Політичний ураган у ФРН. Чому креатура Меркель йде з посади голови ХДС

Політичний ураган у ФРН. Чому креатура Меркель йде з посади голови ХДС

Укрінформ
Останній бастіон стабільності в ЄС – Німеччину – накриває хвиля правого популізму

Ранок понеділка приніс неочікувані новини: глава Християнсько-демократичного союзу, правлячої партії Німеччини, 57-річна Аннегрет Крамп-Карренбауер заявила, що не балотуватиметься на посаду канцлера, й тому взагалі піде з посади очільниці ХДС.

Це оголошення, зроблене на засіданні керівного органу партії, мало ефект землетрусу. І хай би для інших партій. Але ж ні, цілком непідготовленими до демаршу виявилися однопартійці та, що ще гірше, канцлерка Ангела Меркель. Її Крамп-Карренбауер оповістила раніше за інших, але все одно – в понеділок уранці.

Саме Меркель у грудні 2018 року просунула АКК (німці часто використовують цю абревіатуру через складне прізвище Аннегрет Крамп-Карренбауер — ред.) замість себе на посаду очільниці партії. Сама ж при цьому залишилася главою уряду.

Цей шпагат, як виявилося і як зазначила в заяві для преси Крамп-Карренбауер, партії лише шкодить.

Не те, щоб вона дорікала своїй «політичній хрещеній матері», але не оминула зауважити: «Позиції голови партії та кандидата на посаду канцлера мають, з моєї точки зору, бути врешті решт в одних руках. Коли це не так, це шкодить партії».

Ось так. Виходить, що Меркель, яка очолювала партію 18 років і вирішила розділити посади, пообіцявши зовсім піти з політики по завершенні законодавчого періоду в 2021 році, «підставила» свою протеже? Чи щиро хотіла дати тій змогу проявити себе як партійного лідера та завоювати необхідну підтримку?

Не вийшло. З самого початку АКК стикалася зі складнощами. Вона ледь-ледь виграла під час партійних виборів, потім неодноразово потрапляла під вогонь критики журналістів через свої недоречні висловлювання. Навіть призначення на посаду міністра оборони вкрай мало сприяло зростанню її популярності. А найгірше – що вона не стала справжнім лідером для консерваторів. Отже рішення АКК піти здається можливістю запобігти великому та дуже болючому програшу в не такому вже й далекому майбутньому. До речі, проведене по гарячих слідах соцопитування показало, що 77% громадян підтримують АКК в її рішенні. Хоч у чомусь…

ЗГАСАННЯ ЕРИ МЕРКЕЛЬ

Меркель удар – принаймні, по її вигляду ззовні – витримала. Зробила заяву, що шкодує через рішення, але поважає його. Попросила АКК залишитися міністром у її кабінеті. Подякувала за роботу на посаді глави партії та за те, що Крамп-Карренбауер погодилася «супроводжувати процес» висування нового кандидата, якого офіційно може бути затверджено на партійному з’їзді лише у грудні. При цьому пообіцяла й свою підтримку…

Фрідріх Мерц
Фрідріх Мерц / Фото: Die Zeit

Ось це – момент цікавий. Чи не сама Меркель під час «ери» свого правління потурбувалася про те, аби усунути всіх більш-менш сильних суперників. Логічним результатом є те, що яскравих лідерів у ХДС наразі немає. Серед кандидатів на заміну невдалої креатури називають Фрідріха Мерца, Єнса Шпана і Арміна Лашета. Третій – прем’єр-міністр потужної землі Північний Рейн-Вестфалія, другий – міністр охорони здоров’я. Постать першого у списку – цікава. Навіть не через те, що Мерц був одним із лідерів партійних перегонів 7 грудня 2018 року. Заради цього він і повернувся в політичне життя після багаторічних «канікул у бізнесі», піти на які його змусила… образа на Ангелу Меркель. Саме вона не дуже чемно посунула Мерца з посади лідера парламентської фракції ХДС/ХСС у Бундестазі в далекому 2002 році. Відносини між двома однопартійцями були завжди дуже непростими.

Всі три можливих кандидати поки що дуже стримано й обережно відреагували на перспективи, які несподівано відкрилися перед ними. З повагою, я б сказала, до жіночої гордості. Тепер треба чекати, коли розгорнеться справжня боротьба.

ЗЕМЛЕТРУС ВЛАДИ

Набагато гірше, що внутрішня ситуація у ХДС може мати погані наслідки для урядової коаліції, яку й без того міцною назвати аж ніяк не можна.

Аннегрет Крамп-Карренбауер / Фото: DPA
Аннегрет Крамп-Карренбауер / Фото: DPA

«Моє рішення не має впливу на стабільність Великої коаліції (GroKo)», – бадьоро заявила Крамп-Карренбауер.

«Ми створювали коаліцію з канцлером Ангелою Меркель. Отже, ми маємо коаліцію доти, допоки Меркель залишатиметься главою уряду», – заявив співголова Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН, яка є молодшим партнером у GroKo) Норберт Вальтер-Бор’янс. Але не так упевнено.

Він також підкреслив, що СДПН залишається не лише гарантом стабільності та демократії в суспільстві, а є й «фортецею проти правого екстремізму в цій країні». Можливість коаліції з правопопулістською «Альтернативою для Німеччини» (АдН) на будь-яких рівнях і в будь-яких форматах – він виключив і висловив сподівання, що й ХДС дасть сувору відсіч правій ідеології.

