Євросоюз: бюджетна драма без трагедії
Тиждень, що минає, де-факто, останній перед «літніми канікулами», для офіційного Брюсселя видався не те, щоб неспокійним, але вже якось надто перевантаженим подіями історичної ваги.
У вівторок, 21 липня, рано-вранці, лідери країн ЄС після напруженого саміту, який перетворився у дискусійний марафон тривалістю у чотири доби, дійшли, врешті, згоди довкола пакету відновлення європейської економіки після кризи коронавірусу. Цей пакет складається із багаторічного бюджету ЄС (MFF) на 2021-2027 роки ємністю 1,074 трильйона євро, та фонду відновлення із символічною назвою «Наступне покоління ЄС», для наповнення якого Єврокомісії було доручено запозичити на ринку капіталів безпрецедентну суму у 750 мільярдів євро.
Ці дві фінансові програми, за задумом, мали б мобілізувати внутрішні ресурси ЄС на масивну і безпрецедентну поки суму, яка перевищує 1,8 трильйона євро та складає майже 13 відсотків від ВНП Євросоюзу. Ці фонди мали б бути спрямовані на збереження ключових підприємств, робочих місць та бізнесу в умовах жорстокої кризи та економічного падіння, що спричинені пандемією коронавірусу, щоб створити для європейської економіки міцну «стартову платформу» для економічного ривка, цифрової трансформації та інноваційного «зеленого» переродження після того, як СOVID-19 перестане вбивати людей та остаточно перетвориться на темну сторінку світової історії.
Все було, здавалося, добре і навіть «лавлі». Аж до четверга, 23 липня.
Цей день став знаменним з історичної точки зору з кількох причин. По-перше, українська урядова делегація підписала у Брюсселі Меморандум про порозуміння із виділення Євросоюзом 1,2 мільярда євро надзвичайної макрофінансової (кредитної) допомоги для України в умовах «коронакризи», що довело загальний обсяг макрофінансової допомоги ЄС з 2014 року до 5 мільярдів євро – суми, яка є безпрецедентною для допомоги ЄС жодній з інших країн-партнерів.
Візит української урядової делегації до Брюсселя збігся по часу з надзвичайною сесією Європарламенту, під час якої президент Європейської Ради Шарль Мішель та президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представили на розгляд депутатів вистражданий та погоджений на рівні глав держав і урядів ЄС безпрецедентний пакет економічного відновлення ЄС. І поки весь український всесвіт, затамувавши подих, спостерігав за переговорами українського прем’єра Дениса Шмигаля з ключовими дієвими особами Єврокомісії, Європарламент з першої спроби, без тривалих обговорень, легким та невимушеним рухом значною більшістю голосів відхилив бюджетні пропозиції Європейської Ради.
Щоправда, Євродепутати привітали «історичний» компроміс лідерів країн ЄС навколо довгострокового бюджету. Але при цьому вони зауважили, що не можуть погодитися з певним його урізаннями і скороченнями, які ставлять під питання реалізацію ключових європейських проєктів, включаючи «Зелену угоду», цифрову трансформацію, а також важливі соціальні програми у таких сферах як освіта, дослідження, охорона здоров’я, та багато інших.
Депутати прийняли резолюцію щодо результатів роботи надзвичайної Європейської Ради 17-21 липня 2020 року, де висловили намір «поліпшити» представлені бюджеті пропозиції шляхом прямих переговорів з Європейською Радою. «За» таку позицію проголосували 465 депутатів, «проти» були віддані 150 голосів, 67 – утрималися. Де-факто, для запропонованого Європейською Радою бюджетного пакету це був політичний нокаут. Але, схоже, ніхто не став вже надто засмучуватися з цього приводу, включаючи керівників Євроради та Єврокомісії. По-перше, час для погодження ще є. А по-друге, ні для кого такий розвиток подій не став несподіваним.
