Після візиту до Києва у липні глави МЗС Франції Жана-Ноеля Барро стало відомо, що Україна та Франція посилюють оборонну співпрацю, зокрема у сфері ППО, дронів і ракет, а також готуються до укладення угоди про стратегічне партнерство. Але це далеко не єдині сфери, де країни розвивають співпрацю.

Ґреґуар Датте – експерт у сфері аудиту, бухгалтерського обліку та консалтингу з 25-річним досвідом. З них понад 17 він працює в Україні, де очолює українське представництво глобальної мережі з надання аудиторських, податкових та консалтингових послуг. Окрім того, Датте є торговим радником Франції (CCEF) та членом правління Французької торгово-промислової палати в Україні. Про особливості бізнесу під час повномасштабної війни, про те, як «Мade in Ukraine» стає світовим брендом, та чому він закликає іноземних інвесторів вкладатись у відбудову України саме тепер, Датте розповів Укрінформу.

УСІ НАШІ КЛІЄНТИ ЗІ ЗАХОДУ ПРОДОВЖУЮТЬ БІЗНЕС В УКРАЇНІ

- Пане Ґреґуаре, ви вже понад 17 років ведете бізнес в Україні. Що стало головним чинником, який спонукав вас увійти на український ринок аудиту на той час?

- До приїзду в Україну я понад 11 років працював у Франції в міжнародній компанії, що проводить незалежні фінансові аудити для забезпечення прозорості бізнесу в понад 100 країнах. Ми надаємо послуги аудиту, усі види податкових консультацій, певну юридичну підтримку, а також аутсорсингові бухгалтерські послуги, також автоматизацію та оптимізацію фінансових функцій.

Я прагнув отримати міжнародний досвід. У 2008 році настав вдалий момент у моїй кар’єрі, щоб поїхати за кордон, і з-поміж кількох пропозицій я обрав Україну. Мене цікавила ідея налагодження зв’язку між Україною та Західною Європою. І саме це ми зробили: наша компанія в основному обслуговувала іноземних інвесторів в Україні, виступаючи таким собі мостом між місцевими командами та фінансовими відділами груп і пояснюючи їм потенційні відмінності.

- Потім почалося повномасштабне вторгнення Росії. Які виклики ця війна принесла саме вашому бізнесу?

- Як і всі бізнеси в Україні, ми були заскочені зненацька й мусили повернутися до основ кризового менеджменту: передусім – безпека людей, по-друге – забезпечення безперервності послуг для клієнтів і, по-третє – чітка комунікація про нашу ситуацію та потреби. Загалом нам вдалося продовжити роботу. У нас була сильна кризова команда, яка оперативно вирішувала нагальні питання і водночас швидко почала планувати довгострокові дії.

Я добре пам’ятаю, як 24 лютого 2022 року деякі наші співробітники інстинктивно провели дострокову виплату зарплат, щоб працівники клієнтів отримали кошти того місяця, а вже по обіді вони були на Оболоні й допомагали будувати барикади та захищати місто. Це було справді вражаюче, і я дуже пишаюся ними.

- Як війна вплинула на ключові напрями вашої діяльності – аудит, консалтинг, податкові послуги? Чи змінилися запити компаній на ці послуги під час війни?

- Основним завданням було дуже швидко адаптуватися. Війна прискорила глобальні тенденції, пов’язані з новими технологіями. В Україні ми просто не мали вибору, окрім як впроваджувати ці зміни швидше, тож ми адаптували наші послуги відповідно.

Усе залежить від виду послуг: бухгалтерський облік і нарахування зарплат не зупинялися взагалі, тоді як з консалтингом ситуація на початку була складнішою. Ми досить диверсифіковані, тож це допомогло продовжити роботу.

Важливо зазначити, що жоден із наших клієнтів – здебільшого іноземні інвестори – не припинив свою діяльність в Україні. Всі залишилися. І зараз вони продовжують інвестувати, бо краще розуміють, що означає працювати в Україні. Вони бачать потенціал і можливості для інвестицій та вже готуються до відбудови.

ВІДБУДОВА УКРАЇНИ ВЖЕ ПОЧАЛАСЬ – ДІЯТИ ТРЕБА ЗАРАЗ

- Ви відвідали Конференцію з відновлення України в Римі, яка проходила 10–11 липня й продемонструвала: попри повномасштабне вторгнення, проєкти з відновлення залишаються на порядку денному. На вашу думку, які сфери є найперспективнішими або вже викликають інтерес у потенційних інвесторів?

- Є багато важливих секторів, де потрібна співпраця: енергетика, інфраструктура і, звісно, оборона. Тут ми можемо багато чого навчитися в України. Сільське господарство залишається важливою галуззю. Також варто згадати охорону здоров’я – цей сектор надзвичайно важливий і матиме багато термінових завдань.

Наведу приклад недавньої інвестиції: придбання українських Lifecell та Datagroup провідною французькою групою Xavier Niel/NJJ, що працює у сфері мобільного зв’язку та інтернету. Угоду завершено у 2024 році, сума інвестиції – до 1,5 мільярда доларів. Це показує, що люди готові вкладати великі кошти в Україну.

Залучати компанії, які не мають попереднього досвіду в Україні, трохи складніше, але саме зараз час готуватися до інвестування. Тому я намагаюся подолати бар’єр сприйняття між тими, хто вже має досвід в Україні, і тими, хто його не має. Бути мостом між Україною і Західною Європою зараз надзвичайно важливо. Відбудова України почалася, і займатися плануванням проєктів потрібно вже, адже підготовка потребує часу. Побудова локальних партнерств в Україні є ключовою – тож діяти потрібно зараз.