Співголова партії «Союз90/Зелені» Анналена Бербок назвала ситуацію в країні «драматичною». За її оцінкою, «є небезпека, що виникне ще більший вакуум у владі», і коаліція повинна уточнити, як вона може підтримувати стабільний уряд за цих умов. Згідно з позицією екологічної партії, Німеччина потребує стабільного уряду, особливо в рік головування ФРН у ЄС.

Зраділи розвитку події, за їхнім власним визнанням, «Ліві». «Ми радіємо із цього протистояння та готові до нових переговорів і виборів, навіть уже почали створювати передвиборчий штаб», – виголосила співголова партії Катя Кіппінг. Вона не сумнівається, що Велика коаліція дуже сильно хитається. На переконання Кіппінг, «повалення АКК» є прямим наслідком дистанціювання консерваторів від лівих сил та загравання із «фашистами» з «Альтернативи для Німеччини».

Про неприпустимість співпраці з АдН говорив і лідер ще однієї опозиційної сили, Вільної демократичної партії Німеччини, Крістіан Лінднер. Він окреслив політику лібералів: «Ні – співпраці з АдН, ні – коаліції з «Лівими». Точніше, якщо про жодну кооперацію з ультраправими популістами взагалі не йдеться, то з «Лівими» можливе, приміром, спільне голосування з деяких питань.

Крамп-Карренбауер у своїй промові також зробила наголос на цих двох партіях. «Моя позиція чітка: жодного зближення і жодного співробітництва, в прямій або непрямій формі, з АдН і з «Лівими». Будь-яке зближення з АдН послаблює партію».

Натомість лідер парламентської фракції АдН у Бундестазі Александр Гауланд побачив реальні можливості для зближення його партії із ХДС.

АЛЬТЕРНАТИВА БЕЗ АЛЬТЕРНАТИВИ?

До чого тут взагалі «Альтернатива для Німеччини»? А через те, що весь великий переполох стався саме через них. Точніше, через них і лібералів.

Томас Кеммеріх
Томас Кеммеріх / Фото: EPA/UPG

А було це так: на початку лютого в найзахіднішій зі східнонімецьких земель, Тюрингії, цікавої з політичної точки зору тим, що це єдина земля у ФРН, де останніми роками посаду прем’єр-міністра обіймав лівий політик (Бодо Рамелов), відбулися вибори глави земельного уряду. Перемогу на них абсолютно неочікувано отримав представник вільних демократів Томас Кеммеріх. І все б нічого, навіть попри те, що він представляє партію, яка отримала найменше голосів на земельних парламентських виборах три місяці тому. Але ж перевагу в один голос йому забезпечила підтримка АдН. Загалом за цього кандидата голосували власне ліберали, консерватори з ХДС і ультраправі. Уперше в історії главу земельного уряду було обрано за допомогою ультраправих і через таке екзотичне поєднання голосів.

Розгорівся дуже гучний скандал. Керівництво ХДС звинуватили в тому, що воно не контролює своє відділення в Тюрингії, що консерватори готові співпрацювати з ультраправими заради влади. У справу довелося втрутитися Меркель, хоча вона вже ніби й не при партійних справах: «Це поганий день для демократії, день, який немає нічого спільного з нашими цінностями, тому результати необхідно переглянути».

У Тюрингії та Берліні відбулися масові акції протесту перед штаб-квартирами вільних демократів. В Ерфурт, столицю Тюрингії, вилетів шеф ВДП Лінднер для «серйозної розмови»…

Закінчилося все тим, що бідолашний Кеммеріх подав у відставку, увійшовши в історію як прем’єр із найкоротшою каденцією – 25 годин. У землі призначено нові вибори.

Хоча Крамп-Карренбауер і запевнила, що її рішення визрівало довго та не пов’язане з тюрингськими подіями, повірити в це дуже важко. Якщо події в цій землі й не стали безпосереднім тригером її рішення, то останньою крапкою – вже точно.

Але ж справа – не лише в АКК. Уся ця ситуація віддзеркалює кризу, в якій опинилися традиційні – народні, як вони самі себе називають, – німецькі партії. Поки вони сваряться між собою та всередині себе, партія, яку вперто ніхто не хоче помічати (і це – єдине, що об’єднує всіх) упевнено набирає обертів. «Альтернатива для Німеччини», створена лише 2013 року, вже представлена в усіх ландтагах ФРН, причому представлена великою кількістю депутатів, у тій же Тюрингії – це друга партія. Декларуючи демонстративне небажання навіть сідати за один стіл з АдН, інші політичні сили, схоже, не мають жодного уявлення – що їй протиставити.

 Аннегрет Крамп-Карренбауер, Меркель / Фото:
Аннегрет Крамп-Карренбауер, Меркель / Фото: Bloomberg

Втім, такий ухил у правий бік – зовсім не вигадка Німеччини. Щоправда, ця найбільша держава ЄС усе ж досі залишалася островом стабільності. Схоже, що й цей острів «накриває» хвиля правого популізму. Ера Меркель закінчується.

…Ураган «Сабіна», який господарював на території Німеччини з кінця тижня, промине – і вже в середу синоптики прогнозують нормальну, навіть весняну погоду.

А ось коли «ясно» покаже політичний барометр у Німеччині – абсолютно незрозуміло.

Ольга Танасійчук, Берлін

Перше фото: Getty Images

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-