Історичний державний візит голови КНР Сі Цзіньпіна у Вашингтон 23–25 вересня відбувся і став першим приїздом китайського очільника в американську столицю за останні понад десять років. 

І хоча сторони поки що не оголосили деталей домовленостей і угод, зустріч Дональда Трампа та Сі продемонструвала прагнення обох супердержав уникнути прямої конфронтації попри системне загострення глобального протистояння. 

ЧЕРВОНА ДОРІЖКА ТА ПОМПЕЗНЕ ПРИЙНЯТТЯ 

Зустріч на авіабазі Ендрюс біля Вашингтона, де літак Сі Цзіньпіна приземлився увечері 23 вересня, пройшла за найвищим дипломатичним протоколом. Китайського лідера та його дружину Пен Ліюань особисто зустрічали президент Дональд Трамп та перша леді Меланія Трамп.  

Востаннє президент США вітав так іноземного лідера 11 років тому – у 2015-му Барак Обама зустрів в аеропорту Папу Римського Франциска. А ще раніше, у 1962 році, Джон Кеннеді зустрічав так британського прем’єр-міністра Гарольда Макміллана. 

Оглядачі Associated Press зауважили, що рівень урочистостей (салют із 21 гармати, проліт стратегічних бомбардувальників B-1 та почесна варта) нагадував прийняття російського правителя Путіна на Алясці влітку минулого року. Проте цього разу протокол Білого дому був ще більш підкреслено шанобливим, бо для Пекіна, як зазначили американські дипломати, зовнішній прояв поваги до лідера має критичне значення. 

Тому американська сторона організувала зустріч у Вашингтоні так, щоб повторити саміт Трампа в Пекіні чотири місяці тому. Час на місцях був обмежений, без побічних візитів поза столицю та державної вечері в день прибуття, щоб дати високому гостю відпочити. Взаємність мала на меті наголосити на повазі та рівності двох країн, що має особливе значення для Пекіна. 

Уже після травневого візиту Трампа до китайської столиці та оголошення про побудову конструктивних китайсько-американських відносин стратегічної стабільності в експертних і політичних колах Піднебесної заговорили про те, що Вашингтон нарешті визнав Пекін рівним собі партнером і вже не дивиться на Китай згори. Особлива люб’язність глави Білого дому у Вашингтоні ще більше закріпила такий висновок. 

Ранок 24 вересня лідери розпочали з офіційної церемонії зустрічі на Південній галявині та в Рожевому саду Білого дому, на якій було майже 500 американських військових, звучали національні гімни КНР і США, а самі вони виголосили короткі вступні промови. Упродовж дня Трамп і Сі обрали помітно райдужний тон спілкування, наголошуючи на спільних поглядах, культурній схожості та партнерських зусиллях у часи Другої світової війни. 

Трамп сказав, що дві країни можуть багато чого досягти завдяки дуже хорошим міжособистісним зв’язкам, а Сі продовжив у тому ж дусі, запросивши 100 тисяч молодих американців на навчання в Китай, оголосивши про подарунок пари гігантських панд зоопарку Атланти та закликавши до тіснішої співпраці. «Я готовий працювати з вами, щоб спрямувати гігантський корабель китайсько-американських відносин стабільним курсом у майбутнє», – сказав Сі. 

Він двічі протягом дня згадав гасло Трампа «Америка понад усе» і навіть наголосив на тому, що досягнення великого відродження китайської нації та повернення величі Америки можуть йти пліч-о-пліч. «Продовжувати розвивати справу дружби між нашими двома народами та працювати разом над побудовою кращого світу», – звернувся лідер Китаю до американського колеги. 

Після їхніх коментарів у Рожевому саду відбувся огляд почесної варти та проліт військових літаків, після чого пара вирушила на двосторонні переговори за зачиненими дверима. 

Перший раунд дискусії тет-а-тет тривав менше ніж годину. Вийшовши до своїх делегацій та медіа, Сі наголосив на позиції Пекіна щодо Тайваню, закликавши американську сторону чинити помірковано і надалі виступати проти незалежності Тайваню. 

БЕЗ КОНКРЕТИКИ 

Однак за численними заявами цього дня про дружбу ховається низка проблемних питань. Від саміту ще до його початку не очікували значних проривів чи суттєвих результатів у таких складних питаннях, як штучний інтелект (ШІ), збільшення поставок рідкісноземельних корисних копалин у США, торговельні тарифи, продаж зброї Тайваню та завершення війни в Україні, конфлікт навколо Ірану і врегулювання на Корейському півострові. 

Судячи із загальної позитивної атмосфери зустрічі, Сі і Трамп залишилися задоволені цим раундом переговорів. Однак ні вони, ні їхні уряди поки що не надали хоча б якоїсь конкретики стосовно домовленостей. 

Наразі можна констатувати, що єдиним практичним підсумком є домовленість продовжити тарифне перемир’я, але лише на два місяці, до кінця року, про що оголосив міністр фінансів США Скотт Бессент за кілька годин до приземлення літака Сі. Це не зовсім те, чого хотіли в Пекіні, де наполягали на терміні до кінця президентських повноважень Трампа, та все ж результат. 

Із початку нового року, найімовірніше, епопея з тарифним перемир’ям продовжиться, і після кількох раундів консультацій сторони домовляться про наступний термін. Упевненість у такому розвитку ґрунтується на торішньому досвіді торговельного протистояння, коли адміністрація Трампа в запалі «Дня визволення» запровадила високі мита на китайські товари, Пекін відповів контрзаходами, і виявилося, що позиції США вразливі й необхідно відступати та домовлятися про тарифне перемир’я. 

