Північна Македонія послідовно підтримує Україну від початку повномасштабної агресії Росії: приєднується до санкційної політики Європейського Союзу, надає військову та гуманітарну допомогу, а також виступає за євроатлантичну та європейську інтеграцію нашої держави. Для Скоп’є, яке пройшло складний шлях до членства в НАТО та багато років прямує до ЄС, боротьба України за власне майбутнє має особливе значення.

Під час візиту до Києва міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Північної Македонії Тімчо Муцунскі в інтерв’ю Укрінформу розповів про подальшу підтримку нашої держави, оцінив перспективи її вступу до Євросоюзу й НАТО, поділився оцінкою безпекової ситуації на Західних Балканах та протидії російському впливу в регіоні. Окремо йшлося про розвиток двосторонньої торгівлі та участь македонського бізнесу у відновленні України.

ПОГЛИБЛЕННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА В ОБОРОННІЙ СФЕРІ ПОТРЕБУЄ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТИШІ

- Як ви оцінюєте рівень підтримки України з боку Північної Македонії від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році й дотепер?

- Я б сказав, що ми зробили все, що було в наших силах. Наша підтримка багатогранна та різнобічна.

Це була політична, військова та гуманітарна допомога відповідно до внутрішніх можливостей нашої країни. Вона ґрунтувалася на наших переконаннях про надзвичайну важливість дотримання принципів міжнародного публічного права, а також на тому, що, у певному сенсі, через Україну ми захищаємо фундаментальні демократичні цінності Європи, якою ми її знаємо.

- Чи бачите ви перспективи та можливості для глибшої двосторонньої співпраці між Україною та Північною Македонією, яка є членом НАТО, у сферах оборонної промисловості, військової підготовки або постачання обладнання?

- Очевидно, що ваша країна (на жаль, унаслідок цієї війни) доклала чималих зусиль для модернізації та створення, мабуть, однієї з найпотужніших оборонних промисловостей у світі. І, звісно, однією з тем сьогоднішньої (4 вересня, – ред.) розмови з моїм колегою Андрієм Сибігою було питання співпраці між нашими оборонними промисловими базами та вивчення досвіду, яким обидві сторони можуть обмінятися, а також розгляд можливостей створення спільних підприємств або взаємних закупівель обладнання.

- Чи є якась конкретна компанія, що вже зацікавлена у співпраці з Україною у військовій сфері?

- Можу сказати, що є загальний інтерес. Як ви знаєте, оборонна промисловість підпадає під різні рівні обмежень щодо розкриття інформації. Але можу сказати, що я твердо впевнений: не лише уряди бажають співпрацювати, а й компанії з приватного сектору готові до цього.

ВСТУП ДО ЄС НЕ МАЄ СУПРОВОДЖУВАТИСЯ ЗАЛЯКУВАННЯМ ТА ПРАКТИКОЮ ОДНОСТОРОННІХ ПОСТУПОК

- Північна Македонія свого часу погодилася на зміну назви держави заради врегулювання спору з Грецією та вступу до НАТО. Сьогодні ж уряд не готовий безумовно погоджуватися на вимогу Болгарії внести зміни до Конституції та визнати болгарську меншину на рівні Основного закону задля руху до членства в ЄС. Чи таке тривале очікування на вступ не посилює євроскептицизм у македонському суспільстві, адже Північна Македонія має статус кандидата на вступ до ЄС ще з 2005 року?

- З моменту здобуття незалежності нашою країною ніколи не було сумнівів у тому, що ми були й залишаємося непохитними у своїх прагненнях до розбудови сучасного євроатлантичного суспільства. У цьому сенсі, найчастіше на прохання зовнішніх сил, ми йшли на різні поступки. З моменту здобуття незалежності нашою країною ми змінили прапор, кілька разів змінювали Конституцію, навіть змінили назву країни – завжди з обіцянкою європейського майбутнього перед нами. Але водночас це схоже на нескінченну історію.

Мета постійно зміщується, і перед нами знову постають нові двосторонні вимоги. Ми дотримуємося дуже принципової позиції. Насамперед можу сказати, що наш уряд твердо відданий процесу європейської інтеграції нашої країни, і це можна побачити на прикладі двох дуже важливих чинників.

- Що мається на увазі?

- Ми є лідером у реалізації програми реформ Європейського Союзу, а також країною, яка не лише на 100 відсотків узгоджує свою політику зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою Європейського Союзу (СЗБП), а й дуже часто реалізує те, що я називаю «СЗБП плюс», – ми виходимо за межі цього процесу гармонізації зі СЗБП ЄС. Тож ми й надалі неухильно рухатимемося до повноправного членства, оскільки вважаємо, що заслуговуємо на це. Воднораз ми не дозволимо, щоб у процесі вступу до ЄС продовжувалися залякування та практика двосторонніх домовленостей. Ми хочемо вести переговори на основі заслуг та критеріїв.

