Хто цікавиться міжнародною політикою, знає, що Радбез ООН, крім традиційних засідань, на яких розглядає питання миру і безпеки, часто збирається на неофіційні зустрічі за так званою формулою Арії. На цих форумах, які проводяться за рішенням членів РБ, обговорюються різні питання, до яких вони бажають привернути увагу колег. На зустрічі запрошують доповідачів або осіб, котрим хочуть донести якусь ідею. Нині росія активно використовує формат, заснований Аррією, для поширення дезінформації та спроб виправдати війну проти Україну.

Формулу Арії заснував венесуельський дипломат Дієго Аррія у 1992 році, коли його країна була членом Ради Безпеки ООН. Він брав активну участь у судовому процесі над воєнними злочинцями з колишньої Югославії.

Нині творець цього формату перебуває у вигнанні й живе у Нью-Йорку. Його країна, керована диктатором Мадуро, переслідує Аррію за демократичні переконання.

Розмовляємо з патріархом світової дипломатії після чергового зібрання за формулою Аррії, скликаного у п’ятницю росією для звинувачення України… у війні проти самої себе.

РОСІЯ ВИКОРИСТОВУЄ ФОРМАТ АРРІЇ НЕ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ – ДЛЯ ВИПРАВДАННЯ АГРЕСІЇ ПРОТИ СУСІДНЬОЇ ДЕРЖАВИ

– Пане Арріє, у п'ятницю росія провела засідання за формулою, названою на вашу честь, де говорила про війну, яку Україна нібито веде на Донбасі. Як ви ставитеся до таких маніпулятивних способів використання цього формату зустрічі?

– Ну, я вам скажу, що стежив за процедурою, і вона була абсолютно хибна. Хибна!

Ідея формату Аррії полягала в тому, щоб відкрити Раду Безпеки для захисту прав і свобод людини в усьому світі. До неї мали долучатися члени урядів чи інституцій, які зазнали жорстокого поводження чи вандалізму з боку режимів.

Вона ніколи, ніколи не призначалася для того, щоб злочинно-мафіозний режим на кшталт путінського спустився до неможливого, щоб виправдовувати агресію проти мирної сусідньої країни.

Сьогодні я почувався дуже кепсько, врешті-решт, це моє ім'я… російська місія зловживає тим, що було таким цінним для міжнародної спільноти.

– На вашу думку як досвідченого дипломата, чи має росія право бути членом Ради Безпеки ООН, враховуючи грубе порушення нею Статуту ООН?

– Я вам скажу, що у справедливішому світі було б немислимо, аби така країна, як росія, була членом Ради Безпеки. Але, як ви знаєте, це система, яку ми успадкували з часів Другої світової війни. І вона дозволила росії спробувати фактично поховати Статут ООН.

Я не можу забути: коли росія головувала в Раді Безпеки в лютому минулого року й презентувала цей орган, у той самий час путін вдерся в Україну.

Це був дуже сильний сигнал для світу: йому було начхати на Статут ООН, на думку світової спільноти. Це фактично публічна позиція, яку путін займає.

– Чи існує реальний спосіб усунути росію з Ради Безпеки ООН, на вашу думку?

– Ну, знаєте, я вам так скажу... Якби я мав можливість ініціювати це, я б спробував, навіть знаючи, що це може не увінчатися успіхом. Але гадаю, що рух з усунення росії з Ради Безпеки ООН є потрібною справою, бо це дає змогу ще більше розкрити світові злочини, питання відповідальності й те, чому вона не повинна входити до РБ.

Але, як я вже казав, це далеко не гарантована перемога, бо це складна справа. Вона вимагає близько двох третин голосів членів Генеральної асамблеї ООН, а її рішення потім мають бути схвалені національними парламентами.

Це складний процес, тому що, зрештою, Статут ООН був створений здебільшого відповідно до бажань п'яти постійних членів, і, звичайно, написаний таким чином, щоб захистити себе.

– Чи стежите ви за діяльністю Ради Безпеки ООН та міжнародною політикою загалом?

– Так, стежу. Я входжу до складу комісії з підготовки звітів Ради Безпеки. І я там уже п'ять чи шість років. Так що стежу за цим, і, звичайно, слідкую за зустрічами за формулою Аррії.

росіяни відкрили для себе цінність формули Аррії, бо тепер її транслюють по телебаченню, як ви знаєте. Таким чином, вона виходить за межі маленької зали Організації Об'єднаних Націй.

росіяни транслюють брехню на весь світ. Більше того, вони створили брехню, щоб виправдати злочини, які вони скоюють в Україні.

