Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці.

«Це має вигляд нерівної кольорової плями на небі: неначе там летить велика мильна бульбашка. Такий оптичний ефект виникає тоді, коли сонячне світло огинає дрібні перешкоди й проникає за них (дифракція), після чого світлові хвилі накладаються одна на одну, створюючи кольорові переливи (інтерференція)», – пояснили вчені.

У перистих хмарах такими перешкодами є дрібні кристали льоду, з яких вони переважно складаються. Це хмари верхнього ярусу, що в полярних регіонах «живуть» на висотах 4-6 км, де температура — від -20°С і нижче. Вони легкі та прозорі, тож на них добре видно кольорову «гру» світла.

Характер іризації залежить від розмірів кристалів, їх форми й розподілу. Кольори завжди розташовані нерівномірно, повторюючи структуру хмари. Це головним чином відрізняє іризацію від інших подібних явищ – вінця або гало.

Останні мають чітку форму кола і розташовані симетрично відносно джерела світла (хоча й із різним радіусом), а форма іризації залежить від обрисів хмари.

«До речі, це явище частіше можна спостерігати на хмарах нижнього та середнього ярусів, однак лише на їхніх краях. Це пов'язано з тим, що такі хмари - непрозорі, але водночас мають прозорі краї», – зазначили полярники.

Як повідомляв Укрінформ, українські полярники зафіксували біля антарктичної станції «Академік Вернадський» рекордну для жовтня температуру повітря +11,1°С, що є найвищим показником за всі роки спостережень.

Фото: Національний антарктичний науковий центр