Теракт в Новій Зеландії: це і є плоди мультикультуралізму?

Теракт в Новій Зеландії: це і є плоди мультикультуралізму?

Аналітика
Укрінформ
Московська пропаганда кричить, що вбивця «надихався» Україною. А насправді, Таррант пов’язаний з Брейвіком, історією Європи та… глобалізацією

Жахливий теракт, що вразив людство в Новій Зеландії 15 березня, залишив по собі дуже багато важливих подробиць. Деякі з них вже встигли стати джерелом для чергових «наїздів» російської пропаганди на Україну. Втім, детальний аналіз відомої на сьогодні інформації про новозеландського стрільця дозволяє осягнути широкий контекст злочину і прояснити його значення для України та світу.

Новозеландський стрілець наслідував приклад Андерса Брейвіка

Логіка, задум і стиль виконання теракту в Новій Зеландії не може не викликати аналогій з подіями 8-річної давнини в Осло, а саме терактами Андерса Брейвіка 22 липня 2011 року. І Таррант, і Брейвік вочевидь планували використати теракт для надання резонансу та поширення власних ідей. Андерс Брейвік напередодні організованого ним вибуху в Осло та розстрілу молодіжного табору, розіслав по просторах мережі 1500-сторінковий “2083 — Маніфест вільної Європи”, де виклав свої ультраправі погляди на політичну та етнічну ситуацію в Європі. “Літературні надбання” Брентона Тарранта значно скромніші — його маніфест, що повниться антимусульманськими закликами, має всього 87 сторінок. Зате австралієць, цілком в дусі сучасності, на повну використав всі доступні ресурси веб-мережі:

  1. З закріплених прямо на стволі зброї камер “GoPro” терорист вів пряму трансляцію розстрілу на Фейсбук та Ютуб.

  2. Записав відеозвернення, де презентував власний маніфест і розіслав його цифрові копії по альт-райт ресурсам і високопосадовцям Нової Зеландії та Австралії.

  3. “Відзвітувався” після завершення теракту на таких платформах, як 8chan та reddit.

Андерс Брейвік
Андерс Брейвік

Цифрові гіганти, зазвичай доволі оперативні у блокуванні оголених частин тіла та постів зі словами “моск*ль” і “кац*п”, дуже довго не могли “підчистити” матеріали Тарранта. Наприклад, Ютуб зумів видалити відео розстрілу з мечеті лише за 8 годин з моменту його публікації. Тому практично всі, навіть найжахливіші, подробиці теракту моментально стали відомі широкому колу користувачів світової мережі. Як і Андерс Брейвік, Брентон Таррант хотів розголосу, і він його отримав.

«Український слід» в ідеології Тарранта? Та він, скоріше, російській монархіст!

Також об’єднує Брейвіка і Тарранта неочікувана увага до Східної Європи, і навіть України. Але якщо Брейвік обмежився публікацією у своєму “маніфесті” шизофренічних вигадок про “українських націоналістів, які організували вибух на ЧАЕС, щоб розвалити СРСР”, то “східноєвропейський слід” у новозеландського терориста, на перший погляд, більш конкретний. Свій антиісламізм Брентон Таррант тісно пов’язував з історією воєн європейців з Османською Імперією та визвольним рухом на Балканах. Мусульман в своїх висловлюваннях він називав не інакше, як “турки” та “кебаби” (що вочевидь є наслідком популярності в західному інфопросторі мему “REMOVE KEBAB”). В 2016 році Таррант здійснив своєрідне “паломництво” на Балкани, і, за неперевіреною інформацією, навіть відвідував Україну. Та найпромовистішим прикладом поклоніння новозеландського стрільця європейській історії є фото зброї, яку він використав для масового вбивства мусульман.

Серед імен полководців, повстанців, битв та терористів, що рясно вкривають зброю Брентона Тарранта, можна зустріти кириличний надпис українською — Павло Сергійович. Цей факт, а також використання поряд з кельтським хрестом, свастикою та коловратом символу, що нагадує емблему полку “Азов”, вже стали достатньою підставою для російської пропаганди кричати про те, що теракт в Новій Зеландії пов’язаний з українськими “неонацистами”.

Найбільш правдоподібним наразі виглядає припущення, що згадуваний Брентоном Таррантом Павло Сергійович — ніхто інший, як Павло Лапшин, громадянин України, засуджений та ув’язнений у Великій Британії в 2013 році за вбивство мусульманина та спробу підриву мечеті. Іменами подібних “героїв боротьби з ісламізмом” рясніє зброя новозеландського терориста.

Фото магазину з набоями до гвинтівки Брентона Тарранта з “памятними” надписами
Фото магазину з набоями до гвинтівки Брентона Тарранта з “пам'ятними” написами

Втім, згадування Павла Лапшина новозеландським стрільцем аж ніяк не означає, що останній був якимось чином пов’язаний з українськими “ультраправими” рухами. Адже якщо слідувати логіці росіян, то з таким самим успіхом Брентона Тарранта можна вважати представником франкської династії Каролінгів — адже на зброї в нього згадується і Карл Мартел — засновник цієї династії, і битва при Пуатьє 732 р., в якій цей самий Карл Мартел розбив військо Омеядського Халіфату. А ще Таррант написав на своїй амуніції дати російсько-турецької війни 1877-1878 рр, і цілий ряд імен російських полководців, помічених у війнах з турками. Що мало б означати, що він причетний до російських монархічних і правих рухів…

Наразі очевидно, що “антиісламізм” в голові Тарранта тісно переплівся з протистоянням європейських народів і Османської Імперії. Бо історія Східної та Південної Європи для більшості пересічних жителів “Заходу” була і є Terra Incognita, а відтак залишає дуже багато простору для домислів, які зрештою можуть стати джерелом «натхнення» для жахливих злочинів, подібних новозеландській трагедії.

Павло Лапшин був пійманий, засуджений та забутий суспільством. Але не мережею “альт-райт” (альтернативні праві. – Ред.) ресурсів, які скрупульозно збирають і зберігають інформацію про приклади “боротьби з ісламізмом”. Швидше за все, про цю історію Брентон Таррант дізнався тільки тому, що Лапшин вчинив саме такий злочин і відбуває покарання у Великій Британії, інфопростір та реалії життя і політики якої новозеландцям з австралійцями в рази ближчі і зрозуміліші, ніж Україна з її історією і сучасністю.

Альт-райти”, мультикультуралізм та злет “ультраправого” тероризму

Вже згадувані “альт-райти” займають значне місце не лише серед причин новозеландського теракту, а й серед його наслідків. Той же ж Брейвік залишився одинаком, чий “меседж” в 2011 році фактично пролунав у “порожнечу”. Брентон Таррант був оточений однодумцями, принаймні, на просторах світової веб-мережі.

Брентон Таррант
Брентон Таррант

Головним питанням, що постає у зв’язку з трагедією в Новій Зеландії, є те, чи спостерігаємо ми злет “ультраправого”, антиісламського тероризму? І наскільки він є відповіддю на тероризм ісламістський? Адже одним з мотивів свого злочину Брентон Таррант озвучив помсту за теракт ІДІЛу в Стокгольмі в 2017 р. І, на превеликий жаль, якщо в 2011 році теракт Андерса Брейвіка виглядав як трагічна аномалія, злочин не надто здорової розумово людини, то сьогодні, в 2019-му, розстріл мечетей в Новій Зеландії цілком схожий черговий епізод трагедії, кінець якої не простежується.

Протистояння лівих і правих та злет “альт-райтів” під час виборчої кампанії в США в 2016 році до сьогодні відлунням чується по всьому світу. Варто розуміти, що мережі “альт-райтів”, з середовища яких можуть поставати нові “брейвіки” і “тарранти”, виникла не на порожньому місці. Ісламістський тероризм постав як явище задовго до ІДІЛ, Трампа і “альт-райтів”, але цілі десятиліття відповіді у вигляді системного “ультраправого” тероризму він не зустрічав. Зараз ситуація змінилася. Політика “мультикультуралізму” з її численними проблемами та “підводними каменями”, які роками ігноруються або замовчуються ліволіберальними західними політичними елітами, не могла рано чи пізно не датися взнаки. Зрештою, щоб “помститись” за ісламський теракт на початку 2000-х “неадекватам” доводилося б їхати не ближче, ніж на Близький Схід, і там шукати «ісламські цілі» для свого ”праведного гніву”. А сьогодні, щоб побачити об’єкт своєї ненависті, достатньо вийти на вулицю. Навіть у такій далекій від історичної батьківщини Ісламу країні, як Нова Зеландія.

Глобалізація робить світ все меншим і тіснішим. І навіть на віддалених островах у Тихому океані лунає відгомін проблемної історії та не менш проблемної сучасності західних держав. На жаль, простої відповіді, як уникнути загрози насильства у поляризованих політичними конфліктами суспільствах, поки що немає. Залишається сподіватись, що Україна залишиться в рівнозначній безпеці і від “ісламістського” і від “антиісламістського” тероризму, і наша історія як не була, так і не буде джерелом натхнення для злочинів і терактів.

Вячеслав Масний, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-