Румунія: Головування в ЄС і звинувачення в антиєвропейськості

У четвер ввечері, 10 січня, в одному з найбільших концертних залів Бухареста – Румунському Атенеумі пройшла офіційна церемонія початку головування Румунії в ЄС. Незважаючи на всю урочистість заходу і витримані в дипломатичних рамках виступи офіційних осіб Румунії та ЄС, атмосферу в залі складно назвати святковою. Церемонія проходила на фоні скандалів і політичних воєн між представниками правлячої в Румунії коаліції, до складу якої входять румунські соціал-демократи і представники Альянсу лібералів і демократів, і президентом Клаусом Йоганнісом.

«МИ НЕ ХОЧЕМО ЖИТИ ПРИ ДИКТАТУРІ»

Під час офіційної церемонії початку головування перед будівлею Румунського Атенеума пройшла багатотисячна акція протесту під девізом «Ми хочемо в Європу, а не диктатуру в країні!». Учасники тримали плакати «Ми не хочемо жити в країні злодіїв!», «Соціал-демократи – червона чума Румунії!». Організатори протестів – громадські рухи «Опір», «Корупція вбиває» і «Румунська ініціатива» заявили, що вони хочуть, щоб їх почули європейські політики. Згідно з їхніми заявами, румуни – це громадяни, які свято вірять у європейські цінності – свободу, правову державу, незалежне правосуддя, солідарність та прозорість витрачання публічних коштів. А нападки на ЄС з боку правлячої в країні коаліції організатори протестів розглядають як нападки на стабільність та процвітання румунської держави.

Буквально напередодні отримання «жезла» головуючої в ЄС країни, пішла у відставку виконуюча обов'язки головного прокурора румунського Управління по боротьбі з корупцією Анка Юрма, а президент Клаус Йоганніс повторно відкинув запропоновану міністром юстиції Тудорелом Тоадером кандидатуру Адіни Флоря на посаду керівника антикорупційного управління. Цього ж дня міністр юстиції спішно, втретє направив листа президенту з пропозицією затвердити таки Флоря на посаді головного прокурора Управління по боротьбі з корупцією.

КОВЕСІ VS РУМУНІЯ

Ще один новорічний «подарунок» правляча в країні коаліція отримала від звільненої півроку тому з посади голови Управління по боротьбі з корупцією Лаури Кодруца Ковесі. Екс-прокурор заявила, що опротестувала звільнення в Європейському суді з прав людини. Своє рішення Ковесі аргументувала тим, що Конституційний суд Румунії, який рекомендував президенту підписати указ про її звільнення, позбавив її права, згідно з положеннями Європейської конвенції, висловити та захистити свою позицію.

Про саму Лауру Ковесі і її безкомпромісну, принципову та непідкупну позицію у боротьбі з корупцією у Румунії вже ходять легенди. Відомо, що досвідом румунського Управління по боротьбі з корупцією, головою якого кілька років поспіль була Ковесі, всерйоз зацікавилися в інших європейських країнах, включаючи Болгарію, Україну та Молдову. А окремі молдавські політики навіть пропонували Ковесі на якийсь час переїхати до Кишинева і очолити Національний центр по боротьбі з корупцією, щоб допомогти Молдові так само швидко і ефективно викорінити це зло, особливо серед державних чиновників. Така легендарна популярність не народилася в один день.

Згідно зі статистичними даними, які були оприлюднені самою Ковесі, завдяки роботі антикорупційного Управління щорічно в бюджет Румунії поверталися сотні мільйонів євро, які свого часу успішно перекочовували в кишені румунських корупціонерів, які займали досить високі посади в уряді та інших державних структурах.

