Надання автокефалії Українській православній церкві – питання, яке активно обговорюється і про яке пишуть ЗМІ не лише в Україні. Причина: після заняття деструктивної позиції Московським патріархатом світове православ'я перебуває на межі розколу – найбільшого після Великого розколу в християнстві на католиків та православних 1000 років тому.

Велику увагу головній темі православного світу приділяє грецький сайт Orthodoxia.info.

Саме це "агентство церковних новин" опублікувало ексклюзивний протокол зустрічі за закритими дверима між Вселенським Патріархом Варфоломієм та патріархом РПЦ Кирилом, який терміново прибув наприкінці серпня в Стамбул "порішати" українське питання. Сайт грецькою, англійською, французькою та російською мовами доносить читачам усі інші основні події довкола української автокефалії.

Укрінформ вирішив поспілкуватися з головним редактором Orthodoxia.info Андреасом Д. Лударосом (Andreas D. Loudaros).

ОБВИНУВАЧЕННЯ РПЦ У БІК КОНСТАНТИНОПОЛЯ БІЛЬШ СХОЖІ НА АНЕКДОТИ

- 15 жовтня Синод Російської православної церкви прийняв рішення про повний розрив євхаристійного спілкування з Вселенським патріархатом, реагуючи на рішення Константинополя розпочати процес надання автокефалії Українській церкві. З боку РПЦ також прозвучали образливі висловлювання у бік Константинополя загалом і Патріарха Варфоломія особисто. Як ви розцінюєте таке рішення і поведінку Москви?

- Реакція була очікуваною, оскільки Російська церква попереджувала про такий крок. Хоча, треба визнати, рішення РПЦ було прийнято раніше, ніж очікувалося.

Нагадаю, що після того, як Константинополь надіслав своїх екзархів до Києва, синод РПЦ вирішив обмежити євхаристійні зв'язки з Патріархом Варфоломієм та ієрархами Вселенського Патріархату, а також попередив про їхній повний розрив у випадку, якщо Константинополь надасть Томос. Зараз саме це і відбувається. Хоча й не тому, що Томос був наданий, а через рішення анулювати лист від 1686 року та визнати схизматичних кліриків. Мені навіть складно уявити, яка реакція Російської церкви буде після того, як Томос буде врешті-решт наданий.

Особисто мене турбує рівень і якість аргументів Російської церкви. Ми чуємо, як там говорять про зменшення кількості російських туристів, які відвідують паломницькі місця. Читаємо про заборону пожертв монастирям на горі Афон. Але це – не церковні аргументи, а більше схоже на суперечку між двома державами. Так, із російського боку навіть прозвучало про ісламський характер країни, в якій розміщується Вселенський Патріархат. Але де знаходився Вселенський Патріархат, коли він вирішував визнати автокефалію Російської церкви? В якомусь "православному раю"? Все це – не серйозні аргументи.

- Українська влада передала величну Андріївську церкву в постійне користування Вселенському патріархату. Може б Патріарх Варфоломій у майбутньому міг би перенести свою постійну резиденцію в Київ і росіяни б тоді вже не мали змоги використовувати свої "ісламські аргументи"?

- Перенесення резиденції – це щось із розряду наукової фантастики. Вселенський патріархат знаходився в Константинополі навіть тоді, коли турки вбивали християн. Нічого в цьому світі не примусить Патріархат залишити це місце.

"Аргументи" ж росіян більше схожі на анекдоти, а не на серйозну позицію.

- Як ви взагалі оцінюєте передачу Андріївської церкви Константинопольському патріархату?

- Цей крок однозначно посилить зв'язки між Києвом та Матір'ю-церквою. На моє переконання, Андріївська церква дасть змогу Вселенському патріарху здійснити всі кроки, які необхідні для завершення процесу (надання автокефалії Українській церкві). Це – нейтральне місце. Воно не належить ні Онуфрію, ні Філарету, ні Макарію.

ЗАГРОЗА САМОІЗОЛЯЦІЇ РПЦ МАЄ ВЕЛИКІ ШАНСИ СТАТИ РЕАЛЬНІСТЮ

- Чи може вважатися Московський патріархат канонічним, після розриву євхаристійного спілкування з Вселенським патріархатом?

- Я не богослов, щоб ясно відповісти на це запитання. Але думаю, що в тому є велика проблема, якщо хтось розриває євхаристійні зв'язки з джерелом свого існування, чим Константинополь є для Російської церкви.

- На вашу думку, як відреагують інші помісні церкви: вони підтримають Патріарха Варфоломія чи рішення Москви? Російській православній церкві загрожує самоізоляція?

- Наразі не очікується жодної особливої реакції з боку Вселенського Патріархату. І я навіть не уявляю, щоб це могло бути.

Як видається, жодних змін у процесі надання автокефалії українській церкві немає, і він продовжується.

Щодо самоізоляції Російської церкви, то це те, що має великі шанси стати реальністю. Особливо, якщо пригадати Синод на Криті у 2016 році, коли лише три інші церкви були на стороні патріарха Кирила. І думаю, ці останні події мали б турбувати керівництво РПЦ, яке хотіло б покращення сприйняття її позиції у православному світі та можливої реакції на її кроки.

- Як ви особисто оцінюєте рішення, прийняті Священним Синодом Всесвітнього патріархату 11 жовтня з українського питання? Чи відомо вам, скільки помісних церков взяли участь у Синоді й підтримали рух в напрямі надання автокефалії Церкві України, які церкви виступають проти, крім РПЦ?

- У Синоді брали участь лише митрополити Вселенського патріархату. Православні церкви ще не ухвалювали своїх рішень щодо цього процесу. Вони висловляться по питанню вже після того, як остаточне рішення щодо надання Томосу буде прийнято. Лише тоді стане відомо, які церкви підтримають РПЦ. Звичайно, є церкви, які висловили своє занепокоєння – такі, як Антиохійська, Сербська та Польська. Але я пропоную дочекатися моменту, коли буде прийняте остаточне рішення.

ЯКЩО ЩОСЬ І МОЖЕ ЗМУСИТИ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ЗМІНИТИ ДУМКУ, ТО ЦЕ НЕ ТИСК РОСІЇ

- У листопаді очікується чергова сесія Синоду, під час якої можливе документальне завершення надання автокефалії Українській православній церкві та надання Томосу за умови проведення Собору з об'єднання Української церкви. На вашу думку, Томос буде надано в листопаді чи ж, можливо, Патріарх Варфоломій відступиться від своєї позиції під тиском та погрозами з боку Москви?

- У своєму нещодавньому рішенні Вселенський Патріархат дав чітко зрозуміти: процес надання автокефалії продовжується в нормальному режимі. Хоча я не можу передбачити наступні кроки Константинополя, адже до уваги слід брати низку факторів. Цілком можливо, що на наступному Синоді у листопаді буде якийсь розвиток ситуації. І тут не треба ігнорувати той факт, що з українського боку в Києві вже спостерігаються різні непорозуміння. Наприклад, очільник УПЦ КП Філарет продовжує вважати себе патріархом. (Коли готувався матеріал, УПЦ КП рішенням Синоду від 20.10.2018 уточнила титулування Предстоятеля Церкви. Тепер у відносинах з іншими Церквами можливим є звертання "Блаженнійший Архиєпископ (ім'я), Митрополит Київський і всієї Руси-України", – коментар редакції). Досі не створена єдина помісна Українська православна церква, як і не обрано її предстоятеля.

На моє переконання, ці речі будуть братися до уваги в першу чергу, коли прийматиметься остаточне рішення. І якщо щось і може змусити Вселенського Патріарха змінити свою думку, то це буде не тиск із боку Росії, а очевидна слабкість деяких людей у слідуванні визначеним канонам Православної церкви.

- Надання автокефалії Українській православній церкві призведе до ослаблення позицій Вселенського патріархату чи ж навпаки – лише збільшить його авторитет, як і посилить позицію Константинополя ("другого Риму") як головної столиці православного світу в боротьбі за вплив із Москвою, яка вважає себе "третім Римом" і вказує на свою багатомільйонну паству?

- Немає ніякого "другого Риму", є лише "Новий Рим", за яким зберігаються певні зобов'язання та прерогативи, надані Всеправославними соборами. Звичайно, це питання буде піднято для дискусії під час майбутнього Всеправославного собору. Однак до того часу є канони, яких потрібно дотримуватися.

Якби кожного разу хтось, хто відчуває себе сильнішим, ніж інші, намагався захопити лідерство, то Православна церква стала б просто натовпом людей. Лідер Православної церкви має місію, яка є виключно духовною. Він не є "альфа-самцем".

- Як ви вважаєте, які можливі наслідки надання автокефалії Церкві України можуть сформуватися для РПЦ у цілому, і для її глави патріарха Кирила зокрема?

- Беручи до уваги той факт, що Московський патріархат зберігає тісні зв'язки з Кремлем, то, боюсь, питання української автокефалії може спричинити значні зміни. Як у Росії реагуватимуть на це питання, це, звичайно, виключно їхня справа і ніхто їм не може сказати, як чинити.

Втім, поза сумнівом, втрата Москвою свого впливу на українську церкву кепсько позначиться на патріархатстві Кирила. На мою думку, рішення Московського патріарха провести синод уперше в Білорусі – це не те, що зробила б людина, яка впевнена у своїй впливовості. Це – крок людини, яка побоюється того, що може статися завтра.

У будь-якому випадку, РПЦ не робить собі користі, вказуючи на більшу кількість її пастви, ніж в інших церквах. Росія має глибоку духовну спадщину, яку вона може демонструвати і гордитися нею. Російська церква – це більше, ніж "велика група людей з грошима та владою", і це те, що Росія має спочатку сама усвідомити.

Василь Короткий, Відень

Фото: FB