Родеріх Кізеветтер, депутат Бундестагу
Ми робимо менше для України, ніж могли б, - і це неправильний сигнал Путіну
13.08.2026 12:09
Родеріх Кізеветтер, депутат Бундестагу
Ми робимо менше для України, ніж могли б, - і це неправильний сигнал Путіну
13.08.2026 12:09

Німеччина має достатньо спроможностей, щоб значно сильніше підтримати Україну і стримувати Росію, але використовує їх далеко не повною мірою. Саме це, на думку депутата Бундестагу Родеріха Кізеветтера, є одним із найбільш небезпечних сигналів, які Москва сьогодні отримує з Берліна. Атака із застосуванням бойового дрона в аеропорту Лейпцига лише продемонструвала, наскільки далеко вже зайшла гібридна загроза і якими можуть бути наслідки багаторічної стриманості. 

На переконання політика від правлячого Християнсько-демократичного союзу (ХДС), Німеччина сьогодні «робить менше, ніж могла б»: не розпочинає навчання українців на Taurus, не закриває «Російський дім» у Берліні, недостатньо активно протидіє тіньовому флоту, не обмежує свободу переміщення російських дипломатів і відкидає участь у захисті частини повітряного простору України. Таку стриманість депутат вважає небезпечною і закликає Німеччину відмовитися від хибного «ідеалізованого ставлення» до Росії.  

В інтерв’ю Укрінформу член комітету в закордонних справах Бундестагу Родеріх Кізеветтер також пояснює, чому Німеччина мала б ініціювати консультації в НАТО відповідно до статті 4 Вашингтонського договору у зв’язку з гібридними загрозами, що Європа може зробити на тлі критичного дефіциту ракет до комплексів Patriot, і чому, на його думку, союзники повинні перебрати на себе захист повітряного простору над західною частиною України. Депутат підтримав би й мандат Бундестагу на участь німецьких військових у багатонаціональній місії Коаліції охочих безпосередньо в Україні після припинення вогню. Для нього це частина ширшого принципу: «Безпека України – це наша безпека, а наша безпека – це безпека України». 

Водночас Кізеветтер не бачить реального шансу на швидке припинення вогню і застерігає, що через недостатню рішучість Заходу Україна знову може опинитися у вкрай складній ситуації. На його переконання, Берліну слід перестати зосереджуватися на пошуку порозуміння з Москвою і чітко визначити політичну мету: Україна має перемогти, а Росія – бути змушена залишити українську територію і зазнати поразки. Особливу відповідальність Німеччини він пов’язує і з історією, наголошуючи, що після мільйонів українських жертв Другої світової війни німці «не повинні тепер брати на свою совість ще й майбутнє України». 

ІНЦИДЕНТ У ЛЕЙПЦИГУ – ПЕРЕВИЩЕННЯ ПОРОГА ЕСКАЛАЦІЇ 

- Пане Кізеветтере, дрони в аеропорту Лейпцига лише завдяки щасливому збігу обставин не спричинили катастрофи з людськими жертвами. Як ви оцінюєте цей інцидент? Із чим, на вашу думку, ми маємо справу по суті? 

Уперше в історії Німеччини після возз'єднання озброєний дрон застосовано проти німецької інфраструктури на території Німеччини, вочевидь, іноземною державою 

- Це драматична ескалація. Уперше в історії Німеччини після возз'єднання озброєний дрон був застосований проти німецької інфраструктури на території Німеччини, вочевидь, іноземною державою. 

І, по-друге, ми нічого не винесли з подій у Лейпцигу два роки тому, коли у контейнер DHL були підкладені запалювальні пристрої, і цей підпал був пов'язаний з Росією. Тоді знадобилося близько пів року, щоб установити, що пожежа в контейнері DHL була спричинена Росією. 

Ми з цього не зробили ніяких висновків. Тобто Німеччина й надалі поводиться тут доволі наївно. Тепер ми бачимо, наскільки далеко вже зайшла ця загроза. Я вважаю ситуацію драматичною, адже там перебувають українські літаки, це важливий логістичний об'єкт НАТО, і наш суверенітет та наша безпека були поставлені під надзвичайно серйозну загрозу. 

- У зв'язку з Лейпцигом говорять про гібридний сценарій. Але оснащений вибухівкою безпілотник міг знищити літак і вбити людей. Чи не виходить такий інцидент уже за межі того, що зазвичай називають гібридною атакою? Де для вас проходить ця межа? 

