Путінська Росія: Країна марних рад з прав людини

Путінська Росія: Країна марних рад з прав людини

Укрінформ
Президент РФ провів онлайн-зустріч з членами своєї РПЛ

10 грудня, в Міжнародний день прав людини, відбулася традиційна за підсумками року зустріч Владіміра Путіна з Радою з прав людини при ньому ж, тобто при президенті РФ. Декоративність цього органу щороку стає дедалі очевиднішою. Втім, для України подібні зустрічі важливі. Насамперед тому, що у Росії перебуває понад сто українських політв'язнів, фактично заручників, у багатьох, на жаль, дуже великі строки. Тож ми змушені стежити за російським правозахистом що в лапках, що без.

СТАРАННО ПЕРЕТРУШЕНА РПЛ - РІК РОБОТИ

Трохи більше року тому, наприкінці жовтня, Путін рішуче перетрусив склад РПЛ. (Ми писали про це у матеріалі "Рада з прав людини в РФ: обличчя сталінської епохи")

Головне - замість політика і чиновника «ельцинского призыва», правозахисника зі стажем Михайла Федотова на чолі РПЛ був поставлений типово путінський персонаж Валерій Фадєєв. У 2014-2018 роках – «журналист» на пропагандистському Першому каналі, а прямо перед цим призначенням, у 2017-2019 роках, - секретар Громадської палати РФ. (Хто не знає, це такий псевдопарламент, ще більш «псевдо», ніж дві інші палати російського «парламента»).

Ще одна дуже характерна заміна. Зі складу РПЛ була виведена помітна і шанована людина - керівник міжнародної правозахисної групи «Агора» (об'єднання понад 50 адвокатів і юристів-правозахисників з багатьох регіонів Росії, які працюють у резонансних справах, часто саме «агоровці» захищають українських політв'язнів у РФ). Водночас туди ввели володаря медалі «За возвращение Крыма» Кіріла Вишинського, керівника «информагентства» РИА Новости-Украина, недозасудженого у нашій країні (в результаті великого обміну у вересні 2019 року).

Фадєєв і Вишинський... У журналістиці вважається непристойним апелювати до прізвищ персонажів. Але тут вийшло якось вже дуже символічно. До Ради з прав людини прийшли люди зі знаковими прізвищами сталінських часів. І завданнями частково подібними - займатися пропагандою замість правозахисту…

Але от минув рік роботи РПЛ у новому складі з новим керівником...

«СОБРАНИЕ ОЧЕНЬ ПУГЛИВЫХ ЛЮДЕЙ» – ФОН ДЛЯ МІМІМІ

Загальне враження після засідання Ради: Тут на всі сто можна погодитися з думкою Івана Жданова, директора Фонду Навального: «Сегодняшнее заседание Совета по правам человека – достаточно жалкое зрелище. После того, как в 2019 году выгнали из СПЧ Шульман, Чикова, Шаблинского, он стал представлять собой собрание очень пугливых людей».

Усе саме так. Велика частина промов і питань ставилися медоточивим голосом і в гімнастичній позі «прогнувшись». Ба більше, здається, вперше до програми щорічної зустрічі РПЛ був включений Різдвяний формат Санта-Путін (він же – Новорічний Дід През). Раніше його використовували лише в «Прямых линиях» з народом. Діти, ветерани, мери маленьких міст просили ялинку, собачку, Льодовий палац. А добрий вождь усе це їм дарував.

А ось що було тепер - чудове звернення до Путіна сміливої правозахисниці: «В преддверии Нового года хочется начать с прекрасной практики «Ёлка желаний». Вы знаете, Владимир Владимирович, я сняла шар с этой ёлки и поняла, что выполнить это желание я не смогу. Пожилая женщина, ей 97 лет, из Ставропольского края мечтает поговорить с президентом Российской Федерации по телефону». А далі - так просто детектив у прямому ефірі починається!

«В. Путін: «Только телефон-то вы не оставляете». Г. Осокіна: «Нет телефона. Здесь указано только, что она очень хочет с вами пообщаться, фамилия есть. Наталья Ивановна Донскова». В. Путін: «Донскова. Мы все ругаем-ругаем правоохранительную систему. Давайте попросим сделать что-то хорошее: попросим директора Федеральной службы безопасности или министра внутренних дел найти Наталью Ивановну Донскову».

«Номер телефона нашли быстро». Ця фраза вже з коментарів «Первого канала». На жаль, не вказано, хто ж переміг у суперечці двох благородних відомств, які "все ругаем-ругаем". І далі ВВП продемонстрував свої акторські таланти, зачитуючи заготовлену «объективочку» на ветерана на прізвище Донскова: «Наталья Ивановна медик, так актуально для сегодняшнего дня. На самых тяжелых участках была – Сталинград, Курская дуга, на Украине, в Европе. До Берлина дошла. Ничего себе, удивительно».

Ну, хто ж буде сумніватися, що це випадково так вийшло: і медик, що на часі у карантинну епоху; і пройшла усі найважливіші битви, включно з Україною, і закінчила війну в Берліні. Тут же і поговорили. Тому, схоже, у цьому випадку в суперечці ФСБ і МВС переміг PR-відділ Адміністрації президента.

Але мімімі зашкалює.

ЗАСІДАННЯ РАДИ - ВІДКРИТА ДВОГОДИНКА

А ось ще цитата з російського «Первого канала», одного з перших «по правдивости»: «Диалог президента с членами Совета по развитию гражданского общества и правам человека продолжался почти три часа и шел полностью в открытом режиме. Оба этих факта красноречиво говорят о том, какое значение придает Владимир Путин обсуждаемым темам». . Ну, навіщо ж брехати так явно?

Зайдіть на Кремлін.ру - і буде вам бачення, що відкрита частина діалогу тривала трохи більше двох годин. А потім була ще й закрита - про це учасники зустрічі повідомили згодом. Але, можливо, інфа "Первого" - не брехня, а підказка. Спочатку справді планували викладати у відкритий доступ усі три години зустрічі. Але потім «что-то пошло не так». І третину ефіру довелося частково засекретити. А власкора «Первого канала» не попередили…

У відкритій частині Путін терпляче, як дітям малим пояснював дресированим правозахисникам, чому треба бути акуратним у багатьох питаннях. Наприклад - з переглядом у бік полегшення правил позначення НКО іноземними агентами (можуть знайтися лазівки для фінансування з-за кордону, і Росія впаде жертвою зовнішнього впливу). Чому Кремль правильно зробив, коли не оголосив очікувану амністію до ювілею Перемоги (ось Тимчасовий уряд амністію оголосив і незабаром став жертвою революції). Чому силовики не винні у самоспаленні нижегородської журналістки-розслідувачки Ірини Славіної (вона ж «не была даже объектом дела», ну подумаєш, прийшли з обшуком до неї як до свідка і всю техніку вилучили... головне – що сама вона «психически неуравновешанная»). Чому треба бути акуратним, коли думаєш над законом, що гарантує можливість контактів з родичами людям, які взяті під варту (а ви знаєте, що деякі з-за ґрат взагалі продовжують шахрайством займатися?!). …

Останнє питання, до речі, є важливим і для українських політв'язнів у РФ. Не раз доводилося стикатися з маніпуляціями слідчих і тюремників, які не давали нашим співгромадянам виходити на контакт з близькими. І надалі, через вкрай дивну відмовку, наведену вище, сподіватися на ухвалення подібного закону не доводиться.

Спостерігачі також зазначили, що Путін, який до таких зустрічей зазвичай добре підготовлений, у цьому випадку кілька разів давав інформацію явно неточну, часом взагалі помилкову. Наприклад, сказав, що Ходорковський визнав провину, звертаючись до нього з проханням про помилування. Спостерігачі тепер задаються питанням, це Путін просто призабув чи це йому помічники, його референти так доповідали, ніби МБХ повинився.

Николай Сванидзе
Ніколай Сванідзе

НІКОЛАЙ СВАНІДЗЕ - ЧЕМПІОН РПЛ РОСІЇ ЗІ СМІЛИВОСТІ

Але найбільш гостре та цікаве залишилося у закритій для преси частині. Ніколай Сванідзе у цьому боягузливому складі став абсолютним чемпіоном зі сміливості. Він розповів, що є підтверджені дані, як під час фабрикації терористичної справи «Нового величия» юнака катували, зокрема ґвалтували ручкою від молотка. Путін же, за описами свідків, кліпав очима і казав щось на зразок: «Ах, что вы такое говорите! Да не может быть, чтобы в ФСБ пытали!». (Ну, хто ж не знає, що довірливість – головний недолік Владіміра Владіміровича).

