Америка завдала удару по діпфейках: федеральний закон криміналізує ШІ-порнопідробки

Минув перший місяць, як 19 травня 2025 року в США набув чинності перший в історії країни федеральний закон, спрямований на боротьбу з діпфейками. Мова йде про інтимні зображення, створені за допомогою штучного інтелекту.

Закон отримав назву TAKE IT DOWN Act (Tools to Address Known Exploitation by Immobilizing Technological Deepfakes on Websites and Networks).

Цей документ – дуже цікавий і важливий момент для цифрової доби, адже вперше на загальнонаціональному рівні було криміналізовано поширення інтимних діпфейків. Тепер за розміщення в мережі фейкових інтимних зображень без згоди особи можна отримати до двох років тюремного ув’язнення.

Під "відсутністю згоди" мається на увазі, що особа не дозволяла створювати чи поширювати зображення, яке містить її обличчя або виглядає як вона, незалежно від того, реальне це фото чи згенероване штучним інтелектом.

Покарання буде навіть тоді, якщо зображення повністю сфальсифіковане, але впізнається як конкретна людина, і вона не надала дозволу. Крім того, закон зобов’язує всі онлайн-платформи від Reddit до OnlyFans видаляти позначений контент протягом 48 годин після отримання скарги, а також виявляти й блокувати його дублі.

Цей закон не став аж надто великим новаторством в Америці. До 2025 року всі 50 штатів США та округ Колумбія вже мали закони проти поширення інтимних фото без згоди. Але лише частина з них визнавали діпфейки, оскільки більшість орієнтувалися лише на «реальні» зображення. Це створювало прогалини у законодавстві, оскільки у деяких штатах штучно згенероване порно не вважалося злочином.

Ініціаторкою закону стала сенаторка-демократка Емі Клобучар, відома своєю активністю у сфері цифрових прав. Співавторами стали республіканські сенатори Тед Круз, Джон Корнін та Білл Кессіді. У Палаті представників ініціативу просували представниця демократів Іветт Кларк і республіканки Ненсі Мейс і Марія Ельвіра Салазар. Таким чином, TAKE IT DOWN став рідкісним прикладом двопартійної підтримки в Конгресі США.

Попри це, не обійшлося без критики. Частина республіканців вказували на можливі загрози свободі слова, побоюючись, що закон створить прецедент для цензури контенту в інтернеті. Водночас правозахисні організації, зокрема Electronic Frontier Foundation, висловили занепокоєння щодо автоматичного блокування контенту без достатніх гарантій для авторів,  наприклад, у випадках пародії чи сатири.

Проте, попри дискусії, закон було ухвалено обома палатами Конгресу зі значною більшістю голосів: одностайно в Сенаті та 409 "за" у Палаті представників.

19 травня 2025 року його підписав Президент США Дональд Трамп. На церемонії підписання також була присутня перша леді Меланія Трамп, яка підтримувала ініціативу в межах своєї кампанії Be Best.

ЩО ТАКЕ ДІПФЕЙКИ І ЧОМУ ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО?

Діпфейк – це технологічна імітація, створена за допомогою алгоритмів штучного інтелекту, зокрема глибокого навчання (deep learning) та генеративних змагальних мереж GANs (Generative Adversarial Networks). Ці моделі здатні синтезувати фотореалістичні зображення, змінювати обличчя на відео, підробляти голос або навіть створювати повністю вигадані сцени, які важко відрізнити від реальних.

Перші експерименти з діпфейками з'явилися близько 2017 року на форумах Reddit, коли користувачі почали підміняти обличчя відомих акторів у відео для створення порнофейків. У наступні роки технологія стала масовою: інструменти генерації діпфейків потрапили у відкритий доступ, а в соцмережах з'явилися мобільні додатки, що дозволяли створювати діпфейки без будь-яких технічних навичок.

Небезпека полягає в кількох аспектах:

● Порушення приватності: створення інтимного чи компрометуючого контенту без згоди жертви.

● Дискредитація: діпфейки можуть використовуватися як зброя для підриву репутації журналістів, політиків, активістів або військових.

● Інформаційна зброя: фейкові відео можуть поширюватися для маніпуляції суспільною думкою або розпалювання ворожнечі.

● Травматизація жертв: навіть якщо відео є фальшивкою, психологічний ефект для жертви може бути таким самим, як і від реального втручання в приватне життя.

За даними дослідження Deeptrace, ще у 2019 році 96% діпфейків у мережі мали сексуальний характер, а жертвами ставали здебільшого жінки. Сьогодні для створення діпфейку достатньо мати декілька фотографій із соцмереж. І за лічені хвилини можна створити реалістичне відео, в якому людина нібито знімається в порнографії, чи говорить те, чого ніколи не казала.

Окрім сексуалізованого контенту, дедалі більшу загрозу становлять політичні діпфейки. У 2023–2024 роках були зафіксовані спроби втручання у виборчі процеси за допомогою підроблених відео, де кандидати нібито робили скандальні заяви або виглядали неадекватно.

Один із прикладів – це відео з голосом, схожим на президента США, який закликає не голосувати, або діпфейкове звернення військового керівництва, яке сіє паніку серед цивільного населення. Такі фейки можуть не просто зруйнувати репутацію, але й здатні змінити хід виборів, спричинити заворушення або масову дезінформацію. Між іншим, свого часу в Україні робили звернення від діпфейкового Зеленського.