- Гібридні атаки є частиною сучасної війни. Сучасна війна – це значно більше, ніж суто військові дії. Ми бачимо, що військова кампанія Росії проти України є значно менш успішною, ніж Росія на це сподівалася. 

Ми бачимо також масштабну гібридну війну в Україні – знищення цивільної інфраструктури: водогонів, електростанцій, шкіл, лікарень, церков і багато чого іншого. А в Німеччині ми бачимо атаки на залізничну інфраструктуру. 

Тільки-но пошкоджується цивільна інфраструктура – це гібридна війна. Але так само й тоді, коли з'являються системи, що дуже небезпечні: як у Польщі – вибух російської ракети, у Румунії – руйнування будинків російськими бойовими дронами, у країнах Балтії – перенаправлення дронів унаслідок російських засобів РЕБ у бік електростанцій, як нещодавно в Латвії. 

Тобто це – війна. Гібридна війна часто відбувається в сірій зоні нижче від рівня класичної війни, часто спрямована проти цивільних цілей, має також когнітивні елементи, але водночас є релевантною і у військовому вимірі. Саме це сталося в Лейпцигу. Тут справді було перейдено поріг ескалації. А Німеччина знову поводиться дуже-дуже стримано. 

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ОДНОЗНАЧНО ВКАЗУЮТЬ У НАПРЯМКУ РОСІЇ 

- Хто, на вашу думку, стоїть за цією атакою? 

- Це все ще остаточно не встановлено. Однак характерні ознаки однозначно вказують у напрямку Росії. Це вписується в логіку атак на DHL дворічної давнини. Це вписується в логіку руйнування залізничних вузлів у Німеччині. Це вписується в логіку руйнувань або диверсій на об'єктах військової інфраструктури. І це вписується в логіку небезпечних для життя заходів, які готували проти керівників оборонної промисловості. 

Тому я вважаю, що це акція, яка дуже сильно вказує в напрямку Росії. Але Німеччина є правовою державою, і федеральний уряд хоче мати докази як основу для реакції. З погляду політики безпеки, однак, необхідно діяти негайно. Росія могла діяти настільки майстерно, що причетність Росії ніколи не вдасться довести. 

І саме це має породжувати невпевненість – невпевненість серед населення. Це має зменшити підтримку України і змусити Німеччину робити менше. Таким способом Росія чинить на Німеччину також психологічний тиск. 

- Якщо за атакою стоїть Росія, чому Москва була б готова піти на такий крок саме зараз? 

Росія проводить кампанію «Матрьошка», спрямовану на дискредитацію кандидатів на земельних виборах 

- За кілька тижнів у нас земельні вибори в Саксонії-Ангальт, Мекленбурзі – Передній Померанії та Берліні. Росія, ймовірно, була готова до такого кроку, оскільки паралельно проводить кампанію «Матрьошка», спрямовану на дискредитацію кандидатів на земельних виборах. Їх звинувачують у злочинах – пограбуваннях, зґвалтуваннях, убивствах і багато в чому іншому – через фальшиві сайти, які імітують серйозні засоби масової інформації. 

І Росія вже багато місяців поспіль веде в Німеччині дезінформаційну кампанію на користь «Альтернативи для Німеччини» та «Союзу Сари Ваґенкнехт», щоб дезорієнтувати німецьке населення і послабити нашу готовність підтримувати Європейський Союз, НАТО, євро та Україну. 

НІМЕЧЧИНА МАЄ ВІДМОВИТИСЯ ВІД РОМАНТИЗАЦІЇ РОСІЇ 

- Федеральний уряд поки що обмежується формулюваннями про можливу причетність іноземної держави. Чи не ризикуємо ми знову опинитися в ситуації, коли всі розуміють, хто стоїть за атакою, але через відсутність формального підтвердження про це не говорять відкрито – подібно до 2014 року і «зелених чоловічків», якими Росія маскувала свою агресію проти України? 

Ми маємо дуже чітко сказати: Росія повинна визнати право на існування всіх своїх сусідів і повністю вивести війська з України 

- Поведінка Німеччини тут часом дуже дивна. Наведу один приклад. 

Під час Мюнхенської конференції з безпеки я мав нагоду поговорити з міністром закордонних справ однієї дружньої країни. Він сказав мені: «Пане Кізеветтере, що ви там робите? Ви не навчаєте українців працювати з Taurus і не постачаєте Taurus. Ви не закриваєте "Російський дім" у Берліні – осередок шпигунства. Ви не виводите з гри тіньовий флот, як це роблять Фінляндія та Швеція. Ви не обмежуєте свободу пересування російських дипломатів. Ви не долучаєтеся до обговорення того, як краще захистити повітряний простір України. Чому ви цього не робите?». 

І це однозначний сигнал Москві, сигнал Путіну. Ми, німці, робимо менше, ніж могли б. 

І це також стосується заяви нашого федерального канцлера в березні цього року про те, що Росія є великою цивілізацією, великою культурною нацією. Усю цю похвалу, усю цю стриманість Росія не цінує. Навпаки, адже у Лейпцигу все могло закінчитися дуже погано. 

Тому Німеччина повинна відмовитися від цієї романтизації Росії. Ми маємо дуже чітко сказати: Росія повинна визнати право на існування всіх своїх сусідів і повністю вивести війська з України. 

Мені бракує такої політичної вимоги у нашій федеральній політиці. Тут ми надто стримані. 

Так само Німеччина воліє разом із Францією та Великою Британією шукати якийсь шлях до порозуміння із Росією, замість того щоб разом із країнами Балтії, Скандинавією та Польщею стримувати Росію. 

Німеччина радіє, коли сидить за столом переговорів, але не радіє перспективі працювати заради перемоги України. Перед нами стоїть вибір: ми хочемо, щоб Україна перемогла? Чи ми просто бажаємо сидіти за столом переговорів із Росією, де Росія диктуватиме, що буде далі? 

Я вважаю такий німецький підхід дуже небезпечним, тому що він шкодить нашій репутації і заохочує Росію розширювати війну. 

НЕ ТРЕБА ПРИКИДАТИСЯ ДУРНІШИМИ, НІЖ МИ Є 

- Ви заявляли, що після інциденту Німеччина повинна щонайменше домагатися консультацій у НАТО відповідно до статті 4. Чи обговорювали ви цю пропозицію з федеральним урядом або керівництвом вашої фракції? Чи бачите ви в уряді готовність справді ініціювати такі консультації? 

Генеральний секретар НАТО сказав, що гібридні загрози, тобто не суто військові атаки, є такими ж небезпечними, як і військові напади 

- Федеральний уряд наперед відкинув статтю 4. Моя фракція підтримує консультації, зокрема й щодо статті 4. Але федеральний уряд цього не хоче. 

Ми як депутати повинні чітко пояснити, що стаття 4 стосується не лише військових загроз, а й гібридних. Генеральний секретар НАТО сказав, що гібридні загрози, тобто не суто військові атаки, є такими ж небезпечними, як і військові напади. 

Тому важливо, щоб Федеративна Республіка Німеччина сіла за один стіл із державами, які мають подібний досвід. 

Оскільки федеральний уряд не хоче статті 4, наприкінці місяця федеральний міністр внутрішніх справ принаймні проведе зустріч у Мюрвіку, у військово-морській школі Бундесверу, зі східними та північними сусідами, щоб обговорити протидію цим гібридним загрозам. 

Я вважаю помилкою не розглядати статтю 4. Адже за допомогою статті 4 ми даємо зрозуміти нашому населенню: ми ставимося до цього серйозно. І ми даємо зрозуміти Росії: ми знаємо, звідки йде війна. 

Не робити цього, на мою думку, – неправильно. Тому в межах своїх можливостей як депутата я намагаюся чітко комунікувати це суспільству. Нам не слід штучно вдавати із себе дурніших, ніж ми є. 

РОСІЯ МАЄ ВІДЧУТИ КОНКРЕТНІ НАСЛІДКИ – І TAURUS ТАКОЖ ДО НИХ НАЛЕЖИТЬ 

- Якщо російський слід буде офіційно підтверджено, як повинна реагувати Німеччина і як мають реагувати ЄС та НАТО? Які конкретні наслідки повинна відчути Росія? 

Лише через поразку Росія має шанс звільнитися від автократичної, клептократичної системи 

- Це саме ті питання, з якими Німеччині дуже складно. Візьмімо санкції. 

Німеччина виступала проти санкцій щодо рибних паличок. 

Німеччина виступала проти санкцій для корпорації «Росатом». На території Німеччини перебувають десятки російських техніків із французькими візами, які працюють там із російськими ядерними паливними збірками. 

Я вважаю це вкрай небезпечним – те, що Німеччина в цій проміжній позиції постійно балансує туди-сюди. 

Що треба робити? Ми вже давно мали б закрити «Російський дім», викликати посла, якщо будуть докази, а можливо, і вислати посла країни. Про це треба подумати. 

Далі цілком зрозуміло: тіньовий флот потрібно зупинити, санкції – посилити, навчання на Taurus – розпочати. Тоді федеральний канцлер матиме у своїх руках інструмент, щоб вирішити, коли він захоче поставити Taurus (Україні). 

За ці речі нарешті треба взятися. Ми мали зробити це ще два-три роки тому. Федеральний канцлер сам це обіцяв і не робить. 

У нас хибне, ідеалізоване ставлення до Росії. Ми вважаємо, що розпад України – це менше лихо, ніж розпад Росії. Але мова не про розпад України, а про перемогу України. 

Лише через поразку Росія має шанс звільнитися від цієї автократичної, клептократичної системи. Тим, як ми діємо тепер, ми стабілізуємо Росію і робимо занадто мало для звільнення України. 

- Якщо метою цієї операції було залякати Німеччину і змусити її скоротити підтримку України, чи не мала б відповідь Берліна бути прямо протилежною – посилення військової допомоги Україні? Ви вже згадували Taurus. Чи могло б, наприклад, постачання Taurus стати частиною такої відповіді? 

- Це мало б статися вже давно, оскільки саме такі очікування створив наш федеральний канцлер, коли ще був лідером опозиції. 

Але тут ідеться не так про федерального канцлера, як про те, що Taurus полегшив би становище України, дозволивши їй цілеспрямовано уражати бункерні споруди, підземні виробничі об'єкти, а також пункти управління. Тоді Україна була б у кращому становищі. 

Ми вже давно могли б збільшити виробництво Taurus. Ми також могли б дозволити країнам, готовим постачати Taurus, робити це. Але принаймні ми мали б розпочати навчання. 

Ми могли б суттєво збільшити виробництво зенітних ракет, наприклад IRIS-T, або новий проєкт компанії Diehl з Україною – ракети-перехоплювачі FREYJA. 

Ми могли б у Німеччині надати Україні наші виробничі потужності, як це робить Данія. Данія робить дуже багато, хоча її валовий внутрішній продукт становить лише частину німецького. 

Є низка держав, які витрачають на військову підтримку України значно більшу частку свого ВВП. Німеччина тут робить занадто мало. 

НА АМЕРИКАНЦІВ БІЛЬШЕ НЕ МОЖНА ПОКЛАДАТИСЯ – УКРАЇНА МАЄ ПОКЛАДАТИСЯ НА ЄВРОПУ 

- Taurus міг би посилити спроможності України завдавати далекобійних ударів, але не вирішив би одну з найнагальніших проблем – критичний дефіцит ракет-перехоплювачів проти російських балістичних ракет. Що Німеччина та Європа реально можуть зробити, щоб допомогти Україні вже найближчими тижнями й місяцями? 

- Це також входить до заяви тодішнього генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, який ще чотири роки тому закликав виробляти більше. Наприклад, ракети французької системи протиповітряної оборони SAMP/T, які також здатні виконувати такі завдання.  

Далі – переконати американців, щоб ми виробляли Patriot PAC-3 тут, у Німеччині, або чинити тиск на інші європейські держави, такі як Іспанія та Греція, які все ще мають значну кількість ракет для Patriot, щоб їх передали Україні. 

Ми могли б через дипломатію зробити набагато більше, зокрема щодо Іспанії чи Греції, щоб вони надали ці засоби. 

Але також абсолютно зрозуміло: Трамп залишає Європу напризволяще – і Україну, і європейців загалом, – тому що порушує всі свої обіцянки.  

Він пообіцяв Україні, що вона зможе виробляти Patriot. Німеччина могла б запропонувати виробляти Patriot у Німеччині, а потім постачати їх Україні. 

Тут ще залишається дуже багато простору для дій. Але на американців більше не можна покладатися, і українці повинні мати можливість покладатися на Європу, інакше буде дуже важко. 

ЗАХИСТ УКРАЇНСЬКОГО НЕБА СТАВ БИ СИЛЬНИМ СИГНАЛОМ СТРИМУВАННЯ 

- Ви раніше закликали захистити засобами союзників західну частину України і перехоплювати там російські ракети та дрони. Як це могло б працювати на практиці? І чи має Німеччина надати для цього власні сили та засоби? 

- На мою думку, так. Але федеральний уряд це відкидає. 

Це ідея, яка свого часу надійшла від країн Балтії і яку я підтримую вже два-три роки, – повністю перебрати на себе протиповітряну оборону над західною частиною України, щоб українські сили ППО можна було перекинути на схід, південний схід і північ. 

