Тбілісі: що робити опозиції, коли після домовленостей «тупо кинули»

Два дні тривають протести в Тбілісі. Сьогодні поліцейський спецназ за 20 хвилин розігнав пікети опозиції біля парламенту Грузії. Поліція проти протестувальників використала водомет. Розпочавши розгін о 17-й годині, вже о 17:20 поліції вдалося відігнати пікетників від усіх входів до парламенту.

Далі розгін поліція продовжила і з довколишньої території, де учасники протесту в останні два дні встановили наметове містечко навпроти парламенту - на проспекті Руставелі, перекривши рух. За повідомленням грузинського МВС, затримано 18 осіб, рух відновлено.

Тим часом лідери опозиційних партій «Єдиний національний рух» і «Європейська Грузія» заявляють, що протести триватимуть. Опозиційні партії в Грузії вперше за багато років об'єдналися.

На акції протесту в Тбілісі вже відгукнулися посольства США і ЄС. Дипломатичні відомства поширили заяви, в яких зазначили, що «нездатність прийняти закон посилила недовіру і підвищила напруженість у відносинах між правлячою партією і іншими політичними силами, а також громадянським суспільством».

Грузинська мрія не здійснилася

Парламент, де правляча партія «Грузинська мрія» має конституційну більшість, наприкінці минулого тижня провалив прийняття закону про перехід на пропорційну систему парламентських виборів.

У червні цього року, щоб зупинити хвилю тодішніх протестів правляча партія і її лідер мільярдер Бідзіна Іванішвілі пообіцяли відмовитися від мажоритарки вже з 2020 року. І ось 14 листопада мажоритарні депутати від «Грузинської мрії» не підтримали на голосуванні законопроект власної партії. Для ухвалення конституційних поправок необхідні були голоси 113 депутатів. Але парламент 101 голосом проти трьох провалив законопроект.

Таким результатом залишилися незадоволені і всередині правлячої партії. Кілька депутатів, зокрема і один з віце-спікерів, залишили парламентську більшість і посади в законодавчому органі.

Навіть сам Іванішвілі висловив жаль, що проект конституційних змін не пройшов, водночас, втім, звинувативши у цьому засновану екс-президентом Михайлом Саакашвілі партію "Єдиний національний рух" (ЄНР). За його словами, саме через деструктивні дії представників ЄНР не вдалося домовитися і домогтися підтримки з боку мажоритарних депутатів.

Але в бунт мажоритарників опозиція не повірила, назвавши провал проекту виставою, яку розіграв сам Іванішвілі, щоб утриматися при владі після 2020 року. Провал законопроекту означає, що на пропорційну систему виборів Грузія перейде з 2024 року, а наступного року вибори в парламент, як і раніше, будуть за змішаною системою.

Протести виникли цілком передбачувано

Відтак опозиція і громадські активісти оголосили про початок протестів і встановили в центрі Тбілісі наметове містечко.

У неділю в Тбілісі на багатотисячному мітингу біля парламенту лідери опозиційного руху вимагали негайно відправити у відставку уряд і сформувати тимчасовий Кабінет міністрів. Близько 20 тисяч демонстрантів вийшли на вулиці. Біля парламенту з'явилися намети, група протестувальників встановила ланцюги з замками на залізні ворота будівлі парламенту.

Опозиція звинувачує Бідзіну Іванішвілі в неформальному управлінні країною, переслідуванні політичних опонентів, тиску на опозиційні ЗМІ, корупції владних структур. Згідно з опитуваннями, після 2012 року, коли “Грузинська мрія" прийшла до влади, її популярність серйозно скоротилася, в першу чергу, через невдоволення населенням економічною ситуацією і різке падіння національної валюти.

Мітингувальники наполягають на створенні умов для проведення позачергових парламентських виборів виключно за партійними списками і звільнення опозиціонерів, заарештованих в так звану "Гаврилівську ніч" - з 20 на 21 червня.

Натомість правляча партія відкинула ультиматум, і в другій половині дня в неділю опозиціонери почали блокувати всі входи до парламенту, щоб не дозволити депутатам від "Грузинської мрії" відновити роботу з понеділка.

Сьогодні зранку учасники акції протесту не пропустили в законодавчий орган кількох депутатів від правлячої партії, повідомляє портал Новини-Грузія. Депутатів, які потрапили в пікет, співробітникам поліції довелося супроводжувати до автомобілів.

«Гаврилівська ніч»

Нагадаємо, масові протести в Грузії влітку ц.р. почалися 20 червня, і поштовхом стали дії російської делегації під час 26-й Генасамблеї Міжпарламентської асамблеї православ'я (МАП), що проходила в Тбілісі. Обурення викликав той факт, що депутат Держдуми РФ Сергій Гаврилов, і без того відомий тим, що схвалює відторгнення від Грузії Абхазії та Південної Осетії, на відкритті сесії всівся в крісло спікера грузинського парламенту і звідти звернувся до присутніх російською мовою.

Опозиція негайно згуртувалася під антиросійськими гаслами, зірвала роботу асамблеї та змусила російську делегацію поспіхом залишити Тбілісі.

21 та 22 червня активісти знову провели мітинг під будівлею парламенту, вимагаючи вже дострокових виборів. Поліція почала використовувати сльозогінний газ, водомети та гумові кулі, постраждали 240 осіб. Ще не менше 52 людей постраждали під час розгону акції протесту, що проходила на проспекті Руставелі біля парламенту Грузії. Цього ж дня протестувальники пройшли маршем до офісу керівної партії «Грузинська мрія». Протести почалися також в Батумі. 24 червня до протестів Тбілісі приєднались жителі Кутаїсі, там пройшов перший "антиокупаційний" мітинг.

24 червня Бідзіна Іванішвілі погодився на реформування виборчої системи Грузії та проведення парламентських виборів 2020 року із нульовим виборчим бар'єром.

І ось опозицію, просто кажучи, «кинули». Іванішвілі та його депутати кивають одне на одного, а опозиціонери вважають, що домовлятися – хоч би і хотіли, так ні з ким.

Страшне слово «мажоритарка»

Опозиція вважає несправедливою існуючу змішану систему виборів - за пропорційною і мажоритарною системою, оскільки вона дає змогу правлячій партії отримувати серйозну перевагу на виборах. Наприклад, на виборах до парламенту 2016 року «Грузинська мрія» набрала 48,7% голосів, але отримала в парламент 115 місць з 150-ти (77%).

Як і в Україні, одномандатні (мажоритарні) округи мають погану репутацію легко керованих через адміністративний ресурс, або «давно куплених» місцевими багатіями. Тим часом через мажоритарку стопроцентно обирається, скажімо, британський парламент – і нікому (чомусь!) не спадає на думку підозрювати чинного прем’єр-міністра в тиску на далекі сільські округи.

Політичну кризу створює саме мажоритарна система, про це на своїй сторінці в «Фейсбуці» написала омбудсмен Грузії Ніно Ломджарія. «Якщо мажоритарників дійсно так хвилюють проблеми самоврядування, тоді необхідно провести реформу децентралізації. Для цього вони в парламенті - щоб проводити політичні реформи, а не для того, щоб прокладати дороги, міняти труби або ремонтувати школи».

Слушне пояснення. Якщо райцентри та села не будуть на фінансовому повідку і «по-британськи» не залежатимуть від грошей, які центр може виділити, а може і ні, - то не буде і «закляття мажоритарки» - можливості тиснути на них під час виборів. Натомість як показує тбіліський досвід, наразі правлять ті, кому вигідна поточна ситуація.

Олександр Волинський, Київ