Загрози диверсій рф у північних водах

У країнах Скандинавії стурбовані тим, що в північних водах російські судна проводять розвідку з метою визначення розташування інтернету та силових кабелів, нафтопроводів та вітряних електростанцій.

Чи реальна загроза таких диверсій від Росії? Так.

1 липня 2019 року в Баренцевому морі затонув надсекретний і унікальний для російського флоту підводний човен АС-12 “Лошарик”. Цей човен називали науковим, для виконання гідрографічних досліджень, але ніколи тим, чим він був – диверсійною АПЛ.

6 липня в умовах підвищеної таємності в Санкт-Петербурзі було поховано загиблих на АС-12 офіцерів вищого рангу, а на приховування трагедії було виділено $3 млн, щоб в інформаційному просторі нівелювати та розмити будь-яку інформацію про “Лошарик”. І не дарма. Адже, якщо перерахувати версії, чи міг “Лошарик” відпрацьовувати взаємодію з різними системами зброї, імітуючи поки що не зброю “судного дня”, що ще не існує: проект «Посейдон» з його носіями АПЛ БС-136 «Оренбург» або БС-64 «Підмосков’я» — звісно ж, міг!

Чи міг “Лошарик” відпрацьовувати порушення цілісності та здійснення прослуховування підводних цивільних та військових кабелів зв’язку чи розміщення російської позиційної системи підводного спостереження “Гармония” та розміщення виробів для боротьби з гідроакустичною протичовновою системою SOSUS? Звісно ж, міг!

Чи могла АС-12 відпрацьовувати мінування морської інфраструктури можливого супротивника? Безперечно. У СРСР та в росії були спеціальні підрозділи бойових плавців, які мали виконувати завдання щодо мінування об’єктів інших країн у морській зоні.

У 1991 році мало місце мінування нафтовидобувних платформ в акваторіях Північного та Норвезького морів, яке провела команда бойових плавців Балтійського флоту. На місце мінування їх тоді доставило гідрографічне судно “ГС-301”. Гідрографія, кажете? Наука?

У квітні 2019 року норвезькі рибалки виявили в районі Фіннмарк кита-білуху із закріпленою на ній камерою типу GoPro. Примітно, що білухи є улюбленим об’єктом для проведення експериментів Головного управління глибоководних досліджень ВМФ ЗС рф, до якого були приписані загиблі на АС-12 офіцери.

Також повідомлялося, що бійці російського спецназу часто відвідували територію архіпелагу Шпіцберген і материкову частину Норвегії, проводячи там розвідку місцевості, вивчали важливі об’єкти інфраструктури. МО Норвегії тоді відмовилося коментувати цю інформацію, по суті, не спростувавши її.

Це лише небагато з усіх тих випадків, які мали місце бути зафіксованими в північних водах до 2022 року, а потім, для росії стратегічно важливо інтенсифікувати цю діяльність. До того ж, морські диверсії дають рф серйозну перевагу. Наприклад – підрив кабелю зв’язку. Необхідно проводити розслідування, щоб звинуватити у скоєному, наприклад, росію. А глибоководні розслідування – це непростий та трудомісткий процес. Це дозволяє росії вигравати час, отримуючи дуже швидкий результат, без наслідків для себе.

Олександр Коваленко

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства