Призначений улітку заступник міністра закордонних справ Литви Кріступас Вайтекунас розпочав новий політичний сезон із візиту до України. Для нього було важливо відвідати не тільки Київ, а й Суми. Він пояснює це не тільки потребою відкрити укриття для школи, яке Литва допомагала будувати, а й тим, що це українське прифронтове місто має корисний для Литви досвід. Адже своїми розмірами і розташуванням воно подібне до столиці його країни, Вільнюса, який від кордону з Білоруссю розділяє менше 30 кілометрів.

В інтервʼю, яке дипломат дав Укрінформу минулого тижня, він відзначає досвід України у відбитті російських загроз і закликає литовських посадовців з усіх сфер так само відвідувати нашу країну й вивчати наш опір з перших рук. Пан Вайтекунас також розповідає про можливості Литви в допомозі в зимовий період, переваги євроінтеграції України і пріоритети Литви під час головування в ЄС у 2027 році.

ЦІЄЇ ЗИМИ МИ БУДЕМО ЕФЕКТИВНІШЕ ПІДТРИМУВАТИ УКРАЇНУ

- Пане Вайтекунас, розкажіть про цілі вашого візиту до України та з ким ви плануєте зустрічатися.

- Це мій перший візит до України і до Києва як заступника міністра закордонних справ.

Україна входить до регіону, який є зоною моєї відповідальності. Литва – невелика країна. В неї немає величезних людських ресурсів, тому ми в МЗС згруповуємо держави. Україна, звичайно, є найважливішою, але мій департамент також охоплює Молдову, Азербайджан, Узбекистан та «поганих хлопців»: Білорусь та Росію.

У рамках візиту я зустрінуся зі співробітниками посольства, Міністерства закордонних справ та Міністерства оборони України. Ми також їдемо до Сум, щоб відкрити нове укриття, побудоване спільними зусиллями Литви та України.

- На пʼятий рік війни українці стикаються з численними викликами. Один із них – це російські повітряні атаки на енергоінфраструктуру взимку. Як Литва підтримає Україну цього року?

- Я думаю, що наші країни багато чого навчилися з минулої зими. Я був тут як міністр фінансів наприкінці минулої зими, у найтемніший і найхолодніший період. Тоді вночі було –20°. Тепер ми розуміємо, які компоненти енергетичної інфраструктури потрібні, і як їх можна перенести та адаптувати для використання в Україні. Тоді заклади по всьому Києву ще живили електрогенератори. Вони не можуть працювати дуже довго та не є найкращим довгостроковим рішенням.

Гадаю, цього року ми будемо ефективніше підтримувати Україну і забезпечувати постачання електроенергії українцям, якщо це буде потрібно. Деякі компоненти зі старих литовських електростанцій та трансформаторів можуть бути передані Україні.

Я знаю, що ви також готувалися – будували захист навколо трансформаторів та електростанцій. Ми бачили кілька таких по дорозі.

ЄВРОПІ ТРЕБА ЗНАЙТИ СПОСІБ ПІДТРИМАТИ УКРАЇНУ В 2027-МУ І НАДАЛІ

- Україна також стикається з дефіцитом бюджету на цей рік. Міністр закордонних справ Кястутіс Будріс запропонував використати для допомоги заморожені російські активи. Як ви плануєте переконувати інші країни-члени ЄС?

- Європа досі не змогла використати заморожені активи Росії в бельгійській установі Euroclear. Вона не знайшла спосіб гарантувати Бельгії політичну і фінансову безпеку та не переконала її. Саме тому ми створили нинішній механізм, який працює, але його буде недостатньо для підтримки України найближчим часом.

Ми продовжуємо шукати інший спосіб використання заморожених активів. Литва підтримує цю ідею. Нам потрібно знайти спосіб запевнити Бельгію, що для них це безпечно, бо коли ви тримаєте чиїсь активи, ви несете за них відповідальність – навіть коли йдеться про російське майно.