- Які головні страхи стримують тих, хто досі не наважується почати інвестувати в Україну?

- По-перше, це питання сприйняття. Коли ви у Франції, Німеччині чи Італії дивитесь новини про Україну, фокус переважно на фронті. Людям важко уявити, що в Києві й багатьох інших містах життя триває – 30 мільйонів людей щодня працюють, живуть, їдять. Це перший бар’єр у розумінні.

Друге – це ризик інвестування в країну, де триває війна. Це цілком зрозуміло, особливо коли йдеться про капіталомісткі інвестиції. Але ці ризики можна зменшити, адже зараз доступно більше інструментів для страхування та захисту інвестицій.

Ще одним питанням є корупція, яку часто сприймають ззовні дещо інакше. Наприклад, мені довелося пояснювати, що сталося минулого тижня (22 липня Верховна Рада ухвалила, а Президент Зеленський підписав закон про зменшення повноважень Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), – ред.). Люди часто думають, що ситуація набагато гірша, ніж є насправді. Миттєві протести, які ми побачили в Україні, – дуже позитивний сигнал й ознака демократії, що захищає країну від негативних змін. Але, звісно, ми маємо й надалі уважно стежити за ситуацією. Саме тому нам важливо зберігати цю роль «містка» та підтримувати відкриту комунікацію.

- А які переваги інвестування саме зараз у відновлення України?

- Їх багато – справді багато. І для мене це не нове усвідомлення. Я вже багато років в Україні. Географічно Україна – це перехрестя, з виходом до моря як на півдні, так і на півночі завдяки стратегічному транспортному розташуванню та маршрутам. Країна надзвичайно багата на природні ресурси. Зі самого початку мене також вразив високий рівень освіти. Наприклад, ІТ-галузь та інженерний сектор тут дуже сильні.

Ще одна річ, яку я помітив одразу, – це те, наскільки швидко люди тут здатні навчатися, адаптуватися й змінювати спосіб мислення. Більшість людей мають справжній підприємницький дух і вміння працювати разом.

МИ СПОСТЕРІГАЄМО ПІДЙОМ УКРАЇНСЬКОГО НОУ-ХАУ ТА ЕКСПЕРТИЗИ

- Як член правління Французької торгової палати та торговий радник Франції, прокоментуйте, будь ласка, двосторонній бізнес між Францією та Україною – які сфери найбільш перспективні? І як останні міжурядові угоди сприяють розвитку окремих напрямків?

- Французька палата (CCIFU) дуже активно підтримує комунікацію між Україною та французькою бізнес-спільнотою, щоб залучати потенційних інвесторів і демонструвати можливості. CCIFU є найбільшим іноземним працедавцем в Україні, що створює близько 25–30 тисяч робочих місць. Ми присутні в сільському господарстві, банківській сфері (зокрема, двома великими французькими банками, що працюють в Україні) і в усіх ключових секторах.

Франція докладає значних зусиль, зокрема підписано багато угод у сфері охорони здоров’я. Торік гарантійний фонд у розмірі 200 мільйонів євро підтримав 19 проєктів у сферах інфраструктури, енергетики, будівництва та охорони здоров’я. Як я розумію, готується також друга хвиля цього фонду на наступний рік.

Уряд також надає фінансову та економічну підтримку, але мета – продовжувати мотивувати та надихати приватний бізнес до участі, оскільки відновлення потребуватиме технічних рішень від приватного сектору.

Для мене такий міст – це не лише односторонній рух. Йдеться не тільки про іноземні інвестиції, які надходять в Україну, а й про зворотний процес. Мене вражає, як бренд «Made in Ukraine» набирає ваги та визнання за кордоном. На відміну від ситуації 10 років тому, сьогодні люди в Європі чітко асоціюють Україну із сильними цінностями. Я також бачу, як українці все більше пишаються тим, що діляться своїми продуктами, навичками та інноваціями – від ІТ до моди – на міжнародному рівні. Цей імпульс варто підтримувати та використовувати.

- Як би ви охарактеризували бренд «Made in Ukraine»?

- Ми спостерігаємо його розвиток із часів Майдану, а особливо після повномасштабного вторгнення Росії. За кордоном дедалі краще розуміють, хто такі українці, їхню сміливість, цінності та стійкість. Я також відчуваю, як ця гордість зростає серед моїх колег і друзів в Україні. Є сильне відчуття ідентичності: «Я з України». І водночас – це підйом українського ноу-хау та експертизи – у продуктах, послугах, науці, ІТ чи моді – усе це стрімко зростає, й важливо надалі це розвивати.

- Що для вас як людини, яка давно живе в Україні, стало найбільш неочікуваним відкриттям за останні роки?

- Я приїхав до України в 2008 році – якраз перед глобальною фінансовою кризою – і одразу був вражений тим, як швидко люди тут адаптуються. Під час Майдану (Революції Гідності, – ред.) я побачив глибоку відданість цінностям і колективну стійкість – як у суспільстві, так і в моїй команді. З роками, особливо після 2022-го, я не перестаю захоплюватися здатністю українців триматися і рухатися вперед, навіть у надзвичайно складних умовах. Саме цей дух робить «Made in Ukraine» не просто ярликом, а справжнім символом сили та рішучості. Для мене це честь – бути тут і продовжувати цей шлях разом з вами.

Анна Костюченко

Фото: Геннадій Мінченко