А він буде, британський Брекзіт? І чого від нього чекати Україні?

А він буде, британський Брекзіт? І чого від нього чекати Україні?

Аналітика
1056
Ukrinform
Чи варто говорити, що Брекзіт для Британії — це безповоротно, а також, які наслідки цієї угоди для України? - Укрінформ запитував дипломатів, політологів та економістів

Прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей заявила: "Угода з ЄС про умови Брекзіт готова на 95%. Серед точок гальмування залишається лише питання ірландського кордону".

Чи досягне британський уряд успіху в цьому питанні — невідомо. Буквально два дні тому в Ірландії та в Євросоюзі встигли заявити, що не готові поступитися Великій Британії у питанні відкритого кордону між Ірландією та Північною Ірландією. "Ні Ірландія, ні Європейський Союз ніколи на це не погодяться”, - написав у Twitter міністр закордонних справ Ірландії Саймон Ковеней.

Як насправді ідуть справи з Брекзіт, яка вірогідність того, що рішення про вихід Великої Британії з Євросоюзу буде остаточним і безповоротним? “Не кажи гоп, поки...”, - саме так коментує “Укрінформу” ситуацію український дипломат Василь Філіпчук. За його словами, не все так однозначно з угодою, як це спершу може здатися, коли читаєш про це у ЗМІ, особливо, в наших, українських.

 Василь Філіпчук
Василь Філіпчук

Філіпчук: “У Великій Британії дуже потужний рух, котрий вимагає перегляду Брекзіту. Приміром, особисто в мене є чимало знайомих серед британців, котрі абсолютно впевнені, що їм вдасться досягти перегляду цього питання. Більше того, протягом минулих тижнів відбулося кілька масових акцій, котрі лише підтверджують, що позиції противників Брексіту достатньо сильні. Відтак я б не виключав, можливо, не високу, але ймовірність того, що відбудеться ще один референдум щодо умов виходу Великої Британії з Євросоюзу, який матиме негативний щодо Брекзіту результат. Аж до того, що це питання можуть узагалі розвернути в протилежну сторону. Інша складова, яку наші ЗМІ недостатньо інформують — це питання Північної Ірландії та Шотландії, які жорстко виступають проти Брекзіту. І навіть якщо Брекзіт таки відбудеться, то позиції цих регіонів можуть змусити Британію шукати нові параметри відносин, які фактично можуть зневілювати Брекзіт. Щодо заяви пані Терези Мей про угоду з ЄС, яка нібито готова на 95%... Думаю, ще рано робити якісь конкретні висновки щодо подальшого розвитку подій. Адже уряд консерваторів загнав себе в глухий кут, вони перебувають у дуже некомфортній ситуації, але визнати, що Брекзіт це велика помилка не наважуються. Тому й намагаються максимально зліпити, хоча б щось із цієї каші, але воно ніяк не ліпиться. Зрештою, я не виключаю, що до кінця цього року варто очікувати на вотум недовіри уряду чи його самостійне рішення щодо відставки з оголошенням чергових виборів. Це, по-перше.

По-друге, все, що нині обговорюється в рамках Брекзіт — це, фактично, або варіант відносин ЄС як з третьою країною, або - відносини рівня європейського економічного простору, як ото, наприклад, у Швейцарії чи Норвегії — право членства, але без права голосу. Зрозуміло, що на останній варіант британці точно не підуть. Стосовно жорсткішого варіанту Брекзіт з припиненням будь-яких відносини, з обмеженням доступу до внутрішнього ринку ЄС, то він нічим не кращий, наслідки для економіки Великої Британії матимуть катастрофічні наслідки. А відтак — це може призвести до серйозного публічного тиску, і не лише з боку противників угоди, але й з боку пересічних британців. Тому нинішньому або вже майбутньому уряду таки доведеться щось змінювати, хочуть вони цього чи ні.

Ну і, по-третє. Можливо, на перший погляд видається, що Брекзіт — це суто внутрішньо-британська проблема, але це не зовсім так. Це і європейська проблема, Брекзіт же не з’явився на пустому місці. Жорстка федералістська лінія з боку офіційного Брюсселя, зокрема тандему Німеччина-Франція, котрий виступає за поглиблення інтеграції, викликає велике незадоволення також в інших країн-членів ЄС. Приміром, нещодавно Дональд Туск заговорив про небезпеку виходу Польщі з ЄС. Схожа риторика чується й з Угорщини. Їх дипломати та політики неодноразово заявляли: “Якщо Брюссель намагатиметься зробити Європу такою, якою вони собі бачать, Європу з мігрантами і так далі. то поряд зі старою Європою виникне нова - Європа вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина). Тобто, ще раз повторюся, з Брекзіт не все так однозначно, як здається...”

Втім, спробуємо спрогнозувати наслідки виходу Великої Британії з “сім’ї” для України: чого нам слід очікувати та які плюси і мінуси від цього матимемо? З цими питаннями ми звернулися до економістів і політологів.

Спершу про політичне... Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса переконує, що з Брекзітом чи без нього — Британія навряд чи істотно змінить свою позицію щодо України.