Можу сказати, що більшість нашого суспільства дуже позитивно ставиться до Європейського Союзу, і, незважаючи на різні перешкоди, про які я говорив раніше, наше суспільство залишається стійким. За останні пів року ми навіть спостерігали зростання підтримки членства в ЄС. Але також можу сказати, що наше суспільство, як показують ті самі опитування громадської думки, не готове йти на подальші двосторонні поступки. Це суспільство, яке вже давно зарекомендувало себе як проєвропейське, і ніщо не змінить цю динаміку, але ми хочемо, повторю, щоб нас оцінювали на основі наших заслуг та відповідно до критеріїв.

РОСІЯ – КРАЇНА «ОСІ ЗЛА»

- Як, на вашу думку, війна Росії проти України вплинула на країни Західних Балкан, їхні євроінтеграційні процеси та зовнішню політику?

- Росія є частиною сучасної «осі зла», яка поширює свій зловмисний вплив не лише на глобальному рівні, а й, зокрема, на Західних Балканах, оскільки прагне через певних осіб і групи в регіоні впливати на громадську думку та формувати прихильне до себе сприйняття.

Можу сказати, що наша країна дуже стійка, наш народ має дуже західноорієнтований світогляд. Без сумніву, ми й надалі вживатимемо всіх необхідних запобіжних заходів, щоб протистояти згубному впливу, який чинить Росія як частина «осі зла», – хоча вона не єдина така країна, до цієї осі згубного впливу входять й інші держави, але ми залишатимемося стійкими до цих спроб.

- Росія активно використовує гібридні інструменти для дестабілізації Західних Балкан, зокрема дезінформацію та спроби підірвати довіру до ЄС і НАТО. Наскільки серйозною вважаєте цю загрозу для Північної Македонії?

- Загроза існує, і ми бачимо цю активність, стежимо за нею, вживаємо різні запобіжні заходи. Як я вже казав, чи то кампанії дезінформації, чи то цілий комплекс гібридних можливостей, якими, безсумнівно, володіє Росія, – протидія цьому є двояким процесом.

По-перше, саме уряди наших країн мають не лише говорити про європеїзацію наших суспільств, а й втілювати її в життя, щоб наші громадяни бачили від цього користь.

Друга частина (або інший бік цієї медалі) – сам Європейський Союз, який має виконувати свої зобов’язання щодо розширення на регіон Західних Балкан, а також ті цілком очевидні зобов’язання, які були взяті стосовно вашої країни та Молдови.

ПІВНІЧНА МАКЕДОНІЯ МАЄ ЗНАЧНИЙ ДОСВІД КРАЇНИ-КАНДИДАТА ДО ЄС, ЯКИМ ГОТОВА ПОДІЛИТИСЯ З УКРАЇНОЮ

- Минулого року Україна та Північна Македонія підписали меморандум про співробітництво у сфері європейської інтеграції. Яким практичним досвідом обмінюються наші країни?

- Це також було частиною нашої розмови (із Сибігою, – ред.). На жаль, як ви зазначили, ми одна з найдавніших країн-кандидатів. Однак саме завдяки тому, що ми вже так довго перебуваємо в статусі країни-кандидата, маємо справді чудові результати у впровадженні європейських реформ.

Під час зустрічі ми, зокрема, говорили про обмін досвідом, який набуто в різних сферах, наприклад, у сільському господарстві, наприклад, щодо гармонізації національного законодавства із законодавством Європейського Союзу. Отже, наші двосторонні обговорення стосуються спільної роботи, спільних зусиль для процесу вступу обох наших країн до ЄС.

- Ви неодноразово закликали ЄС змінити підхід до розширення і говорили про необхідність стратегічного, а не суто бюрократичного бачення. Чи означає це, на вашу думку, що Україна та країни Західних Балкан мають отримати нову модель вступу до ЄС?

- Вважаю, що тепер Європейський Союз розглядає можливість переосмислення подальшого розвитку політики розширення, і ми очікуємо, що до кінця вересня з Брюсселя надійдуть конкретні результати. Але я впевнений, що ця нова модель функціонуватиме паралельно з процесом переговорів та підготовки до повноправного членства. Без сумніву, членство в Європейському Союзі має залишатися нашою спільною метою. Саме до цього ми всі маємо прагнути.

Якщо в перехідний період проводитимуться різні заходи, пов’язані з поступовою інтеграцією та інтеграцією в єдиний ринок, вони можуть бути дуже корисними.

- Але зрештою це має привести до повної інтеграції та набуття статусу повноправних членів.

