Зупинити “Північний потік-2”: місія дедалі реальніша

Зупинити “Північний потік-2”: місія дедалі реальніша

Аналітика
Укрінформ
Якщо американці остаточно затвердять санкції проти учасників ПП2, газпромівський проєкт суттєво загальмує. Або й повністю зупиниться

Підтриманий американським Конгресом для винесення на остаточний розгляд проєкт оборонного бюджету США на 2020 рік містить щонайменше два “приємні” для України положення. Мова про надання Києву $300 мільйонів на втілення заходів із безпеки (гроші, зокрема, підуть на придбання летальних засобів оборони), а також про запровадження санкцій щодо осіб і компаній, пов’язаних із прокладанням газпромівських трубопроводів в обхід України – "Північний потік-2" і "Турецький потік". Мета – “гарантування енергетичної безпеки Європи”. Як очікується, остаточно це рішення затвердять до Різдва. Наслідком цього, як сподівається автор відповідної законодавчої ініціативи сенатор Тед Круз, стане відкладення щонайменше на рік (за деякими прогнозами – на всі 5) введення в експлуатацію ПП2, без чого неможливо втілити мрію Путіна про  припинення транзиту газу українською територією. Або й повне згортання проєкту побудови газогону. Хоча щодо останнього є сумніви: занадто багато уже вклали в цю авантюру Кремль і його європейські бізнес-партнери...

Однофамільці-Крузи: Том – в кіно, Тед – у стримуванні Кремля

Кілька поколінь шанувальників голлівудських бойовиків захоплено стежили за тим, як зірковий Том Круз доводив: справжньому герою під силу виконати будь-яку, навіть нездійсненну місію.

Тед Круз
Тед Круз

Тепер же його однофамілець – сенатор-республіканець від Техасу Тед Круз  – доклав максимум зусиль, аби зробити якомога примарнішим втілення кремлівської місії під назвою “Північний потік-2”, завдання якої – посилення енергозалежності Європи від РФ й економічне  покарання непоступливої України. Саме сенатор Круз є найактивнішим лобістом впровадження санкцій проти російських обхідних трубопроводів. Ще в квітні він разом із сенаторкою від Нью-Гемпшира Джин Шахін (Демократична партія)  підготував проєкт Закону “Про захист енергетичної безпеки Європи".

Джин Шахін
Джин Шахін

Документ вже пройшов комітетські слухання та низку інших етапів, що передують його остаточному ухваленню. Утім, через складність та багатоступінчастість розгляду таких актів у США існує загроза, що він не встигне набрати чинності до часу введення ПП2 в експлуатацію. Одним із варіантів розв’язання проблеми і стало внесення санкційних статей до законопроєкту про річний оборонний бюджет. Тобто, після його остаточного ухвалення обома палатами Конгресу і підписання Дональдом Трампом, санкції проти “концесіонерів” “потоку” почнуть діяти. А тим часом, ймовірно, буде     підготовлено комплексний документ, який передбачатиме додаткові механізми впровадження санкцій. Отже, цілком реальне їх посилення вже за кілька місяців. При цьому американські сенатори радять ЄС за три роки затвердити власні механізми протистояння російським загрозам для енергобезпеки європейського континенту.

Усе це – у середньостроковій перспективі. А “на короткому кроці” маємо розраховувати на впровадження першого етапу американських санкцій в енергетичній сфері. Як відомо, оператором "Північного потоку-2" є компанія Nord Stream 2 AG. Засновник і власник контрольного пакета її акцій – російський "Газпром". Партнери – французька Engie, австрійська OMV, британсько-нідерландська Royal Dutch Shell, німецькі Uniper і Wintershall.  Саме ці компанії, а також низка європейських підрядників, як очікується, і стануть першими цілями американських санкцій. Обмеження стосуватимуться усіх суден, які прокладають труби для експорту російського газу на глибині 100 футів (близько 30 метрів), їх власників, а також компаній, що займаються страхуванням газопроводу. Впровадять санкції і проти власників і топ-менеджерів причетних до ПП2 структур. У випадку із компаніями йдеться про закриття доступу до будь-яких робіт на території США і на замовлення американського бізнесу по всьому світу, а також до американських кредитних ресурсів. Посадовці ж втратять можливість отримати американську візу і потрапити на територію Сполучених Штатів Америки. Також блокуватимуться транзакції, пов'язані з їхнім майном або інтересами у США.

Особливо болісними санкції, на думку експертів, будуть для одного з основних  фінансистів ПП2, широко інтегрованої у світові процеси німецької "Uniper". А також  швейцарської “Allseas”, яка прокладає підводні труби та глибоководні кабелі по всьому світу, італійської Saipem, яка теж володіє сучасними технологіями прокладання трубопроводів на глибині, низки інших міжнародних спеціалізованих компаній.

“Північний потік-2”: “Stop” чи “Pause”?

