Під час зимової сесії ПАРЄ, яка завершилася 30 січня у Страсбурзі, Україні вдалося посилити своє представництво в керівних органах асамблеї, домогтися потрібних акцентів у резолюціях, знову порушити питання повернення цивільних полонених та використання заморожених активів РФ для компенсації завданих збитків. На сесії також обрали нову президентку ПАРЄ Петру Байр та створили платформу для російської опозиції.

Про підсумки роботи української делегації на цій сесії ми поговорили з її головою – народною депутаткою України Марією Мезенцевою-Федоренко.

УКРАЇНА ОТРИМАЛА ДВІ ПОСАДИ В БЮРО ПАРЄ

- Маріє, я вибрала найзначніші події, які відбулися під час цієї сесії, та рішення, які були ухвалені в залі. Серед них – і нова президентка ПАРЄ, і майданчик для російської опозиції, і резолюція про «сталий мир», і ще одна про вибори. А ще виступ Маї Санду і наше посилення в комітетах, підкомітетах та бюро Асамблеї. Вибирайте, з чого саме почнемо?

- Ну, напевно, з того, що ми – найактивніша делегація, яка забрала найкращі посади в ПАРЄ. Інколи українці думають, що це не так важливо, але ні. Наприклад, наше представництво в бюро. Я, як віцепрезидентка, і Сергій Власенко, який буде головувати в Комітеті з виборів суддів ЄСПЛ, заходимо у керівний склад бюро.

Це означає, що ми формуватимемо порядок денний. Ми – єдина країна, яка має два голоси. Щоправда, раніше ми мали їх узагалі три.

Звісно, для нас важливе також головування в підкомітетах. І багато інших питань, зокрема, те, що ми будемо опрацьовувати резолюції. Щоправда, ПАРЄ виступила з новою ініціативою щодо конфлікту інтересів, тому тепер нам треба буде передавати ці резолюції колегам. Але я не бачу в цьому проблеми. Навіть краще, коли за Україну говорять інші партнери.

РЕЗОЛЮЦІЇ ПОСИЛИЛИ ТЕМИ САНКЦІЙ ТА ПОВЕРНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПОЛОНЕНИХ

- Так, наприклад, цього разу доповідачем резолюції про сталий мир був італієць П’єрро Фассіно. Давайте зараз про неї. Як сказав наш представник при РЄ Микола Точицький, вона об'єднує всі попередні напрацювання ПАРЄ з огляду на майбутні можливі рішення і імплементацію цих рішень на цьому майданчику. У чому її важливість для вас?

- Мені здається, це такий вейк-ап-кол, як кажуть у дипломатії.

Європа не те щоб прокинулась, але кулуарно колеги говорять, що вони тепер готуються до мілітарного супротиву. Хтось пішов на курси, хтось приготував якусь тривожну валізку, тобто насправді для них це все дуже серйозно. І тепер ми бачимо, що коли йде у тексті речення про безумовну підтримку України, то далі двокрапка і перелік – військова, гуманітарна, санкційна.

Мені імпонує також, що прописано про те, що вибори не можуть бути подією, яка передуватиме ситуації сталого миру. Спочатку треба мати припинення вогню, а потім ми повинні говорити про вибори і, звісно, демократичний процес, тому що ПАРЄ є однією з організацій, яка спостерігає за виборами. Нам важливо, щоб вони були присутні.

Не впевнена, що вони (спостерігачі) зможуть бути сьогодні в Краматорську або в Куп'янську для такого моніторингу, до прикладу. Тому ця резолюція також і про продовження посилення санкцій – і це була наша правка, яка була прийнята, – стосовно тих, хто депортує, катує, принижує людську гідність, забирає право на свободу, займається сексуальними насильствами, коїть воєнні злочини. Тобто все, що ми бачимо в рамках міжнародного розуміння геноциду, зокрема, переміщення дорослих і дітей, полон, – ми вважаємо, що поки що це не має адекватного санкційного елементу.

Ми чули, як мінімум у 10 виступах із 30 колеги сказали про звільнення з полону цивільних і військових. Нагадаю, тема цивільних у полоні найважча, тому що немає юридичного міжнародного механізму. А їх більше 30 тисяч осіб. І, як ви бачите, поки що Росія спеціально блокує нас по гуманітарному питанню.

Отже, ця резолюція закликає Росію відкрити цей гуманітарний коридор.

Під час наших дебатів відбувалися атаки на Харків, Одесу, Київ, інші наші регіони. Горів потяг на Харківщині, там були вбиті й поранені. Все це не дає сигналу і розуміння 46 країнам-членам РЄ, що це преамбула до сталого і тривалого миру.

МИ ТИСНЕМО НА КОМІТЕТ МІНІСТРІВ ІЗ ПРИВОДУ МЕХАНІЗМІВ ВИКОРИСТАННЯ ЗАМОРОЖЕНИХ КОШТІВ РФ ДЛЯ КОМПЕНСАЦІЙНОГО ФОНДУ

- А ще є питання трибуналу та компенсаційного механізму.

- Звісно, договір про наш Спецтрибунал підписаний, але нам треба мати якомога більше країн для роботи в ньому, – це практичні елементи. І остання важлива складова – компенсаційний механізм. 12 категорій звернень зараз доступні у застосунку Дія, але ми плануємо відкрити 43. Ми тиснемо на Комітет міністрів, куди входять міністри закордонних справ 46 держав: «Будь ласка, давайте далі шукати механізми, як забрати заморожені активи РФ». Де кошти для того, щоб ми виплатили ці компенсації? Це не платники податків України і не держави-партнери повинні за це платити, а тільки РФ. Я думаю, що наступні резолюції, будуть ще більш дієвими.