Я думаю, що це питання залишиться на столі переговорів у Брюсселі, бо так чи інакше нам потрібно буде знайти спосіб підтримати Україну у 2027 році та надалі.

Агресор повинен платити. Якщо ви тримаєте гроші агресора, ви можете і повинні їх використовувати. Але точний механізм усе ще обговорюється – ідея полягає в тому, щоб перемістити їх, наприклад, до Європейської комісії. Гадаю, політики та чиновники знайдуть спосіб їх використати, і, так чи інакше, ми підтримаємо певну форму фінансування.

- Російські ракети досі містять компоненти європейського виробництва. Чи бачите ви спосіб зупинити отримання Росією європейських деталей?

- Проти Росії вже діє багато санкцій. Наше завдання зараз – зробити так, щоб вони працювали. Деякі країни, що належать до моєї зони відповідальності як заступника міністра, – це ті, з якими нам потрібно говорити про ухилення від санкцій. Це також буде в моєму порядку денному.

НА МОЮ ДУМКУ, ПЕРЕВАГИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО ЄС ДУЖЕ ЛЕГКО ПОЯСНИТИ

- Щодо євроінтеграції України, Київ хоче відкрити всі переговорні кластери до кінця цього року. Брюссель каже, що ми виконали всі формальності, але деякі держави-члени проти. Що ще потрібно зробити Україні, щоб відкрити решту кластерів?

- Відкриття кластерів завжди мало бути процесом, заснованим на заслугах, і Україна зробила те, що потрібно було зробити. Але це стало радше політичним процесом, ніж технократичним. Що Україна може зробити, так це посилити свої дипломатичні зусилля з країнами, які її блокують, і я б сказав, що це так само стосується Литви. Ми головуватимемо в ЄС у першій половині 2027 року, тому наші дипломатичні зусилля матимуть більшу вагу тоді.

Я думаю, що всім сторонам потрібно посилити свої дипломатичні інструменти та тиск на ці країни, адже розділи вже мають бути відкритими.

- Що ви сказали би скептикам європейської інтеграції України?

- Деякі представники бізнесу та суспільства справді виступають проти розширення ЄС та вступу України. Але її переваги, на мою думку, пояснити досить легко – особливо зараз, у такий напружений та складний геополітичний період. Економічно Україна має дуже сильний сільськогосподарський сектор. Це призведе до більшої конкуренції для фермерів і створить можливості для споживачів завдяки нижчим цінам та кращому вибору. Україна також має потужну промислову базу, а її оборонна промисловість, імовірно, зараз є провідною в Європі.

Це також величезний ринок українців, які працюють, виробляють і споживають. Тож з економічної точки зору переваги досить легко пояснити.

Політично люди по-різному сприймають розширення, і саме це потребує додаткових пояснень. Мені нелегко відповісти, бо в Литві більшість суспільства оптимістично налаштована щодо ЄС та України. Є негативні голоси, але вони схильні загалом заперечувати проти багатьох аспектів нашого життя. На щастя, вони не становлять більшості литовського суспільства.

Європейська культура повинна розширюватися, щоб вижити, залучаючи нових членів – особливо тих, хто так схожий на нас, хто хоче жити так, як живемо ми, і поділяє наші цінності.

ЛИТОВСЬКІ ПОСАДОВЦІ ПОВИННІ ПРИЇЖДЖАТИ В УКРАЇНУ ЗА ДОСВІДОМ

- Розвідувальні служби повідомляють, що після псевдовиборів у Росії наприкінці вересня Кремль може вдатися до провокацій проти країн Балтії. Чого Литва очікує від Росії та Білорусі, і як вона до цього готується?

- Ми вже стикалися з гібридними атаками. Нашуміли метеозонди, які запускали до наших аеропортів. Вільнюський аеропорт розташований дуже близько до білоруського кордону, тому він є легкою мішенню, щоби порушити роботу аеропорту. Їх важко перехопити. Вони літають високо та швидко, а їх запуск майже нічого не коштує.

