Катеріна Болонез, офіційний представник Ради Європи
Проблемою лишається стереотипне сприйняття жінок як «невдах»
23.10.2018 13:15 2651

Минулого тижня у Раді Європи відбулася міжнародна конференція з проблематики гендерної рівності та доступу жінок, які зазнали насильства, до правосуддя.

Йшлося про гендерну рівність саме у країнах ініціативи «Східного партнерства», включно з Україною.

Про зусилля Ради Європи із просування гендерної рівності, уникнення стереотипів, а також про позитивну ситуацію в Україні у цій сфері розповіла в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспонденту Укрінформу в Франції керівник відділу гендерної рівності в Генеральному директораті Ради Європи з питань демократії Катеріна Болонез.

СЕРЕД АКТУАЛЬНИХ ПРІОРИТЕТІВ РАДИ ЄВРОПИ – ЗАХИСТ ЖІНОК-МІГРАНТІВ

- Пані Катеріно, якими є ваші оцінки імплементації Стратегії Ради Європи щодо гендерної рівності на 2018-2023 роки?

- Ми розпочали виконання цієї Стратегії на початку нинішнього року. Відтак, на даному етапі ще складно оцінити прогрес з її імплементації країнами-членами Ради Європи. Але щороку Комісія з питань гендерної рівності РЄ оцінюватиме інформацію від кожної країни з імплементації Стратегії.

Я усвідомлюю, що багато країн-членів вбачають гендерну рівність як дуже важливий пріоритет. Насамперед йдеться про імплементацію документу на національному рівні.

- А як ви оцінили б імплементацію цієї стратегії та політики в Україні?

- Це також важливо в Україні – наголосити на важливості документа. Ми сподіваємося, що Україна імплементує Стратегію.

- Добре, якими є на сьогодні головні виклики та загрози для гендерної рівності в Європі?

- Нині ми додали до Стратегії Ради Європи питання щодо захисту жінок-мігрантів. Адже вони вже набули актуальності через ризик дискримінації, і це потребує більшого зосередження уваги.

ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ В УКРАЇНІ: ЧУЄМО ПОТУЖНІ СИГНАЛИ

- На конференції у Раді Європі голова української делегації проректор Національної школи суддів України Наталія Шукліна наголосила на значному прогресі в реалізації політики з гендерної рівності в Україні, відзначивши, втім, що проблеми залишаються...

- Це дуже складне питання. Але ми тут чітко чуємо потужні сигнали про забезпечення гендерної рівності в Україні. А також, що найголовніше, – це не  голослівні заяви, а конкретні дії з покращення ситуацій для жінок. Тут ідеться про захист від насильства, а також про представництво у політичному житті. Отже, всі ці зусилля з підвищення активності жінок у суспільному житті, у політиці сприймаються як позитивні.

Україна поки не ратифікувала Стамбульську конвенцію, але боротьба з домашнім насильством посилюється

Сьогодні в Україні також ухвалено відповідне законодавство у сфері запобігання домашньому насильству і насильству стосовно жінок, включаючи зміни у Кримінальному та Кримінально-процесуальному кодексах.

- Але ж Україна не ратифікувала Стамбульську конвенцію?

- Україна поки не ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (відома, як Стамбульська конвенція – ред.). Але, незважаючи на це, проведені реформи та вжиті заходи – все це покращило ситуацію.

Рада Європи готова сприяти таким реформам в Україні. І наші програми співробітництва дієво забезпечують ефективність такої допомоги.

ГОЛОВНІ ПРОБЛЕМИ – ЦЕ СТЕРЕОТИПИ ВІДНОСНО ЖІНОК ЯК «НЕВДАХ»

- Ви щойно зазначили, що одним із пріоритетів Ради Європи на сьогодні є захист прав та рівності жінок-мігрантів. Які є інші виклики для Європи?

- Ми чітко визначили кілька проблем. Серед них залишаються стереотипи у питанні рівності жінок. Тут ідеться про стереотипи відносно всіх проявів насильства. Відповідно до них – саме жінки залишаються «невдахами», тобто винними у багатьох ситуаціях, що трапляються з ними. Адже їхню поведінку часто і несправедливо оцінюють неправильним чином.

Наприклад, чи змінюється поведінка жінки залежно від одягу, який вона вдягла? Саме тому багато випадків існуючої гендерної нерівності можуть бути спричинені наявними стереотипами. Ми повинні їх подолати у країнах-членах Ради Європи.

- Узагальнюючи вашу роботу і діяльність правозахисної міжнародної організації Ради Європи, які шляхи можуть бути дієвими для дотримання, забезпечення гендерної рівності?

- Звичайно, це є імплементація Стратегії з гендерної рівності, що була погоджена всіма країнами-членами. Відтак ми очікуємо на її імплементацію та співпрацю з Радою Європи згідно з національними планами країн.

БАГАТО ЖІНОК СПРОМОЖНІ ЗАХИСТИТИ СВОЇ ПРАВА. АЛЕ НЕ ВСІ

-  Деякі представники феміністських рухів переконують, що жінки є самодостатніми, сильними, зокрема, й у рамках гендерного питання перед чоловіками. І вони не потребують додаткового гендерного захисту, адже можуть відстоювати свої права. Чи ви згодні з такими позиціями?

Ми не можемо дозволити жінкам стати жертвами насильства

- Є різні типи фемінізму. Я думаю, що сам фемінізм люди також не завжди сприймають належним чином. Ми не можемо не визнавати за представниками цих рухів право відстоювати та бути переконаними в їхніх правах. Проте  реальність є такою, що більшість жінок не можуть самостійно домогтися забезпечення своїх прав.

Тому ми не можемо дозволити жінкам стати жертвами насильства. Справді, багато жінок є сильними й ефективно можуть захистити свої права. Але не всі. Я навіть готова до дискусії з такими жінками про те, що у них все добре. Бо ж об'єктивні дані показують іншу картину. 

І в Європі можна спостерігати багато проявів дискримінації. Необхідно вжити серйозних заходів для подолання цієї проблеми. І багато європейських країн це розуміють.

Андрій Лавренюк. Страсбург

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-