Москва намагалася отруїти мера Праги
Росія продовжує практику політичного тероризму у формі замахів на вбивства іноземних політичних діячів і російських громадян з використанням отруйних речовин. Ситуація у Чехії свідчить про те, що мотиви таких операцій вийшли за межі ліквідації політичних опонентів та осіб, обвинувачених у державній зраді, і торкнулися іноземних політиків, дії яких ідеологічно суперечать цілям російської експансії за кордоном. Про це йдеться у публікації, розміщеній на вебсайті Інституту глобальних загроз і вивчення демократії IGTDS.
Близько трьох тижнів тому, згідно з даними, оприлюдненими виконавчим директором Центру політики безпеки в Празі Якубом Яндою, співробітник російської військової розвідки прилетів до Праги, звідки дипломатичним автомобілем його доставили у посольство Росії в Чехії. Згідно з оперативними даними чеських служб безпеки, він доставив на територію Чехії отруйну речовину рицин, яка призначалася для мера Праги.
Через таку загрозу мера взяла під охорону поліція, яка мотивувала свої дії існуванням загрози життю політика.
Інформацію побічно підтверджує чеський тижневик «Респект», який повідомив, що три тижні тому до Праги прибула людина з російськими дипломатичними документами з метою вбивства мера Праги Зденека Гржиба і старости 6-го району Праги Ондржея Коларжа.
|
Сам Гржиб підтвердив у понеділок, що поліція взяла його під захист більше двох тижнів тому після виявлення погрози на його адресу. Підготовка замаху на мера Праги пов'язана з демонтажем пам'ятника радянському маршалу Конєву.
У вересні 2019 року влада району Прага-6, на території якого знаходиться пам'ятник Конєву, ухвалила рішення про перенесення монумента в інше місце або передачу його приватним власникам. Пам'ятник 3 квітня зняли з постамента у Празі. Скульптуру планували перемістити до сховища, а потім включити в експозицію Музею пам'яті XX століття.
Це рішення викликало неадекватну реакцію Росії й потягло за собою серію агресивних операцій. Російське посольство висловило МЗС Чехії протест, а міністр оборони Росії Сергій Шойгу звернувся до голови Слідчого комітету РФ Олександра Бастрикіна з проханням притягти до кримінальної відповідальності іноземних чиновників, які відповідальні за знесення пам'ятників радянським громадянам (у цьому контексті Москва демонстративно підкреслює спадкоємність Радянського Союзу). Знесення пам'ятника маршалу Конєву в Празі у Слідчому комітеті Росії розцінили як осквернення символів військової слави Росії, вчинене публічно, і завели кримінальну справу.
Президент Росії Владімір Путін підписав федеральний закон про кримінальну відповідальність за знищення або пошкодження військових поховань та пам'ятників, що увічнюють пам'ять загиблих при захисті Вітчизни, який дозволив переслідувати чеських керівників місцевого самоврядування заднім числом, що є порушенням правових принципів демократичних країн. Тобто їх переслідування здійснюється за діяння, які на момент вчинення не були кримінальним злочином.
Росія вийшла за межі національної юрисдикції, дозволивши своїм силовим структурам переслідувати громадян іноземних держав за дії, вчинені на території іноземних держав щодо архітектурних та культурних об'єктів, які не є власністю Російської Федерації. Згідно з офіційними документами, пам'ятник знаходиться у власності району Прага-6. Росія створила прецедент переслідування іноземних громадян (політиків) за дії, які обмежують російську культурну та ідеологічну експансію, нерозривно пов'язану з її політичним впливом. Військові символи (пам'ятники) є для Москви важливим елементом використання історичних подій в інтересах поточної зовнішньої політики, підкреслення своєї винятковості у боротьбі з фашизмом, і як результат – вимоги політичних бонусів (визнання лідерства, подяки тощо) за події тих років.
Ситуація з пам'ятником Конєву є важливим сигналом переходу Росії до наступальних (силових) дій в Європі щодо осіб, які перешкоджають посиленню російського контролю у своїх державах і лежить в площині застосування статті 5 Вашингтонського договору.
МЗС Росії вказує на те, що пам'ятник маршалу Конєву підпадає під дію Договору про дружні відносини і співробітництво між РФ і Чехією від 1993 року, однак його переміщення на інше місце не суперечить цій угоді та є виключною компетенцією місцевої влади і муніципалітетів, які володіють правом власності на нього.
Переслідування іноземною державою демократично обраних чеськими виборцями представників муніципальної влади за їхні законні дії є порушенням принципів міжнародного права.
Після демонтажу пам'ятника Конєву в Чехії зазнали серії кібератак лікарні. Згідно з даними чеських правоохоронців, практично всі IP-адреси, які брали участь в атаках на лікарні Чехії, – російські.
У 2016 році МЗС Чехії вже був метою російської кібератаки, здійсненої афілійованою військовою розвідкою групою APT28/Sofacy.
У своїй заяві Держдепартамент США заявив про те, що Сполучені Штати стурбовані попередженням Національного агентства з комп'ютерної та інформаційної безпеки Чеської Республіки про «реальну загрозу серйозних кібератак» в секторі охорони здоров'я.
За атаками на чеську систему охорони здоров'я стоять Війська інформаційних операцій, які входять до структури Міністерства оборони Росії і координуються військовою розвідкою. Таким чином, весь ланцюжок подій навколо демонтажу пам'ятника так чи інакше пов'язаний з діяльністю ГРУ Росії.
Загроза життю Гржиба пов'язана з його підтримкою перейменування площі, яка розташована перед посольством Росії у Празі, на честь Бориса Нємцова – опозиційного політика, якого вбили на очах у Кремля у 2015 році. Обидва політики відкрито говорили про локальні конфлікти за участю Росії.
Таким чином, підготовка замаху на чеських політиків є однією з акцій залякування, які Росія протягом останніх 6 років регулярно проводить на території країн Європи. Використання рицину при підготовці замаху знаходиться в тому ж ряду, що і ліквідація з використанням бойових отруйних речовин, які застосовуються Кремлем, починаючи від Олександра Литвиненка, якого вбили за допомогою плутонію, закінчуючи справою Скрипалів, де була застосована нервово-паралітична речовина «Новачок», яку доставили до Великої Британії співробітники російської військової розвідки.
Очевидно, що світова спільнота недостатньо жорстко відреагувало на попередні факти вчинення Москвою вбивств на своїй території, що дало чіткий сигнал Кремлю про можливість продовження та розширення застосування подібних операцій.
