В Україні 9 травня відзначають День Європи. Цього дня делегації 35 держав включно з високою представницею ЄС приїхали до Львова не просто заради свята. Європейські дипломати разом з Радою Європи висловили політичну підтримку створенню спеціального трибуналу щодо злочину повномасштабної російської агресії проти України.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга сформулював це послання зі Львова очільнику держави-агресора Володимиру Путіну від іноземних партнерів так: «Скільки б ти себе не вважав так званим переможцем, покарання невідворотне!». У день особистого свята кремлівського диктатора у Москві під лозунгом «можем повторить» цей жест європейських дипломатів є символічним.
Укрінформу вдалося розпитати у Львові Високу представницю Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Каю Каллас про започаткування роботи спецтрибуналу, блокування Угорщиною переговорів про вступ України до ЄС і чому для неї важливо бути 9 травня в Україні.
МИРУ В УКРАЇНІ НЕ МОЖЕ БУТИ БЕЗ СПРАВЕДЛИВОСТІ
– Ви приїхали до Львова, щоб висловити підтримку Україні і спецтрибуналу щодо злочину російської агресії. Скільки країн його підтримали? Чи не боїтеся ви, що припинення участі США в ньому може підірвати зусилля по його створенню?
– По-перше, ми маємо коаліцію держав (Core Group) і я рада, що технічну роботу виконано. Сьогодні ми надаємо політичну підтримку, а це означає, що близько 40 держав уже долучилися. Інші країни теж можуть приєднатися, якщо захочуть.
Важливо, що цей спецтрибунал призначений для притягнення керівництва країни до відповідальності за злочин агресії. Адже це лідери вирішують атакувати іншу країну. Інший рівень – це воєнні злочини, скоєні солдатами, які вторглись до України. Без керівництва не було б і воєнних злочинів. Тож має бути відповідальність на всіх рівнях.
США працювали з нами в цій коаліції два роки. Американці багато зробили, і ми сподіваємося, що вони знову доєднаються пізніше, тому що тепер усі технічні деталі врегульовані.
– Спецтрибунал і країни ЄС будуть домагатися справедливості за злочин агресії з 2022 року? Але ж усе це почалося з російської гібридної війни у 2014 році. Заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра казала, що несправедливо залишати поза правосуддям українців, які страждали з початку російської окупації. Ви згодні з цим?
– Я була членом Європейського парламенту у 2014 році і дуже добре пам'ятаю, коли було анексовано Крим. Багато європейських країн тоді не розуміли, що стоїть на кону.
Зараз, навпаки, багато хто в Європейському Союзі та за його межами підтримує Україну. Всі бачать картину однаково: не може бути миру без справедливості. За злочини потрібно відповідати.
Я Б НЕ ЗОСЕРЕДЖУВАЛАСЯ НА ПОГРОЗАХ РОСІЇ
– Росія звикла погрожувати країнам і перешкоджати процесу правосуддя. Чи можете ви розповісти про якісь перешкоди, з якими стикаються держави-члени та Європейська комісія протягом усього процесу відновлення справедливості?
– Росія постійно погрожує. Це їхній modus operandi. Нічого нового. Єдина відповідь, яку ми можемо дати, – це не боятися.
Я б не зосереджувалася на їхній протидії, адже важливо, що ми тут, і ми долаємо технічні проблеми та створюємо правову структуру (відповідальності за злочин агресії, – ред.).
ОДНА КРАЇНА-ЧЛЕН ЄС НЕ МОЖЕ ТРИМАТИ В ЗАРУЧНИКАХ УСІХ ІНШИХ
– Оскільки міністр закордонних справ Сибіга згадав, що сьогодні ви сфокусуєтеся і на розширенні ЄС, не можу не спитати про чутки щодо розділення Молдови та України на шляху до ЄС.
– Ми обговорювали розширення навіть учора і з нашими угорськими колегами. Добре, що Україна зустрічається з Угорщиною, аби вирішити двосторонні питання.
Зі свого боку, ми також кажемо, що ці двосторонні питання – не лише в України, а й щодо інших кандидатів не можуть бути перешкодою, якщо країна виконала свою домашню роботу, тобто всі реформи, яких вимагає Європейський Союз.
А стосовно розділення Молдови та України, то такі голоси лунали. Але це має бути спільне рішення.
– Україна намагається співпрацювати з Угорщиною, але чи може Єврокомісія якось вплинути на її позицію? Чи нам варто чекати на угорські вибори наступного року? Адже наша віцепрем'єрка Ольга Стефанішина вважає, що це несправедливо, коли ми виконали свою домашню роботу, але нас просять залишатися в черзі.
– Так, це несправедливо. Саме тому ми провели ці дискусії й ті, які Угорщина не блокує.
Ми зі свого боку також працюємо над тим, як нам ухвалювати рішення. Бо якщо більшість – 26 держав – «за», а одна «проти», то вона не може тримати в заручниках усіх інших.
МЕНІ ВАЖКО ОСЯГНУТИ, ЯК МОЖНА СЬОГОДНІ СТОЯТИ ПОРУЧ З ЛЮДИНОЮ, ЩО РОЗПОЧАЛА ВІЙНУ
– Росія сьогодні святкує День Перемоги. Але ви родом з Естонії, де після цієї дати почалася багаторічна окупація. Що ви відчуваєте, коли бачите, як історія повторюється, як Росія перетворює це свято на культ?
– Сьогодні ми відвідали центр реабілітації та протезування Superhumans. Там проходять реабілітацію люди, які були поранені та втратили кінцівки. Ми також побували на Львівському цвинтарі. Мені важко осягнути, як можна стояти пліч-о-пліч з людиною, яка розпочала повномасштабну війну та відправила солдатів вбивати тут молодих людей, мирних жителів.
У День Європи до України приїхали міністри закордонних справ Європейського Союзу, Великої Британії, Норвегії, Молдови і Північної Македонії. Ми тут, щоб святкувати разом з українцями, бо вони є частиною Європи. Той, хто виступає за мир, має бути сьогодні в Україні, а не в Москві.
Щодо 9 травня я хочу сказати, що Путін почав це святкувати в якийсь момент. Цього не було раніше і навіть відразу після розпаду Радянського Союзу.
У нас в Естонії була російська меншина, яка святувала. Ми вели ці дискусії, бо якби 10 травня Сталін сказав, що моя країна вільна йти та працювати на своє процвітання та свободу, тоді ми також могли б святкувати кінець Другої світової війни.
Для нас окупація супроводжувалася масовими депортаціями та вбивствами, придушенням нашої мови та культури. Вам чудово про це відомо – це зараз відбувається на окупованих територіях.
Тому я рада, що ми святкуємо День Європи разом, як європейці. Європа – це мирний проєкт.
Іван Косякін, Львів.
Фото: Анастасія Смольєнко