реклама

Молдова: операція Кремля з дестабілізації

Блоги
Укрінформ
Молдова: операція Кремля з дестабілізації
Гагаузія, Придністров’я та перехід до повітряного тиску 

Російська стратегія щодо Республіки Молдова не передбачає прямої воєнної інтервенції як основного сценарію. Москва прагне не допустити остаточного закріплення європейського курсу країни, послабити центральну владу та створити осередки постійної внутрішньої напруги. У такий спосіб кремль розраховує змусити Кишинів зосередитися на подоланні внутрішніх криз замість реалізації європейського порядку денного. 

Водночас у Москві дедалі більше усвідомлюють, що змінити владу Майї Санду шляхом вуличних протестів або електорального реваншу буде складно. Цьому перешкоджають внутрішня консолідація, активна робота молдовських спецслужб і підтримка України, Румунії та ЄС. Тому протягом найближчих трьох місяців кремль може перейти до жорсткіших методів тиску. Якщо політичне проникнення та організація протестів не дадуть бажаного результату, Москва посилюватиме диверсійні загрози й використовуватиме повітряні атаки дронами на тлі ударів по Україні. 

Архітектура підривної роботи та економічне підґрунтя 

За оцінками Служби інформації та безпеки Молдови (SIS), російські спецслужби діють за трьома основними напрямами: приховане фінансування політичних груп, одночасне провокування криз у різних сферах та масштабні інформаційні кампанії в Telegram і TikTok. У звіті SIS прямо зазначено, що в Москві працює координаційний центр, через який мережа Ілана Шора отримує фінансування, медійну й логістичну підтримку, а також супровід у питаннях протидії спецслужбам. 

Оперативні дії молдовських силовиків восени 2026 року підтверджують масштаб цієї діяльності: 

  • У вересні Національний антикорупційний центр (CNA) та Антикорупційна прокуратура (PA) провели близько 20 обшуків у справі, в якій фігурують 16 осіб. Правоохоронці викрили схему переказу криптоактивів через посередників, їх конвертації в леї та подальшої виплати готівки учасникам політичних акцій. 

  • 23 жовтня поліція та SIS провели обшуки у справі про вербування студентів і учнів профтехучилищ. Для цього використовували фейкові акаунти у Facebook, TikTok та Telegram-канал ProtestMD. За даними слідства, молодь залучали до організації насильницьких протестів і пошкодження майна. 

Додаткові можливості для таких операцій створює економічна ситуація. У жовтні 2026 року річна інфляція в Молдові прискорилася до 10,8%, а місячне зростання цін становило 2,7%. Облікова ставка Національного банку піднялася до 11%. Подорожчання енергоресурсів і продуктів Москва використовує як один із головних чинників для посилення соціального невдоволення. 

Гагаузія: створення інституційного плацдарму тиску 

15 листопада в АТО Гагаузія відбудуться вибори башкана та Народних зборів. Зареєстровано 129 179 виборців, підготовлено 67 виборчих дільниць. На посаду башкана претендують 8 кандидатів, ще 134 кандидати змагаються за 35 місць у місцевому парламенті. 9 листопада директор SIS Александру Мустяце офіційно попередив про активізацію російських спецслужб саме в цій автономії. 

Для Кремля головне завдання в Гагаузії полягає не у формальному відокремленні регіону від Молдови. Значно важливіше сформувати в Комраті стійку антикишинівську більшість, яка зможе систематично блокувати рішення центрального уряду, перешкоджати роботі податкових і правоохоронних органів, перекривати транспортні магістралі та загострювати суперечки навколо мовного питання й європейської інтеграції. 

Для зовнішньої аудиторії такі дії подаватимуться як «дискримінація меншин» і свідчення нездатності молдовської влади контролювати власну територію. 

Придністров’я: військовий шантаж, енергетична деблокада та фактор України 

Лівобережжя Дністра залишається окремим інструментом російського тиску. Тут незаконно дислокується Оперативна група російських військ (ОГРВ), а в селі Колбасна розташовані великі склади боєприпасів. 

У серпні 2026 року SIS спільно з Агентством військової розвідки Міноборони (AIM) оприлюднили розсекречену технічну оцінку цього арсеналу. За наведеними даними, там зберігається близько 14 тисяч тонн боєприпасів, зокрема приблизно 2,8 тисячі тонн чистої вибухівки. Запаси розміщені у 42 окремих сховищах. Спецслужби встановили, що в разі детонації одного ангара радіус ураження не перевищить двох кілометрів, а одночасний вибух усього арсеналу фізично неможливий. Таким чином, Москва втрачає один із головних інформаційних аргументів для залякування населення регіону. 

Водночас Кишинів зробив важливий крок до подолання багаторічної енергетичної залежності від Тирасполя. 8 листопада було введено під напругу лінію електропередачі 400 кВ Вулканешти-Кишинів завдовжки 157 км. Вона безпосередньо з'єднала Молдову з енергосистемою Румунії та ЄС, оминаючи Молдавську ДРЕС у Придністров'ї. 

Ще одним кроком Кишинева стала реакція на демонстративне нагородження в Москві лідера придністровського регіону Вадима Красносельського російським орденом Пошани. Після його повернення молдовська влада ухвалила рішення заборонити йому виїзд за межі країни строком на п'ять років. 

Важливу роль у стримуванні придністровського фактора відіграє Україна. Для Києва стабільна Молдова означає безпечний тил Одеської та Вінницької областей і надійний логістичний коридор до дунайських портів та ЄС. 

Придністровський анклав не має виходу до моря й затиснутий між Україною та правобережною частиною Молдови. За таких умов єдиним гіпотетичним шляхом для ротації російських військових, перекидання операторів БПЛА або постачання зброї залишається повітряний простір. Повітряні Сили ЗСУ підтримують над північно-західною частиною Чорного моря та прикордонними районами щільний радіолокаційний контроль і систему протиповітряної оборони. 

Будь-яка спроба російського військово-транспортного або зафрахтованого борту під дипломатичним прикриттям прорватися до аеродрому Тирасполя чи Кишинева зіткнеться з ризиком гарантованого знищення. Разом із посиленим контролем наземного кордону та продовженням санкцій ЄС проти керівництва ПМР до жовтня 2027 року це суттєво обмежує можливості Москви. До санкцій приєдналися Україна та ще сім держав. У результаті російський контингент залишається фактично ізольованим від зовнішнього підкріплення. 

Повітряний тиск як наступний рівень ескалації 

У міру того як політичні та енергетичні інструменти Кремля втрачають ефективність, дедалі більшого значення набуває повітряна загроза. За офіційними даними Міноборони Молдови, від початку 2026 року до 6 листопада зафіксовано 69 порушень повітряного простору країни. Загалом із 2022 року таких випадків було 106. 

Уже 11 листопада під час комбінованої атаки на Одещину дві російські крилаті ракети типу «Бандероль» (S8000) знову перетнули повітряний простір Молдови, зокрема пролетівши над придністровським сегментом. 

Прольоти російських дронів і ракет безпосередньо пов'язані з ударами по півдню України та спробами обійти українські мобільні вогневі групи. Однак для Кишинева це вже не лише питання контролю повітряного простору. Повторювані порушення кордону, падіння уламків і вибухівки поблизу житлових будинків створюють постійну загрозу для населення, додатково навантажують систему безпеки та посилюють суспільний запит на захист неба. 

У відповідь Кишинів розбудовує багаторівневу систему оборони за підтримки партнерів: 

  • Внутрішня координація. Протидію гібридним операціям забезпечують контррозвідка (SIS), військова розвідка (AIM), антикорупційні органи (CNA, PA), кримінальна поліція (INI), прокуратура (PCCOCS) та спецпідрозділ поліції Fulger. Їм уже вдалося домогтися визнання екстремістською пов'язаної з Шором організації «Євразія». 

  • Допомога ЄС та Румунії. Загальний обсяг оборонної підтримки Молдови через Європейський фонд миру досяг 317 млн євро. До цієї суми входить окремий пакет на 120 млн євро, ухвалений у липні 2026 року для закупівлі систем ППО середньої дальності. Румунія залучає Кишинів до безпекового інструменту SAFE, передає радари й розвідувальні дані, а також готує молдовських спецпризначенців. 

  • Співпраця з Україною. П'ятирічну Угоду про військово-технічне співробітництво, підписану 26 жовтня 2026 року, передбачено як основу для поглиблення взаємодії. Київ передає Кишиневу бойовий досвід протидії БПЛА, технології РЕБ і кіберзахисту, а також сприяє інтеграції систем моніторингу повітряного простору. 

Прогноз на найближчі три місяці (до лютого 2027 року) 

До лютого 2027 року росія, найімовірніше, намагатиметься об'єднати кілька напрямів тиску на Молдову. Йдеться про виборчу кризу в Гагаузії, зростання цін узимку, проплачені вуличні акції та спроби використати газове питання для дестабілізації ситуації на лівобережжі Дністра. 

Водночас досягнення головної стратегічної мети Кремля, усунення проєвропейської влади та зміни зовнішньополітичного курсу Молдови, наразі виглядає малоймовірним. 

Якщо спроби внутрішньої політичної дестабілізації знову не дадуть результату, Москва може зосередитися на жорсткіших гібридних методах. Серед найбільш імовірних сценаріїв: точкові диверсії проти енергетичної та транспортної інфраструктури, а також систематичні порушення повітряного простору ударними безпілотниками під час зимових атак на Україну. 

Якщо російські дрони чи ракети влучать у цивільні об'єкти на території Молдови та призведуть до загибелі людей, Кишинів опиниться перед необхідністю переглянути чинну модель реагування. Замість пасивного моніторингу повітряної обстановки може постати питання практичного залучення систем ППО України та Румунії до спільного перехоплення повітряних цілей у прикордонній смузі. 

Перше фото: facebook.com/MDAarmy

Микола Зенцев, голова експертної ради ІАЦ «Андромеда», генерал-майор запасу  

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-