Навколо зондів завжди існувала неоднозначність. Вони несуть пакети з сигаретами, що залишає сіру зону у питанні, чи це контрабанда, чи гібридна атака? Для мене зрозуміло, що це гібридна атака. Інакше їх би не відправляли до аеропорту в найбільшому місті Литви.

Час від часу на нашу територію залітають дрони, але у Києві це трапляється щодня. От скільки до вас їх запускають щодня?

- Не можу точно відповісти, але зараз тривогу оголошують по десять разів за добу.

- А ми отримуємо одне сповіщення у три-чотири місяці через один дрон, що пролітає. Люди ховаються від БпЛА, який може бути за 100 км.

Ситуація у Литві відрізняється від української, але тенденція схожа: ці атаки посилюються, і ми очікуємо їх збільшення. У нас ще не було детонацій дронів, але таку можливість ніколи не можна виключати.

- Як Литва до цього готується і чого ви вчитеся в України?

- Литва має рекордний оборонний бюджет – понад 5% ВВП. Частина коштів іде на протиповітряну оборону, яку ми будуємо майже з нуля. У нас є певні можливості, але нічого близького до українських. Вважливо, щоб посадовці всіх міністерств – не лише оборони – приїжджали до України та говорили зі своїми колегами.

Як міністр фінансів я відвідував Київ, щоб поговорити з Мінфіном та Нацбанком. Тепер, як заступник міністра закордонних справ, я говоритиму з представниками МЗС. Ми також зустрінемося з неурядовими організаціями, а в Сумах – з представниками військової адміністрації. Суми цікаві тим, що це досить велике місто, розташоване дуже близько до російського кордону. Вільнюс знаходиться в подібному положенні, менш ніж 30 кілометрів до білоруського кордону.

Ми також відвідуємо компанії оборонного сектору, які виробляють дрони, щоби побачити їхню продукцію і те, як наша власна промисловість може навчитися цього.

- Якою, на вашу думку, має бути реакція ЄС на російські операції, зокрема в Німеччині, щоб запобігти подальшій ескалації?

- Вони лише доводять, що в сучасній війні не має значення, де знаходиться країна. На неї можна легко напасти, особливо за допомогою гібридних засобів, а не повномасштабного вторгнення. Росія довела, що гібридні атаки можуть відбуватися й у Європі.

Ніхто не в безпеці, і тиск на Росію, політичний та економічний, має бути ще сильнішим. Ми запровадили 21 пакет санкцій. Нам потрібно покращувати їх реалізацію, оскільки західні компоненти все ще потрапляють до Росії. Ми можемо збільшити вартість, складність та ризик для контрабандистів.

Нам також потрібно ще більше розширити санкції: на банки, на криптобізнес та інфраструктуру, яку використовує Росія. Навіть російська має слабкі місця і точки тиску.

НАЙВАЖЛИВІШІ ЦІННОСТІ США НЕ ЗМІНЯТЬСЯ КАРДИНАЛЬНО

- На мерії Вільнюса висить табличка із заявою президента Буша 2002 року: «Будь-хто, хто обере Литву своїм ворогом, також отримає у вороги Сполучені Штати Америки». Чи вірите ви в ці слова сьогодні?

- Так, вірю. Ми багато говоримо про нинішню адміністрацію у Вашингтоні та про те, як змінюється її підхід – не лише до безпеки, а й до бізнесу, економіки, навіть технологій. Ці підходи переглядаються, і це дуже різкий поворот для Сполучених Штатів.

Але я думаю, що найбазовіші та найважливіші цінності не зміняться так кардинально. Я вважаю, що Європа та Сполучені Штати залишаться союзниками, навіть якщо економічна співпраця дещо скоригується. Нові тарифи, наприклад, на мій погляд, не допомагають жодній зі сторін, але це спроба вирішити багаторічні проблеми. Якщо дане рішення не спрацює, можна знайти інше. Я думаю, що це природний процес.

Іван Косякін, Київ

Фото Геннадія Мінченка