З НОВОЮ ПРЕЗИДЕНТКОЮ ПАРЄ ДРУЖИМО БАГАТО РОКІВ

- Новою президенткою ПАРЄ обрали австрійку Петру Байр. Після Теодороса Русополоса – це наше надбання? Коли я її запитала з приводу незаконно ув'язнених українських полонених і кримських татар, вона сказала, що не так багато зараз є каналів зв'язку, не так багато важелів, щоб посилювати тиск на РФ. Чи була якась зустріч із нею, про що ви говорили? На що саме вона готова?

- Ми дружимо багато років. Усі роки, які я тут працюю, наша делегація головувала в Комітеті рівності та недискримінації, де Петра була дуже активною членкинею. Це надбання, безумовно, і це гарна президентка для ПАРЄ. Небагато жінок тут головували. Вона емпатична, я думаю, що цей елемент емпатії теж нам буде допомагати. Вона була у Харкові, вона побачила склад уламків ракет, якими нас обстрілюють щодня, вона побачила підземні школи, поспілкувалася з харків'янами, і не тільки. Звісно, відвідала Київ і державні інституції.

Вона буде доброю подругою України і надалі, але мені здається, що теми, які для нас пріоритетні, треба буде, звісно, підсвічувати і спрямовувати. Але це буде жіночий елемент, направлений на мир, на сталий мир. Дуже чекаємо пані Петру знову в Україні, адже пан Русополос і пан Тіні Кокс, попередні президенти, здається, до нас так і не доїхали. Кокс був під час повномасштабного вторгнення у Львові, але в Києві – напевно, що ні.

НА ПЛАТФОРМІ РОСІЙСЬКОЇ ОПОЗИЦІЇ Є ТІ, З КИМ МОЖНА КОМУНІКУВАТИ, АЛЕ ЛИШЕ В РАМКАХ ДЕРЖАВНИХ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ

- Ще одне важливе питання – прихід російської опозиції, створення платформи для її діяльності в ПАРЄ. Я цими днями бачу тут багато інтерв'ю, які дають росіяни і пояснюють, на що вони тут матимуть тепер право.

- Ну ні на що! Дивіться, вони і до цього мали право бути запрошеними візитерами від депутатів, політичних груп. Вони виступали у нас на фракціях. Так буде і надалі. Просто зараз для цих дискусій їм буде надаватися там окрема кімната. Прямо зараз, коли ми з вами проводимо інтерв'ю, вони завершують засідання. Єдиний інсайд, яким можу вже з вами поділитися. Здається, пані Толоконнікова, яка зайшла у квоту десятьох росіян, бо там є ще 5 представників корінних народів, сказала, що треба виробити кращу політику щодо перемоги України, захисту України, деколонізації і підтримки корінних народів (Росії). Оце мені здається дуже важливо. Я ще перевірю, як саме звучало питання деколонізації, оскільки для нас Росія в тих рамках, у яких вона сьогодні є, – це повний фейк. Ми виступаємо за її деколонізацію, щоб черкеси, башкири, татари, чеченці – всі мали право на самовизначення.

- Відповідна резолюція минулого року передбачала, що буде створений також другий майданчик, спеціально для корінних народів, саме для цього. Чи будете ви далі над ним працювати, чи ви все ж таки будете якимось чином взаємодіяти у межах цієї платформи?

- Будемо працювати над усім. У нас є спеціальна комісія у Верховній Раді по корінних народах, по поневолених народах РФ. Для нас це пріоритет, як мінімум ми плануємо деякі заходи на квітневу сесію. І поки вони не вільні, поки наші території також не вільні, наша позиція не зміниться.

На цій платформі є різні люди, але давайте дивитися саме на голоси поневолених народів. Ми з колегами ще не бачили, яка у них програма роботи, але вони мусять включити до програми саме цю частину. Подивимося, чи буде вона дієвою. Я хочу ще раз зазначити: там є люди, з якими можна комунікувати. Але тільки в рамках державних інтересів України.

КОЛИ В ПАЛАЦІ ЄВРОПИ ЗНИКЛО СВІТЛО, ТО МИ ПОЧУВАЛИСЯ ЯК УДОМА

- Яка зустріч була для вас найголовнішою під час цієї сесії?

- Мені, ви знаєте, сподобалася наша зустріч із Маєю Санду, коли вона оглядала нашу з офісом Першої леді виставку про парту, яка символізує освіту під час війни і мирну освіту, до якої ми прагнемо повернутися. Вона була вражена. Я думаю, це дійсно передає емоцію. Й у цілому – загальна залученість більшої кількості жінок як топ-спікерів. Я сподіваюся, що ми будемо мати ще більше заходів на теренах ПАРЄ на квітневій сесії. Мені імпонує те, що нас чують, з нами консультуються, нас питають про нашу точку зору.

Ми маємо авторитет у цьому будинку прав людини, якому вже більше 75 років. Ми його переформатували. Він може діяти швидше. І ще швидше.

Знаєте, коли після створення російської платформи в Палаці Європи зникло світло і ніхто не міг працювати, то я сказала моїй колезі-секретарю одного з комітетів: бачите, це як удома, як у Харкові, як у Києві. І вона аж заплакала. Вона каже: «Я не розумію, як ви це робите». Тож нам треба далі лупати цю скелю. І ми дякуємо Силам оборони за те, що ми можемо продовжувати парламентську дипломатію тут.

Лідія Таран, Страсбург

Фото: Facebook/Maria.Mezentseva, Parliamentary Assembly of the Council of Europe