Це було відхилено. Потрібна коаліція охочих, яка це зробить. 

Це можна було б здійснювати з території країн Балтії та Польщі, а також із Румунії. Звідти можна було б застосовувати далекобійні системи ППО, щоб, наприклад, перехоплювати й знищувати над Україною безпілотні літальні апарати, балістичні ракети, крилаті ракети та дрони. 

Ця ідея вже дуже стара, але вона не знаходить політичної підтримки. Або ж країни, які розташовані близько до України і були б готові це робити, не мають достатніх засобів. А Німеччина досі також опирається цьому. 

- Коаліція охочих заявляє про намір розмістити багатонаціональні сили після можливого припинення вогню. Але чи не була б готовність союзників уже тепер захистити хоча б частину українського повітряного простору практичним тестом того, наскільки серйозно вони насправді ставляться до майбутніх гарантій безпеки? 

Багато держав, зокрема Німеччина, кажуть: ми не воюємо з Росією, це війна між Росією та Україною, – це дуже хибне мислення 

- Звісно, це було б тестом нашої довіри. Мене це справді приголомшує, бо ми не думаємо про те, як забезпечити перемогу – основу для гідного миру у свободі та самовизначенні. Росія вважає, що воює з нами. 

Але багато держав, зокрема Німеччина, кажуть: ми не воюємо з Росією, це війна між Росією та Україною. 

Це дуже хибне мислення. Росія веде війну проти Заходу, проти Європи, і веде цю війну не сама. Росія може продовжувати цю війну лише тому, що Північна Корея, Китай та Іран надають їй масштабну підтримку, але й тому, що європейська економіка через обхід санкцій, через продаж чипів та багатьох інших товарів подвійного призначення, які постачаються туди через Китай, робить свій внесок. 

Я одного разу бачив це на власні очі в Україні, в одному науковому інституті. Там мені показали результати досліджень і самі системи, у яких справді були встановлені західні та обчислювальні плати. 

Тож зрозуміло: захист повітряного простору над західною частиною України став би не просто тестом. Це був би сильний сигнал стримування та рішучості, чіткий знак того, що безпека України – це наша безпека, а наша безпека – це безпека України. 

Тому нам також потрібні чіткіші заяви про те, що Україна має шанс стати частиною європейських структур безпеки. 

Але натомість ми користуємося знаннями України й водночас даємо їй зрозуміти, що вона не бажана ані в НАТО, ані в Європейському Союзі. Фактично цим ми лише породжуємо розчарування і посилюємо в Україні сили, які завжди не довіряли Європі. Так Європа шкодить сама собі. 

МЕТОЮ МАЄ БУТИ ПЕРЕМОГА УКРАЇНИ І ПОРАЗКА РОСІЇ 

- Велика Британія та Франція взяли на себе провідну роль у військовому плануванні в межах Коаліції охочих, тоді як Німеччина поки що не визначила конкретного формату своєї участі. Який внесок Німеччини ви вважаєте необхідним? І чи підтримали б ви в Бундестазі мандат на участь німецьких військових у такій місії безпосередньо на території України після припинення вогню? 

ФРН робить дуже сильні декларативні заяви: ми непохитно стоїмо на боці України. Але на практиці ми цього не робимо 

- Я б це підтримав. Німеччина як економічно сильна країна із заявленими амбіціями на лідерство, звісно, повинна зробити вагомий внесок. 

Але Німеччина вже дуже чітко заявила – міністр закордонних справ сказав це деякий час тому, – що німецьким внеском у стабілізацію України є бригада в Литві. 

Федерального канцлера запитали, чи не міг би він так само, як Велика Британія та Франція, заявити про готовність розмістити німецькі війська в Україні, якщо для цього будуть належні рамкові умови. Федеральний канцлер відповів: у принципі, можливо, але радше за межами України. 

Тобто чіткої позиції Німеччини немає. 

Федеративна Республіка Німеччина робить дуже сильні декларативні заяви: ми непохитно стоїмо на боці України. Але на практиці ми цього не робимо. І це дуже велике розчарування. 

Такі голоси, як мій, є поодинокими, їх дуже мало. Більшість побоюється, бо вважає, що це може посилити АдН у внутрішній політиці. 

Але АдН посилюють саме успіхи Росії. І в цьому полягає небезпека. 

