Звіт ЄС з інтелектуальної власності: Чому рух Києва і Брюсселя має бути двостороннім

Звіт ЄС з інтелектуальної власності: Чому рух Києва і Брюсселя має бути двостороннім

Укрінформ
Свіжий звіт Єврокомісії про захист права на інтелектуальну власність у країнах-партнерах ЄС вчергове привернув увагу аналітиків всього світу.

І хоча експертні оцінки з Брюсселя автоматично не тягнуть за собою торговельні санкції за піратство, нехтувати офіційною позицією Євросоюзу все ж не варто. Іноземні інвестори, від яких значною мірою залежить оздоровлення національної економіки, особливо чутливі до дотримання прав інтелектуальної власності в країнах перебування.

Що це за звіт?

Подібні міжнародні рейтинги, які готують уряди США та ЄС, нерідко викликали сумніви у критиків. Окремі організації і навіть держави час від часу називають їх односторонніми, політично упередженими, по-лобістському викривленими. Що ж саме викликає несприйняття? Чим відштовхують антирейтинги?

Першими власний міжнародний огляд, так званий «Спеціальний звіт 301», запровадили американці. Це сталося ще на початку 90-х. Його назва походить від статті Закону про торгівлю. Предметом моніторингу став безконтрольний продаж підроблених товарів відомих брендів, сумнівне походження неліцензійного програмного комп'ютерного забезпечення, нелегальні онлайн-кінотеатри.

Заокеанські ревізори прискіпливо оцінювали намагання кожної країни охороняти і захищати право інтелектуальної власності. Україна отримала у цьому переліку непривабливий статус «країни-пірата» і тричі опинялася у найгіршій категорії звіту.

У 2004 році приклад США наслідували в Європейському Союзі. Брюссельскі аналітики зосередили увагу на дотриманні прав інтелектуальної власності в державах, які є найбільшими торговельними партнерами ЄС. Раз на два роки ЄК складає окремий перелік країн, ситуація в яких викликає в європейців найбільшу стурбованість.

Традиційно лідерство у списку тримає Китай. ЄС закидає Піднебесній занадто короткий строк дії авторського права, дискримінацію іноземних компаній у китайських судах та недостатню охорону патентів, необхідних для функціонування таких стандартів, як 4G.

Яке місце посіла Україна?

Україна ж цього року потрапила до другої пріоритетної групи - разом з Індією, Росією та Туреччиною.

Звісно, головним дороговказом для Києва виступає Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Охороні та захисту прав інтелектуальної власності в документі присвячено чи не найбільша кількість статей — майже сто.

Згідно з Угодою, Україна має впровадити норми європейського законодавства, а також узгодити нормативи правової охорони і захисту торговельних марок, промислових зразків, географічних зазначень. Саме на запровадженні стандартів з Угоди про асоціацію зосереджені реформаторські дії профільних державних органів протягом останніх років.

Частково ці правові норми вже закріплені. Взяти закон України № 815-XI, ухвалений в липні 2020 року. Він допомагає побороти таке явище як «патентний тролінг». Деякі українські компанії ще досі зловживають наявними правами, створюючи монополії, приміром, на виробництва вішаків чи сірників. Це повністю блокує імпорт схожих товарів до України.

Позитивні зрушення є й в аграрній сфері. Українські фермери вже підбирають нові назви для вітчизняних міцних напоїв (бренді), відомих на Заході як "коньяк". Або підшуковують місцеві найменування для овечого/козячого сиру, що в Європейському Союзі має назву "фета".

Про що забули у звіті?

Враховуючи позитивні зрушення, вітчизняні експерти рекомендували Євросоюзу покращити місце України в звіті.

Команда підтримки реформ Мінекономіки надала Єврокомісії свій аналіз стану реформи, звертаючи увагу партнерів на те, що Україна здійснила значне регуляторне зближення. А часом навіть перевиконувала вимоги Угоди України з ЄС. Крім закону України № 815-XI, варто згадати закон № 123-IX(про географічні зазначення), № 816-IX (про патентування винаходів у галузі біотехнології), № 202-IX (про митний захист прав).

На жаль, прогрес останніх років в Україні мало вплинув на її позицію у звіті ЄС.

ЄК також звертає увагу на нові положення українського законодавства, що ставлять за мету боротися із вторинними патентами на лікарські засоби. Сьогодні це активно обговорюють у світі через специфіку пандемії. Відповідні правові норми вже діють в Індії, Бразилії та Аргентині.

Та критику від зацікавлених сторін в ЄС чути все ще гучніше, ніж позитивну інформацію про досягнення, за якими стоять місяці зусиль.

Чому це важливо?

В Україні продовжують наполегливо вдосконалювати законодавство з охорони авторського права і поступово виконують правові обіцянки партнерам.

Завершують, зокрема, розробку нового, ґрунтовного закону щодо охорони авторського права і суміжних прав, в якому буде врахована найновіша європейська директива у цій сфері. Вже вдосконалюють законодавчу базу для захисту відповідних прав у судах.

Втім, «комунікація успіхів» міжнародним партнерам залишає бажати значно кращого. Хоча саме від цього сьогодні безпосередньо залежить якнайшвидше залучення іноземних інвестицій від головного торговельного партнера України, що особливо важливо у складні часи пандемії.

Анастасія Кириленко, проєктний менеджер Команди підтримки реформ Мінекономіки

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-