Російський газовий шантаж: сила чи слабкість Кремля?

«Газпром» вкотре відмовився бронювати додаткові потужності української ГТС для постачання газу до Європи та продовжує маніпулювати європейським газовим ринком, щоб підвищити ціни, які й без того б’ють рекорди. Таким чином росіяни фактично примушують до погодження роботи «Північного потоку-2» попри те, що він порушує правила ЄС.

До такого висновку сходяться більшість експертів, які вважають основною причиною стрибка цін на пальне заздалегідь продумані дії Кремля. Такими кроками стали, зокрема, поступове збільшення частки «Газпрому» на газовому ринку ЄС, залучення європейського бізнесу через низькі ціни на газ та мінімальні поставки російського газу до Європи влітку-восени 2021 року. Російський газовий гігант припинив торгівлю на спотових ринках, спровокувавши стрибок цін, а після – розпочав інформаційну кампанію для підняття вартості палива. Наприклад, росіяни кілька разів оголошували профілактики на газопроводах, заявляли про аварії, відмовлялися від збільшення транзиту через Україну, а потім і зовсім вирішили припинити закачування газу в підземні сховища, куплені або орендовані на європейській території. Європарламентарі вже закликали Європейську Комісію розпочати розслідування щодо «Газпрому» та причин здорожчання газу. Депутати Європарламенту запідозрили Росію у свідомому «маніпулюванні ринком» газу, заявивши, що «Газпром» занижує поставки, щоб прискорити сертифікацію газопроводу «Північний потік 2».

Про те, що перша нитка російського газопроводу вже заповнена технічним газом і готова до запуску, днями заявила компанія-оператор трубопроводу «Північний потік-2». Але це ніяк не вплине на можливий початок роботи, й у найближчі кілька місяців газопровід навряд чи запрацює, адже його чекає процес сертифікації, без якого почати комерційне прокачування газу неможливо. Цей процес, за попередніми оцінками, може зайняти щонайменше кілька місяців. Після цього схвалити запуск газопроводу повинна буде ще й Єврокомісія. Експерти схиляються до думки, що заповнення газом першої нитки газопроводу – це швидше показова акція Кремля, яка свідчить про те, що Путін далі шантажує та хоче прискорити сертифікацію.

Співголова партії «Зелених» Німеччини Анналена Бербок звинуватила Росію в шантажі у зв'язку з високими цінами на енергоносії по всій Європі та допустила, що Москва таким чином прагне використати Німеччину для запуску газопроводу «Північний потік-2» і фактично примусити порушити правила ЄС, згідно з якими оператори трубопроводів не повинні бути виробниками газу, який вони транспортують. А «Газпром», як відомо, і володіє газопроводом, і виробляє газ, який буде по ньому транспортувати.

Тому, якщо Європейський Союз і Європейська комісія приймуть ці умови й у порушення норм Третього енергопакету та всупереч усім процедурам проведуть прискорену сертифікацію «Північного потоку-2», то це порушить європейське законодавство. Як відомо, з 2009 року в Євросоюзі затверджений та діє Третій енергетичний пакет, основна мета якого полягає в тому, щоб не допускати ситуацій, коли монополісти, які постачають енергоносії, блокують доступ конкурентів до споживачів завдяки володінню мережами розподілу (газопроводами, нафтопроводами, ЛЕП). Якщо монополіст володіє такими мережами, то він повинен надати 50% їхньої ємності конкурентам або не користуватися нею чи продати мережі незалежним операторам.

Та Путін фактично перетворив російське енергопостачання до Європи на геополітичну зброю, намагаючись зробити її ще більш залежною від російського газу. А газова криза, затіяна Москвою, може фактично призвести до поглиблення бідності в Євросоюзі. Про це заявив днями і глава уряду Польщі Матеуш Моравецький напередодні зустрічі лідерів країн ЄС, звинувативши Росію в енергетичній кризі в Європі.

Зі свого боку й Румунія звинуватила Росію в енергетичній кризі, що вже склалася в Молдові через те, що Кремль різко змінив умови і вартість поставок газу до цієї країни. І це далеко не перша і, мабуть, не остання країна Європи, яка потрапить до пастки газових лещат РФ, адже Москва продовжує шантаж європейських споживачів, фактично вимагаючи таким чином запуску «Північного потоку-2» .

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства