Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Independent.

Цей цвинтар, розташований на глибині до 7 кілометрів під поверхнею південно-східної частини Індійського океану, являє собою «найглибше, найдавніше та найбільше подібне місце з коли-небудь знайдених».

Такі унікальні підводні райони утворюються, коли каркаси китів опускаються на морське дно, забезпечуючи постійне джерело поживних речовин для інших живих істот, які мешкають поблизу.

Зазначається, що науковці досліджували рештки під час кількох глибоководних експедицій у 2023 році, ретельно збираючи зразки та картографуючи величезний простір некрополя.

Вони визначили п'ять різних місць знаходження каркасів, та виявили скам'янілості, включаючи черепи, які належать як дзьоборилим, так і вусатим китам.

Причому найдавніші кістки датуються вражаючими 5,3 мільйонами років.

Також учені знайшли різноманітні істоти, як великі, так і малі, які харчувалися та жили на каркасах, включаючи голотурії, присадкуватих омарів та солоних молюсків.

Багато з цих видів, ймовірно, є новими для науки.

Кілька факторів сприяли збереженню кісток китів протягом мільйонів років. Їхня щільність допомагала їм протистояти червам, а їхнє глибоководне розташування захищало їх від накриття пилом та пухкими частинками.

Тонкий шар мінералів з навколишньої морської води також, імовірно, запобігав деградації.

Причини такої високої концентрації загибелі китів у цьому районі залишаються по сьогодні лише предметом припущень.

Як повідомляв Укрінформ, горбатий кит за 22 роки подолав понад 15 000 км від Бразилії до Австралії, що, на думку дослідників, є найдовшою задокументованою відстанню окремо взятого морського ссавця.

Фото: Local Library