Ілія Куса
Ілія Куса

“Британія продовжить підтримувати нас у протистоянні з Росією. Але підтримка може послабитися. Якщо консерватори втратять владу внаслідок Брекзіт, і це цілком ймовірно, оскільки рейтинг партії зараз сильно обвалився, і на їх місце прийдуть лейбористи - тоді, звісно, політика Британії щодо України дещо зміниться. Думаю, вона не буде наскільки принциповою, антиросійською, такою, як сьогодні, - говорить Ілія Куса. - Але тут питання швидше не про підтримку України, а про ідеологію. Брекзіт для Європи став ідеологічним ударом. Ідея Європейського союзу — це уособлення тріумфу післявоєнних ліберальних еліт, які вибудували ЄС таким, яким ми його нині знаємо. Раніше ще жодна країна не виходила добровільно з ЄС. І коли Британія проголосувала, то це стало серйозним ударом по європейських елітах, оскільки, засвідчило кризу самої ідеології. Бо якщо Британія виходить, то це означає, що з європоцентристськими ідеями щось не так. Все це дало величезну фору євроскептикам, котрі одразу ж почали вигукувати наліво-направо: “Ось, бачите, Британія виходить. Європейський союз — це провальна ідея, його не варто підтримувати”. Тобто, Брексіт став питанням боротьби ідеологій між тими, хто підтримує розвиток Євросоюзу, посилення його цілісності — старими ліберальними елітами, тобто, а також тими, кого називають євроскептиками, правими консерваторами, націонал-популістами, які переконують, що Євросоюз — це не той шлях, котрим має рухатися Європа, потрібно давати більше влади національним парламентам, а не наднаціональним структурам тощо. Де ж у цьому всьому, власне, Україна? З політико-ідеологічного погляду маємо великі проблеми, оскільки в України досі немає жодної притомної політики щодо Європи, особливо, щодо нового піднесення націонал-популістів: хто вони для нас — вороги чи друзі? Тобто, у публічній риториці ми самі не знаємо, кого підтримуємо. Але якщо дивитися на інформаційний простір України, то нині ми перебуваємо у старому ліберальному дискурсі. І якщо це так, то Брекзіт для нас — це загроза та ідеологічний удар”.

Схожу думку висловила і член правління міжнародної спілки “Інститут національної політики” Марина Багрова:

Марина Багрова
Марина Багрова

“Наслідки варто розглядати з позиції довгострокової перспективи не як плюси і мінуси, а скоріше як нуль і плюси. Зовнішня політика Великої Британії щодо України і Росії залишиться на колишньому рівні. Велика Британія без змін продовжить підтримку національного курсу України щодо вступу в НАТО і в ЄС. Щодо Росії, Велика Британія буде не тільки підтримувати введені санкції, а й ініціюватиме нові. Іще додам, що на тлі Брекзіта керівні структури Євросоюзу в Брюсселі з високою ймовірністю посилять підтримку України, зокрема на її шляху європейської інтеграції. Через розмежування Великої Британії та Європейського Союзу, ЄС буде змушений компенсувати свої економічні та геополітичні втрати на Україні та інших європейських країнах – кандидатах в ЄС”, - переконує пані Багрова.

А щодо економічних наслідків?

Інвестаналітик, експерт Європейського аналітичного центру Вадим Бардась каже, що в короткостроковій перспективі вихід Великобританії зі складу ЄС призведе до зниження курсу єдиної валюти, а відтак — до зниження євровиручки українських компаній-експортерів.

Вадим Бардась
Вадим Бардась

“Сьогодні Україна постачає в Європу своїх товарів на 38% від загального обсягу експорту. Відповідно, можна очікувати зниження євровиручки українських компаній на 1-2%, що уповільнить темпи зростання ВВП та посилить тиск на гривню, - наголошує експерт. - Крім того, 2/3 українських заробітчан працюють у Європейському союзі, що також виплине на розміри приватних переказів та відповідно можливості внутрішнього ринку України, а значить уповільнить темпи зростання роздрібної торгівлі. Тим не менше, оскільки перед лідерами Європейського союзу стоїть завдання щодо подальшого розвитку об’єднання, їх політика щодо України буде більш ліберальною. Тому, у довгостроковому періоді, можна очікувати посилення співпраці з ЄС та подальшої інтеграції України у європейське співтовариство”.

Експерт ГО “Європа без бар'єрів” Катерина Кульчицька нагадує про заблоковане підписання Угоди про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС, котра була парафована у 2013 році.

Катерина Кульчицька
Катерина Кульчицька

“Її підписання було відкладено через суперечку між Великою Британією та Іспанією навколо застосування Угоди до аеропорту Гібралтару. Після виходу Великої Британії з ЄС, очікується відновлення переговорів та підписання Угоди, що дозволить лібералізувати відносини у сфері авіації та поступово гармонізувати законодавство у сфері безпеки польотів, захисту пасажирів, відповідальності авіаперевізників”, - вважає експерт.

Пані Кульчицька також додала, що Брекзіт посилить економічну співпрацю між Україною і Великою Британією та відкриє вікно можливостей для перемовини щодо поетапної візової лібералізації: “Вже зараз почались переговори щодо підписання нової Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Великою Британією. За попередньою інформацією, проект нової Угоди планується розробити до середини 2019 року. Наступне стосується віз. Україні складно вести діалог щодо візової лібералізації з Великою Британією, яка перебуває у складному переговорному процесі щодо Брекзіту. Але після Брекзіту, є шанс на відкриття нового вікна можливостей”

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-