- Безумовно. А з приводу моїх висловлювань, то маю на увазі, що в разі розширення ЄС (якщо поглянути на історію політики розширення Союзу) остаточне рішення завжди було політичним, ніколи не суто бюрократичним, і я твердо знаю: де воля, там шлях.

Якщо є політична воля, шлях неодмінно знайдеться. Але для цього насамперед потрібна рішучість з нашого боку, з боку країн-кандидатів, – провести належні реформи та на 100 відсотків узгодити свою політику зі СЗБП. Водночас така рішучість потрібна і з боку держав-членів та інституцій у Брюсселі, які мають належно виконувати свої зобов’язання перед країнами, яким вони дали відповідні обіцянки.

ЩО СИЛЬНІШИМ СТАВАТИМЕ ЄС, ТО БІЛЬШИМ БУДЕ ПРАГНЕННЯ СТАТИ ЧЛЕНОМ ЄВРОСОЮЗУ

- Чи підтримує Північна Македонія ідею прискорення євроінтеграції України та Молдови навіть за умов, коли процес для балканських країн залишається повільним?

- Вважаю несправедливим аналізувати ці процеси з такого погляду. Я впевнений, що кожну державу слід оцінювати індивідуально, з огляду на її заслуги й те, що вона робить. Сподіваюся, Європейський Союз розшириться, доєднавши до свого складу всі країни Західних Балкан, а також Україну та Молдову.

Що більший і згуртованіший Європейський Союз, то сильнішим він стає. А яка наша мета? Приєднатися до дуже сильної організації.

- Які сфери економічної та інвестиційної співпраці між Україною та Північною Македонією вважаєте найперспективнішими під час війни та після завершення її активної фази?

- Є різні сфери, на які можемо звернути увагу. Ми говорили про оборонну промисловість, яка, на мою думку, має вирішальне значення. Можна також поговорити про фармацевтику.

Одна з наших найбільших фармацевтичних компаній, Alkaloid, представлена в Україні. Є й інші компанії, зокрема у харчовій промисловості, які експортують свою продукцію в Україну, тоді як українські компанії – у Північну Македонію.

Тож вважаю, що можливості є: від сільського господарства – до фармацевтики та оборонної промисловості. Ми близькі у багатьох аспектах, не лише географічно, а й як люди, як європейці.

- Північна Македонія вже заявляла про готовність долучатися до відбудови України. Який конкретний внесок ваша країна могла б зробити в цей процес? Чи йдеться про участь македонського бізнесу, реалізацію інфраструктурних проєктів або співпрацю на рівні регіонів і міст?

- Це питання, яким тепер займаємося. Нещодавно ми призначили високого представника, який представлятиме уряд на цих переговорах. Сподіваюся, що цей процес заради блага вашої країни та обох наших держав розпочнеться якомога швидше.

І, вважаю, усі сфери, що на них ви звернули увагу, є потенційними напрямами співпраці, які ми готові розглянути. Але це передбачає не лише участь уряду, а й залучення ділових кіл нашої країни, щоб оцінити їхню зацікавленість у можливій присутності тут, в Україні. Маю надію, це відбудеться якнайшвидше.

Стосовно зв’язків, то це було однією з тем обговорення з українською стороною. Бізнес-зв’язки, без сумніву, існують, і це видно з торговельного портфеля країни. Та я думаю, що нам потрібно докласти більше зусиль на рівні місцевого управління. Тут є невикористані можливості.

- Яке ваше особисте враження від України після цього візиту в умовах постійних повітряних тривог? Що, на вашу думку, Європа сьогодні найгірше розуміє про війну в Україні, що ви хотіли б донести європейським партнерам після ваших відвідин України, зокрема Києва?

- Це не перший мій візит до України під час війни, але я вперше в Києві. Можу сказати, що я знову дуже вражений вашою стійкістю як нації, але навіть уявити не можу, через що вам доводиться проходити. Саме сьогодні, коли ми були тут, то чули кілька, як припускаю, ударів дронів по різних об’єктах дуже близько до нас. Власне, відчували й поштовхи від будівель, що здригалися. І стійкість вашого народу проявляється в тому, що, мабуть, люди, у певному сенсі, не реагують на це, принаймні так видається. Але емоційні наслідки, як припускаю, на тлі усього цього є безпрецедентними.

Це травма цілого покоління, яку переживає ваша країна і яку жодна людина на землі не має переживати. Тому те, що бачимо, викликає глибоке співчуття. Але, повторюю, наша підтримка залишається незмінною, і сподіваємося, що незабаром вдасться досягти справедливого і тривалого миру.

Юрій Чорний, Київ

Фото: Геннадій Мінченко / Укрінформ