Убивство в Берліні: Привид Солсбері з проєкцією на Париж

Убивство в Берліні: Привид Солсбері з проєкцією на Париж

Укрінформ
Чи випадковим є дипломатичний скандал між Німеччиною та Росією напередодні Нормандської зустрічі?

Рішення Берліна про оголошення персонами нон грата та вислання двох співробітників російського посольства ФРН у зв'язку з убивством наприкінці серпня в німецькій столиці громадянина Грузії громадянином РФ стало топновиною, принаймні в німецькому медіапросторі. Змагатися з якою могли хіба що новини з Лондона, де того ж дня проходив саміт НАТО. Але і зі столиці туманного Альбіону главі німецького уряду довелося коментувати ситуацію.

За словами Ангели Меркель, німецька сторона прийняла таке рішення, «оскільки не бачила, що Росія підтримує Німеччину у розслідуванні цього вбивства».

МЗС Німеччини висловилося ще конкретніше: «Є достатньо реальних свідчень того, що убивство було здійснено на замовлення або державних установ Російської Федерації, або Чеченської Республіки як суб'єкта РФ».

Звертає на себе увагу те, що скандал розгорівся напередодні зустрічі на вищому рівні у «нормандському форматі» між двома його учасниками. Чи хотів цього офіційний Берлін або просто не зміг зам'яти справу, яку розкрутили, по суті, журналісти, – питання відкрите.

ДВОЇСТІ ОСОБИСТОСТІ

Про саме вбивство було вже багато сказано і написано. Нагадаємо коротко суть: 23 серпня при яскравому світлі дня в одному з центральних районів Берліна чоловік на велосипеді під'їхав упритул до громадянина, який йшов вулицею, вистрілив йому в спину і в потилицю і поїхав у бік річки, в яку викинув і засіб пересування, і пістолет Glock. Далі вбивця планував втекти на заздалегідь підготовленому мопеді. Якби йому це вдалося, злочин цілком міг би потрапити в розряд «висяків». Але поліції пощастило: випадкові свідки вказали напрям і прикмети, вбивцю вдалося пов'язати майже відразу, дістати зброю і велосипед.

Особу стрілка – любителя велосипедної їзди - встановили теж відразу, при ньому був паспорт на ім'я громадянина РФ Вадима Соколова. Загалом, було зрозуміло, що вбивство замовне, але коментувати справу в поліції відмовлялися.

Вадим Соколов
Вадим Соколов / Фото: фото bellingcat.com

І за справу взялися журналісти-розслідувачі – німецькі, британські, а також знаменитий Bellingcat (той самий, який зібрав дані щодо катастрофи літака МН17). Вони докопалися до того, що під ім'ям Соколова ховається Вадим Красіков, який у 2013 році здійснив у Москві на диво схожий злочин, за що його оголосили у розшук, але через рік він пропав з усіх орієнтувань. Дані щодо того вбивства були просто знищені, запити відкликані. Паспорт на ім'я Соколова виявився підробленим, причому змайстрували його не підпільні фальсифікатори, а цілком офіційні органи (мають такий досвід з «солсберецькими»). Ті ж офіційні органи на основі підставних даних допомогли отримати Шенгенську візу, на основі якої Красіков за кілька днів до вбивства прилетів до Франції. Дані, втім, при перевірці вивели на структури, пов'язані з – правильно – силовиками.

Після того, як спливли названі факти, німецькій генпрокуратурі довелося взяти все в свої руки. Те, що за справу взявся цей орган, говорить про те, що версія про причетність іноземної розвідки розглядається всерйоз, інакше все залишалося б у веденні убойного відділу поліції, де вона знаходилася 3,5 місяці.

Зелимхан Хангошвили
Зелімхан Хангошвілі

Цікавою є постать жертви, яка також відома під різними іменами. У Німеччині він відомий як Торніке Кавтарашвілі. У себе на батьківщині і в зарубіжній пресі – Зелімхан Хангошвілі. Паспорт на ім'я Кавтарашвілі загиблий отримав у Грузії після повернення з другої чеченської війни, на якій був польовим командиром, воював на боці Шаміля Басаєва і Абу Валіда, пізніше – Аслана Масхадова. Намагався сховатися у такий спосіб від російських спецслужб, у яких він проходить як ісламіст, терорист і взагалі ворог держави. Не допомогло: на чоловіка було скоєно кілька замахів. Після чергового, у 2015 році, він поїхав, деякий час жив в Україні, звідти у 2016-му перебрався до Німеччини, де подав прохання про надання йому притулку, мотивувавши це загрозою життю.

Примітно, що німецькі чиновники не вважають його історію переконливою, хоча тимчасовий дозвіл на перебування дали. При цьому навіть внесли до списку осіб, які «представляють загрозу для громадської безпеки», втім, у 2018 році підозри з нього зняли, але притулок так і не надали.

Офіційний статус отримали його вдова і діти. Після загибелі годувальника.

ЧЕРГОВЕ «ДОКАЖИТЕ!»

Москва як завжди з глибоко ображеним виглядом заявила про «недружественность» і «необоснованность» такого кроку. Але якось не дуже обурено. І пригрозила, як годиться, «ответными мерами». Але якось не дуже наполегливо. І навіть коментарі різного калібру політиків звучать якщо не примирливо, то без звичайної войовничості. Аргумент при цьому перевірений: а ви доведіть!

Довести то доведуть. Проблема ж у тому, що та сторона не сприймає навіть залізобетонні аргументи. Прикладів тому безліч. І навіть якщо Соколов-Красіков зізнається (поки ж він уперто мовчить, сидячи в камері попереднього ув'язнення), в Москві скажуть, що все неправда, що їх обмовили, що свідчення підтасували, що підозрюваного примусили.

У той же час нагнітається відповідний інформаційний шум. Теза про те, що Хангошвілі – терорист, брав участь у захопленні заручників, убивав російських солдатів і здійснював різні криваві злочини, активно просувається зараз в російських ЗМІ, які обслуговують владу. З'являються нові «факти», «свідчення». Робиться акцент на тому, щоб і в Німеччині до чеченця поставилися з підозрою.

Другий елемент відволікання уваги від суті – висміяти німецьких правоохоронців і спецслужби. Мовляв, слідство пішло на поводі у журналістів, а ті ще й не таке наплетуть.

Песков
Дмитро Пєсков

«Там никаких серьезных подозрений нет и быть не может. Какое отношение к российским властям это имеет? Это абсолютно беспочвенные предположения. Эта тема как-то экзальтируется германскими СМИ, но это не значит, что дела обстоят именно так», – заявив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.

Поки в Москві зображують ображену гідність, «свиню» підсунуло французьке видання Le Monde, що акурат 4 грудня опублікувало статтю, в якій написало, що західні спецслужби з'ясували, що 15 російських співробітників ГРУ використовували французькі Альпи як базу для операцій по всій Європі. І не просто якісь співробітники, а бійці елітного підрозділу, що відповідає за замовні вбивства, акти саботажу тощо. Нібито один із цих шпигунів був причетний до замаху на Сергія Скрипаля та його доньку у березні 2018 року. ГРУшники, пише видання, працювали в Болгарії, Молдові, Чорногорії та інших країнах.

Якщо порівняти з «дипломатичною кризою» – не дуже резонансно, але цілком в тему.

КОНТРЗАХОДИ АБО ТОРГ

Отже, 4 грудня Берлін оголосив про те, що два співробітники посольства РФ у ФРН повинні залишити країну. На збір пожитків дали навіть не 24 години, а гуманно тиждень. Йдеться про дипломатів чи технічних співробітників, не уточнюється. Але йдеться про співробітників служби зовнішньої розвідки.

Симетричними заходами може стати висилка двох німецьких дипломатів. А може, нічого й не станеться. Великою мірою – Росія наразі не в тому становищі, щоб ставати в позу і бити горшки з Берліном. А раптом німецькі партнери взбрикнуть і викинуть якийсь фортель з газопроводом.

