Значного розголосу в Україні та Польщі нещодавно набула інформація про те, що польське місто Кельце на тлі історичних суперечок призупинило передачу Вінниці, своєму українському містові-побратиму, 15 списаних автобусів.
Ще більший резонанс викликала ініціатива групи поляків, які запропонували зібрати кошти, викупити ці автобуси і передати їх українському місту. Вже за чотири дні була зібрана мінімально необхідна сума, збір коштів триває.
В інтерв’ю Укрінформу один з ініціаторів збору у Польщі на автобуси для Вінниці, член правління польської фундації «Сікорки в Україні» (Sikorki na Ukrainie) Томаш Сікора розповів, зокрема, як з’явилася ця ініціатива, якими будуть подальші дії організаторів та коли ці автобуси можуть з’явитися в Україні.
ІНІЦІАТИВА ЗБОРУ КОШТІВ – ВІДПОВІДЬ НА ПОПУЛІЗМ ПОЛІТИКІВ
- Пане Томашу, звідки взялася ця ідея? Як швидко ви вирішили організувати збір коштів?
Польське суспільство не погоджується з тим, щоби хтось будував свій виборчий і політичний капітал на ненависті та розколі
- Ініціатива виникла у відповідь на скандал, який вибухнув у раді міста Кельце. Це була відповідь на популізм політиків, адже польське суспільство не погоджується з тим, щоби хтось будував свій виборчий і політичний капітал на ненависті та розколі.
Коли на Вінницю падають ракети, коли руйнуються електростанції, коли тролейбуси не можуть їздити, порядні люди так не можуть поводитися. Якщо наші політики не можуть вести себе як дорослі, то ми, громадяни, мусимо зробити цю роботу за них.
Один член нашої команди – Радек Віснєвський – запитав, чи не варто «скинутися» по 20 злотих, інший, Куба Бартосяк, відповів, що теж має на це 20 злотих, ну і за 15 хвилин до опівночі ми запустили збір.
- Минуло чотири дні, й незадовго до опівночі оголошену суму у 500 тис. злотих було зібрано. Чи ви очікували такого результату?
- Суспільство – і не лише польське, адже в зборі беруть також участь українці та люди з різних куточків Європи – показало, що звичайні люди не хочуть дозволяти політикам ділити себе. Людяність і порядність завжди перемагають.
Темп, звісно, нас здивував. Але нас не здивувало те, що люди виявилися людьми. Вся ця індустрія ненависті служить лише політикам, оскільки вони намагаються використати нас, щоб ми ненавиділи одне одного і залишалися вірними саме їм. Насправді ж люди є людьми і людяність перемогла. І це нас якраз не здивувало.
- Чи підтримали вашу ініціативу відомі особистості?
- Дуже багато фундацій та благодійних організацій долучилися до промоції збору коштів і за це ми їм щиро дякуємо. Щодо відомих осіб, то наразі ще не можу сказати, оскільки не було достатньо часу проаналізувати всі внески. Роботи надто багато: зараз якраз запускаємо процес придбання автобусів. У благодійних фундаціях завжди більше роботи, аніж людей.
КУПИМО СТІЛЬКИ АВТОБУСІВ, НА СКІЛЬКИ ВИСТАЧИТЬ КОШТІВ
- На якому етапі процес придбання вами цих автобусів?
- Зараз проводиться оцінка вартості цих автобусів. Як виявилося, їх не 15, а 39. Незалежний оцінювач визначить вартість, після чого місто Кельце виставить їх на аукціон. Ми, з великою імовірністю, візьмемо в ньому участь і сподіваємося, що будемо єдиним учасником і тоді зможемо придбати автобуси за початковою ціною.
Одночасно ми підтримуємо зв'язок із мерією Вінниці. Ми надіслали їм перелік моделей автобусів із пробігом, типом двигуна, і вони можуть указати, які їм підходять більше, а які менше. Якщо аукціон у Кельце пройде вдало і ми зможемо купити ці автобуси, то розглядаємо варіант звернення до Урядового агентства стратегічних резервів (RARS) Польщі, щоб вони допомогли нам перевезти їх залізницею в Україну.
- Ви хочете купити всі 39 автобусів?
- Ні. Ми хочемо купити стільки автобусів, на скільки нам вистачить коштів. Коли ми запускали збір, то у публічному просторі була лише інформація про те, що частина депутатів міської ради міста Кельце заблокувала передачу автобусів. Ми не мали жодного уявлення про їхню вартість і кількість, а тому суму оцінили самостійно, шукаючи в Інтернеті інформацію, скільки приблизно можуть коштувати такі 17-річні автобуси.
- А коли відбудеться аукціон із продажу цих автобусів?
- Спочатку отримаємо результати оцінки вартості автобусів, після чого місто оголосить дату проведення аукціону. Після оголошення цієї дати нам потрібно буде внести грошову заставу для підтвердження участі.
Ми також розглядаємо можливість залучення власного оцінювача вартості автобусів. Місто відповідає за свій транспорт, а ми відповідаємо за гроші, які нам довірили поляки та українці.
ЗБІР КОШТІВ ЗАВЕРШИМО У МОМЕНТ КУПІВЛІ АВТОБУСІВ
- Як довго ще триватиме збір коштів на придбання цих автобусів?
Це збір коштів простих мешканців міста Кельце, звичайних поляків та українців. Людей, які хочуть нормального світу, без ненависті
- Збір розрахований на 90 днів, але ми завершимо його в момент купівлі автобусів. Якщо домовитися з мерією міста не вдасться, а ми не виключаємо, що націоналістично налаштовані депутати блокуватимуть це, тоді шукатимемо автобуси в іншому місці або навіть купимо їх в Україні. У такому випадку ми придбаємо транспорт й одночасно підтримаємо український бюджет. Варіантів є декілька, але ми хочемо дати місту Кельце шанс гідно вийти з цієї ситуації.
- Коли ці автобуси можуть прибути до Вінниці?
- За сприятливих обставин – приблизно за два місяці. Але поки що ми навіть не впевнені, що купимо їх саме в Кельце. Якщо там і далі будуть хейт і перешкоди, то шукатимемо автобуси в інших регіонах Польщі або в Україні. Зараз ми перевіряємо можливості купівлі автобусів в інших воєводствах. Мерію Вінниці ми також попросили перевірити, чи є можливість купити автобуси в Україні, аби мати поле для маневру. Оберемо найкращий варіант.
Крім цих автобусів, ми хочемо придбати також ще 2–3 автомобілі для Вінницького обласного клінічного госпіталю ветеранів війни.
- А як мерія Вінниці відреагувала на вашу ініціативу збору коштів?
- Мерія Вінниці реагує дуже позитивно, активно з нами співпрацює. І хочу підкреслити, що це збір не нашої фундації, адже ми його лише ініціювали. Це – збір простих мешканців міста Кельце, звичайних поляків та українців. Людей, які хочуть нормального світу, без ненависті.
МИ ПІДТРИМУЄМО УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ, З ОКРЕМИМИ БРИГАДАМИ ПРАЦЮЄМО ВЖЕ П'ЯТИЙ РІК
- Чи ви стикаєтеся зараз із хейтом на свою адресу за те, що робите?
- Хейт є завжди. Так звані «ферми тролів» Кремля, а це великі корпорації з бюджетами у сотні мільйонів доларів на рік, активно працюють. Це показує, наскільки важливою для них є пропаганда. Ми сприймаємо хейт, який з’являється в Інтернеті, як зброю противника і намагаємося обернути її проти нього самого.
У перші дні повномасштабного вторгнення ми вирушили на кордон і звідти розвозили біженців по території Польщі. Потім ми почали возити допомогу в Україну, зокрема і до Вінниці, де тоді вокзал перетворився на табір для біженців з усієї України.
Близько 95% усіх закупівель ми здійснюємо в Україні
Дуже швидко ми зрозуміли, що скільки сухого молока і засобів гігієни ми б не привезли, все це буде марно, якщо між цивільним населенням і ворогом не буде солдата, здатного воювати. Тому ми почали підтримувати українських військових. Є бригади, з якими ми працюємо вже п'ятий рік. Зараз ми спеціалізуємося на закупівлі різного типу дронів, систем Starlink для дронів, ретрансляторів для збільшення дальності зв'язку, наземних роботизованих комплексів. Близько 95% усіх закупівель ми здійснюємо в Україні.
- Як змінився рівень допомоги порівняно з 2022 роком?
Переконані, що це українські солдати захищають нас від червоної орди зі сходу, а ми просто підтримуємо їх у збереженні світу, який ми знаємо
- Він знизився, але це нормальна людська реакція. Ми живемо у волонтерській «бульбашці», де оточені такими самими людьми, як ми. А наш світ переповнений людьми, які їздять в Україну. І ми уникаємо слова «допомога», бо ми переконані, що це українські солдати захищають нас від червоної орди зі сходу, а ми просто підтримуємо їх у збереженні світу, який ми знаємо.
- Як, на вашу думку, виправити негативні тенденції, які з’явилися в польсько-українських відносинах?
- Забрати історію у політиків і залишити її історикам. Це мій заклик. Найважливіше, щоби кожен із нас залишався людиною і не піддавався на заклики до ненависті. Треба звертатися до звичайних поляків й українців, щоб вони не дали себе посварити, адже всі ми такі самі люди. Якщо сусідові погано, то ставай на його бік. Якщо тобі буде погано, то сусід допоможе тобі. А якщо не знаємо, як діяти, то даваймо поводитися гідно.
Розмову вів Юрій Банахевич, Варшава
Фото з архіву Томаша Сікори