Болгарія є одним із ключових партнерів і традиційних друзів України на Балканах. Наші народи пов'язують давні історичні й культурні зв'язки. На сьогодні ця країна, що має досить тривалу традицію русофільства, є повноправним членом ЄС і НАТО, а її цивілізаційний вибір зроблений остаточно.

Проте, з огляду на історично помітне в болгарському суспільстві русофільство, Москва не полишає спроб у різні способи посилити свої впливи й наративи в цій європейській південнослов’янській державі, так само як і вплинути на її західний вибір. Щоправда, відверто прокремлівські політичні сили в Болгарії все ж перебувають на маргінесі, попри деяку політичну нестабільність у країні.

Про це, а також про порядок денний українсько-болгарського співробітництва – від Кримської платформи до економіки та туризму – кореспондент Укрінформу запитав у Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Болгарія Віталія Москаленка.

ОЧІКУЄМО РЕКОРДНИЙ ТОВАРООБІГ МІЖ УКРАЇНОЮ Й БОЛГАРІЄЮ ЗА ПІДСУМКАМИ 2021 РОКУ

- Пане посол, як ви оцінюєте розвиток українсько-болгарських відносин протягом трьох десятиліть з моменту отримання Україною незалежності? Які історії успіху та ключові досягнення можна виділити?

- Україна розглядає Республіку Болгарію як надійного друга і важливого партнера в регіоні Південно-Східної Європи, одного з ключових гравців у регіоні Чорного моря. Не хотів би поділяти досягнення у взаємодії між двома країнами на великі й малі. Для нас усі напрями є дуже важливими.

Нинішнього року ми відзначаємо важливу подію – 30-річчя відновлення дипломатичних відносин між Україною й Болгарією, які були започатковані ще 1918 року між Українською Народною Республікою і Царством Болгарія.

Незважаючи на нову реальність, пов'язану з пандемією COVID-19, українсько-болгарський політичний діалог підтримується на всіх напрямах: візити, телефонні розмови та онлайн-зустрічі між офіційними особами двох країн.

Знаковою стала участь 23-24 серпня міністра закордонних справ Болгарії Светлана Стоєва в інавгураційному саміті Кримської платформи та в урочистих заходах з нагоди 30-ї річниці Незалежності України. Під час форуму Кримської платформи він виголосив сприятливу для України промову в контексті деокупації Криму, а також приєднався до заключного документу форуму, що стало ще одним підтвердженням політичної й практичної підтримки України у кримському питанні та нашої співпраці з питань регіональної безпеки.

Болгарія була й залишається надійним партнером України у реалізації наших євроінтеграційних та євроатлантичних амбіцій і порядку денного в діалозі Україна-ЄС.

- Якщо порівняти обсяги зв’язків та співпраці між Україною й Болгарією, то наскільки вони більші чи менші на тлі відносин Києва з іншими балканськими державами?

- Як найбільша країна Балканського півострова, яка має вихід до Чорного моря з потужними портами і є воротами на ринки інших балканських країн, Болгарія є пріоритетним торговельно-економічним партнером у Балканському регіоні, важливим ринком збуту українських товарів, де традиційно акумулюється позитивне для нашої держави зовнішньоторговельне сальдо.

Статистика показує, що товарообіг між нашими країнами демонструє тенденцію до відновлення, і ми очікуємо, що за підсумками 2021 року обсяг зовнішньої торгівлі між Україною й Болгарією у черговий раз перевищить 1 млрд доларів США та стане рекордним.

Зростання українського експорту у 2021 році спостерігається за всіма основними товарними позиціями. Зростання імпорту з Болгарії пояснюється збільшенням поставок на український ринок бензину і нафтопродуктів.

Активно розвивається й інвестиційне співробітництво. За оцінками Посольства, обсяг прямих болгарських інвестицій в українську економіку у 2021-2022 рр. щороку збільшуватиметься на 5-7%.

Активізувалася і взаємодія між українськими та болгарськими регіонами.

- Як відомо, в Україні компактно проживає значна болгарська національна меншина – в Бессарабії та Приазов’ї. Як налагоджені зв’язки між Болгарією й українськими болгарами та в який спосіб це впливає на відносини між Софією й Києвом?

- Болгарська національна меншина є стимулом для розвитку українсько-болгарських взаємин і міжкультурного збагачення.

