Психологічний тиск на Захід: що стоїть за «ядерним» залякуванням путіна?
Днями кремлівський диктатор заявив, що планує розмістити на території білорусі тактичну ядерну зброю. Для цього у рб до 1 липня ц.р. буде закінчено будівництво відповідного сховища. Крім того, за словами путіна, росія вже допомогла переобладнати 10 білоруських літаків (ймовірно, винищувачі Су-27 та Су-30. - Ред.) для застосування ТЯЗ, а також передала мінську ракетні комплекси «Іскандер», які можуть нести такі заряди («Іскандери» можуть бити ними з білорусі як по Україні, так і по сусідніх країнах ЄС; дальність польоту таких ракет становить близько 500 кілометрів. - Ред.).
ЧИМ ПУТІН АРГУМЕНТУВАВ СВОЄ РІШЕННЯ?
По-перше, з його слів, таку зброю давно просив розмістити у білорусі лукашенко.
По-друге, він каже, що «рф не передає білорусі тактичну ядерну зброю, а лише розміщує її, що дозволяє не порушувати домовленості про нерозповсюдження ядерної зброї». Хоча, все це абсолютно не відповідає дійсності (чому – див. нижче).
По-третє, в такий спосіб москва відповідає Лондону за передачу Україні боєприпасів зі збідненим ураном для танків Challenger 2. Втім, «Укрінформ» уже писав про те, що ці снаряди не є ядерною зброєю, а різновидом загально-конвенційної, себто традиційної зброї. І що в кремлі переймаються не стільки «токсичністю» британських снарядів, скільки тим, що ними ЗСУ невдовзі зможуть більш ефективно вражати їхні танки (експерти стверджують, що ці боєприпаси гарантовано вразять і підпалять будь-який російський танк, детальніше – за посиланням).
ЯК ЗРЕАГУВАЛИ УКРАЇНА ТА СВІТ?
Україна вимагає скликати з цього приводу Раду Безпеки ООН: «Закликаємо усіх членів світового співтовариства донести до злочинного путінського режиму категоричну неприйнятність його чергових ядерних провокацій».
Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель: «Розміщення у білорусі російської ядерної зброї означало б безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці. білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір. ЄС готовий відповісти подальшими санкціями».
Речниця НАТО Оана Лунгеску: «Можливе розміщення ядерної зброї на території білорусі є небезпечним і безвідповідальним».
Засудили наміри путіна й інші європейські країни, зокрема Франція та Німеччина. А Литва та Латвія мають намір піти далі – домогтися запровадження проти рф нових санкцій.
Тим часом у США повідомили, що наразі не бачать жодних ознак переміщення росією ядерної зброї в білорусь чи в будь-яке інше місце. І підкреслили: «Штати, як і раніше, віддані колективній обороні альянсу НАТО».
НЕРОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЯДЕРНОГО ОЗБРОЄННЯ: ПУТІН І ЛУКАШЕНКО БРЕШУТЬ, БО ДОГОВІР ТАКИ ПОРУШУЮТЬ
Журналіст-міжнародник Олександр Демченко наголошує: “У кремлі чудово розуміють, що роблять: вони нищать Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), одним з ключових підписантів якого є саме росія. (...) росіяни запускають цілий ланцюжок реакцій, передаючи цю смертоносну зброю неядерній державі, яка, до слова, також підписала цей документ. росія нищить базовий елемент світопорядку, що сформувався після Другої світової війни, після створення ООН”.
За його словами, путін бреше, коли говорить, що рф не порушуватиме режим нерозповсюдження, оскільки, мовляв, не передаватиме білорусам контроль над ядерними зарядами.
“Адже москва безпосередньо порушує першу базову статтю цього договору, в якій йдеться: «Кожна з держав-учасниць цього Договору, яка має ядерну зброю, зобов'язується не передавати будь-кому ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої, а також контроль над такою зброєю або вибуховими пристроями ні прямо, ні опосередковано...”
Водночас лукашенко відступив від 2 статті ДНЯЗ, адже білорусь підписалася під тим, що не прийматиме будь-якої ядерної зброї на своїй території.
Окрім того, продовжує пан Демченко, ці дві держави фактично порушили ще один основоположний документ, проголосований Генасамблеєю ООН 13 квітня 2005 року – Міжнародну конвенцію про боротьбу з актами ядерного тероризму: “росія, коли постачає ТЯЗ білорусі, фактично погрожує тим, що здатна вчинити злочин, використавши це озброєння. А мінськ, якщо дотримуватися конвенції, у цій ситуації є співучасником злочину, бо надає свою територію для незаконного встановлення ядерних зарядів”.
Ці дві держави, наголошує він, нарешті потрібно визнати терористичними, запровадивши проти них додаткові санкції.
“За такого розвитку подій рф не може більше бути постійним чи просто членом Радбезу ООН. Держава-учасниця ядерного клубу не лише застосовує ядерний шантаж щодо України та Європи, вона не тільки змушує НАТО посилити свої оборонні, зокрема й ядерні потужності, а нищить світопорядок і підштовхує інші держави, які мають потенціал – Іран, Туреччину, Саудівську Аравію, частину латиноамериканських та азійських країн, – до швидшого створення ядерної зброї”, - підкреслив Олександр Демченко.
З ним погоджується військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко, який вважає, що найнебезпечніше у всій цій історії те, що росія на сьогодні бере на себе роль країни, яка може розміщувати ядерну зброю будь-де.
“Поки що це білорусь. Але якщо завтра сирійський друг путіна Башар Асад звернеться до рф з проханням розміщувати ядерну зброю на території його республіки, чи відмовить йому путін? А якщо це буде Ніколас Мадуро (президент Венесуели. – Ред.)?” - такі питання ставить пан Коваленко.
На його думку є можливим, що росія сприяє і ядерній програмі Ірану, який постачає рф дрони для атак по Україні.
«Іран має свою ядерну програму та широку номенклатуру ракетного озброєння, яке також може у перспективі бути носієм ядерних бойових частин. Нещодавно навіть було попередження від представників Ізраїлю та США, що Іран перебуває в короткостроковій перспективі на шляху до створення першої своєї ядерної бойової частини. Не виключено, що це сталося саме за рахунок військово-технічного співробітництва з росією, яке стало більш, ніж тісним саме 2022 року», - звертає увагу Олександр Коваленко.
Тим не менш, в контексті саме білорусі — це може бути ніщо інше, як черговий шантаж кремля своєю “ядерною дубиною”. Втім, з певними нюансами.
ТО ЧОГО Ж НАСПРАВДІ ДОБИВАЄТЬСЯ РФ?
За словами політолога, експерта Українського інституту майбутнього Ігара Тишкевича, ключовий фактор заяв путіна — це спроба підняти ставки у протистоянні з ЄС та США, зокрема в питаннях закінчення війни в Україні. І, за великим рахунком, ця заява звучить ніяк інакше, як «запрошення до консультацій».
Пан Тишкевич нагадує, що ядерний шантаж російський диктатор уже намагався двічі використати у 2022 році. Але нічого йому не вдалося. Зараз же, особливо, після рішення МКС щодо ордера на його арешт, починається третій раунд.
“У кремлі чекають початку переговорів. І навіть називають приблизну дату — 1 липня 2023 року. Саме тоді, за словами путіна, має завершитися будівництво сховища ТЯЗ у білорусі. Але виникає питання, а що буде, якщо шантаж залишиться без відповіді?” - запитує політолог.
За його словами, до липня ймовірність консультацій у будь-якому разі невелика — західні партнери України чекатимуть контрнаступу ЗСУ, і вже за його результатами визначатимуться з логікою подальших військово-політичних дій.
“Якщо наступ буде успішним, то особливої потреби вкотре говорити з путіним немає. Тоді працює логіка дотиснути, щоби рф вийшла з більшої частини окупованих територій”, - вважає пан Тишкевич.
На цьому ж наголошує директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Політолог вважає, що путін лякає своїми «страшилками» не стільки українців, скільки західних політиків. І лякає насамперед тому, що сам боїться. А боїться він постачання сучасної західної зброї, яку ЗСУ використають для контрнаступу.
“путін натякає на те, що ядерна зброя може використовуватись не лише проти України, а й проти західних країн. Але одночасно з його уст лунає і натяк на готовність торгуватись. путін запевняє, що розміщувати цю зброю будуть без порушення зобов'язань за ДНЯЗ. Нагадаю, що сам путін місяць тому заявив, що росія призупиняє свою участь у цьому Договорі. Ось це улюблений путінський стиль – він і погрожує, і торгується водночас. Проте всі ці хитрощі кремлівського диктатора вже не працюють”, - запевняє пан Фесенко.
Водночас дипломат Вадим Трюхан каже, що говорити про заяву путіна виключно в контексті шантажу — це дуже спрощено. Адже насправді російський диктатор має декілька цілей.
Ціль номер один, за словами експерта, створити собі союзника: “Хоч би там хто голосував в ООН чи на інших форумах, хоч би як привітно приймали лаврова десь в Африці, і хоч би надували щоки рашистські рядові інформаційних військ на їхніх ток-шоу, але на практиці виявилося, що союзників у росії немає, а ті, що вважалися такими — відверто тікають від москви».
До речі, визнання Конституційним судом Вірменії юрисдикції МКС буквально наступного дня після видачі міжнародного ордеру на арешт путіна — яскраве цьому підтвердження.
«Дефіцит снарядів і ракет, і відмова від усіх поставляти їх рашистам – підтвердження номер два. І таких підтверджень багато. Відтак путін вирішив створити собі союзника, і то такого, який буде «замазаний кров’ю», і на голос якого будуть змушені зважати в Європі. Поділитися ядерною зброєю з білоруссю, яка й так давно вже перебуває під загальним, хоча й не повним, контролем, – це оптимальний, за логікою путіна, варіант», - додав пан Трюхан.
Ціль номер два — намалювати собі перемогу на випадок вимушеного відповзання з України.
“Давно переконавшись у тому, що ні українці, ні наші де-факто союзники не погодяться з простим відновленням статус-кво станом на 23 лютого 2022 року, путін вирішив підготувати запасний варіант. А саме: продати своєму зазомбованому плебсу приростання росії білоруссю. Армія чорних пропагандистів з соловйовими і скабєєвими в авангарді з легкістю справляться з таким завданням. Відтак це обнадійливий сигнал для ЗСУ: рашисти фактично готуються відступити з усієї України, в тому числі з Криму”, - вважає дипломат.
Ціль номер три — підвищити свою цінність для Китаю.
“У Кремлі прекрасно розуміють, що для Заходу, в першу чергу для США, опонент номер один – це Китай. Так само там не можуть не розуміти, що Китай юзає росію виключно у власних інтересах, при цьому не даючи практично нічого натомість. Створення собі ядерного союзника у вигляді білорусі – це спроба рф повернутися у велику геополітичну гру, зокрема змусивши Китай стати більш зговірливим”, - підкреслив Вадим Трюхан.
За його словами, є звичайно ще намагання хоч якось тиснути на Захід, зокрема на Україну, яка фактично стала вже його невід’ємною частиною. Проте це похідне від перерахованих вище трьох цілей, в реалістичність якого навіть в найближчому оточенні путіна навряд чи хтось вірить.
ФАКТОР ПІДНЕБЕСНОЇ: ЧИ ВАРТО ШУКАТИ КИТАЙСЬКИЙ СЛІД У «ЯДЕРНОМУ» РІШЕННІ МОСКВИ?
Одразу слід зазначити, що Китай відреагував на повідомлення про розміщення ядерної зброї рф у білорусі. Так, речниця МЗС цієї країни Мао Нін заявила: «Слід уникати воєн між державами, які мають ядерну зброю, і слід уникати стратегічних ризиків. За нинішніх обставин усім сторонам слід зосередити дипломатичні зусилля на мирному врегулюванні української кризи та спільно сприяти розрядці ситуації».
Утім, Олександр Демченко не вірить у щирість Пекіну й називає це «частиною великої гри».
«Укотре після переговорів путіна та Сі Цзіньпіна відбувається ескалація. Після їхніх домовленостей напередодні пекінської Олімпіади в лютому 2022 року почалося російське вторгнення в Україну. Після їхньої зустрічі в узбецькому Самарканді глава Кремля оголосив про часткову мобілізацію. Тепер, коли завершилися московські перемовини двох президентів, росія вирішила створити ядерне сховище в білорусі. Причому до переговорів Сі та путіна у кремлі лукашенко здійснив візит до Пекіна – складно уявити, що білоруський диктатор не говорив з китайським генсеком про перспективу розміщення ТЯЗ на території своєї країни. І не має значення, скільки насправді систем і ядерних установок буде розміщено в білорусі: сам факт є грубим порушенням міжнародного права», - каже журналіст-міжнародник.
Він вважає, що це порушення вигідне Китаю: «Адже з ким вкотре будуть домовлятися європейські лідери, щоб утихомирити ядерні амбіції путіна? З головою КНР: Сі просто гратиме роль доброго полісмена».
