Для Кремля закон не писаний

Для Кремля закон не писаний

Укрінформ
РФ робить спроби змусити Україну відповідати за наслідки воєнних дій, розв’язаних самою ж Росією

Росія подала скаргу на Україну до суду, рішення якого для неї – не закон. Йдеться про позов Російської Федерації як держави до Європейського суду з прав людини стосовно України, який, на думку експертів та українських посадовців, не має жодної юридичної перспективи. Тож Кремль цинічно вирішив скористатися міжнародним правовим інструментом після того, як на конституційному рівні забезпечив можливість не виконувати будь-яке рішення ЄСПЛ: ще у 2015 році Росія через Конституційний суд визнала рішення ЄСПЛ необов’язковими для виконання. На думку експертів та українських посадовців, Росія діє виключно з пропагандистською метою.

Зокрема, міністр закордонних справ України Д.Кулеба прокоментував ситуацію, зазначивши, що ніяких інших результатів, окрім інформаційного галасу і витраченого часу суду на написання відповіді, у цього подання не буде. Усі кремлівські маніпуляційні заяви розраховані в першу чергу на внутрішнє споживання та є частиною повномасштабної ідеологічної й пропагандистської війни, розв’язаної Росією проти України, проти честі й гідності українського народу, його славетної історії, у тому числі, Революції Гідності. Кремль фактично залучив стару «добру» гебістську тактику, основний принцип якої – робити свою чорну справу, одночасно звинувачуючи в усьому іншого.

Тож, за повідомленнями російських ЗМІ, Росія вперше звернулася до Європейського суду з прав людини з міждержавною скаргою на іншу державу. Ця «честь» дісталася Україні, що абсолютно не дивує – з огляду на імперські інтереси та терористичні принципи Кремля, які він намагається втілити усіма можливими способами, серед яких і війна. Скарга стосується чималого переліку обвинувачень, що перегукуються з уже всім відомими пропагандистськими тезами, які Москва зазвичай використовує в дискурсі про Україну. Зокрема йдеться про загибель мирного населення під час подій 2014 року в Києві, Одесі та на Донбасі й при цьому – жодного слова про окупацію чи участь російський кадрових військових у російсько-українській війні.

З-поміж іншого Росія звинувачує Україну в аварії пасажирського літака MH17, що сталася, як твердять у Москві цього разу, «внаслідок незакриття повітряного простору над зоною бойових дій». Росія всіма силами намагається перешкодити розслідуванню і викриттю своєї причетності до злочину. Кремль, за традицією, активно застосовує свої спецслужби для приховування терористичних дій на міжнародному рівні. І суд у справі малайзійського Боїнга МН-17 також не став винятком. Росія перешкоджала законному розслідуванню катастрофи рейсу МН-17, зокрема залякуючи свідків та застосовуючи хакерські атаки, а спецслужби РФ кілька років тому створили навіть спеціальний проєкт Bonanza Media за участю голландського блогера Макса ванн дер Верффа і колишньої співробітниці Russia Today Яни Єрлашової. Головним куратором проєкту став полковник розвідки РФ Сергій Чебанов. Завданням проєкту стало просування «альтернативних версій катастрофи». У лютому 2020 року Bonanza Media опублікувало закриті матеріали кримінальної справи про катастрофу МН17, які залюбки підхопили великі російські ЗМІ, розповсюдивши новини про відсутність комплексів «Бук» у районі катастрофи літака. Та всі ці маніпуляції й намагання, по-суті, виявилися марними, адже незважаючи на зусилля – інформаційні викиди замовного проєкту «вживали» лише кремлівські ЗМІ. Розслідування резонансної справи, пошук винного і його покарання неодмінно здійсниться, хоч як би того не хотіла Москва і до яких маніпуляцій не вдавалася б.

Ще один пункт звинувачень стосується питання водної кризи на окупованому Росією півострові Крим. Ця тема стала однією з найбільш затребуваних та розкручених на просторах російських пропагандистських ЗМІ впродовж останнього часу. Та попри спроби спекулювання Москвою теми водопостачання Криму, офіційна позиція України залишається незмінною: вода у Північно-Кримський канал піде на півострів лише після деокупації. Про це неодноразово заявляли українські посадовці, такою є позиція міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, представництва президента в Автономній Республіці Крим, адже, відповідно до норм міжнародного права, відповідальність за цивільне населення на окупованій території несе держава-окупант, тобто – Росія. Це стосується, звичайно ж, і проблеми забезпечення населення водою. На думку експертів та посадовців, водних ресурсів Кримського півострова вистачає для задоволення потреб цивільного населення, але Росія маніпулює міжнародним співтовариством та міжнародним правом і фактично має на меті примусити Україну до утримання окупаційних військ та сприяння подальшій мілітаризацї не тільки Кримського півострова, а й Азово-Чорноморського басейну.

Ну, і звичайно ж, не обійшлося без улюбленого російською пропагандою пункту про «дискримінацію російськомовного населення». Тут схема вже давно відпрацьована – і на словах, і на ділі. Суть ідеї проста і вже всім відома: «захищати російськомовних» Кремль ладен скрізь і завжди, адже під таким прикриттям в інших країнах РФ налаштовує населення проти чинної влади через інформаційну пропаганду та спецоперації ФСБ і ГРУ. Відпрацьований і подальший принцип терористичних дій: територіальні претензії, загроза територіальній цілісності сусідів, апеляція до російськомовного населення, підтримка місцевих сепаратистів, підкуп місцевої політичної, військової та ділової еліти. Як наслідок – Росія починає експансію сусідніх територій, підтримуючи місцевих сепаратистів і підкуповуючи місцеву владу. Цей сценарій уже випробували і добре відшліфували і в Україні, й у Молдові та Грузії, Білорусі та інших пострадянських країнах. Проросійські політичні партії, які лобіюють інтереси Кремля, кібератаки на європейські державні установи – все це робиться заради збільшення російського впливу в світі й має чітке визначення – геополітичний тероризм.

А поки Кремль роздмухує чергове пропагандистське антиукраїнське «вогнище» на фоні нещодавно заявлених Путіним «братніх» почуттів до «єдиного народу», варто згадати, що Україна вже давно подала до Європейського суду низку позовів щодо можливих злочинів Росії у Криму та на Донбасі. Восени ЄСПЛ має розпочати розгляд справи «Україна та Нідерланди проти Російської Федерації», яка стосується агресії РФ на Донбасі. Київ з-поміж іншого передав суду матеріали, які містять відповіді на понад 50 питань щодо цієї справи, зокрема матеріали від спецслужб, які доводять, що Кремль контролює незаконні збройні угруповання на Донбасі.

Антиукраїнські пропагандистські кампанії, які вже стали нормою для російських ЗМІ, створили атмосферу нетерпимості в російському суспільстві, причому не лише щодо української влади, а й стосовно всього українського. Масова антиукраїнська пропаганда не цурається цинічних провокацій, відвертої брехні та прихованого зомбування, розрахованого в першу чергу на внутрішнє споживання. І новий «інформаційний привід» у вигляді міждержавного позову проти нашої країни – ще один пункт цієї кампанії, розрахований на галас, але наперед приречений на провал, бо суперечить не лише здоровому глузду, а й міжнародним юридичним принципам. Зрозуміло, що Україна не може відповідати за наслідки воєнних дій, розв’язаних самою ж «позивачкою» – Росією. І саме РФ, як держава, що контролює окуповані території України, нестиме повну відповідальність і за порушення прав людини, і за всі злочини та збитки, заподіяні нею, за які доведеться відповідати. Бо, як відомо, злочину без покарання не буває.

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-