Доречно нагадати деякі факти з реального життя Румунії. Одну з суддів Верховного суду країни «спіймали» по гарячих слідах при отриманні хабара на «кругленьку» суму – мільйон євро. Коли керівником Управління була Ковесі, фігуранти кримінальних справ практично у всіх без винятку випадках опинялися за ґратами. Кримінальні справи на корупціонерів порушувалися строго по букві закону, незалежно від займаних ними посад і положення у суспільстві. Так, за тюремними ґратами опинився і брат колишнього президента Румунії Траяна Бесеску, який, до речі, і призначив її на цю посаду. І ніякі зв'язки «нагорі», ніякі хабарі не допомагали.

Відомий принцип «злодій повинен сидіти у в'язниці» працював безвідмовно під час перебування Ковесі біля керма антикорупційного управління. Їй погрожували, її намагалися «купити», намагалися «нарити» компромат. Безуспішно.

При цьому саме успіхи Управління у боротьбі з корупцією на чолі з Ковесі дали підставу політикам у Брюсселі заявити про те, що Румунія займає передові позиції у Європі по боротьбі з корупцією.

Однак принциповість і непідкупність Ковесі все ж дуже сильно дратувала окремих румунських політиків і чиновників. Це стало особливо помітно після приходу до влади у 2016 році коаліції на чолі з Соціал-демократичною партією, лідер якої – нинішній голова Нижньої палати парламенту Лівіу Драгня – став фігурантом гучної кримінальної справи про корупцію, пов'язану з розкраданням європейських фондів в особливо великих розмірах. Кілька разів румунські соціал-демократи намагалися зняти з посади Ковесі, проте щоразу їхні спроби наштовхувалися на жорстку відмову президента Клауса Йоганніса підписати указ про її звільнення, з чітким формулюванням, що «він повністю задоволений роботою Управління по боротьбі з корупцією».

Тоді румунські парламентарії пішли, що називається, іншим шляхом. Вони позбавили президента права призначати генерального прокурора і головного прокурора Управління по боротьбі з корупцією. А влітку 2018 року, після чергової відмови президента підписати указ про її звільнення, міністр юстиції Тудорел Тоадер подав позов у Конституційний суд, який зобов'язав президента підписати указ про звільнення Ковесі.

Відповідно, це звільнення шокувало не лише румунське суспільство, але і політиків у Брюсселі та Вашингтоні, які доволі стримано, але наполегливо закликали Румунію не послаблювати боротьбу з корупцією. Проте ці заклики закликами і залишилися, а про гучні кримінальні справи більше не чутно, як, власне, і про успіхи Румунії у боротьбі з корупцією.

Масові протести, які прокотилися країною після звільнення Ковесі з вимогою її відновлення на посаді, також не отримали належної реакції і з настанням холодів затихли. Правляча в Румунії коаліція хотіла навіть «вислати» Ковесі з Бухареста, запропонувавши їй місце роботи у віддаленому від столиці місті Сібіу. Підтримав її лише генеральний прокурор Румунії Аугустін Лазер, який запропонував Лаурі працювати в одному з підрозділів генеральної прокуратури. Цей жест не залишився «непоміченим» правлячою в країні коаліцією. Сьогодні і над ним самим навис Дамоклів меч.

Міністр юстиції Тудорел Тоадер вже направив президенту Клаусу Йоганнісу листа з пропозицією підписати указ про звільнення Лазера з посади генерального прокурора. Президент поки відмовляється підписувати указ, а наскільки у нього вистачить сил боротися з бажанням правлячої коаліції підпорядкувати собі і генпрокурора – передбачити важко.

ГОЛОВУВАННЯ ГОЛОВУВАННЯМ, А ВІДПУСТКА – ЗА РОЗКЛАДОМ

Дещо спантеличив і румунів, і європейських партнерів країни ще один важливий нюанс. На фоні безперервних політичних скандалів лідер румунських соціал-демократів, голова Нижньої палати парламенту Лівіу Драгня раптом пішов у відпустку, вирішивши «позасмагати» зі своєю коханою на Мальдівах. У такий відповідальний для держави момент, коли Румунія вперше з часу вступу до ЄС у 2007 році зайняла місце головуючого в ЄС.

Крім того, якраз напередодні прибуття до Бухареста усього політичного істеблішменту Євросоюзу на чолі з Жан-Клодом Юнкером (президент Єврокомісії), Дональдом Туском (голова Європейської Ради) і Антоніо Таяні (голова Європарламенту), румунські ЗМІ оприлюднили ще одну скандальну інформацію. Виявилося, ще у грудні 2018 року лідер румунських соціал-демократів Лівіу Драгня подав до суду на Єврокомісію. У своєму позові, який вже зареєстрований у Європейському суді, Драгня вимагає анулювати звіт Європейського бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF). У цьому звіті його звинувачують у причетності до розкрадання європейських фондів під час будівництва та відновлення доріг в рідному для Лівіу Драгні повіті Телеорман, де свого часу він обіймав посаду голови повітової ради. За цим фактом у Румунії вже розпочато кримінальне розслідування і головним її фігурантом є Лівіу Драгня. Його звинувачують у розкраданні близько 20 мільйонів євро.

Європейська Комісія одразу ж відреагувала на інформацію в ЗМІ. В оприлюдненому прес-релізі підкреслюється, що Єврокомісії відомо про судовий позов, але коментувати це ніхто не буде, так у Брюсселі суворо дотримуються принципів невтручання у діяльність незалежних європейських організацій, яким є і Бюро по боротьбі з шахрайством.

Напередодні приїзду до Бухареста голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, який не захотів зустрічатися з колишнім міністром юстиції Флоріном Йордаке, який на час відпустки Лівіу Драгні замість нього виконує обов'язки голови Камери депутатів, соціал-демократи висунули Юнкеру щось на зразок ультиматуму.

«Ми віримо в ЄС і хочемо залишатися надійним партнером, однак, якщо нападки на адресу Румунії продовжаться, румунські соціал-демократи займуть іншу позицію», – йдеться у листі. Про яку саме іншу позицію йдеться, не уточнювалося. І можна було б сприйняти це повідомлення як несерйозне або засумніватися в його наявності і буквальності. Але ультимативний тон листа підтверджують слова одного з колишніх лідерів Соціал-демократичної партії, екс-прем'єра Румунії Віктора Понти, який раніше заявив «про антиєвропейську тональність нинішніх соціал-демократів». Зазначивши спроби політиків правлячої коаліції повністю підпорядкувати собі систему правосуддя в країні, Понта порівняв Лівіу Драгня з колишнім диктаторів Венесуели Уго Чавесом.

Широкий громадський резонанс в Румунії отримала і опублікована у швейцарському виданні Neue Zurcher Zeitung стаття під заголовком «Бізнес-моделлю для уряду Румунії стало розкрадання європейських фондів». Її автор Олівер Шмітт, фахівець з сучасної історії Румунії, пише, що «всупереч очікуванням громадянського суспільства, Румунія перебуває у глибокій кризі, а правлячі кола хочуть повернути країну в комуністичні часи Чаушеску».

За словами автора статті, Румунія прийняла головування в ЄС непідготовленою, тому що правляча в країні коаліція стурбована головною для себе проблемою: як підпорядкувати собі всю систему правосуддя. Шмітт звертає особливу увагу і на те, що «руйнування засад правової держави у Румунії відбувається на фоні скандального звільнення Лаури Ковесі і бажання відправити у відставку ще й генерального прокурора країни.

Відомий румунський політичний консультант Козміна Гуше взагалі заявив, що «незабаром усі європейські політики зможуть переконатися в неспроможності уряду Румунії реалізувати поставлені перед собою складні завдання під час головування в ЄС».

Втім, не допустити таких негативних сценаріїв і повернути Румунію в правову колію може допомогти позиція громадянського суспільства, яке вірить в те, що країна все ж буде слідувати саме європейським цінностям і принципам. А ця позиція на сьогодні доволі активна.

Зінаїда Гурська, Кишинів