Так, я стежу за ними...

– Чи підтримуєте ви розширення Ради Безпеки шляхом збільшення кількості її членів? Або позбавлення постійних членів права вето?

– Знаєте, якби не було права вето, то США, Китай і росія не були б членами Ради Безпеки. Справді...

Коли створювалася Організація Об'єднаних Націй, на запровадженні права вето наполягали переважно дві країни –  Радянський Союз і Сполучені Штати.

ПОСТПРЕД РОСІЇ ПЕРЕБУВАЄ В СТАНІ ДЕГРАДАЦІЇ

– Чи чули ви про бойових комарів, яких Україна нібито готує для війни з росією, про секретні біолабораторії, українські брудні бомби, хімічну зброю? Весь цей абсурд москва та її представник Небензя поширювали через Раду Безпеки ООН.

– Ну, Небензя перебуває в стані деградації... Здається, я щось чув, але не зовсім упевнений, що ви маєте на увазі…

– Що в нашій країні діють біологічні лабораторії, де Україна разом зі США виробляють якісь бактерії для комарів, птахів, інших тварин і спрямовують їх на росію для інфікування...

– Ну, як я кажу, це деменція в російського посла...

– У ЗМІ була інформація, що ООН кишить російськими шпигунами. Чи відчували ви це, коли тут працювали?

– Ну, тоді було інакше. Адже я працював переважно за часів Єльцина. Гадаю, я пережив майже медовий місяць світу, який тривав не дуже довго, але, знаєте, то був дуже об’єднаний світ у 1990–1993 роках, коли рішення щодо війни в Іраку було ухвалено одноголосним рішенням, і так далі.

Отже, то була інша росія, а не злочинна – як сьогоднішня путінська росія.

– Чи підтримуєте ви зв'язки зі своєю батьківщиною – Венесуелою?

– Ну, я ж політичний вигнанець... У мене є ордер на арешт від військового режиму Венесуели. Протягом останніх семи років я не міг повернутися до своєї країни, де маю ордер на арешт.

Після стількох років боротьби за свободу в усьому світі, я опинився в ситуації, коли моя свобода під питанням.

І я дуже активно стежу за венесуельським політичним процесом, перебуваючи у вигнанні.

ІСТОРІЯ ВЧИТЬ, ЩО ПРАВОСУДДЯ ДІСТАНЕ ДИКТАТОРІВ

– Розумію… Ви дуже добре знаєте, хто такий диктатор. Що, на вашу думку, чекає на путіна й лукашенка?

– Знаєте, я був свідком у процесі проти Слободана Мілошевича в Гаазі. І коли ми зустрічалися з ним у 1990 чи 1991 році, ні він, ні будь-хто в міжнародному співтоваристві й гадки не мав, що одного дня ми переслідуватимемо його.

Через десять років я став свідком проти нього, коли ми притягли його до відповідальності, так само, як і генерала Ратка Младича та Радована Караджича.

Тож ці люди вірять, що, бачте, правосуддя ніколи їх не дістане. Історія, весь історичний досвід підказують нам, що так, їх можливо дістати, і правосуддя знайде їх.

Але я вважаю, що шлях до цього пролягатиме не через Міжнародний кримінальний суд, що, як ви знаєте, зайняло б роки й роки. Це робитиметься більше через спеціальний трибунал, як це було у справі з колишньою Югославією. Сподіваюся, Україна отримає рішення про спеціальний суд для притягнення до відповідальності путіна та його союзників.

Знаєте, я дуже уважно стежу за подіями в Україні, і готовий робити все, що потрібно. І був би дуже радий допомогти у будь-який спосіб, як я це робив у справі з мусульманами.

Я щойно опублікував книжку під назвою «Війна і тероризм у серці Європи». Можете ознайомитися з анотацією на «Амазоні» англійською мовою.

Знаєте, ситуації в Югославії та Україні мають багато спільного. Мілошевич використовував людей, які мали сербське походження чи зв'язки з Сербією в певних частинах Хорватії та Боснії. Це те саме, що вчинив путін у Криму. Це той самий сценарій, але міжнародне співтовариство дозволило їм повторити цей сценарій. Так само, як колись дозволило це зробити Мілошевичу, хоча могло б зупинити його, як могло б зупинити путіна у 2014 році.

– Дуже вам дякую. Було дуже приємно поспілкуватися з такою легендарною особистістю, як ви.

Володимир Ільченко, Нью-Йорк

Фото: United Nations Watch