Пан Демченко нагадує, що невдовзі Китай відвідають прем'єр Іспанії та президент Франції, а також голова Єврокомісії. Про що тепер вони говоритимуть?
«Про чергові ядерні погрози російського керманича, - запевняє журналіст. - А чого вимагатиме від них китайський генсек? Посилення торговельних зв’язків, неучасть в американських ініціативах, скерованих проти Китаю, навіть більш поблажливого ставлення до ініціативи Сі з установлення так званого миру між росією та Україною. Ядерний шантаж путіна, розміщення зарядів на території білорусі – це лише частина великої гри, в яку грає Китай з однією метою – послабити позиції Сполучених Штатів. Бо після Другої світової ядерна безпека світу залежала насамперед від США. Китай демонструє, що ця тенденція змінюється, що для вирішення таких проблем тепер потрібно звертатися до Пекіна».
Його доповнює Володимир Фесенко: «У путіна своя гра, у Сі Цзіньпіна трохи інакша, але у них є спільний геополітичний противник – США. І в протистоянні зі Сполученими Штатами їх інтереси можуть певною мірою поєднуватись».
Політолог каже, що ніхто не знає точної відповіді на це запитання. Але оскільки це рішення стосується, зокрема, і білорусі, а у лукашенка особливі відносини з товаришем Сі, то є достатньо висока вірогідність що це рішення все ж таки узгоджувалось з лідером Китаю.
«Скажу більше, можна припустити, що в діях путіна є і певний китайський інтерес. Напередодні візиту Сі до москви, в середині березня в Сан-Дієго (США) зустрічались лідери США, Великобританії і Австралії. Вони домовились про посилення військово-морської співпраці в регіоні Тихого океану, зокрема і про постачання Австралії підводних човнів з ядерними двигунами. Асиметричною відповіддю Китаю на «підступні плани англо-саксів» щодо Тихого океану став сам факт візиту Сі Цзіньпіна до москви. І оскільки план путіна щодо розміщення тактичної ядерної зброї на території білорусі спрямований саме проти Заходу, і нібито став відповіддю на дії Великої Британії, то об’єктивно це відповідає інтересам Китаю. Але формально Пекін ні при чому, і Китай зберігає свій нейтрально-миротворчий статус. Усе робиться руками москви», - вважає пан Фесенко.
Відмінна думка в Олександра Коваленка. Військовий експерт каже, що Китай тут справді ні при чому, адже про намір розмістити в білорусі ядерну зброю російські офіційні особи повідомляли ще торік.
Наприклад, у жовтні 2022 року в стінах ООН Костянтин Воронцов – представник російської делегації – заявляв про те, що рф має намір передати білорусі та розміщувати на її території "Іскандер-М". Ще раз нагадаємо: ці ракети можуть використовувати бойову ядерну частину.
«Також, за словами Воронцова, рф планувала провести підготовку штурмовиків Су-25, щоб вони мали змогу розміщувати бомбове навантаження ядерного типу. На жаль, тоді міжнародна реакція на ці заяви була досить латентна, аморфна», - констатує оглядач групи «Інформаційний спротив».
Подібним чином висловився й Вадим Трюхан: «Китай? Та навряд чи. Як випливає з публічних анонсів самого путіна, 10 літаків ВПС білорусі вже переобладнані і готові виконувати роль носіїв ядерної зброї. За день це не робиться, це – місяці. Аналогічно з підготовкою сховищ ядерних боєзарядів, які, за словами того ж путіна, мають бути готові до 1 липня ц.р.».
Дипломат припускає, що білоруське «ядерне» рішення путіна народилося десь у вересні 2022 - одразу після успішного звільнення ЗСУ Харківської області. Адже вже тоді стало зрозуміло, що стратегічну ініціативу у цій війні росіянп втратили.
Тим не менш, ця тема все ж могла звучати під час останнього візиту Сі до москви.
«А лукашенко перед цим літав у Пекін зі спецзавданням від свого патрона підготувати китайців до її обговорення. Проте, з огляду на те, що Китай відмовився від воєнної підтримки росії, в тому числі офіційно задекларувавши, що ніякого військово-політичного союзу між ним і рашистами нема і в помині, свідчить про те, що керівництво Китаю на цю замануху путіна не повелося», - резюмував Вадим Трюхан.
Мирослав Ліскович. Київ