Після впровадження американських санкцій частина європейських “концесіонерів” – компаній, що беруть участь в реалізації проєкту ПП2 – вочевидь, змушені будуть відмовитися від продовження співпраці з “Газпромом”. Через ймовірні колосальні втрати. Адже їхні очікувані прибутки можуть бути набагато меншими, аніж спровоковані американськими санкціями збитки. Стосується це, насамперед, невеликих компаній-підрядників, які не вкладали власних коштів у будівництво. Процес пошуку “заміни” буде складним і тривалим. При цьому “санкційний досвід” інших змусить нових потенційних учасників проєкту добряче думати перед тим, як ухвалювати “невдячне” рішення. Хіба що РФ спробує підтягнути внутрішні резерви, залучивши до реалізації проєкту вітчизняні компанії. Але це також може негативно позначитися на якості і темпах робіт. Адже росіяни не володіють технологіями прокладання труб на глибині і не мають устаткування такого рівня, як те, що використовується при будівництві “потоку”. До того ж, у концесіонерів можуть виникнути фінансові проблеми. На добудову ПП2 потрібно ще $2-3 мільярди. Тим часом російський газовий бовван, коштом якого Кремль так активно підтримує свою пропагандистську машину і “стимулює” частину європейського політикуму, за даними російських ЗМІ, – на межі фінансового краху. Сукупний борг “Газпрому” вже перевищив $40 мільярдів. А брати нові позички фактично ніде. Американські санкції ще відчутніше звузять “коло можливостей”.

Щоправда, низку крупних інвесторів витіснити із проєкту буде складно. Багатьом, як-то кажуть, втрачати нічого. Деякі відчувають за своїми плечима підтримку європейських урядів. Мова, насамперед, про німецький бізнес. За таких обставин є шанс, що будівництво продовжиться і врешті таки буде завершене. Але зі значним запізненням.

Та й таке відтермінування при цьому буде корисним для України й посилюватиме її позиції на “транзитних” переговорах з Москвою. Що, до речі, відбувається уже зараз: Путін і його  парламентери звиваються як вужі на пательні, намагаючись “втюхати” нам “дешевий” (економічно) і дуже дорогий (політично) газ – мовляв, як запоруку продовження транзиту.  Тоді як із наближенням нового року у Кремлі,  вочевидь, дедалі більше розуміють: прагнення “провчити” Україну, вивівши її “трубу” із європейської “транзитної гри”, може обійтися занадто дорого. Знову ж таки, передовсім, політично. Бо загрожує остаточною втратою довіри із боку європейських партнерів до “Газпрому” як до постачальника “блакитного палива”. 

Нагадаємо, “концесіонери” вже й так не вкладаються у передбачені раніше терміни спорудження газогону. Зокрема, через послідовну позицію Данії, яка лише у останні дні жовтня надала дозвіл на прокладання труби своїми територіальними водами, і низку технологічних труднощів, до яких нині додалися ще й погодні “трабли”. Як відомо, дозвіл Копенгагена ще й досі не діє. Адже його в установленому порядку оскаржили у суді. Тож до завершення розгляду апеляції продовження робіт на данській частині газогону неможливе.

Тому цими днями компанія-оператор "Північного потоку-2" офіційно визнала: вкластися у заплановані терміни завершення проєкту точно не зможуть. Російські представники обережно говорять про “середину 2020 року”. Але конкретних термінів при цьому також не називають.

Вадим Гламаздін
Вадим Гламаздін

Наразі прокладено 2,1 тисяч кілометрів труб двох ниток газопроводу ПП2, залишилося прокласти приблизно 300 кілометрів. Прокладуть чи не прокладуть? Оцінки різні. Приміром, уповноважений по роботі з органами державної влади НАК «Нафтогаз України» Вадим Гламаздін у Фейсбук уже радить “святкувати”: “Північний потік-2” буде зупинено! Три роки тому, коли ми з Олександром Харченком (директор Центру досліджень енергетики. – Ред.) починали боротьбу, якось пожартували, що найкрутіше було б дозволити росіянам витратити максимум грошей та добудувати (ПП2) відсотків на 90 – і потім зупинити будівництво. Хто ж знав тоді, що цей жарт виявиться пророчим…”.

Натомість голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв у прогнозах обережніший: “Повірю, тільки-но побачу санкції в дії:) Але прогрес справді вражає. Чекаємо на голосування в обох палатах та підписання. Щиро дякую за роботу та всім причетним за допомогу”. А пізніше ж посадовець додав: “У наших опонентів ще є декілька нестандартних “козирів”. Тому святкувати перемогу точно зарано”.

Андрій Коболєв
Андрій Коболєв

 Такої ж думки і більшість співвітчизників, зокрема, й експертів, які прокоментували відповідні повідомлення на сторінках топ-менеджерів “Нафтогазу”. Багато хто звертає увагу на “кревну” зацікавленість у добудові газогону із боку Берліна. Вони нагадують: поки що німецький уряд не вклав у проєкт жодної копійки. І це – неабиякий резерв. Зупиняти ж проєкт треба було до 2018 року, доки не почалося його втілення на практиці. Тепер же – найоптимістичніший для нас варіант – затягування із введенням ПП2 в експлуатацію до кінця 2020-го. Інші ж коментатори взагалі вважають, що “пауза” може тривати лише два-три місяці. І при цьому “вангують”, що навіть якщо конгресмени й підтримають законопроєкт (у чому фактично немає сумнівів), глава Білого дому Дональд Трамп може й не підписати його. Особливо, після запланованої на найближчі години зустрічі із главою російського МЗС Сєргєєм Лавровим. Мовляв, “росіяни “підженуть” матеріали, які захистять Трампа від імпічменту, а той – “по блату” заблокує закон”.

Утім, усе це наразі – таке собі гадання на кавовій гущі. Краще вже дочекатися розвитку ситуації. За даними української сторони, Палата представників Конгресу США голосуватиме за остаточний варіант оборонного законопроєкту у четвер, 12 грудня. Сенат – на початку наступного тижня. До Різдва ж Трамп має остаточно визначитися із підписанням документа.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-