Той же Сванідзе заговорив і про те, що треба б завести кримінальну справу у зв'язку з отруєнням Навального: «Я сказал: «Тема очень острая… гражданин РФ чуть не умер. И явно не от гриппа. И если завести уголовное дело, то выяснилось бы, кто его отравил: покойная Индира Ганди, он сам себя или просто объелся некачественных турецких помидоров. Отсутствие уголовного дела об отравлении Навального не только бьет по репутации России, но и по праву гражданина РФ на защиту со стороны государства. Президент на это ответил, что он не может ничего сделать, потому что отсутствует затребованная нами информация из Германии. Я его вежливо перебил и сказал: «Но ведь мужик чуть не умер! Уголовное дело ведь можно завести?» Он говорит: «Нет, нельзя, потому что нет соответствующих документов, Германия нам ничего не присылает».

Вражаючий діалог! Почитати його, так сам Путін і є справжнім «иностранным агентом». Це що ж виходить - без якихось папірців з Німеччини Російська Федерація навіть кримінальну справу за фактом отруєння свого громадянина на своїй же території завести не може? Нє-а, не може... За ступенем абсурду нагадує свіжий анекдот у дусі «17 мгновений весны»: «– Где мне найти штандартенциркуль? – Попробуйте поискать в рейхсканцелярском отделе».

БАНАЛІЗАЦІЯ АНЕКСІЇ ТА РСПЛ ЗАМІСТЬ ЄСПЛ

У відкритій частині зустрічі безпосередньо про Україну не йшлося. Але були певні дивні речі, що стосуються нас. Наприклад, один з членів РПЛ Євгеній Мисловський віщав на фоні задника "Рада Міністрів Республіки Крим". Чому, навіщо? Цей юрист з тимчасово окупованим Кримом, здається, якось особливо не пов'язаний. Можливо, просто було важливо задіяти прийом привчання до картинки, баналізації анексії.

А згадуваний вище Вишинський, як з'ясувалося пізніше, казав у закритій частині про «права соотечественников за рубежом». Це такий евфемізм для позначення іншого терміну - привід для втручання у справи сусідніх країн. І ось що, за словами Вишинського, було сказано з цього приводу: «Президент подчеркнул, что надо посмотреть, что можно изменить в правовом поле для того, чтобы попробовать повлиять на сложившуюся ситуацию, когда их («співвітчизників», - ред.) дискриминация за пределами России часто носит системный характер и становится обыденностью». Те, що Вишинський наводив як приклад свою діяльність в Україні, сумніватися не доводиться.

І ось тут варто згадати про пропозицію Мисловського, яку підтримав і перетворив Путін. Мисловський сказав, що погано, коли єдиним «внешним сторожем» з прав людини в Росії є ЄСПЛ. І він запропонував створити на основі апарату омбудсмена РФ «структуру российского суда по правам человека». Путін же відомство Москалькової взагалі не згадав, відсік від теми. Але загалом з приводу «российского суда по правам человека» сказав, що «идея сама по себе правильная» – «просто нужно проработать». Знаючи путінські алгоритми, можна уявити плоди подібного опрацювання ідеї РСПЛ.

Якщо щось подібне створять, то зовні, за риторикою це буде як ЄСПЛ, тільки кастрований, підконтрольний, маніпулятивний. І розглядати у ньому почнуть не лише російські справи, а й українські, балтійські. Це перш за все. А далі, за потреби - казахстанські, білоруські. З часом - мірою нарощування юридично-бюрократичних м'язів - і за права людини в G7, інших західних країнах можна буде поборотися.

Зрозуміло ж, що втрачені права людини зручніше шукати не там, де їх втратили, а там, де світліше. Пуття ніякого, але є чим зайнятися і що важливіше – про що розповісти.

Олег Кудрін, Рига

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-