Влада в Росії знищує українські культурні осередки

Сергій Винник є адвокатом в Омську, Росія. Він має українське походження. За багатьма неофіційними демографічними розрахунками, близько 15 мільйонів жителів Російської Федерації мають українське походження. Однак останні два переписи розрахували українців трохи більше  як 4 і 2 мільйони відповідно. Хоча це не особливо корисно, або не сприяє більш благополучному чи впливовому існуванню – зголошувати своє українське походження в Росії, тож ті, котрі переписували  населення, зуміли надалі обмежувати українські номери, ставлячи такі питання, як те, якою мовою ви говорите вдома і якщо відповідь – російською, то ви вже вважаєтеся російськими.

У Росії немає українських мовних шкіл. Була свого часу бібліотека української літератури, але вона закрита кілька років тому, а головну бібліотекарку кримінально обвинувачено за допущення української націоналістичної літератури. Таким чином, українська мова зовсім безперспективна у Росії. 

Омська область, яка є домом для Сергія, не є унікальною. Це Південний Сибір – так що зима дуже холодна, а літо вологе. Одначе земля багата на ресурси. Цілі села в регіоні складаються з українців, які датуються XVII століттям, коли російський цар віддав землю для того, щоб заповнити величезні територіальні поглинання. Український народ, який зараз живе по тих селах, не розмовляє українською мовою, але вони співають і танцюють, як українці й дуже усвідомлюють, що вони не росіяни. Проте переписи підраховують їх як росіян.

Нещодавно Сергій був у російських новинах. На додаток до свого робочого часу як професійного адвоката, він також очолював донедавна обласний Сибірський центр української культури на ім’я “Сірий клин” і сьогодні видає міжрегіональну періодичну газету. Сергій є провідним представником (віце-президентом) української громади в Росії у Світовому конгресі українців – глобальної структури, що базується на Заході й складається з українських організацій по всьому світу, за винятком самої України, а саме – української діаспори. За багатьма розрахунками, близько 20 мільйонів українців проживають за межами України. Сергій як адвокат представляв СКУ у нещодавній судовій справі проти російського Генерального прокурора й Міністерства юстиції, які заявили, що СКУ є небажаною організацією й заборонили її діяльність у Росії.

На 13 серпня 2020 обласний культурний центр “Сірий клин” був офіційно оголошений для ліквідації російським урядом. Запланована дата суду – 28 серпня, але, судячи з російських судових процесів, ухвала передбачувана. Природно, буде апеляція, але немає незалежної судової системи  в Росії. На жаль, це початок кінця – ліквідація обласних і місцевих українських культурних організацій, що повинно довести до кінця будь-яку українську діяльність у Росії.

Взявши на себе посаду прем'єр-міністра, а потім, як президент, отримавши мандат від Бориса Єльцина, Володимир Путін був спочатку зайнятий у Чечні та іншими питаннями, в тому числі економіки і російських олігархів, які були не зовсім впевнені, хто керує країною.  До кінця першого десятиліття XXI століття він почав брати на себе територіальні заняття. Спершу узяв на себе Грузію в Південній Осетії та Абхазії в 2008 році як пробний запуск і завершення процесу з замороженим конфліктом, який продовжує й сьогодні. 

У  лютому 2010 року він зміг встановити свого власного сурогата в Україні через вибори, затьмарені порушеннями. Коли цей сурогат правив в Україні, з 2010-2012 років, Путін приступив до ліквідації двох центральних українських національних структур у Російській Федерації, що виросли після розпаду СРСР. За радянської системи не було організованого українського життя в Росії. Сурогат Віктор Янукович і з його когорти міністр закордонних справ і посол України в Москві не стали на захист української громади у Росії. Коли сурогат був повалений українським народом у 2014 році,  Путін напав на Україну, анексував Кримський півострів і розпочав війну на сході України. Його цілі були набагато більшими, але російськомовні регіони України, такі як Одеса, Харків та Дніпропетровськ, дали йому відсіч.  

У розпал триваючої війни на сході України Путін відчув, що може продовжити процес ліквідації українських громад у Росії. Методологія полягала в тому, щоб напасти на глобальну СКУ з мережею, яка включала українців у Росії, незважаючи на відсутність центральної структури українців у РФ. Спочатку СКУ було розміщено у списку організацій, ворожих Росії. До  липня 2019 року СКУ був заборонений в Росії генеральним прокурором та Міністерством юстиції Росії.

І зараз перша регіональна організація впаде – Омська. Символічно, що Росія буде використовувати Сергія Винника і Омську структуру як прецедент. 

"Русский мир" – це концепція, введена Володимиром Путіним наприкінці першого десятиліття XXI століття. Хоча цей термін може означати багато речей для глобальної спільноти, або бути повністю незрозумілим, для українців це означає лише одне: знищення всього українського і повне занурення в Росію. Путін часто кривдив українців усно публічно, наполягаючи на тому, що українці – це не нація. 

Україна й українці дуже важливі для Росії. Вони представляють 300 або більше років історії, колиска російського християнського православ'я – в місті Києві. Крім того, в той час, як в Україні протягом століть домінувала Росія, українці були запеклі супротивники Росії. Без України та українців Росія має вільне царювання у Східній Європі. 

Можливо, мало хто на заході, навіть ті, хто політично проникливі, можуть зрозуміти жорстокість цієї місії – цілковите знищення іншої нації, по суті культурного геноциду. Українці прорвали інші спроби – навіть фізичного геноциду, Голодомор 1932-1933 років.  Але Путін й інші росіяни, такі як він, мають настирливість на досягненні своєї мети – "русский мир" – світ, де вигадана Російська імперія, що датується IX століттям і в тому числі включає й стародавнє місто Київ, колиску православ'я, коли довго ще не було Москви. Це дозволить Росії вільно бродити і спустошувати. Україна 1 українці є перешкодою для цієї мети. 

Аскольд  Лозинський

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства