ПОШУК ЖАНРУ
- Чи правда, що ви маєте рибну справу? Розкажіть про вашу родину, роботу, хобі, а також про те, як ви стали фотографом?
- Я із творчої родини. Маю трьох братів. Один із них – графічний дизайнер, інший – відомий майстер тату, а ще один робить меблі для пляжних ресторанів. Я ж багато років керую разом із батьками рибною яткою. Свою першу фотокамеру я придбав 8 років тому. Я почав шукати себе, робити багато різних знімків. Це були портрети, пейзажі, спорт тощо. Мені було важливо побачити – що сподобається найбільше, який жанр фотографії саме мій.
- Чи пам’ятаєте ви своє перше фото, хто був на ньому?
- Це була світлина мого брата в урбаністичному стилі. Кілька років тому я багато знімав міські краєвиди, пейзажі. Останні два роки я здебільшого фотографую тварин.
- Ваші фото диких тварин неймовірні. Як вам вдається надавати їм людської подоби? Розкажіть про сам процес і про те, що вас надихає.
- Дякую! Багато натхнення приходить з Instagram та Facebook. Коли я дивлюсь і бачу щось, що мені справді подобається, то починаю розмірковувати, чи можу я дістатися того місця, щоб самому зняти цю тварину. Розумієте, у своїй країні я знаю кожен куточок, усі найкращі місця, де можна зробити унікальні світлини. Я можу сфотографувати все, чим багата наша країна. Чимало знімків я зробив, ховаючись у лісі, вичікуючи, коли з’явиться тваринка і, не помічаючи мене, поводитиметься природно.
ІДЕАЛЬНИЙ МОМЕНТ
- Знімок ховраха, який нюхає жовту квітку, вийшов дуже природним. Скільки годин чи днів пішло на те, щоб отримати це унікальне фото?
- Я спеціально їздив до Відня, щоб фотографувати ховрахів. Коли почав спостерігати за ними, то з’ясував, що вони дуже люблять квіти. Вони вдихали їхній аромат, а часом навіть їли їх. Мені вдалося піймати мить, коли ховрах насолоджується запахом жовтої квітки, це було ввечері, у другий день мого перебування там. Світло виявилося ідеальним, і момент теж.
За ці три дні було зроблено кілька тисяч знімків, але це був, безумовно, найкращий момент. Я пролежав у траві від сходу до заходу сонця, чекаючи на цю особливу мить.
- Це фото зробило вас відомим і було опубліковане у New York Post, Fox News, the Daily Mail… Чи почуваєтеся ви зараз відомим?
- Трохи. Я отримую повідомлення з усього світу, і в моїй рідній країні люди впізнають мене, як автора світлини з ховрахом. Я також маю зараз понад 200 тисяч підписників в Instagram.
- Ви зробили багато неймовірних фото: лисиці, яка усміхається, білки, яка вдивляється у своє відображення у воді. Чому, на вашу думку, саме ховрах із квіткою став таким популярним?
- Тому що люди впізнають у ньому себе. На тому знімку вони бачать людську поведінку, і це справді дуже особливий, унікальний і неповторний момент.
- Тварини на ваших фото справді дуже схожі на людей. Як вам удається зловити емоційну мить із їхнього життя?
- Доводиться багато часу спостерігати за ними та за їхньою поведінкою. Іноді я роблю тисячі знімків однієї тварини, перш ніж отримаю саме ту світлину, яку я хочу.
ІЗ ПРОДАВЦЯ ОСЕЛЕДЦЯ – У ФОТОГРАФИ
- Ви заробляєте фотографією на життя? Яка робота для вас основна?
- Не те, щоб заробляю. Не зовсім так. Справді, деякі знімки купують, наприклад, – фото з ховрахом. Його перетворили на картини. Їх перенесли на полотно. Я сподіваюся, що в майбутньому зможу заробляти фотографією на життя або знімати для відомого журналу. Я працюю у сімейному бізнесі з моїми батьками. Ми маємо ятку з рибою на узбережжі в Нідерландах.
- Чим ви знімаєте?
- Я працюю з Nikon D810, з лінзою Nikkor 500mm f/4 ED VR та лінзою Nikkor 300mm f/2.8 VRII, але зараз я також співпрацюю з Nikon і тому мав змогу фотографувати Nikon D5, Nikon D850 та лінзою Nikkor 180-400 f/4 TC1.4 FL ED VR від них.
- Чи є фотографи, які вам подобаються? Хто для вас приклад, взірець?
- Мені ніхто не спадає на думку. Я просто намагаюся робити свою справу добре. Я навчився фотографувати самотужки, а також за допомогою уроків онлайн.
- Чому ви вирішили знімати тварин?
- Тому що справді люблю тварин, а також працювати з ними, ловити моменти моєю камерою в дикій природі.
- Чи фотографуєте ви людей?
- Ні, я більше не роблю цього.
- Що ви ніколи не знімали б та чому?
- Весілля. Тому що ти не можеш сфотографувати це знову, є лише один особливий день. І мені не подобається, що немає змоги перезняти.
- Як уже знаний фотограф, ви отримуєте зараз багато замовлень?
- Ні, точніше – ще ні. Я сподіваюся, що в майбутньому отримуватиму.
- Чи плануєте ви організувати фотовиставку своїх робіт?
- Так, можливо, в майбутньому.
Ірина Драбок, Гаага