Платформи на кшталт TikTok, Facebook, YouTube та X (колишній Twitter) поступово впроваджують інструменти виявлення ШІ-контенту, однак темпи – явно недостатні. У відповідь на тиск громадськості Meta оголосила, що з 2024 року маркуватиме згенерований контент, а Google створив інструмент для реверсивного пошуку діпфейків. Але наразі не існує єдиного протоколу чи зобов’язання, яке б примушувало платформи діяти швидко й ефективно.

TAKE IT DOWN: ЯК ПРАЦЮЄ ЗАКОН

Закон криміналізує будь-яке поширення інтимних зображень без згоди особи, включаючи ті, що створені або змінені за допомогою ШІ. Передбачане навіть покарання до 2 років в’язниці. Інше ключове положення – це вимога до онлайн-платформ реагувати на повідомлення про такі порушення. Вони мають видалити контент протягом 48 годин після звернення та забезпечити виявлення й блокування дублікатів.

Усе це має створити систему швидкого реагування на цифрові атаки й захистити жертв від вторинної травматизації.

Водночас важливо уточнити, що TAKE IT DOWN не застосовується до всіх типів діпфейків. Закон прямо стосується лише інтимного контенту, розповсюдженого без згоди особи, незалежно від того, чи був він створений реальним способом, чи згенерований за допомогою ШІ.

Політичні діпфейки не регулюються цим законом, тож Америку й надалі збурюватимуть підроблені звернення кандидатів, фейкові заяви державних посадовців або відео, що маніпулюють громадською думкою під час виборів.

Вони можуть розглядатися в межах інших норм, таких як законодавство про наклеп, втручання у вибори чи поширення дезінформації, але TAKE IT DOWN не передбачає санкцій або механізмів видалення саме для цього типу контенту.

Це означає, що попри важливість закону для захисту приватного життя, в контексті захисту політичної стабільності та інформаційної безпеки США (й інших демократій) він залишає серйозну прогалину.

Закон TAKE IT DOWN набув чинності одразу після підписання 19 травня 2025 року. Саме з цього дня розпочала діяти кримінальна відповідальність за поширення непогоджених інтимних зображень, у тому числі створених за допомогою ШІ.

А от технічна частина вимоги до онлайн-платформ запровадити системи реагування та видалення діпфейків має перехідний період до 19 травня 2026 року. Протягом цього року платформи повинні адаптувати свої інструменти: навчити модераторів, оновити алгоритми, запровадити механізми пошуку дублікатів і швидкого видалення позначеного контенту.

Це створює виклик навіть для гігантів, таких як Meta, Google, Reddit чи TikTok. Адже йдеться не лише про видалення, а й про запобігання повторному поширенню, а це вимагає систем штучного інтелекту, які здатні розпізнавати відредаговані або переформатовані версії одного й того ж зображення чи відео.

Деякі компанії вже протестували автоматичне маркування ШІ-контенту, але експерти наголошують: технічна реалізація складна, дорога й потребує співпраці на міжнародному рівні.

Закон TAKE IT DOWN зробив США першою країною у світі, яка прямо та на рівні федерального законодавства заборонила поширення інтимних діпфейків. Але Америка не єдина країна, яка почала боротися проти цифрових підробок.

У Великій Британії ще 2023 року оновили свій Online Safety Act і тепер там кримінальна відповідальність чекає на тих, хто поширює цифрово змінені інтимні фото або відео без згоди жертви. У Південній Кореї підхід ще жорсткіший, там за порнопідробку можна сісти за ґрати на 5 років. Європейський Союз через регламент Digital Services Act зобов’язує платформи швидко видаляти шкідливий контент. Тож бачимо, що у світі всі цивілізовані країни борються з діпфейками.

А УКРАЇНА?

В Україні діпфейки – це інструмент гібридної боротьби, яка точиться останні роки в інформаційному просторі. Ми стикаємося з ними кожного дня, коли бачимо фейкові відео з шестипалими військовими, журналістами чи політиками, які використовуються для дискредитації, залякування або поширення паніки. Це реальна проблема, яка б’є по нашій безпеці, довірі до інституцій і психологічній стійкості суспільства.

На жаль, парламент нічого з цим не збирається робити. У Кримінальному кодексі до цього часу немає окремої статті за створення чи поширення діпфейку, чи згадування ШІ-контенту як потенційної загрози. Платформи теж не зобов’язані видаляти подібні фейки. Тому нам потрібний свій TAKE IT DOWN, у якому ми не лише чітко визначимо, що таке діпфейк, але й встановимо кримінальну відповідальність за його поширення.

Звісно, політикам у парламенті не хочеться міняти правила гри, оскільки вони хочуть використовувати цей інструмент у гібридній боротьбі одне з одним. Але ухвалення цього закону, так само як і заборона Телеграму, – це питання не політичної боротьби, а питання виживання нас як політичної нації, проти якої ведуть гібридну війну набагато потужніші та більш ресурсні гравці.

Віктор Таран, експерт з оборонних та військово-технічних інновацій, спеціалізується на безпілотниках та кібербезпеці

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства