Корупційні війни у Румунії. Коаліція завдає удару у відповідь

Корупційні війни у Румунії. Коаліція завдає удару у відповідь

690
Ukrinform
Чим обернеться для країни перекроювання системи правосуддя на польський манер?

Донедавна боротьба з корупцією у Румунії була ледь не взірцем для всіх європейських країн, які ведуть запеклу боротьбу з цим вселенським злом. Про румунський досвід антикорупційної боротьби з захопленням говорили і в Брюсселі. Не випадково роботою Національного антикорупційного управління Румунії всерйоз зацікавилися багато країн, серед яких були також Молдова та Україна.

КУДИ ПІШЛА КОРУПЦІЯ?..

Сьогодні ситуація виглядає з точністю до навпаки. Ніби й не було гучних корупційних скандалів, які стрясали країну лише рік тому. Складається враження, що боротьба з корупцією або «пішла у довгострокову відпустку», або в країні вже не залишилося корупціонерів – і боротися просто немає з ким. Тиша та благодать. Проте на місце захоплених відгуків з Брюсселя та Вашингтона прийшла тривога і занепокоєння.

З чим пов'язано таке своєрідне «затишшя перед бурею» та стурбованість Євросоюзу, як, власне, і Венеціанської комісії?

Laura Codruța Kövesi
Лаура Кодруц Ковесі

Тим, хто уважно стежить за подіями у Румунії, абсолютно очевидно, що боротьбу з корупцією практично знищено до кореня після відставки головного прокурора Управління по боротьбі з корупцією Лаури Кодруц Ковесі, яка керувала відомством п'ять років – з 2013 по 2018 роки. До цього вона працювала шість років генеральним прокурором країни. До речі, вона була першою в історії Румунії жінкою, яка займала таку високу посаду і наймолодшим в історії держави генеральним прокурором.

На відставці Ковесі наполіг міністр юстиції Тудорел Тоадер. По всій Румунії пройшла хвиля масових протестів на захист Ковесі, президент Клаус Йоханніс неодноразово заявляв, що повністю задоволений роботою головного прокурора Управління по боротьбі з корупцією. Однак президент, будучи обмеженим у повноваженнях в умовах парламентської республіки, якою є Румунія, змушений був усе-таки підписати указ про її відставку.

Після відставки певні кола хотіли «відіслати» Ковесі подалі від столиці, запропонувавши їй місце у місті Сібіу. У той же час, генеральний прокурор Румунії Аугустін Лазер запропонував їй залишитися в Бухаресті і очолити одне з управлінь генеральної прокуратури.

При цьому, потрібно зазначити, що проблема сьогоднішньої Румунії полягає не тільки і не стільки у відставці Лаури Ковесі. Святе місце, як кажуть, порожнім не буває. На її місце прийде хтось інший. Питання в іншому. Чи буде цей хтось інший таким же принциповим і безкомпромісним, якою проявила себе на цій посаді Лаура Ковесі? Заради справедливості слід зауважити, що її жорстка та безпринципова позиція щодо корупціонерів, у тому числі і у вищих ешелонах влади, незалежно від посад, давно не давала спокійно спати лідерам правлячої в країні коаліції на чолі з Соціал-демократичною партією. Вони, як стверджують експерти, і стали головними ініціаторами її усунення.

Далі, як кажуть, більше. Захиталося крісло і під генеральним прокурором Румунії Аугустіном Лазером. В одному зі своїх недавніх публічних висловлювань міністр юстиції Тудорел Тоадер досить прозоро натякнув, що найближчим часом може вимагати його відставки. Підтвердженням стала оприлюднена румунськими ЗМІ інформація про те, що за кілька днів буде оприлюднено звіт Мін'юсту «про оцінку діяльності генпрокурора».

Варто у зв'язку з цим зауважити, що після приходу до влади соціал-демократів і Альянсу лібералів та демократів, які становлять стрижень правлячої коаліції, парламентська більшість всерйоз взялася за перекроювання всієї системи правосуддя, прагнучи, як прийнято говорити, підім'яти, або «перекроїти» її під себе.

ПОЛІТИКА ПРОТИ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ: ХТО КОГО?

Усе почалося зі скандальної постанови уряду під керівництвом екс-прем'єра Соріна Гріндяну. Під тиском парламентської соціал-демократичної більшості урядом був затверджений документ, який у буквальному сенсі підірвав румунську громадськість. У ньому пропонувалося позбавити президента права призначати прокурорів, пом'якшити покарання для корупціонерів у владі і провести амністію для тих, хто вже знаходяться в місцях не настільки віддалених саме за корупційні оборудки.

Зокрема, пропонувалося ввести в кримінальне законодавство поправки, згідно з якими хабар, що не перевищує 50 тисяч євро, не вважався кримінально караним діянням з боку чиновників. А Юридична інспекція переходила у підпорядкування міністру юстиції (раніше вона підпорядковувалася Вищій раді магістратури).

Президент Клаус Йоханніс відкрито назвав документ «політичним втручанням у справи правосуддя». Постанову під жорстким тиском громадськості було скасовано. Але коаліція від своїх планів провести «власну реформу правосуддя» не відмовилася. Вона вирішила піти іншим шляхом.

Через деякий час, злегка видозмінивши текст постанови, парламентська більшість таки затвердив поправки до кримінально-процесуального законодавства, змінивши, якщо не повністю, то наполовину, систему кримінально-процесуального законодавства в країні. Проти прийнятих поправок виступив і президент, назвавши їх «підривом основ правової держави і всієї незалежності системи правосуддя», і прокурорський корпус, і судді, і самі громадяни, які масово виходили на акції протесту по всій Румунії. Особливу стурбованість прийнятими поправками висловили у Брюсселі та Вашингтоні, в інших світових столицях. Належної дії це, однак, не мало.

Останнім «китайським попередженням» для правлячої коаліції став «холодний душ» Венеціанської комісії, яка жорстко розкритикувала прийняті поправки і рекомендувала правлячій соціал-демократичній коаліції повернутися до їхнього перегляду. Теж не допомогло. Іншими словами, «собака гавкає – караван йде», а всі попередження і заклопотаність виглядають сьогодні, немов голос волаючого у пустелі. Бо, якщо судити за останніми подіями в Румунії подій, переглядати поправки в системі правосуддя коаліція не збирається.

Більше того – буквально кілька днів тому уряд під керівництвом Віоріки Денчіле прийняв ще одну екстрену постанову, згідно з якою прокурори, у яких робочий стаж перевищує 20 років, зможуть передчасно піти на заслужений відпочинок. Тобто, на пенсію. Більшість румунських експертів єдині у думці, що цим документом правляча коаліція бажає позбутися від неугодних їй прокурорів і суддів, так як у переважної більшості прокурорів робочий стаж давно перевищив 20-річну позначку. Румунія у такому випадку, на думку аналітиків, може взагалі залишитися без досвідченого прокурорського корпусу. Багато гучних кримінальних справ взагалі можуть «зависнути», а слідство щодо них – особливо у корупційних справах, – доведеться починати з нуля. І ще один вельми делікатний нюанс нинішнього постанови, який викликає не меншу занепокоєність суспільства: підбором і затвердженням нових прокурорів і суддів займеться міністр юстиції, який, хоче він цього чи ні, є фігурою політичною, так як затверджений на цю посаду правлячою коаліцією, тобто – парламентською більшістю.

Тудорел Тоадер
Тудорел Тоадер

СВОЯ СОРОЧКА БЛИЖЧЕ ДО ТІЛА...

Президент Румунії вже назвав прийняту урядом постанову «серйозним випробуванням для незалежності правосуддя в країні», вимагаючи відставки міністра юстиції Тудорела Тоадера.

З чим же пов'язане таке спішне перекроювання правил гри у системі правосуддя? Більшість румунських експертів вважають, що робиться це лише з однією метою – захистити від кримінальної відповідальності тих чиновників, які пов'язані з корупційними схемами. У тому числі, і представників правлячої коаліції, включаючи голову Соціал-демократичної партії, голову Нижньої палати парламенту – Камери депутатів Лівіу Драгня, який давно є фігурантом кількох гучних кримінальних справ, пов'язаних з корупцією і відмиванням великих грошових сум. Як кажуть, своя сорочка ближче до тіла.

Колишній член Вищої Ради магістратури Крістіан Данилєв переконаний, що вироблені в Румунії зміни в системі правосуддя, включаючи недавню екстрену постанову уряду, можуть мати «плачевні» для Румунії наслідки, включаючи санкції з боку Брюсселя. До речі, попередження про це вже прозвучало з вуст президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера. Аналогічної думки дотримується і керівник Асоціації «Експерт-Форум» Сорін Іоніце, який стверджує, що поправки до кримінально-процесуального законодавства є нічим іншим як «фотокопією» польських реформ.

Для пошуку шляхів виходу зі складної ситуації, яка склалася в румунському правосудді, президент Румунії вже запросив для консультацій усі представлені в парламенті політичні партії.

Тим часом міністр після попередньої, досить жорсткої критичної оцінки Венеціанської комісії, ні з того ні з сього пішов у тижневу відпустку, заявивши, що президент не має права вимагати його відставки. А прем'єр Віоріка Денчіле відбула з робочим візитом до Туреччини та Об'єднаних Арабських Еміратів. І щоб трохи заспокоїти пересічних громадян, коаліція зробила несподіваний крок, прийнявши рішення достроково, з 1 листопада, збільшити на 20% розмір мінімальної заробітної плати, яка після 1 листопада становитиме трохи більше двох тисяч румунських леїв (близько 456 євро). Раніше таке збільшення планувалося здійснити з 1 січня 2019 року.

Навряд чи цей крок виявиться «рятувальним колом» для правлячої в Румунії коаліції, тому що на 1 грудня румунська діаспора вже анонсувала багатотисячний мітинг проти правлячої коаліції.

Зінаїда Гурська, Кишинів

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-