Румунія: «Чорний вівторок» для демократії

Шокуюча заява прозвучала на початку цього тижня з вуст президента Румунії Клауса Йоханніса. На зустрічі з представниками Асоціації румунських міст глава держави заявив, що Румунія не готова до майбутнього з 1 січня 2019 року ротаційного головування в ЄС.

Мотивом для такої несподіваної, м'яко кажучи, заяви президента стала оголошена за два дні до цього відставка міністра з європейських справ Віктора Негреску, який і відповідав в уряді Віоріки Денчіле за підготовку Румунії до головування у Євросоюзі. Більш того, румунський президент знову (вже вкотре) заявив про необхідність відставки уряду під керівництвом колишнього депутата Європарламенту Віоріки Денчіле.

КАТАСТРОФА ДЕМОКРАТІЇ

Складно собі уявити, що хтось із румунських політиків, навіть опозиційних, піде на цей відчайдушний крок – відставку уряду всього за півтора місяці до початку головування в ЄС. Однак, якщо орієнтуватися на заяву президента, це питання продовжує залишатися на порядку денному. Тим більше, що Клаус Йоханніс вже назвав нинішній Кабінет міністрів, яким де-факто, за його словами, керує лідер соціал-демократів, голова нижньої палати парламенту Лівіу Драгня, «катастрофою для румунської демократії». До речі, уряд Фінляндії, головування в ЄС якого заплановано на другу половину 2019 року, вже заявив про свою готовність простягнути руку допомоги і зайняти це почесне місце з 1 січня майбутнього року у разі проведення керівництвом ЄС відповідної рокіровки.

Не минуло і двох днів після того, як уряд залишив міністр з європейських справ, на знак солідарності з Негреску про свою відставку заявив ще один високопоставлений чиновник – державний секретар з міжвідомчих та юридичних зв'язків румунського міністерства закордонних справ Крістіан Вінзер. Безумовно, доволі тривожний розвиток подій напередодні настільки важливої, відповідальної та почесної місії, якою є головування країни в ЄС. Навіть з урахуванням оптимістичної заяви вже міністра у відставці Віктора Негреску, який визнав доречним зауважити, що підготовка Румунії до головування в ЄС йде за графіком. На своїй сторінці у соціальних мережах Негреску розповів, що «на його столі в робочому кабінеті знаходиться вже розроблений стратегічний план майбутнього головування». У цьому випадку виникає запитання: чому б Негреску самому було не взятися за реалізацію готового плану? Питання риторичне, тому що про причини свого виходу з уряду Негреску говорить досить завуальовано, відзначаючи лише «необхідність досягнення національного консенсусу з такого важливого питання як головування в ЄС».

ДЕРЖАВНИЙ ДЕФІЦИТ

Проте, якщо судити з безперервних протестів проти правлячої коаліції (остання акція протесту відбулася 10 серпня), якраз належний консенсус у румунському суспільстві і є головним державним дефіцитом. Підтвердження тому – запланований на 1 грудня нинішнього року черговий мітинг діаспори, тому що, безперечно, більшість учасників протестного руху в Румунії – проти зміни системи правосуддя та втручання політиків в юридичні процеси.

Румуни вкрай незадоволені і звільненням колишнього головного прокурора Управління по боротьбі з корупцією Лаури Ковесі, і розв'язаною коаліцією кампанією проти генерального прокурора Румунії Аугустіна Лазера, якого уряд також має намір відправити у відставку.

У зв'язку з цим не менш тривожні сигнали почали надходити і з боку Європейського парламенту. Європейські законодавці ухвалили доволі жорстку резолюцію щодо Румунії. У кожному з 13-ти пунктів резолюції є посили до представників правлячої у Румунії коаліції, до складу якої входять соціал-демократи і Альянс лібералів і демократів, і починаються вони словами «рекомендації», «стурбованість» та «занепокоєність».

Наприклад, рекомендації «не шматувати» кримінально-процесуальне законодавство, а дотримуватися у цьому питанні рекомендацій Ради Європи та Венеціанської комісії, стурбованість втручанням коаліції у роботу ЗМІ і занепокоєність підривом основ правової держави і ослабленням боротьби з корупцією. Це лише частина пунктів резолюції, за яку проголосували 473 депутати, 151 – проти й 40 утрималися.

Лідер фракції Європейської народної партії в Європарламенті Манфред Вебер заявив, що щодо Румунії поки не буде застосована стаття 7 договору про ЄС, тобто, зокрема, ще не йдеться про позбавлення права голосу країни. Однак Вебер підкреслив при цьому, що важко собі уявити, що країна, у якої стільки проблем з дотриманням норм правової держави, головуватиме в ЄС з 1 січня 2019 року. А це вже, як кажуть, «дзвіночок».

Євродепутат від Румунії Зігфрід Мурешан, зі свого боку, заявив, що резолюція лише «захищає Румунію та її громадян від тих політиків, які хочуть контролювати в країні правосуддя».

ПОЛІТИЧНА ВІЙНА

Крім голосування по резолюції у Європарламенті, минулого вівторка була оприлюднена доповідь Єврокомісії з Румунії у рамках Механізму співробітництва та контролю. Від цієї доповіді, на думку колишнього румунського прем'єра Віктора Понти, також нічого гарного очікувати не доводиться.

Заступник голови Єврокомісії Франк Тіммерманс зазначив, що «у Румунії зареєстрований регрес у сфері правосуддя та боротьби з корупцією», зажадавши від правлячої коаліції повернути президенту право призначати суддів і прокурорів, включаючи головного прокурора Управління по боротьбі з корупцією та генерального прокурора Румунії. Слід нагадати, що після проведених правлячою коаліцією змін президент сьогодні позбавлений цього права, а призначенням на ці високі посади займається міністерство юстиції за погодженням з Вищою радою магістратури.

Саме доповідь Єврокомісії і резолюція Європарламенту і дали привід екс-прем'єру назвати минулий вівторок «чорним» для румунських політиків, зокрема, і для країни загалом. Румунські ЗМІ вже написали, що обидва документи – найжорсткіші з часу вступу Румунії до Євросоюзу.

Торкнувшись безперервної політичної війни між правлячою коаліцією та президентом, а також зниження на цьому тлі кількості прихильників подальшої євроінтеграції Румунії Віктор Понта у серцях висловив досить песимістичну думку: «Складається враження, що комусь у середовищі правлячої коаліції дуже хочеться виштовхнути Румунію з Євросоюзу».

Кількома тижнями раніше про необхідність досягнення національного консенсусу щодо створення основ правової держави і посилення боротьби з корупцією, а не віддалення від цих норм, заявив і президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. За його словами, «Румунії не можна ставити під удар приєднання країни до Шенгенського безвізового простору».

Більш жорстка заява прозвучала ще на початку вересня нинішнього року з вуст голови комітету з питань ЄС німецького Бундестагу Гюнтера Кріхбаума. Німецький депутат назвав неприйнятною поведінку румунських політиків, представників правлячої коаліції Даріуса Вилкова (радник румунського прем'єра) і Лівіу Поп (депутат Сенату Румунії), порівняли президента Клауса Йоханніса з Адольфом Гітлером. За словами німецького політика, з урахуванням майбутнього головування Румунії в ЄС подібні дії – вкрай недобрий знак. Головування, на думку Кріхбаума, зазнало краху, навіть не розпочавшись.

Разом з тим, незважаючи на неодноразові застереження та побоювання вітчизняних, європейських та американських політиків і експертів у зв'язку з тими подіями, які відбуваються у Румунії, керівники правлячої коаліції продовжують стверджувати, що зміни у системі правосуддя та кримінально-процесуальному законодавстві є не чим іншим, як необхідними для всього суспільства реформами. Однак виникає цілком резонне запитання. Якщо все «у нормі» з проведенням реформ, то чому на «манеру» їх проведення так жорстко реагують у Європарламенті та Єврокомісії.

Між тим, прем'єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле закликала президента Клауса Йоханніса утриматися від таких гучних заяв, які здатні лише нашкодити країні. Уряд, за її словами, повністю готовий до головування в ЄС, і навіть доволі оптимістично запевнила, що головування буде успішним.

Чи настане перемир'я у тривалій «політичній війні» між президентом і правлячою коаліцією, яка, що очевидно, розхитує стійкість позицій країни на міжнародній арені, покаже лише час, якого, до речі, залишилося «як кіт наплакав». А з урахуванням того, що 1 грудня в країні почнуться приготування до різдвяних свят (у Румунії відзначають Різдво за Григоріанським календарем, 25 грудня), то й виходить, що «війна – війною, а обід (читай, Різдво) за розкладом». І на вирішення питання головування в ЄС залишиться зовсім мало часу, протягом якого країна має спробувати стати на «колишні рейки».

Зінаїда Гурська, Кишинів