Іван Гнатишин, Посол України в Молдові
Україна перетворюється зі "споживача безпеки" на "постачальника безпеки"
24.10.2018 13:01 4274

У жовтні нинішнього року істотно активізувався діалог між Україною і Молдовою на вищому рівні. На початку місяця свій перший офіційний візит в Україну здійснив міністр закордонних справ і європейської інтеграції Молдови. Через кілька днів у Молдову прибув прем'єр-міністр України, який не тільки взяв участь у саміті глав урядів країн-членів ГУАМ, а й провів двосторонні переговори зі своїм молдовським колегою. Про перспективи поглиблення економічної співпраці між двома країнами, Придністровське врегулювання і роль України у цьому процесі в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів Надзвичайний і Повноважний Посол України в Молдові Іван Гнатишин.

ГУАМ – ПЛАТФОРМА РЕГІОНАЛЬНОЇ ВЗАИМОДІЇ

- Жовтень був насичений діалогом між Україною і Молдовою у різних форматах. Як ви схарактеризуєте результати останніх зустрічей? Які напрямки співробітництва визначені як пріоритетні на майбутнє?

- Так, він був не лише насиченим, а й плідним. Міністр закордонних справ і європейської інтеграції Молдови Тудор Уляновскі відвідав з офіційним візитом Україну, а Молдову – прем'єр України Володимир Гройсман, який не тільки взяв участь у саміті глав урядів країн-членів ГУАМ, а й провів переговори зі своїм молдовським колегою Павлом Філіпом.

Щодо пріоритетних напрямків співробітництва, хотів би звернути увагу на те, що всі країни ГУАМ виявляють зацікавленість у розширенні рамок економічного співробітництва. Головне завдання – якнайшвидше завершення роботи по забезпеченню функціонування зони вільної торгівлі ГУАМ. Підписання Протоколу про правила визначення країни походження товарів до Угоди про створення зони вільної торгівлі відкриє нові перспективи економічної інтеграції, сприятиме усуненню існуючих нині бюрократичних бар'єрів на шляху економічної взаємодії.

Наведу один показник. Сумарний обсяг товарообігу лише України з країнами-членами ГУАМ – Молдовою, Азербайджаном та Грузією, становить, за наявними даними, понад два мільярди доларів. Товарообіг тільки між Україною і Молдовою збільшився за останній рік майже на 40% і перевищив показник у вісімсот мільйонів доларів. Окрім того, наша мета – досягти в цьому році товарообігу в мільярд доларів. Ось чому ми, як і наші партнери по ГУАМ, зацікавлені у розширенні рамок економічного співробітництва шляхом створення та імплементації Зони вільної торгівлі, лібералізації транспортного сполучення та інших аспектів економічного співробітництва.

Керівники урядів чотирьох держав готові до прийняття такого рішення, і я думаю, що ближчим часом роботу буде завершено й відповідний Протокол буде підписано.

УКРАЇНА-МОЛДОВА: ПОГЛИБЛЕННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА

- Ви згадали про двосторонню зустріч між главами урядів України та Молдови. Які результати та конкретні досягнення двосторонньої співпраці варто відзначити?

- За останні роки спільними зусиллями ми досягли стрімкої динаміки розвитку відносин між нашими країнами, які мають дійсно партнерський характер.

Україна постійно відчуває підтримку з боку Уряду і Парламенту Молдови як на двосторонньому, так і на міжнародному рівні. Ця політична підтримка була вагомою і в рамках роботи міжнародних організацій, враховуючи, що сама Молдова знаходиться в зоні потужного тиску з боку Росії. Україна, зі свого боку, послідовно підтримує територіальну цілісність Республіки Молдова у міжнародно визнаних кордонах.

Політичний діалог на рівні урядів, парламентів двох країн є досить інтенсивним.

Цього року започатковано новий механізм регіональної співпраці – створено Міжпарламентську асамблею Україна-Молдова-Грузія, а під час засідання асамблеї у Тбілісі, яка також пройшла на початку жовтня, прийнято її статут. Цей орган покликаний об'єднати зусилля у протистоянні сучасним регіональним викликам, у тому числі, гібридній агресії.

Активно працює також Міжурядова українсько-молдовська комісія з торговельно-економічного співробітництва. Реалізуються спільні проекти, спрямовані на інтеграцію транспортних і енергетичних систем України й Молдови. Підписано двосторонні угоди про лібералізацію авіаційного і автомобільного сполучень, а також Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова, який дозволяє перебування молдовських водіїв пасажирського і вантажного автотранспорту на території України понад 90 днів.

РЕГІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА ЯК ПРІОРИТЕТ

- У Молдові багато говорять сьогодні й про нещодавно підписаний Меморандум про співпрацю між міністерством оборони Молдови і Укрооборонпромом? Розширте, будь ласка, рамки інформації.

 - На щорічній нараді послів, яка відбулася наприкінці серпня у Києві, Президент України Петро Порошенко визначив план і пріоритети на найближчу перспективу. Це консолідація сил для протидії російській військовій агресії, а також питання торгівлі, в тому числі військовою технікою і озброєнням. Були поставлені конкретні завдання: сприяти і активізувати підписання відповідних контрактів і угод.

Окрім того, нещодавно в Україні пройшла виставка військової техніки, яка відповідає всім сучасним вимогам, і виробники запропонованої військової техніки і обладнання націлені на стандарти Альянсу НАТО.

Делегація Молдови також брала участь у виставці. Було підписано відповідний Меморандум, про який ви згадали. Хочу звернути особливу увагу – мова йде не про наступальну, а саме про оборонну військову техніку, яка відповідає сучасним вимогам і використовується для охорони державних кордонів. Серед імпортерів були і представники інших країн. Поставляючи зброю, ми не порушуємо міжнародні домовленості, а діємо в суворій відповідності з діючими нормами і міжнародним законодавством у цій сфері. Хочу підкреслити, це не наступальна, а оборонна техніка. Але поки що це лише проект намірів.

Ми прагнемо стати країною можливостей. Україна перетворюється зі "споживача безпеки" на "постачальника безпеки". Наше завдання – впровадження нових технологій, модернізація, доозброєння і переозброєння.

ІСТОРИЧНЕ ДОСЯГНЕННЯ

- Прем'єр Молдови Павло Філіп назвав історичним досягненням відкриття спільних контрольно-пропускних пунктів на молдовско-українському кордоні. Які наміри та перспективи на найближче майбутнє?

- Наша взаємодія і домовленості з Молдовою відповідають сучасним реаліям щодо забезпечення прозорості кордонів і безпеки, а також захисту наших рубежів від контрабанди, торгівлі людьми та інших негативних явищ. Це дійсно історична подія – запровадження спільного контролю у пункті пропуску Кучурган-Первомайськ на центральному (придністровському) сегменті українсько-молдовського кордону.

Місія EUBAM, яка сьогодні проводить моніторинг цього проекту, підтверджує, що пункт контролю в Кучурганах після завершення реконструкції може стати зразком для всіх інших. Цей спільний пункт повністю відповідає стандартам Європейського Союзу.

Мушу наголосити, що за 27 років з дня проголошення незалежності наших держав ми вперше отримали можливість повноцінного контролю за кордоном. Це не політична робота, це реальні кроки, які дають конкретні результати. Це спрощує перевірку, полегшуючи життя громадянам і автотранспортним перевізникам. Щоб у них не виникали проблеми при перетині кордону. На кордоні присутні й всі супутні служби, включно з представниками фітосанітарних інспекцій, банків для здійснення відповідних виплат й інших структур.

І ще один важливий фактор. Навіть не маючи на той час фінансування від Єврокомісії, Україна знайшла ці кошти у власному бюджеті, щоб провести всі необхідні інфраструктурні роботи і обладнати вказаний пункт.

Тому хочу сказати, що пан прем'єр не помилився, відкриття спільних КПП – це дійсно історичне для наших країн досягнення. Це не політична робота, це реальні кроки, спрямовані на спрощення процедур перетину кордону для пересічних громадян України і Молдови.

ПРИДНІСТРОВСЬКЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ

- У своєму недавньому інтерв'ю нашому агентству пан Тудор Уляновскі заявив, що, незважаючи на досягнутий прогрес, придністровський конфлікт далекий від остаточного врегулювання. Як ви оцінюєте переговори у форматі «5+2», особливо з урахуванням непростої сьогодні ситуації в Зоні безпеки, зокрема категоричної відмови Придністров'я обговорювати виведення військ і заміну миротворців на громадянську місію?

На придністровському напрямку процес повільно рухається до врегулювання

- Не можу не погодитися з главою МЗС Молдови. Але ми не можемо заперечувати той факт, що на придністровському напрямку все ж не ведеться активних бойових дій, не стріляють, і нехай дрібними кроками, але процес повільно рухається в напрямі врегулювання.

Україна залишається активним учасником переговорного процесу у форматі "5+2". І наша позиція є незмінною – конфлікт має бути врегульований мирним шляхом на основі дотримання територіальної цілісності Республіки Молдова у міжнародно визнаних кордонах.

За результатами переговорів з придністровського врегулювання у форматі «5+2», що відбулися у червні цього року в Римі, зафіксовано ряд пунктів, які підлягають імплементації, в тому числі й вільне пересування людей. Тому, я погоджуся, що конфлікт може і далекий від остаточного врегулювання, однак ми найближчим часом будемо порушувати питання і наполягати на розгляді так званого третього, політичного кошика питань – про політичний статус Придністров'я. Власне з цією метою і створювався формат «5+2».

Важливо також, що буде запропоновано Кишиневом. Ми категорично відкидаємо всілякі плани щодо федералізації Молдови. Для нас важливо, щоб у перспективі Молдова залишалася єдиною державою, а не географічним позначенням на карті.

Придністров`я рухається в бік Європи: його товарообіг з Україною і ЄС вищий, ніж з Росією

Хочу наголосити, що настрої можуть бути різними, але сьогодні ми не можемо заперечувати, що кроки, які робляться – і визнання дипломів про вищу освіту, і доступ молдовських фермерів до своїх земельних угідь на березі Дністра, і нейтральні автомобільні номери, які вже почали видаватися придністровським автомобілістам, і відкриття мосту через Дністер у районі сіл Гура-Бикулуй і Бичок, – є не просто наміри, а конкретні кроки по вирішенню нагальних питань, з якими стикаються мешканці невизнаного регіону.

Для нас дуже важливо надання Придністровському регіону економічних свобод, в тому числі торгових преференцій у рамках Зони вільної і всеосяжної торгівлі з Євросоюзом, і ми не можемо не усвідомлювати, що поступово регіон рухається у бік Європи. Хочу в зв'язку з цим зазначити, що експорт продукції Придністров'я-Україна-ЄС становить 40%, що значно перевищує обсяг товарообігу з Росією, де ці показники скоротилися до 15%. Тобто, є гідна альтернатива і стабільні ринки.

Що стосується виведення військ і озброєння з території Придністров'я, враховуючи ситуацію, що склалася в Україні внаслідок збройної агресії Росії, ми розглядаємо придністровській конфлікт як елемент гібридної війни. У цьому контексті озброєння, що знаходяться на території Придністровського регіону Молдови, несе загрозу і для України.

Хотів би нагадати про нещодавню подію у Чернігівській області, де вибухнув арсенал зброї. Успіх нашої співпраці з Молдовою, не в останню чергу, залежить від безпеки в обох країнах і в регіоні. Україна дуже занепокоєна ситуацією у Придністров'ї, і безпосередньо у селі Колбасна Рибницького району, де знаходиться сховище застарілого радянського озброєння і боєприпасів. Адже ніхто не знає, як цей арсенал зброї поведе себе у будь-який момент.

Саме з цієї причини Україна підтримує позицію уряду Молдови щодо необхідності виконання рішень Стамбульського саміту ОБСЄ 1999 року щодо виведення російських військ з Придністров'я, ліквідації сховищ із озброєнням, а також трансформації миротворчої місії у багатонаціональну цивільну миротворчу місію з міжнародним мандатом.

ЕКОЛОГІЯ НЕ МАЄ БУТИ ОБ'ЄКТОМ СПЕКУЛЯЦІЙ

- Питання охорони басейну річки Дністер і екології залишається сьогодні одним з найактуальнішим, які обговорюють у Молдові. Яка реальна ситуація сьогодні?

- Передусім, я хотів би звернути особливу увагу на те, що екологія не повинна стати об'єктом спекуляцій і політичних маніпуляцій.

Відповідно до Договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер, створено спільну Комісію. Її головне завдання – співпраця сторін для досягнення раціонального й екологічно обґрунтованого використання і охорони водних та інших природних ресурсів і екосистем басейну річки Дністер на користь населення і сталого розвитку.

Нещодавно відбулося її перше засідання, під час якого схвалено пакет регламентуючих документів, що дозволяє розпочати її практичну діяльність.

Сьогодні висловлюється думка, що Дністровський комплексний гідровузол завдає шкоди Молдові. Тому хотів би зазначити, що за ініціативи української сторони у згаданому вище засіданні Комісії також взяли участь міжнародні експерти Програми розвитку ООН, Європейської екологічної комісії ООН, Делегації ЄС в Молдові, ОБСЄ та Глобального екологічного фонду. Міжнародні експерти презентували попередні результати досліджень впливу гідроенергетики на річку Дністер, які свідчать про фактичну відсутність негативного впливу Дністровського комплексного гідровузла на водність річки нижче за течією, чітку залежність обсягів води на середній ділянці річки (кордон України та Молдови) лише від природних факторів – обсягів надходження води з верхньої ділянки Дністра. Більше того, міжнародними експертами підкреслювалась позитивна роль водосховищ прилеглих до річки територій від катастрофічних паводків та можливості сезонного регулювання обсягів води нижче за течією Дністра, для забезпечення потреб водопостачання населення.

Тобто, експерти висловилися щодо цього питання, заявивши, що гідровузол не несе ніякої шкоди і не впливає на загальну зміну клімату.

Саме для того, щоб питаннями екології займалися виключно професіонали, ми і створили відповідну двосторонню Комісію.

Інша справа, що молдовську сторону турбує будівництво у перспективі нових електростанцій, проте треба враховувати той факт, що це питання знаходиться поки лише на стадії розгляду. Не в наших силах сьогодні змінити клімат, але не можна недооцінювати, що вода – джерело життя. І все ж немає необхідності перебільшувати деякі аспекти і нагнітати обстановку. Спекулювати на питаннях екології вважаю недоцільним.

Радив би також почитати корисні викладки з цього питання в інтерв'ю Директора ПрАТ "Укргідроенерго" Ігоря Сироти про актуальні питання щодо планованої діяльності в басейні річки Дністер.

- Як ви оцінюєте започаткований Молдовою та ПРООН проект вартістю 550 тис. дол. США з дослідження впливу будівництва гідроелектростанцій на Дністрі на екосистему?

- Як уже згадував, під час першого засідання Комісії з охорони і сталого розвитку річки Дністер міжнародними експертами презентовані попередні результати досліджень впливу гідроенергетики на річку Дністер.

Ми вітаємо той факт, що міжнародна спільнота небайдужа до екологічних проблем ріки Дністер і виявляє готовність інвестувати кошти у проведення досліджень. Це важливо не тільки для України і Молдови, але і для регіону в цілому.

Народи України та Молдови заслуговують мати процвітаюче європейське майбутнє

Водночас, у цьому контексті існують також інші проблеми, які є вкрай важливими і потребують невідкладного вирішення. Наприклад, залучення іноземних інвестицій або коштів за програмами ООН для запуску сучасних очисних споруд сорокатисячного міста Сороки, які не функціонують з 2004 року. Потребує уваги також вивчення питання впливу на екологію річки Дністер золи та шлаків від діяльності Молдовської ДРЕС, які складуються на землях Граденицької сільради Біляївського району Одеської області.

- Якими ви бачите відносини між Україною і Молдовою у найближчій перспективі?

- Ми зацікавлені у тому, щоб наш сусід і надійний міжнародний партнер – Республіка Молдова, була стабільною та успішною. Незалежно від політичних уподобань політиків, наші народи заслуговують, і я певний, матимуть процвітаюче європейське майбутнє.

Зінаїда Гурська, Кишинів

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-