Наприкінці минулого тижня у Брюсселі відбулися важливі переговори про вступ України в ЄС, під час яких Україна презентувала Європейській Комісії та Європейській службі зовнішньої діяльності розгорнуту інформацію про реалізацію нашої зовнішньої політики та політики безпеки й оборони, а також її відповідність спільній політиці ЄС.
Тобто відбувся офіційний скринінг відповідності законодавства України правовим нормам законодавства ЄС (acquis communautaire) за переговорним розділом 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони».
МЗС координувало підготовку до цієї зустрічі та разом з іншими органами державної влади сформувало делегацію України, до якої увійшли представники Міністерства оборони, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Урядового офісу та інших органів державної влади.
Після вступного звернення віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністра юстиції України, глави делегації української сторони, головного переговірника Ольги Стефанішиної на засіданні від України головував заступник міністра закордонних справ Євген Перебийніс. Він розповів Укрінформу про конструктивний діалог між Україною і ЄС, про переваги та ризики переговорного процесу, про «балканський фактор», а також чому сусіди України мають бути більше за інших зацікавлені у швидкому вступі України в Європейський Союз.
РІВЕНЬ ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ ДО ЗАЯВ ЄС – 95 ВІДСОТКІВ
- Євгене Петровичу, переговори щодо входження України до ЄС є доволі тривалим процесом. Наскільки успішними можна вважати результати сьогоднішнього раунду?
- Ми можемо вважати сьогоднішній день вдалим, оскільки щойно завершилася дуже важлива зустріч з Європейським Союзом щодо скринінгу нашого законодавства у рамках переговорів про вступ України в ЄС. Вона стосувалася 31-го переговорного розділу acquis, а саме спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС.
31-й розділ разом із розділом 30 «Зовнішні відносини» належить до шостого переговорного кластеру, і по 30-му розділу вже була скринінгова зустріч близько місяця тому. Тобто сьогоднішня зустріч була завершальною в рамках шостого кластеру.
Ми поінформували Європейський Союз про те, як в Україні відбувається приєднання та відповідність до зовнішньополітичних заяв ЄС й до санкційних режимів, а також про багато інших питань. Хочу зазначити, що за показником приєднання до зовнішньополітичних заяв ЄС на сьогодні Україна має 95-відсоткову відповідність.
Безумовно, нам ще є над чим працювати, але було констатовано, що Україна має досить хороший рівень відповідності з ЄС у цій сфері. Можна сказати, що цей показник є одним із найкращих у порівнянні з іншими розділами.
Утім, є багато роботи. 31-й розділ включає багато питань, які на сьогодні є важливими не лише для України, але й для Європейського Союзу, особливо у світлі останніх подій. Це й нерозповсюдження зброї масового знищення, боротьба з тероризмом і дезінформацією, кібербезпека тощо. Це стосується співпраці з Європейським Союзом у рамках міжнародних організацій, а також відповідності наших, українських пріоритетів до пріоритетів Євросоюзу в рамках співпраці з третіми державами.
Ми всі побачили, що Україна і Європейський Союз сьогодні знаходяться на одній стороні з переважної кількості питань, що стосуються безпекової й зовнішньої політики. Для України це важливо, оскільки на сьогодні Європейський Союз є одним з найбільших контрибуторів безпеки України. Роль ЄС стає дедалі більшою у забезпеченні майбутньої перемоги України у цій агресивній війні, яку розв’язала проти нас Російська Федерація.
Ми очікуємо, що після цієї зустрічі Європейський Союз, Європейська Комісія та Європейська служба зовнішньої діяльності зроблять оцінку цих двох скринінгових зустрічей. І після цього буде звіт. Ми сподіваємося, що вже у першій половині цього року, після того, як буде відкритий кластер «Основи», наступним може бути також кластер шостий. Принаймні у нас є таке сподівання.
УКРАЇНА ПРАГНЕ ШВИДКО ВІДКРИТИ ВСІ КЛАСТЕРИ У ПЕРЕГОВОРАХ З ЄС
- Спеціальна Європейська Рада, що відбулася 6 березня і була присвячена обороні Європи, особливу увагу приділила підтримці європейської інтеграції України. Який вплив така позиція лідерів ЄС має на скринінг та на прискорення переговорного процесу? Наскільки обґрунтованими є очікування, що вже цього або наступного року Україна зможе відкрити не два, а вже шість кластерів?
- Україна прямо заявила про свої амбіційні очікування, що ми хотіли б відкрити всі кластери цього року. Чи вдасться це зробити – побачимо. Але принаймні ми будемо працювати над тим, щоб це сталося.
У рамках сьогоднішньої зустрічі ми відчули, що Європейський Союз хоче, щоб Україна просувалася на шляху європейської інтеграції якомога швидше. З іншого боку, кожна країна-кандидат, у тому числі й ми, має просуватися вперед на основі прогресу, якого досягає, – цього принципу ніхто не відміняв. Тому ми ще маємо зробити наше «домашнє завдання» та на практиці продемонструвати нашу найкращу готовність. І тоді нічого не заважатиме тому, щоб наш прискорений вступ до Європейського Союзу став реальністю.
ШВИДКЕ ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ ДО ЄС ВІДПОВІДАЄ ІНТЕРЕСАМ УСІХ СТОРІН
- Як говорила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, не є проблемою відкрити переговори, проблемою є їх закрити. Тому що є певні країни, які, ймовірно, без великого ентузіазму ставляться до перспективи нашої євроінтеграції. Яким чином, спитаю прямо, нам подолати такий фактор, як позиція Угорщини й, можливо, Словаччини?
- Я згоден з єврокомісаркою щодо закриття переговорів. Але треба визнати, що й відкрити ці переговори буває доволі важко, – це також певний виклик для багатьох країн. Зараз ми робимо все можливе, щоб відкрити всі переговорні кластери. Тут також є певні виклики. Як ви згадали, є країни, що висувають певні умови для України. Що я можу сказати? Треба працювати із нашими партнерами по Євросоюзу. Треба працювати і на двосторонньому рівні, у тому числі з Угорщиною. І ми готові це робити.
Ми готові проводити двосторонні консультації з Угорщиною, ми готові проводити тристоронні консультації із залученням Європейського Союзу. Думаю, всім слід виходити з того, що вступ України до Європейського Союзу – це буде виграш для всіх, у тому числі для Угорщини. Сподіваюся, що наші угорські друзі це зрозуміють.
«ФАКТОР УКРАЇНИ» ПРИСКОРЮЄ ЄВРОПЕЙСЬКУ ІНТЕГРАЦІЮ ЗАХІДНИХ БАЛКАН
- Чи не гальмує процес наших переговорів з ЄС так званий «балканський фактор», та обставина, що країни Західних Балкан вже тривалий час знаходяться у цій «черзі на розширення»: мовляв, Україні варто пригальмувати, щоб пропустити їх уперед?
- По-перше, хочу сказати, що ми з країнами Західних Балкан підтримуємо дуже тісний діалог і не вважаємо одне одного конкурентами. Навпаки, ми вважаємо, що ми всі є союзниками у питаннях щодо вступу до ЄС. Ми обмінюємося інформацією, ми координуємо наші кроки.
Я б сказав, навпаки – прискорений рух України до Європейського Союзу дещо прискорив й інтеграційні процеси, які відбувалися вже протягом певного часу з країнами Західних Балкан. У певних моментах вже Україна є тим мотором, який допомагає прискорити процеси і в інших регіонах. У будь-якому разі ми не бачимо, щоб ситуація в Україні сповільнювала рух країн Західних Балкан до ЄС. Процеси, які відбуваються на Балканах, не сповільнюють наші. Кожен із нас робить усе можливе, щоб вступити в Європейський Союз якнайшвидше.
ПАРТНЕРСТВО УКРАЇНИ І МОЛДОВИ – ПОШТОВХ ДЛЯ ОБОХ КРАЇН У ВХОДЖЕННІ ДО ЄС
- Інтеграцію України до ЄС часто розглядають у зв’язці з інтеграцією Молдови. Були приклади, коли подібне парування, наприклад, стосовно Албанії і Північної Македонії, гальмувало обидві країни. Чи не трапляється так стосовно України й Молдови?
- У випадку України і Молдови – це якраз приклад позитивного розвитку, коли поєднання зусиль наших країн дає певний позитивний поштовх для обох країн-кандидатів.
Хочу сказати, що у нас із Молдовою зараз дуже гарний діалог і координація у питаннях європейської інтеграції. Ми зараз, фактично, рухаємося паралельно з Молдовою, оскільки навіть скринінгові зустрічі у нас відбуваються практично паралельно, вони дуже близькі за датами проведення. Тому, відповідаючи на ваше питання, я б сказав: ми не бачимо жодних проблем. Навпаки – станом на сьогодні це допомагає нам рухатися вперед.
УКРАЇНА ГОТОВА ДО КОНСТРУКТИВНОГО ДІАЛОГУ З КРАЇНАМИ-ЧЛЕНАМИ ЄС ПІД ЧАС ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕСУ
- Чи усвідомлює Україна певні ризики, що пов’язані з інтеграційним процесом? Уже зараз ми маємо економічні претензії, зокрема зі сторони Угорщини й Словаччини. До цього певні проблеми виникали з Польщею у контексті «продовольчої кризи». Чи не буде економічна потужність України перешкодою для того, щоб інтегруватися в ЄС і єдиний ринок? Чи не буть країни-члени влаштовувати певні штучні перешкоди на шляху інтеграції України?
- Звісно, ми не можемо виключати таку можливість, тому що це було завжди. Країни, які вже є членами Європейського Союзу, намагаються у процесі переговорів з країнами-кандидатами вибудовувати певні протекціоністські бар’єри, щоб не втратити, скажімо, привілеї для власної економіки. Але це нормальний процес. Ми цього не боїмося. Ми знаємо про виклики, які можуть нас чекати на цьому шляху. Ми знаємо, де сила української економіки і якими є, можливо, й наші недоліки. Але ми готові вести конструктивні переговори.
Тобто вступ до ЄС – це процес доволі непростий, доволі довгий, це процес переговорів. Але ми б хотіли, щоб ці переговори почалися. Ми виступаємо проти того, щоб певні перешкоди ставилися ще на етапі до відкриття переговорів. Ми кажемо: давайте відкриємо переговори і будемо вести відвертий діалог. Звичайно, ми будемо конструктивно сприймати всі застереження, які можуть висловлюватися з боку європейських країн, і будемо намагатися їх вирішувати.
Дмитро Шкурко, Брюссель
Фото з архіву Укрінформу та фейсбук Євгена Перебийноса