координуємо підготовку, координуємо підтримку та координуємо розвиток спроможностей. Є три пріоритети. По-перше, це захист неба, тобто забезпечення інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони для захисту критичної національної інфраструктури, населення України та її бойового потенціалу.

По-друге, стабілізація фронту, яка вимагає відповідних спроможностей, і ми зосереджуємося також на них.

І по-третє, ми фокусуємося на здатності українців підтримувати оперативну глибину ударів по противнику, і саме українська сторона визначає вимоги для цього.

Ми вносимо відповідні запити до Комплексного переліку потреб України, який передається країнам Альянсу, після чого координуємо доставку відповідної допомоги в Україну.

Євген Матюшенко, Брюссель

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-