Тому ми повинні допомогти Україні здобути перемогу і говорити про це так, як сказала голова Фонду Конрада Аденауера Аннегрет Крамп-Карренбауер під час відкриття Café Kyiv: ми повинні зробити все, щоб Україна могла перемогти Росію. 

Нашою метою має бути те, щоб Росія була змушена залишити Україну і так зазнала поразки на українській землі.  

Але я не бачу, щоб ця мета справді реалізовувалася політично. 

Тому такі люди, як я, у Німеччині перебувають під певним тиском, тому що ми не мовчимо і не готові мовчати про це. Ми повинні говорити голосніше й чіткіше, щоб Україна не залишилася без підтримки. 

Німеччина завдяки своїй економічній силі та великій ролі в Європейському Союзі є ключовою країною. Інші держави, можливо, мають політичну волю, але не мають такої економічної сили. 

Якщо Німеччина цього не робитиме, інші держави зрештою опиняться під таким економічним тиском, що також здадуться. А Німеччина знову повернеться до своєї пацифістської ролі й так нічого й не засвоїть із минулого. 

Німеччина відповідальна за вісім мільйонів загиблих в Україні під час Другої світової війни – цивільних українців і українок, смерть яких лежить на нашій совісті. І ми не повинні тепер брати на свою совість ще й майбутнє України. 

ЄВРОПА МАЄ ДІЯТИ ЗАРАЗ, ЩОБ ЗНОВУ НЕ ЗАПІЗНИТИСЯ 

- Усі ці плани, однак, стосуються періоду після завершення бойових дій. Росія наразі не демонструє готовності до цього. Як ви оцінюєте нинішню фазу війни? Чи бачите ви реальний шанс на припинення вогню в осяжному майбутньому? 

Ми не повинні забувати, що така диктатура, якою є Росія, – це не лише диктатура Путіна, її підтримують мільйони людей

- Я не бачу такого реального шансу. 

Перевага, яку Україна мала з квітня – технологічна перевага завдяки далекобійним дронам, здатним порушувати роботу і знищувати російську інфраструктуру, – не була підкріплена більш активною участю та підтримкою Заходу, щоб полегшити становище України та налагодити виробництво далекобійних засобів у достатньому обсязі.  

Навпаки, тепер, після виборів у вересні Росія проведе мобілізацію. Знову будуть призвані сотні тисяч росіян. 

А українцям буде надзвичайно важко пережити наступну зиму в цивільній сфері так, щоб люди могли залишатися в країні, якщо знову будуть зруйновані водоканали й атаковані об'єкти електроенергетики. 

Ми зараз на власні очі бачимо, як через нашу стриманість Україна знову опиняється у складній ситуації. Тому я дуже сильно занепокоєний. 

Рішення полягає в тому, щоб дати Україні все, що дасть їй змогу відрізати Крим, перерізати російські лінії постачання через Крим, знищувати російські виробничі об'єкти і показати російському населенню, якою мірою воно відповідальне за цю жорстоку війну. 

У Німеччині завжди проводять розмежування і кажуть: це – війна Путіна, а бідні росіяни ні до чого. 

Росіяни підтримують цю війну. Ми не повинні забувати, що така диктатура, якою є Росія, – це не лише диктатура Путіна, її підтримують мільйони людей. 

Ми не можемо дозволити, щоб ця диктатура досягла успіху. 

- Що Німеччина та Європа повинні зробити вже зараз для підтримки України, щоб через кілька місяців нам знову не довелося констатувати, що необхідні рішення були ухвалені надто пізно? 

- Нарощувати масове виробництво ракет протиповітряної оборони, зокрема проти балістичних ракет. Робити все для посилення підготовки українських військових. Чинити тиск на Китай, щоб він більше не підтримував Росію в цій війні. 

Це означає, що ми повинні запровадити відповідні мита проти Китаю. Адже Китай є прихованим вигодонабувачем цієї війни і зацікавлений у її продовженні, тому що ця війна послаблює Європу більше, ніж Росію. 

І з німецького боку ми повинні зробити все, щоб більше не створювати враження і не опинятися під підозрою, ніби ми потай не хочемо завдати шкоди Росії – маємо закрити «Російський дім», викликати посла, обмежити свободу переміщення російських дипломатів, зупинити тіньовий флот, поставити (Україні) Taurus і посилити санкції проти Росії. 

І, звісно, безперервно нарощувати виробництво озброєнь. 

Бажаю Україні багато сил і буду й надалі робити все від мене залежне на її підтримку. Слава Україні! 

- Героям слава! 

Василь Короткий, Берлін 

Фото: Tobias Koch

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-