Агресія Ірану проти країн Ради співробітництва арабських держав Затоки (РСАДЗ – Бахрейн, Катар, КСА, Кувейт, ОАЕ, Оман) стала певною несподіванкою, адже аравійські монархії усіляко намагалися уникнути втягнення у регіональний конфлікт. Вони постійно підтримували політичні контакти з Тегераном, розвивали торговельно-економічну співпрацю, надавали посередницькі послуги у контактах із Заходом. Однак такий позитивний нейтралітет не врятував від іранських ракет і дронів, які прилетіли до столиць і міст аравійських монархій, що роками вибудовували імідж найбезпечніших міст світу.

Про початок іранської агресії, розвиток ситуації та перспективи врегулювання, а також допомогу України Укрінформ поговорив з відомим еміратським академіком, політологом Абдульхалеком Абдуллою, який проживає в м. Дубай (ОАЕ).

НАПАД ІРАНУ СТАВ ШОКОМ ДЛЯ ОАЕ

- ОАЕ та інші країни РСАДЗ зіштовхнулися з прямою іранською агресією. Іран атакує ракетами і дронами еміратські міста. Як ви оцінюєте та сприймаєте такі дії Тегерана?

- Напад Ірану став для нас шоком. Емірати не звикли і не мали досвіду такої агресії із застосуванням ракет і дронів. Тим більше у такій кількості і з такою ненавистю.

Водночас дивно, що Іран атакував ОАЕ, ще й атакував більше, ніж будь-яку іншу арабську країну Затоки. Іран атакував Емірати навіть сильніше, аніж Ізраїль. Тому так, це стало шоком.

Емірати були «легенями» і «воротами» для Ірану у зовнішній світ. Зі сторони ОАЕ Іран завжди бачив виключно співпрацю та добросусідство. З огляду на це така агресія спричинила шок.

На моє переконання, після цього сприйняття Ірану на офіційному рівні та у суспільстві вже не буде таким, як раніше. Ми ніколи не забудемо цю агресію. Іран для нас завжди, тисячу років, був сусідом. Однак упродовж останніх 47 років (з 1979 р. після Ісламської революції, – ред.) Іран сприймався як загроза для Затоки, нашої безпеки та стабільності. Тепер і надалі Іран – це найнебезпечніший ворог для ОАЕ та інших арабських країн Затоки.

- До останніх подій Емірати і, зокрема, місто Дубай, вважали острівцем безпеки і стабільності в цьому буремному світі, сповненому несправедливістю та конфліктами. Опишіть, будь ласка, як еміратці сприйняли сирени повітряної тривоги, звуки прильотів ракет і дронів?

- У перші дні було відчуття спантеличеності, коли ми бачили і чули прильоти ракет і дронів з Ірану. За всю нашу історію ми не бачили подібного.   

Однак ОАЕ, як держава, були готові до такого брутального нападу. Наше керівництво змогло забезпечити наявність у нас найкращих і найсучасніших систем ППО у світі. Для нас, еміратців, напад став шоком, але наші сили ППО були готові і змогли відбити напад.

Вже близько двох тижнів наші воїни продовжують відбиття нальотів іранських ракет і дронів, зокрема типу «Шахед-136». Ефективність збиття становить 93-96%. Водночас є ураження цивільних об’єктів, зокрема уламками та осколками ракет і дронів. Якою мірою іранський напад став шоком, такою ж мірою стала несподіванкою робота наших ППО.

Ми змогли збудувати надійний протиповітряний захист і кожен інвестований в оборону долар окупився. Після цього ОАЕ вірять у власні сили більше, ніж будь-коли раніше.

- Нафтовий ринок вже відреагував на дестабілізацію в районі Ормузької протоки. Однак значно менше говорять про продовольчу та водну безпеку країн РСАДЗ. Розкажіть, будь ласка, чи готові Емірати до викликів по забезпеченню свого населення водою та їжею?

- Так, дійсно, зараз більшість розмов – про нафту, що зрозуміло, адже це важливо для глобальної економіки, особливо Китаю, Азії, для будь-якої країни світу. Як ви знаєте, Емірати відійшли від повної і хворобливої залежності від нафтових прибутків. Економіка ОАЕ сьогодні одна з найбільш диверсифікованих у багатьох галузях.

Говорячи про виклики цієї війни, цієї агресії проти Еміратів, то уряд нашої країни, звичайно, подумав про забезпечення води, продовольства, медикаментів для населення. У нас є стратегічні резерви щонайменше на два роки для власного населення та інших арабських країн Затоки. Таким було наше планування на випадок кризових ситуацій.

МИ З ВАМИ В ОДНОМУ ОКОПІ. ОАЕ НІКОЛИ НЕ ЗАБУДУТЬ СМІЛИВУ ПОЗИЦІЮ УКРАЇНИ ТА ПІДТРИМКУ

- Україна одразу висловила солідарність з ОАЕ і засудила іранську агресію проти вашої країни. Кадри з ударами по жилих будинках миттєво викликають у українців спогади про сцени, які ми практично щодня бачимо у наших містах. Президент України Володимир Зеленський після відповідних розмов із лідерами в регіоні, зокрема президентом ОАЕ, заявив про готовність допомогти протидіяти іранським дронам.

Україна володіє передовим досвідом і технологіями для нейтралізації загрози БПЛА типу «Шахед». Іран – союзник Росії, яка допомагала іранцям модернізувати їхні військові технології. Як ви вважаєте, чи не час країнам РСАДЗ відійти від нейтралітету і зайняти більш рішучу позицію по відношенню до російської агресії? Як оцінюєте можливість дипломатичного тиску на Росію для припинення вогню, щоб Україна могла сконцентруватися на допомозі країнам РСАДЗ?

- В ОАЕ проживає близько 200 різних національностей. І в цьому сенсі Емірати приймають практично увесь світ. Напад на ОАЕ – це напад на увесь світ, враховуючи, що у нас живе 200 національностей. З огляду на це не є дивним, що світ висловив солідарність з ОАЕ. Наш президент уже два тижні безперервно приймає телефонні дзвінки від світових лідерів. Усі вони висловлюють солідарність і пропонують допомогу у захисті країни, вважаючи, що захищають власних громадян, які проживають на території Еміратів.

Серед країн, які негайно запропонували свою допомогу, була Україна. Україна, яка сама захищається від повномасштабної агресії. Ваша країна запропонувала допомогу, зокрема власний успішний досвід протидії іранським дронам типу «Шахед-136», які масово використовує Росія проти цивільної інфраструктури та енергетичних об’єктів.

Кожен еміратець вдячний і цінує українську допомогу. Я вважаю, що після цієї важливої ініціативи солідарність з Україною посилиться. Враховуючи, що Росія допомагає Ірану, а Іран допомагає Росії, то ми з вами в одному окопі. У нас один спільний ворог.

Ми вдячні президенту Зеленському, українському народові та Україні за сміливу позицію та підтримку, яку ми ніколи не забудемо.

- Як ви оцінюєте та бачите довгострокове врегулювання ситуації з Іраном?

- Іран – сусід. Так само, як і для вас Росія є сусідом. Це історичне і географічне сусідство. Так склалося і це не можна змінити. Іран розташований від нас за 100 км. У нас давні і величезні економічні, торговельні, соціальні зв’язки. Наприклад, ОАЕ – другий за обсягами торговельний партнер Ірану.

Іран окупував три еміратські острови, Великий і Малий Томб та Абу-Муса, однак ОАЕ не розривали контактів з іранською стороною.

Я вважаю, що у довгостроковій перспективі співпраця з Тегераном залежатиме від майбутнього Ірану після Алі Хаменеї та від майбутнього Ірану після цієї війни.

А майбутнє Ірану важко спрогнозувати. Точно відомо, що наразі ця країна перебуває у найгіршому становищі. Складна внутрішня ситуація і найсильніша міжнародна ізоляція. Іран на краю прірви і, здається, впаде у цю прірву. Однак може й уникнути падіння. Тому саме результати війни визначатимуть контури врегулювання як у короткій, так і довгій перспективі.

ОАЕ БУДУЮТЬ СТРАТЕГІЮ НА ОСНОВІ САМОЗАХИСТУ

- Наскільки реальним є сценарій прямого військового зіткнення країн РСАДЗ з Іраном?

- Вже два тижні триває іранська агресія. Незважаючи на тисячі ракет і дронів, ОАЕ та інші країни РСАДЗ не випустили жодної кулі у бік Ірану. Ми виходимо з того, що не хочемо ще більше ускладнювати ситуацію. Наша стратегія наразі будується на тому, що ми перебуваємо у стані самозахисту. І я вважаю малоймовірним перехід від самозахисту до нападу.

Однак, як заявляв наш президент, терпіння має межі. Якщо все це триватиме, то не можна виключати будь-який сценарій. При цьому всі наші рішення будуватимуться на основі положень Статуту ООН, зокрема статті 51, яка дає законне право на самооборону. Однак наразі військовий сценарій не основний.

РОЗМОВИ ПРО «АРАВІЙСЬКЕ НАТО» ВЖЕ ВЕДУТЬСЯ

- Як зміниться архітектура безпеки в регіоні Затоки? Як відомо, РСАДЗ як регіональна організація була створена, враховуючи іранську загрозу. Чи прогнозуєте щось на кшталт аравійського НАТО?

- Зовнішня загроза завжди посилює контакти і співпрацю аравійських країн. РСАДЗ була створена у 1981 році для протистояння зовнішнім загрозам, зокрема іранській загрозі. Тому у світлі агресії Ірану співробітництво арабських країн Затоки точно посилиться, особливо у сфері безпеки, оборони і, звичайно, зовнішньої політики.

Говорячи про «аравійське НАТО», то дійсно, можливо прийшов час перейти від співробітництва в рамках РСАДЗ до створення військового союзу для протистояння спільному найнебезпечнішому ворогові – Ірану. Коли і як це станеться? Це поки що залишається відкритим питанням і належить до компетенції наших лідерів. Однак розмови про це вже йдуть.

Віталій Федянін, Київ–Дубай