У будь-якому випадку, думається, що спочатку Путін поговорить з Меркель. Канцлер сама заявила з Лондона, що має намір під час зустрічі у Парижі «проінформувати» російського президента про ситуацію.

Владимир Путин, Ангела Меркель /  Фото: euroua.com
Володимир Путін, Ангела Меркель / Фото: euroua.com

Ми, звичайно, не можемо знати, що саме вона йому скаже. Але можемо пофантазувати. Наприклад, Меркель скаже: «Лібер Володимире, шайзе, ми робимо все можливе заради того, щоб завершити будівництво вашого газопроводу, сваримося через це з партнерами в ЄС, вдаємося до неабияких хитрощів, намагаємося підлаштувати європейські закони під наші з вами бажання. Це кидає тінь на нас, ми ризикуємо своєю репутацією! І що натомість? Ви влаштовуєте у мене прямо під носом розборку, яку ми намагалися, але не змогли зам'яти, тому що противні журналісти все розкопали! Мені нічого не залишалося, як вислати всього лиш двох ваших людей! І подякуйте, що я не попросила партнерів по НАТО проявити солідарність, як це було після вашої ж атаки у Солсбері!»...

А може, Меркель нічого подібного і не скаже. І навіть не подумає. Вже наступного дня після заяви у Лондоні вона дещо «приглушила» тон, заявивши журналістам, що треба «спочатку дочекатися висновків слідства, а вже потім робити висновки» і діяти (російським співробітникам, яких вислали, це, втім, вже не допоможе).

НОРМАНДСЬКИЙ САМІТ НІ ДО ЧОГО?

Це відрізняє ситуацію від отруєння у Солсбері, коли реакція Великої Британії і Заходу була дуже швидкою, солідарною і дуже різкою. Німці – не британці, вони куди обережніше і, скажімо прямо, куди менш готові псувати відносини з Росією. Сказала же Меркель: дочекаємося висновків. Примирливо так.

Та й взагалі, порівнювати ці два вбивства – не зовсім правильно. У першому випадку йдеться про колишнього шпигуна, у другому – про людину, яку звинувачують у причетності до тероризму. У першому - виконавцями були спецслужбісти, у другому – очевидно, найманий убивця. У першому була застосована отруйна речовина, що могло становити небезпеку для інших людей (що, власне, і сталося), у другому – вогнепальна зброя, використана проти однієї людини.

На месте убийства Зелимхана Хангошвили в Берлине / Фото: DPA
На місці вбивства Зелімхана Хангошвілі в Берліні / Фото: DPA

Об'єднує ж ці злочини те, що вони здійснені за вказівкою офіційних служб РФ і, що важливо, несуть загальний меседж: показати усім – кого Кремль вважає своїми ворогами, чи то колишній гвинтик системи – зрадник, чи то борець за незалежність, і що - де б вони не намагалися переховуватися, караюча рука наздожене їх обов'язково.

Меседж Берліна – ми не хочемо миритися з тим, що на нашій території влаштовують подібні розборки, ви не можете робити тут все, що заманеться.

Що в цій ситуації має хвилювати Україну, так це те, щоб подібний розвиток подій не призвів до зриву саміту, який і так довго готується.

Поки набіто все йде за планом. «Не думаю, що це стане перешкодою на зустрічі у нормандському форматі», – заявила Меркель в Лондоні.

Про те, що подія, яка сталася у Німеччині, не повинна вплинути на нормандський саміт, сказав і прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков у Москві.

Такі зауваження говорять про те, що загалом обидві сторони зовсім не хочуть ескалації.

Чи відбудеться саміт, яикй так довго готувався, стане зрозуміло зовсім скоро (а перешкодити йому, до речі, можуть зовсім інші причини, на кшталт внутрішньополітичної ситуації у глобально бастуючій Франції). І зовсім скоро стане зрозуміло, чи вплинули шпигунські пристрасті на настрої сторін та їхню готовність шукати компроміси, враховуючи неприємності, які до України, втім, не мають жодного відношення.

Ольга Танасійчук, Берлін

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-