Трансформація «сімки», драматичні 18 мільярдів та путін, що тане

Питання про виділення Україні макрофінансової допомоги Європейським Союзом виявилося драматичним для двох держав-сусідів. Путін помітно зменшив власну публічну активність.

Саміти G-7 часом привертають до себе більше уваги, ніж вони на те заслуговують, проте віртуальна зустріч «Групи семи», яка пройшла минулого тижня, виявилася знаковою. Лідери провідних демократичних країн світу у підсумковому комюніке не лише засудили агресивні дії рашистів в Україні, зокрема, ракетні удари по критичній інфраструктурі, та пообіцяли і надалі підтримувати Україну. Революційною стала обіцянка притягнути російського президента Путіна та причетних до воєнних злочинів під розв’язаної Кремлем загарбницької війни до відповідальності у відповідності з нормами міжнародного права. Рік тому подібну тональність заяви «сімки» уявити собі було просто неможливо, але «Путін всіх переграв».

Європейський Союз продовжує залишатися лідером у питаннях підтримки України, яка разом з Молдовою стала кандидаткою на вступ до ЄС у червні цього року. Проте питання про надання макрофінансової допомоги нашій державі у 2023 році несподівано стало предметом внутрішньої суперечки всередині Євросоюзу. По черзі Угорщина та Польща погрожували ветуванням цього рішення, вирішуючи власні проблеми у відносинах з Брюсселем. Зрештою все завершилося добре, і рішення про надання Україні 18 мільярдів євро наступного року було ухвалено, як і дев’ятий пакет санкції проти юридичних та фізичних осіб у РФ. Проте Україна отримала предметний урок практичної євроінтеграції, яка може виявитися набагато складнішою, ніж видається на перший погляд.

Владімір Путін суттєво скоротив власну публічну активність, перенесено на наступний рік його президентське послання, скасовано традиційне «спілкування з народом», яке проходило зазвичай «під ялинку». Показово, що це інформаційне засушування відбувається на тлі бадьорих заяв Пєскова та інших топ-пропагандистів про «плановий перебіг СВО» та заслуховування особисто Путіним рапортів керівників російської армії. Російський президент протягом 2022 року заслужив на звання «невдахи року» не лише за версією Politico, і це стає все більш помітним навіть його традиційним партнерам. Вплив Путіна на світову політику помітно тане, відтак і заяви спрямовані насамперед на внутрішнього споживача.

Євген МАГДА, Інститут світової політики