ПАРЛАМЕНТ ПОПЕРЕДЖАВ
Насправді, бюджетна епопея навколо формування Багаторічної фінансової перспективи ЄС (MFF) на 2021-27 роки тягнеться ще з 2018 року, коли почали формуватися перші пропозиції до цього бюджетного документу. Зрозуміло, що тоді ще ніхто й подумати не міг, що новий маленький коронавірус спричинить глобальну світову кризу. Але вже з початку поточного року, у тому числі й після спалаху пандемії, Європарламент послідовно, раз за разом наголошував на необхідності збереження ключових соціальних програм в оновленому бюджеті.
Остання така заява президента Європарламенту прозвучала минулого понеділка, 20 липня, у розпал виснажливих дискусій на вищому рівні навколо багаторічного бюджету ЄС, коли Девід Сассолі абсолютно недвозначно заявив – Європарламент не підтримає бюджет ЄС без врахування позиції євродепутатів, що там собі не думали би з цього приводу члени Європейської Ради.
«Європейський Парламент визначив пріоритети та очікує, що вони будуть виконані. Багаторічна фінансова перспектива має бути здатною відповісти на багато викликів, перед якими постає Європа, серед яких «Зелена угода», цифрова трансформація, економічна стійкість та боротьба проти нерівності (розвитку). Нові власні ресурси потрібні негайно. Нам необхідні заходи із ефективного захисту верховенства права. На додаток, Європарламент раз за разом виступає за завершення практики «ребейту» (бюджетних компенсацій – ред). Якщо ці умови не будуть належним чином виконані, Європейський Парламент не дасть своєї згоди», – наголосив Девід Сассолі.
Про бажання Європарламенту «покращити» бюджетні пропозиції за рахунок скасування прийнятих скорочень до освітніх та дослідницьких програм Сассолі заявив вже наступного дня, після ранкового оголошення результатів роботи саміту ЄС, хоча, в цілому, висловив задоволення ходом дискусії серед лідерів країн ЄС, які прибули на зустріч не з заздалегідь визначеними позиціями, але шукали компромісу в живій дискусії, як і має відбуватися в умовах демократії.
Він нагадав про те, що усього два-три місяці тому деякі речі, які зараз є само собою зрозумілими, взагалі було важко уявити. У березні дискусія точилася ще навколо запровадження кризових євробондів, про розподіл боргів між державами-членами, про необхідність солідарності. На сьогодні, завдяки ініціативам Єврокомісії та гнучкості Європейської Ради ці питання або втратили актуальність, або знайшли свої відповіді, що, власне, дозволяє з оптимізмом дивитися у спільне майбутнє Європейського Співтовариства.
«Ми хотіли б розпочати переговори за участю Європарламенту. Пропозиції вже на столі, але ми хотіли б покращити їх. Перш за все, спробувати знайти відповідь на певні бюджетні скорочення, які потребують аргументації. Якщо ми хочемо думати про наступні покоління, ми не можемо скорочувати бюджет, призначений для досліджень, для молодих людей в рамках програми Erasmus. Як правильно зауважили у Німецькому головуванні ЄС, ймовірно, ми можемо уточнити параметри політики міграції й притулку, але ми не можемо робити скорочення у цих сферах. Нам потрібно розпочати переговори, щоб багаторічний бюджет був більш корисним для громадян», зауважив президент Європарламенту одразу за підсумками саміту.
ПАРЛАМЕНТСЬКЕ «РАЦІО» ТА БЮДЖЕТНЕ «ЕМОЦІО»
Ми звикли, чого вже приховувати, очікувати певного популізму від будь-яких політиків – що українських, що європейських. Насправді, само слово «популізм» не є вже такою страшною лайкою, як його, здебільшого, сприймають широкі верстви населення, оскільки лише відображує бажання політиків відповісти на очікування цих самих широких верств населення, «vox populi», іншими словами – народу.
Зазвичай, здоровий популізм представницької гілки влади – парламентів, сенатів, палат та сеймів, супроводжується певними емоціональними оцінками «за все хороше проти усього поганого», що часто входить у суперечність із позицією виконавчих органів влади, які вимушені «ходити по землі», збирати податки та розраховувати гроші, включно із витратами на популістські «хотілки».