У Вашингтоні з високою ймовірністю також могли домовитися про взаємне зниження мит на некритичну продукцію обсягом по 30 млрд доларів від кожної сторони. Принаймні напередодні поїздки Сі Цзіньпіна до США в медіа циркулювала інформація про завершення узгодження параметрів таких домовленостей у рамках спеціально створеної двосторонньої Торгової ради. 

Серед торговельних домовленостей можуть бути й обіцянки Китаю купувати більше американської аграрної продукції, енергоносіїв та літаків, в обмін на що США дещо послаблять обмеження на експорт до КНР високопродуктивних чипів ШІ та переглянуть жорсткі правила інвестування китайськими компаніями в американські активи. 

У питанні ШІ значного просування, вочевидь, не відбулося. Ця тема стала джерелом зростання напруженості останніми місяцями на тлі просування Пекіном і Вашингтоном власних ініціатив у цій новітній галузі (Всесвітня організація співробітництва у сфері ШІ WAICO та Pax Silica), а також звинувачень адміністрації США на адресу Китаю у незаконному використанні передових американських моделей ШІ для навчання власних. 

Заяви Трампа та Сі стосовно штучного інтелекту вказують на те, що лідери могли узгодити певні параметри спільних підходів до встановлення запобіжників у використанні ШІ з військовими цілями, щоб уникнути глобальних ризиків для людства. Однак угода між двома країнами-лідерами в розвитку цієї технології поки що не готова. 

Ще одне важливе для Штатів питання стосується рідкісноземельних мінералів, 90% світового виробництва яких контролює Китай. Ці критично важливі ресурси використовують американські виробники цілої низки високотехнологічної продукції: від чипів і телекомунікаційного обладнання до автомобілів і озброєння. Останніми місяцями Пекін економно розподіляв поставки рідкісноземельних мінералів у США, і місцеві компанії звернулися до адміністрації Трампа з проханням розв’язати цю проблему. 

Китайська сторона, найімовірніше, пішла назустріч і збільшить обсяги поставок. Але що в Білому домі пообіцяли взамін – питання без відповіді. 

УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ ТА ВПЛИВ НА РОСІЮ 

Під час саміту у Вашингтоні лідери США та Китаю обговорили і міжнародні конфлікти, що тривають. Російська війна в Україні була інтегрована в ширшу стратегію завершення конфліктів, яку поширює адміністрація Дональда Трампа. Ключовим елементом цього треку стала дипломатична ініціатива Києва, коли напередодні зустрічі у Вашингтоні Президент Володимир Зеленський на переговорах із Трампом у Нью-Йорку закликав американського колегу переконати Сі Цзіньпіна скористатися колосальним впливом Пекіна на Кремль задля деескалації у війні. 

Зеленський запропонував Трампу залучити Китай до розроблення перших конкретних кроків, зокрема взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та морському експорту зерна. Якби Пекін натиснув на Кремль задля ухвалення таких угод, це стало б реальним маркером того, чи готова Москва загалом рухатися до миру. Трамп пообіцяв передати це повідомлення голові КНР. 

Лідери США та Китаю справді обговорили «українську кризу» (як офіційний Пекін називає війну, – ред.) під час зустрічі в Білому домі. Проте жодних деталей ні китайська, ні американська сторони поки що не надають. 

Для Кремля саміт Трампа та Сі став тривожним сигналом, оскільки за лаштунками зустрічі вирішувався рівень залежності Москви від Пекіна. Аналітики Atlantic Council зазначають, що внаслідок тривалої війни Росія остаточно перетворилася на «молодшого партнера» Китаю, який повністю контролює її фінансове виживання як єдиний покупець російських енергоносіїв у достатньому обсязі. 

Проте Пекін не поспішає підписувати вигідні Москві енергетичні контракти, наприклад, щодо газопроводу «Сила Сибіру – 2». Натомість домовляється про відновлення закупівлі скрапленого природного газу (СПГ) зі Сполучених Штатів. Це демонструє, що Китай має альтернативи та маніпулює потребами Москви у власних геополітичних торгах із Вашингтоном. 

«Співпраця між Китаєм і США може не розв’язати всіх проблем у світі. Але без нашої співпраці було б важко розв’язати багато світових проблем», – сказав Сі у четвер у Білому домі. 

Для Дональда Трампа візит очільника Китаю став можливістю продемонструвати своїм виборцям лідерство та здатність укладати великі угоди з головним економічним конкурентом США. Для Сі Цзіньпіна це – підтвердження статусу Китаю як рівноправного партнера Америки і геополітичного полюса сили. 

Стосовно ж формату G2, «Великої двійки» за аналогією з елітними клубами найрозвиненіших економік планети G7 та G20, то таку думку висловив президент Трамп у травні під час візиту в Пекін. Проте в Китаї ініціативу сприйняли без ентузіазму. 

Провладні аналітики КНР відкидають можливість участі своєї країни у такому форматі зі США, наполягаючи на тому, що закриті об’єднання чи клуби не відповідають зовнішньополітичним інтересам Піднебесної. 

Тож попри глибокі ідеологічні розбіжності цей візит продемонстрував, що Вашингтон і Пекін шукають точки дотику, щоб уникнути прямого конфлікту. Чи переросте це обережне перезавантаження у тривалу стабільність, покаже час. Але перший крок до зниження градуса напруженості зроблено. 

Володимир Сидоренко, Пекін 

Фото: fmprc.gov.cn