Геополітика під час та після кризи

Геополітика під час та після кризи

Блоги
Укрінформ
У нинішньому світі протистоять фактично три онтології. Що може запропонувати Україна?

Проводив вебінар (закритий, на замовлення) по питаннях, пов'язаних з геополітикою під час та після кризи. І раптом усвідомив таку річ.

У нас фактично є лише три онтології геополітики.

1. Класична онтологія «війна цивілізацій»: «вони або ми», ми правильні, а супротивник неправильний. Це стара історія, від джихаду до Гантінгтона. Цю стару онтологію сповідують Китай та ісламський фундаменталізм, а нині ще Росія.

2. Новочасна онтологія прогресу: більш розвинені мають перевагу над менш розвиненими. Вперше проголошена Великою Британією як «тягар білої людини», з того часу захопивши світ, а теоретично обґрунтована Геґелем. Нині представлена Америкою.

3. Постмодерна онтологія «хлопці та дівчата, давайте жити дружно». Представлена Європою, де нині ніхто не хоче воювати навіть за власну країну, не кажучи вже про статтю 5 статуту НАТО.

(Знавці інтегральної динаміки легко побачать, відповідно, синю, помаранчеву та зелену парадигму.)

Цікава історія Російської імперії: стара імперія з її «православ’ям, самодержавством, народністю» плекала онтологію «війни цивілізацій». Далі у ХХ сторіччі Радянська імперія взяла на прапор онтологію прогресу. Холодна війна була зіткненням двох онтологій прогресу: Америка несла економічний прогрес, СРСР проголошував соціальний прогрес. СРСР гучно оголошував себе більш передовим соціальним ладом і спирався на Геґеля, в той час як Америка Геґеля втілювала мовчки. Після поразки у Холодній війні Росії не залишилося нічого, окрім повернутися до «війни цивілізацій» («русскій мір»). Сьогоднішні російські стратеги мислять виключно в цій парадигмі: «більш духовна російська цивілізація мусить перемогти бездуховну західну». Це є і причиною, і наслідком зупинки прогресу. А ще обмежує експансію: адже можна було переконати африканців, азіатів та латиноамериканців гинути за комунізм в усьому світі, але чому вони мусять гинути за «русскій мір»? Максимум, що можна, це відірвати шмат України, де ця ідея знайде прихильників. І тоді виявиться правим Гантінгтон, який казав, що Україна не може існувати в такому вигляді, як є.

Нині у світі протистоять фактично три онтології. Америка несе на прапорі онтологію прогресу: перевага більш розвинених над менш розвиненими, переможців над лузерами. Онтологія війни цивілізацій стала долею більш відсталих, тих, хто зупинився, не встиг догнати або деградував: Росія, Китай, Іран тощо. Європа несе безплідну онтологію «давайте жити дружно».

Питання:
● Чи може Європа щось конструктивне запропонувати?
● Чи виживе Європа, якщо нічого не може запропонувати?
● Чи втримає Америка свою онтологію, чи впаде так само?
● Чи є інші геополітичні онтології?
● Чи немає на обрії (emerging) чогось нового?
● Що може запропонувати Україна?
● Як Україні не розірватися в онтології «війни цивілізацій»?
● Як Україні не розірватися у війні між онтологіями?

Валерій Пекар
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-