З європейським пакетом відновлення та багаторічним бюджетом ЄС на 2021-27 роки все було із точністю до навпаки. До певних емоційних прийомів вдавалися не депутати, ні, а керівники Євроінституцій, які, знаючи про критичне ставлення народних обранців до певних бюджетних нюансів, намагалися їх переконати, апелюючи до емоцій.
До речі, самі по собі промови Шарля Мішеля та Урсули фон дер Ляєн на вчорашній сесії Європарламенту заслуговують на окрему увагу. Тому що це були блискучі промови – виважені, аргументовані, коректні, з дотриманням всіх змістовних наголосів та недвозначним визнанням остаточного слова Європарламенту у складанні запропонованого бюджетного пазлу.
«Це історичний момент. Ми поновили наші шлюбні зобов’язання на наступні 30 років. Європа є, вона є сильною і вона стоїть високо», – сказав президент Європейської Ради Шарль Мішель.
Він зауважив, що у цих бюджетних пропозиціях багато чого відбувається вперше. Вперше в історії країни ЄС погодилися зробити колективні боргові зобов’язання (через Єврокомісію) для покриття надзвичайних витрат, вперше поєднали ці витрати не лише з подоланням поточної кризи, але із перспективою «зеленого» розвитку та кліматичними цілями, нарешті, вперше в історії пов’язали бюджетне фінансування ЄС із дотриманням верховенства права в окремих країнах-членах.
Зрозуміло, в промові просто мала бути присутньою певна патетика, для переконливості.
«Ми погодили пакет відновлення та європейський бюджет. Це, на моє переконання, вирішальний момент європейської історії. Ми діяли швидко та терміново. Менше ніж за два місяці ми викували угоду вартістю більше як 1,8 трильйонів євро. Це масивна відповідь. Сьогодні я стою перед вами з цією угодою в руках, яку одноголосно ухвалили всі 27 лідерів. Кожен щось віддав з метою щось отримати. Це сильна та амбітна угода для Європи та для європейців. Вона справедлива, збалансована та проривна. Чому? Тому що вона прискорить рух до спільних цілей: конвергенція, стійкість і трансформація», – заявив Шарль Мішель.
Думку продовжила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
«Угода, досягнута Європейською Радою, дає світло в кінці тунелю. Але воно, поряд із світлом, також несе певні тіні у довгостроковому бюджеті. Стосовно багатьох програм, які мають важливу європейську додану вартість, були прийняті болючі рішення, які гідні жалю... Ми маємо завжди пам’ятати що цінність таких європейських програм набагато перевищує їх ціну. Так, нам вдалося уникнути більших скорочень, – як хотіли певні країни-члени, – але цей Багаторічний бюджет є важкою пігулкою, яку ми маємо проковтнути. Я знаю, що ця палата має схожі почуття», – зауважила Президент Єврокомісії.
Вона зауважила що погодження такого масштабного рішення, як прийняття багатомільярдного пакету відновлення, з усіма 27 урядами країн Євросоюзу завжди є викликом. Такі зусилля потребували від лідерів мужності, політичної волі та взаємних поступок. Але ніщо не дається просто, коли йдеться про щось таке, за що варто боротися.
Кого завгодно могли переконати такі слова. Але не вчора. І не депутатів Європарламенту. Вони говорили критично, говорили без емоцій, і суто по суті справи, ніби помінялися на якийсь час місцями з виконавчими структурами Євросоюзу.
Певний «холодний душ» на загальне піднесення після Європейського саміту пролив Манфред Вебер (Manfred Weber), керівник однієї з найбільших та впливовіших політичних груп Європарламенту – Європейської Народної Партії, до позиції якого потім приєдналися лідери більшості парламентських фракцій. Він подякував керівникам євроінституцій за активну роботу та за чітку позицію, але зазначив, що Європарламент не зможе проковтнути ту «несмачну» пігулку, яка була йому запропонована у цей день. При цьому будь-які закиди на адресу Європарламенту у «затягуванні» справи не є слушними, адже постійна дискусія між Європарламентом та Європейською Радою навколо Багаторічної фінансової перспективи ЄС (MFF) на 2021-27 роки точиться ще з 2018 року.
