Напередодні виборів в Угорщині медіапростір був підірваний матеріалами угорських журналістів-розслідувачів про можливу змову між Угорщиною та Росією на шкоду інтересам ЄС. Витік до Москви конфіденційної інформації з боку міністра закордонних справ Петера Сійярто та люб'язні пропозиції різноманітної допомоги Кремлю прем'єр-міністром Віктором Орбаном викликали різку реакцію у Брюсселі, адже виникли справедливі занепокоєння щодо надзвичайної вразливості процесу прийняття рішень ЄС. Група євродепутатів, включаючи Петраса Ауштрявічюса, написала листа президентці Європарламенту Роберті Мецолі, в якому висловила деякі з цих занепокоєнь.

Результати виборів в Угорщині принесли полегшення багатьом у Європі, а Укрінформ зустрівся з Петрасом Ауштрявічюсом, щоб обговорити шляхи запобігання або мінімізації впливу російського проникнення в інституції ЄС, очікування від нового уряду в Будапешті у відносинах з ЄС та Україною, а також потенційну реформу процесу прийняття рішень на рівні ЄС, щоб запобігти будь-яким невиправданим блокуванням конструктивної роботи будь-якою державою-членом.

ЗАЯВИ МАДЯРА – ЦЕ ДОБРЕ. ТЕПЕР ПОТРІБНІ ДІЇ

- ЄС із полегшенням зітхнув після виборів в Угорщині, де 16-річне правління Віктора Орбана завершилося. Його суперник Петер Мадяр здобув переконливу перемогу і тепер може сформувати новий уряд з конституційною більшістю в парламенті. Яких змін ви очікуєте від нового лідера?

- Я з нетерпінням чекаю повернення Угорщини як конструктивного партнера, адже вона ним бути перестала. Вона стала перешкодою, яка довго заважала вирішенню багатьох питань, пов'язаних з геополітичними, геостратегічними інтересами Європейського Союзу, і, власне, тих, що стосуються України. Ми занадто довго були поза грою. Шкода, завдана Орбаном ЄС, – величезна. Уряд Орбана порушив принцип солідарності. Він порушив принцип добросусідських відносин з Україною, і справді – це вже доведено – уряд зливав конфіденційну інформацію нашому супернику, тобто Росії, і, можливо, Китаю також.

Останнє питання залишається нерозкритим, але, гадаю, було б цікаво дослідити і цю частину співпраці Орбана з іншим серйозним суперником ЄС.

Я з нетерпінням чекаю на суттєвий розворот щодо підходу, що ґрунтувався на відмові від співпраці. Дійсно, уряд Угорщини має діяти. Їхні декларації, що вже пролунали, – це добре. Але я з нетерпінням чекаю, наприклад, на офіційне зняття блокувань, на зміну їхньої політики. Існує велика ймовірність, що ми переглянемо цю надламану співпрацю в рамках Європейського Союзу та повернемося до того формату, який нам так потрібен.

- Існували побоювання, що зовнішнє втручання в угорські вибори може допомогти Орбану схилити голоси на свою користь, але це не спрацювало. Як ви думаєте, що стало причиною успіху партії Мадяра та провалу Орбана?

- Угорський електорат більше не довіряв жодним обіцянкам. Соціально-економічна ситуація в Угорщині дійсно дуже погана. За останні три роки економічне зростання становило менше одного відсотка, а співвідношення державного боргу до ВВП у майже 75 відсотків перевищує всі ліміти, дозволені Європейським Союзом.

Люди просто не вірять словам, коли реальність доводить інше. Зрештою, вони також багато чули від європейських партнерів про те, що не так з Угорщиною. І це сильно відрізнялося від того, що пропонували та обіцяли правлячі політики. Тож, гадаю, принцип «досить – значить досить» добре спрацював у цьому відношенні для партії «Тиса» Петера Мадяра, і я сподіваюсь, що після 16 років перебування Орбана при владі зміни справді настануть.

ЄС ПОВИНЕН СТВОРИТИ ВЛАСНУ РОЗВІДКУ НА ТЛІ ЗЛИВІВ КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

- Повернемося до викриттів угорських журналістів-розслідувачів про витоки інформації з європейських інституцій з боку Угорщини в інтересах Росії. Група євродепутатів, включаючи вас, нещодавно написала колективного листа президентці Європарламенту Роберті Мецолі, закликаючи до дій для запобігання або принаймні мінімізації потенційного впливу таких витоків у Європейському парламенті. Що вас непокоїть найбільше щодо інформаційної безпеки в цих стінах?

- Моє занепокоєння, безумовно, стосується фактичних витоків інформації від деяких членів Європейського парламенту, які відкрито висловлюють свою незгоду з політикою Європейського Союзу. Вони навіть не намагаються приховувати свою прихильність до точок зору, які кардинально відрізняються від бачення Європейського Союзу.

Річ у тім, що їм дозволено брати участь у закритих засіданнях. Хоча ми маємо здавати електронні засоби зв'язку перед такими зустрічами, все одно присутні можуть робити будь-які записи. Крім того, вони можуть ставити деякі дуже провокаційні запитання, щоб, імовірно, перевірити реакцію на деякі важливі для них аспекти.

Але найцікавіша частина цієї історії – це команди помічників таких депутатів Європарламенту.

- А хіба їх не перевіряють перед тим, як допустити до роботи?

- Їх недостатньо перевіряють на прозорість та можливі небажані зв’язки. Вони не проходять серйозної біографічної перевірки. Якщо задуматися про це, вони працюють тут щодня, майже 24 години на добу… Вони можуть становити постійну загрозу для інтересів Європейського Союзу.

Ось чому ми повинні серйозніше ставитися до цього питання. І тут не йдеться про якесь обмеження простору демократії чи права висловлювати свою думку. Я вважаю, що ми вступаємо в абсолютно інший етап нашого існування. Ми перебуваємо під загрозою, яку, нарешті, визнає Європейський Союз. Це чутно в заявах лідерів. І нам слід серйозно поставитися до того, як ми захищаємо наші інтереси та обмежуємо доступ третіх, недружніх, країн, наших суперників, до нашої чутливої та конфіденційної інформації.

Деякі експерти дійшли висновку після нашого колективного листа Мецолі, що Європейський Союз, нарешті, повинен створити власну розвідувальну службу. Адже у нас уже є Європейська прокуратура, у нас є прикордонники Frontex, але у нас немає інституції, яка б захищала інтереси ЄС від витоків, від ворожих проникнень у наші кола.

Ми представляємо великий інтерес для суб'єктів, про яких я згадав. Вони можуть намагатися отримати доступ до наших даних або, ймовірно, навіть впливати на деяких наших колег, щоб вони діяли в їхніх інтересах, як це вже траплялося раніше, до речі.

ЯКЩО УГОРСЬКІ ЛІДЕРИ ВЧИНИЛИ ДЕРЖЗРАДУ, РОЗСЛІДУВАТИ ЦЕ МАЄ НОВИЙ УРЯД

- Петер Мадяр запропонував варіант, щоби прокурори ЄС могли розслідувати співпрацю уряду Орбана з Росією. Що ви думаєте про це?

- Свою роботу має виконати новий уряд. Насамперед це внутрішнє питання Угорщини. Якщо вони попросять про допомогу слідчих зі сторони, наприклад, з Європейської прокуратури, це буде законне прохання, але вони повинні почати з себе. Це питання для Будапешта – розпочати процес очищення. Окрім цього, знаючи типову угорську чутливість до будь-якого тиску ззовні, було б дуже доцільно, щоб вони виконали свої зобов'язання, які озвучували протягом усієї кампанії.

Розслідування має стати уроком та запобіжником від того, щоб національні або загальноєвропейські інтереси продавалися або віддавалися задарма на користь третіх країн. Зрештою, це злочин. І якщо громадянин Угорщини скоїв злочин, наприклад, вчинив державну зраду, це має бути серйозно розслідувано угорською стороною. Це відправна точка. А потім, якщо буде потреба та відповідний запит, розслідування може розпочати ЄС.

ПИТАННЯ ГОЛОСУВАННЯ КВАЛІФІКОВАНОЮ БІЛЬШІСТЮ НАЗРІЛО ВЖЕ ДУЖЕ ДАВНО

- Після виборів в Угорщині президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн скористалася нагодою, щоби знову порушити проблему національного вето у процесі прийняття рішень на рівні ЄС. Вона закликала до голосування кваліфікованою більшістю з питань, пов'язаних із зовнішньою політикою ЄС. Чи поділяєте ви думку, що зараз саме час зробити цей поштовх, чи це питання ще не достатньо назріле?

- Я думаю, що це питання назріло вже дуже давно. Занадто довго тягнеться питання неефективності Європейського Союзу. Я схвально ставлюся до заяви фон дер Ляєн, але з нетерпінням чекаю на таку ж заяву від президента Європейської Ради Антоніу Кошти.

Мовчання Європейської Ради тим часом сигналізує, що, ймовірно, в них немає великого бажання втручатися та щось зробити з цього приводу. Звичайно, це тому, що саме держави-члени повинні спочатку домовитися про подібну реформу. Це складне питання, та йдеться про занадто багато важливих тем – від спрощення процедур до розширення ЄС.

Було б чудово, якби останні події послужили достатнім аргументом для просування такої реформи принципів голосування, але політики схильні дуже швидко забувати про щось, коли на порядку денному з'являються інші нагальні питання.

Я вважаю, що ми повинні діяти, щоб запобігти появі будь-якого нового «Орбана», який знову триматиме весь Європейський Союз у заручниках.

УГОРЩИНА ТІЛЬКИ ВИГРАЄ ВІД ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО ЄС

- Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після виборів заявив, що Україна готова відновити взаємовигідну співпрацю з Угорщиною, зокрема з питання національних меншин. Дійсно, є надія на те, що у двосторонніх відносинах знову відкриваються двері. А що ви думаєте про ці перспективи?

- Сподіваємося, це будуть дуже щирі стосунки, які принесуть користь обом сторонам, які справді висловили зацікавленість у нормалізації та, ймовірно, розширенні двостороннього співробітництва. Оскільки це в інтересах обох сторін, безумовно, обом потрібно більше співпраці, розуміння, а іноді й більше закритих дискусій та розборів, перш ніж виносити у публічну площину більш-менш спільну позицію з окремих питань.

Чесно кажучи, Угорщина має бути дуже зацікавлена бачити Україну в ЄС. Якщо подивитися на історію Європейського Союзу, всі країни вигравали від того, що їхні сусіди ставали членами Союзу або тим чи іншим чином починали ефективніше співпрацювати з ним. В економічному плані це абсолютно взаємовигідно.

Ось чому у нас так багато програм транскордонного співробітництва, бо ми дуже добре розуміємо цей принцип.

Однак нікуди не поділися певні чутливі теми, що ґрунтуються на якихось історичних упередженнях. А ми знаємо, як повільно такі упередження зникають. Тому нормалізація – це робота не лише для політиків. Я з нетерпінням чекаю, коли люди зі сфери культури, відомі публічні діячі ініціюватимуть зустрічі, обговорення, будуватимуть більше «мостів» – культурних, історичних, транскордонних – щоб у свою чергу прокласти природну стежку для роботи політиків.

А Європейський Союз готовий зробити свій внесок у ці зусилля. Весь регіон, безумовно, зробить свій внесок і отримає набагато більше користі від щирої та ефективної угорсько-української співпраці, не кажучи вже про геополітичну, геостратегічну ситуацію.

РОЗБЛОКУВАННЯ КРЕДИТУ ТА САНКЦІЙ СЛІД РОЗГЛЯДАТИ ЯК ОДИН ПАКЕТ

- Ми також поділяємо ваші очікування, але є ще одне питання, яке хотілось би підняти – позиція Угорщини щодо санкцій ЄС проти Росії. Хоча від Мадяра вже надійшли сигнали про те, що він не продовжуватиме блокування кредиту ЄС для України, жодних заяв щодо саме цієї теми ще не пролунало. Які ваші очікування? Чи стане новий уряд тримати це питання у підвішеному стані?

- Сподіваюся, що не стане. Я розглядаю ці два питання в одному пакеті. Не можна відокремлювати одне від іншого. Це надто серйозно, надто важливо побачити, що обидві теми рухатимуться одночасно. Це було б катастрофою, якби новий уряд в Угорщині знову прийняв якусь «особливу» точку зору щодо санкцій проти РФ.

Росія не змінилася. Подивіться, скільки разів вони порушували навіть великоднє припинення вогню... Я взагалі не бачу причин довіряти російській стороні. Ми повинні й надалі використовувати нашу лінію санкційної політики. Тому треба побачити «пакетну угоду» по обох питаннях. Чим швидше, тим краще. І я сподіваюся, що Мадяр, якщо його запитають про санкції, надасть дуже чітку відповідь.

Євген Матюшенко, Брюссель
Фото: Євген Матюшенко