«Жовті жилети»: справедливі трудівники чи загроза державності Франції?

«Жовті жилети»: справедливі трудівники чи загроза державності Франції?

859
Ukrinform
Ніхто не здивується, якщо після безладів у французькій столиці на Тріумфальній арці лишиться надпис: «Тут был Вова»

Феномен нового протестного руху в Франції та Європі в цілому вкотре засвідчив, що людей можуть організувати та вивести на вулиці не політичні лідери, а соціальні мережі.

СИМВОЛ БЕЗПЕКИ, ПРИВЕРНЕННЯ УВАГИ ТА ПРОТЕСТУ

Наприкінці осені Францію охопили масові протестні акції народного руху так званих «жовтих жилетів». Це переважно пересічні громадяни, трудівники, представники верств населення із доходами та матеріальним станом дещо нижчими, ніж середній клас.

За французьким законодавством (а також більшості інших країн), водії зобов’язані одягати жовті світловідбивні жилети у випадку поломки транспортних засобів чи інцидентів на автошляхах. Тобто жилет у таких випадках є засобом безпеки, привернення уваги інших учасників дорожнього руху, сигналом про перешкоду.

Саме цілком матеріальний жовтий жилет і став символом нового феномену на європейській політичній арені з мобілізації, організації та згуртування громадян.

ЦІНИ НА ПАЛЬНЕ: ПРОТЕСТНА БАЗА Є МАСШТАБНОЮ

«Жовті жилети», висуваючи соціально-економічні та частково політичні вимоги, вже здобули проміжну перемогу та примусили йти на принципові поступки уряд і президента Франції. Адже під загрозою опинилася не лише доля нинішнього керівництва країни з президентською формою правління, стабільність економіки, але й міцність французької державності.

Серед головних вимог протестувальників – скасування рішення уряду підвищити з 1 січня 2019 року акцизи на бензин, дизельне пальне та машинне масло. Це у середньому спричинило б підвищення на 30% цін на пальне, що має прямий значний негативний вплив на купівельну спроможність та добробут французьких автомобілістів із середніми та нижче доходами. До слова, у Франції 18 млн людей регулярно користуються власним автотранспортом, це не рахуючи професійних водіїв та фермерів. Тобто протестна база є доволі масштабною.

Упродовж першого тижня масових акцій після їх початку 17 листопада на вулиці, автошляхи, до нафтобаз та АЗС в усіх регіонах країни, включаючи заморські території, вийшло близько 280 тис. людей у «жовтих жилетах».

Демонстрації планувалися як мирні, але жорсткі й рішучі у частині висунутих вимог. Але насильство також не минуло. Станом на початок грудня двоє людей загинуло, більш як 600 отримали поранення, понад 400 осіб затримані правоохоронцями.

Найбільш агресивні демонстрації пройшли попередніми суботами на Єлисейських полях у центрі Парижа. Провокатори серед мирних активістів трощили вітрини магазинів, ресторанів, пошкодили Тріумфальну арку. Поліція та жандармерія застосували спеціальні засоби: водомети та сльозогінний газ. Піднімалося питання про уведення у столиці надзвичайного стану. Президент Макрон скасував деякі закордонні візити та терміново прибув до столиці із саміту G20, щоб провести термінове засідання уряду й силовиків.

Збитки для французької економіки уряд оцінив у 15-25%. А деякі магазини й заклади громадського харчування в епіцентрі подій у центрі Парижа втратили й до 50% потенційних доходів.

Свої маніфестації на підтримку, але незалежно від «жовтих жилетів», провели водії швидких та пожежні. Окремо у деяких містах протестувала студентська молодь. Наступного тижня свої акції проведуть фермери. Аграрії тут дещо виступають опонентами «жовтим жилетам», адже незадоволені призупиненням рішення уряду підняти з 1 січня 2019-го мінімальні ціни на продовольство.

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ: МІЖ СПОКОЄМ У КРАЇНІ ТА КЛІМАТИЧНИМИ ЗМІНАМИ

Президент Макрон засудив насильство, обвинуватив радикальних представників «жовтих жилетів» у намаганнях дестабілізувати насильницькими діями та масовими безладами Республіку. Водночас глава держави погодився на поступки і наказав забезпечити спокій у Франції.

Прем'єр-міністр країни Едуард Філіп оголосив, що упродовж усього 2019 року підняття цін на пальне не відбудеться, що також не буде передбачено у державному бюджеті. Також уряд у зимовий період не підвищуватиме ціни на електроенергію і газ.

З 15 грудня у Франції розпочинається запропонований президентом загальнонаціональний діалог із залученням політиків, громадськості, науковців, експертів з метою пошуку рішень з нагальних питань соціально-економічної, податкової та енергетичної політики.

Відносно сфери енергетики. Саме для втілення у життя десятилітньої урядової програми з переходу на чисту енергетику й передбачалася акумуляція додаткових коштів через підвищення податків на пальне. Йдеться про кілька мільярдів євро, які уряд планував спрямувати на боротьбу з кліматичними змінами, проведення енергетичної реформи, трансформації, включаючи закриття АЕС та вугільних електростанцій.

ВСЕ РОЗПОЧАЛОСЯ З ПЕТИЦІЇ ТА FACEBOOK...

У Франції та в Європі загалом журналісти, експерти вже почали досліджувати витоки, неординарну сутність та шукати пояснення, включаючи й площину соціальної психології, спроможності управління широкими масами у форматі руху без явних лідерів та формального відсторонення від політичних сил і навіть профспілок.

У травні жителька паризького пригороду, мала підприємниця 32-річна Присцилія Людоскі зареєструвала на відкритій онлайн платформі Change.org петицію з вимогою до уряду не піднімати ціни на пальне. До сьогодні петиція зібрала більше мільйона підписів на підтримку.

Це поклало початок формуванню «жовтих жилетів». А сама Присцилія визнана неформальним лідером, речником та «думаючою головою» руху.

Наступною віхою для зміцнення та поширення масовості «жовтих жилетів» стало розміщене у середині жовтня у Facebook критичне відеозвернення до президента Макрона 51-річної акордеоністки Жаклін Мород. Нині це відео здобуло близько 6 мільйонів переглядів.

Ще одним активістом руху став водій вантажівки Ерік Друе. Саме він 26 жовтня створив у Facebook подію «Національний блок проти підвищення цін на пальне» та визначив так званий «День D» (загальноприйняте військове позначення дня початку операції) саме на 17 листопада, коли й розпочалися по всій Франції масові протестні акції, включаючи й безлади та прояви насильства. За даними соціальної мережі, учать та інтерес до демонстрацій висловили більш як 200 тисяч людей.

ПРИВИД «ЖОВТИХ ЖИЛЕТІВ» БРОДИТЬ ЄВРОПОЮ

Разом із Францією жовті жилети одягнули громадяни деяких інших країн Європи. За французьким прикладом, акції подібних рухів пройшли у кількох містах Німеччині. Щоправда, там до протестантів намагалися притертися ультраправі націоналісти, що компрометує первинну ідею «жовтих жилетів».

Подібний рух набуває популярності й в Італії. У соціальній мережі зареєстрована група «Італійська рада «жовтих жилетів». Але італійські активісти цілком підтримують політику свого популістського уряду.

Особливо брутальними минулого тижня були дії протестантів у жовтих жилетах у Брюсселі. Тоді горіли поліцейські автомобілі, руйнувалася міська інфраструктура. Шістдесят осіб були затримані.

Марин Ле Пен. Фото: inforesist.org
Марин Ле Пен. Фото: inforesist.org

ТО ЧИ Є ТУТ ВОВА?

Отже, феномен «жовтих жилетів» вже не може ігноруватися в європейських політичних колах. І до руху вже намагаються «примазатися» деякі політичні сили крайньої лівої та правої ідеологій.

Яскравим прикладом стала Франція. Саме лідери французьких націоналістів Марін Ле Пен та комуністів Жан-Люк Меланшон, реагуючи на успіхи «жовтих жилетів», заявили, що єдиний шлях задоволення вимог протестувальників – це оголошення дострокових парламентських виборів.

А міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанен прямо публічно звинуватив у підбурюванні ескалації безладів та насильства у центрі Парижа саме ультраправу Ле Пен.

І тут не можна не припустити з високою долею вірогідності й агресивну руку Кремля, що дуже зацікавлений у дестабілізації та послабленні західних демократій, активно підтримує євроскептичні, деструктивні, популістські політичні сили у Європі. А Ле Пен, як відомо, є доброю і давньою політичною подружкою Путіна та отримує від Москви пряму фінансову підтримку.

Тому ніхто не здивується, якщо після безладів у французькій столиці на Тріумфальній арці з’явиться залишений вандалами й провокаторами надпис: «Тут был Вова».

Андрій Лавренюк, Страсбург

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-