«Ми живемо в умовах парламентської демократії, і це означає, що результати саміту прибули до Європейського Парламенту, і вони ніколи не будуть незмінними після парламентських консультацій. Попереду – багато роботи. Те, що ми робимо зараз – це нормальна процедура погодження, яка розпочнеться за умовами Лісабонської угоди», – сказав керівник політичної групи ЄНП.
Він висловив переконання, що проєкт Багаторічного бюджету ЄС не відображує всі виклики, які поставатимуть перед Євросоюзом протягом наступних 7 років. Європейський бюджет має бути більше орієнтованим на майбутнє та відображати ключові цілі розвитку, які, у тому числі, представники європейських політичних сил обіцяли своїх виборцям.
«Я, як політик, мушу виконувати власні зобов’язання. ЄНП обіцяла потужну та сучасну прикордонну охорону, і зараз і зараз на це не вистачає грошей. ЄНП обіцяла, що Європа буде спільно долати важкі захворювання, таки як рак, – і зараз відбуваються драматичні скорочення в бюджеті на охорону здоров’я, у що в умовах коронакризи навіть важко повірити. ЄНП обіцяла прискорення інновацій, але коли Європейська Рада визначає 3 відсотки бюджету на розвиток інновацій, ми втрачаємо конкуренцію з Китаєм та Азією. Ми просто втрачаємо наше майбутнє, оскільки скорочуємо програму Горизонт (Horizon). ЄНП обіцяло сильну Європу у світі – і зараз ми бачимо скорочення витрат на оборону, на Африку, на сусідство – ці програми скорочуються, скорочуються й скорочуються», – зауважив Манфред Вебер.
Його промова була яскравою, деякі вислови точно претендують на роль сталих афоризмів. Наприклад, про те, що «Європа не є банкоматом для національних бюджетів»
«90 відсотків з 750 мільярдів євро фонду «Наступне покоління ЄС буде йти прямо до бюджетів країн-членів. До сьогодні ніхто не знає, точно, як і на що витрачатимуться ці гроші. Моє побоювання в тому, що ці гроші будуть використовуватися суто у національних інтересах. Французький міністр фінансів вже сказав, що він використає їх для соціальних проєктів, інші збираються будувати автошляхи, хтось має намір знизити податки з метою стимулювати зростання. За кілька місяців наші громадяни будуть нас знову питати – у чому додана вартість Європи?» – сказав німецький євродепутат.
Він висловив переконання, що європейські уряди мають знайти згоду навколо дійсно масштабних європейських проєктів, таких, як створення мережі 5G, проєкт запуску виробництва сучасних акумуляторних батарей, плани впровадження водневої енергетики – коли кожна країна має використовувати свій фінансовий пакет для таких перспективних інвестицій. Манфред Вебер запропонував Європейській Раді визначити від 5 до 7 таких ключових проєктів, які здійснюватимуться в інтересах всієї Європи.
Лідер провідної політичної групи ЄС дуже чітко висловився стосовно новації, яка передбачає прямий зв'язок бюджетних витрат із верховенством права.
«Коли я бачу, що сьогодні заявляють наші лідери, я почуваюся дещо збентеженим. (президент) Макрон говорить, що гроші витрачатимуться виключно за поваги до верховенства права, інші говорять, що не існує жодного зв’язку між цими питаннями. Тож нам потрібна дорожня карта, чіткий план для імплементації принципу – жодних грошей без поваги до європейських правил і цінностей», – наголосив Манфред Вебер.
Після такого обговорення стало очевидним, що бюджетна історія ЄС не завершилася після завершення дискусійного марафону на рівні глав держав та урядів. Парламент не ухвалить «погану угоду» щодо багаторічного бюджету на 2021-27 роки. І це означає, що попереду – тривалі політичні дебати навколо бюджетних пропозицій, які доведеться завершувати вже восени.
Але в тому, що ці дискусії між Європейською радою та Європарламентом повинні, врешті, мати результативне завершення, не сумнівається ніхто. Бо ж ставкою у цій грі є майбутнє Євросоюзу, та й криза коронавірусу нікуди не поділася. Напевно, так і мають виглядати історичні рішення в історичні моменти.
Дмитро Шкурко, Брюссель
Фото: European Union