Хотів би підкреслити, що й Україна підтверджувала, що є надійним партнером і розглядає національні меншини як національне багатство. І неприйнятно, що ця тематика неодноразово стає у фокусі провокацій та маніпуляцій тих чи інших «третіх сторін», які переслідують виключно власні інтереси.

Останні приклади нашої успішної взаємодії – підписаний у 2020 році міністерствами освіти і науки України й Болгарії Протокол про співробітництво на наступний чотирирічний період, що регулює питання викладання болгарської мови в закладах освіти, де навчаються представники болгарської національної меншини, а також рішення Верховної Ради України про збереження Болградського району як єдиної адміністративно-територіальної одиниці в Одеській області. Ми також працюємо над питаннями відкриття Українського культурно-інформаційного центру в Софії та Болгарської школи в м. Одеса.

МАСШТАБ ПІДРИВНИХ ДІЙ РФ ПРОТИ «БРАТСЬКОЇ» БОЛГАРІЇ Є ДУЖЕ СОЛІДНИМ

- Як болгарський народ сприймає Україну та українців, зокрема у світлі нашого вже 7-річного протистояння російській агресії. Чи існують певні больові точки, що заважають нам із Софією будувати ще кращі відносини?

- Болгари до України ставляться дуже добре, вона сприймається як братня слов’янська й дружня країна. Щоправда, російський фактор має місце: у Болгарії русофільські, проросійські настрої ще досить вкорінені. Їх дотримуються, як правило, старші люди, прокомуністичні, – митці, письменники, яких багато залишилося в Болгарії, та й у нас насправді теж.

Наприклад, після того, як болгарський письменник Светослав Нахум презентував у Спілці письменників власну книгу «Втеча з Криму», яка відображає реальні події 2014 року, його звинуватили в «русофобії», і він навіть був змушений вийти зі Спілки письменників Болгарії й болгарського ПЕН-Центру.

- Наскільки сильна російська інформаційна присутність, пропаганда та гібридні впливи у Болгарії?

- Торкаючись питання інформаційної присутності РФ у Болгарії, варто зазначити, що оператори телекомунікаційних мереж у Болгарії безперешкодно пропонують трансляцію російських телеканалів, зокрема, «Russia Today» та «Спутник».

Серед болгарських мас-медіа є й відверто проросійські ЗМІ, які навіть фінансуються керівництвом РФ. Так, згідно з опублікованим у травні поточного року дослідженням болгарської неурядової організації «Центр з дослідження демократії», присвяченим медійному впливу Кремля в Європі, – як ЗМІ, що напряму пов’язане з російською державою, зазначається «Руски дневник» (болгаромовна версія Russia Beyond). Стверджується, що дане видання пов’язане з громадянином Болгарії Н.Маліновим, який є головою національного руху «Русофіли» та політичної партії «Відродження Вітчизни». Останній у березні уклав «дорожню карту» між очолюваною ним партією та російською партією влади «Єдина Росія».

Проте болгарський народ прекрасно усвідомлює «прокремлівську» та «пропутінську» природу таких партій, хоча ідея й маскується під «русофільство». Це підтвердили і результати парламентських виборів у Болгарії у квітні та липні 2021 року, згідно з якими жодна відверто прокремлівська політична партія, у тому числі партія «Відродження Вітчизни», не потрапила до Народних Зборів РБ. Це є свідченням цивілізаційного вибору болгарського народу.

- Чи використовує російська пропаганда певні стереотипи для поширення впливу на громадськість Болгарії?

- Так, я окремо хотів би на них зупинитися.

До прикладу, Росія постійно активно використовує тезу про те, що визволення болгарського народу з-під Османського ярма у 1878 році, яке є найбільшим національним святом у Болгарії (щороку відзначається 3 березня), сталося виключно завдяки Росії. Більше того, представники РФ часто натякають, що Болгарія не є вдячною за даровану їй Росією свободу. Тут варто враховувати, що українські солдати та офіцери складали щонайменше половину російської імператорської армії, яка увійшла до болгарських земель у 1877 році.

Дослідники архівів українських губерній за царських часів впевнено стверджують, що більшість офіцерів та солдатів, які боролися за визволення Болгарії, були українцями. І в цьому немає нічого дивного – російський імператорський штаб вирішив використати військовий потенціал своєї внутрішньої колонії (України), найближчої до Болгарії, замість того, щоб посилати гарнізони з регіонів Москви та Санкт-Петербурга. Тому мобілізація на війну проводилася насамперед серед українського населення Київського, Одеського та Харківського військових округів. До складу армії також входила велика кількість українців з болгарським корінням, які вирушили визволяти свою батьківщину, а частина офіцерів залишилася в Болгарії для підготовки молодої болгарської армії.

Не слід забувати також й про істинну мету, яку переслідувала Російська імперія у ході Російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Вже доведено багатьма істориками-дослідниками, у тому числі болгарськими фахівцями, що головною метою Санкт-Петербурга було заволодіння Константинополем і Протоками, а не надання свободи Болгарії.

- Якщо вже говоримо про російські впливи, то як би ви прокоментували цьогорічний шпигунський скандал із російськими дипломатами в Софії?

- Цьогорічний шпигунський скандал із російськими дипломатами в Софії став логічним продовженням минулорічних та позаминулорічних шпигунських скандалів. Всього з 2019 року по нинішній час із Болгарії було видворено 9 співробітників посольства Росії. Ця цифра є досить солідною і свідчить про масштаб підривних дій, які Кремль здійснює проти «братерської» та «історично близької» Болгарії.

- Що стосується виборів… Болгарія наразі переживає політичну кризу через труднощі з формуванням нового уряду. Фактично країні загрожують вже треті за рік парламентські вибори. Можете поділитися своїм баченням цієї ситуації?

- Ситуація, що склалася, не є новою для Болгарії: у країні, яка зовсім нещодавно в історичному вимірі стала парламентською республікою, уряди формуються з великими труднощами. Болгарський електорат роздрібнений, як-то кажуть – «строкатий». Протягом останніх років жодна з партій не може набрати значну більшість голосів на виборах.

На останніх липневих виборах перемогу здобула партія «Є такий народ» співака, ведучого та шоумена Слави Трифонова. Проте всі п’ять існуючих парламентських фракцій відмовилися підтримати запропонований Трифоновим кабінет. Тож президент РБ 16 вересня призначив службовий уряд, розпустив Народні збори 46-го скликання та призначив позачергові парламентські вибори на 14 листопада – вже треті вибори цього року.

Звичайно, перехідний період апріорі має зайняти чимало часу і неможливий без тривалої нестабільності й постійно мінливого складу правлячої коаліції. Однак, для проведення будь-яких реформ необхідна стійка парламентська більшість.

ОЦІНЮЄМО ПОТЕНЦІАЛ НАШОГО ТУРИСТИЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА З БОЛГАРІЄЮ В 1 МІЛЬЙОН ТУРИСТІВ ЩОРОКУ

- Як пандемія COVID-19 вплинула на туристичний потік між нашими країнами? І чи є туристичні прогнози на цьогорічну «золоту» осінь?

- Безумовно, Болгарія залишається одним із найбільш привабливих туристичних напрямків для українських туристів. У 2019 р. Болгарію відвідали 471 тис. туристів з України. Проте, як відомо, у 2020 році пандемія COVID-19 негативно позначилася на туристичному співробітництві в усьому світі. У 2021 році ми спостерігаємо тенденцію відновлення туристичної співпраці між двома державами. У першому півріччі 2021 року Болгарію відвідали перші 100 тис. українських туристів і наша країна вже знаходиться серед ТОП-5 кращих партнерів Болгарії у сфері туризму.

Загалом, ми оцінюємо потенціал нашого туристичного співробітництва з Болгарією в 1 млн туристів щороку. Приємно, що оптимістичні оцінки розвитку туристичного співробітництва між Україною й Болгарією поділяють авіаційні компанії, які продовжують розвивати авіасполучення між двома державами. Так, у вересні 2021 року український лоукостер «SkyUp Airlines» оголосив про намір вийти на ринок авіапослуг на сполученні між столицями України й Болгарії з грудня 2021 року і став третьою компанією, яка забезпечуватиме польоти на цьому напрямку. Ініціатива компанії «SkyUp Airlines» дає впевненість, що нас чекатиме не лише «золота» туристична осінь, а й прекрасний зимовий туристичний сезон. Отже, будьмо оптимістами!

Анатолій Демещук

Фото з Facebook-сторінок Віталія Москаленка та Посольства України в Республіці Болгарія