«Форт Трамп» для Польщі: очікування й перспективи

«Форт Трамп» для Польщі: очікування й перспективи

895
Ukrinform
Поява у Польщі військової бази США на постійній основі може бути перспективою декади, а то й довшого часу

Офіційний візит президента Польщі Анджея Дуди на цьому тижні до США завершився підписанням декларації про стратегічне партнерство між Варшавою і Вашингтоном. І хоча документ ні до чого сторони не зобов'язує, він є свого роду “дорожньою картою” розвитку двосторонніх відносин між країнами на найближче десятиліття. За очікуваннями польської сторони, таке партнерство має вилитися, зокрема, в постійну присутність американській військ у Польщі, що має стати запорукою захисту від агресивних зазіхань Росії. Утім, залишається відкритим питання – наскільки такі сподівання збігаються з планами Вашингтона на довгострокову перспективу?

АМЕРИКАНСЬКИЙ “ПРОРИВ” ПОЛЬЩІ І СТРАТЕГІЧНА ДЕКЛАРАЦІЯ

Ще в першій половині цього року такий візит польського президента до США видавався малоймовірним. Наприкінці січня цього року, після прийняття поправок до закону про Інститут національної пам'яті Польщі (ІНП), Варшава спромоглася ускладнити відносини одночасно з Ізраїлем, США та Україною.

Згодом із внутрішньої довідки МЗС Польщі, яка витекла у ЗМІ, стало зрозуміло, що польські лідери не зможуть розраховувати на зустріч із президентом США Дональдом Трампом та віце-президентом Майклом Пенсом, поки не буде скасовано скандальну поправку в законі про ІНП. Саме ту поправку, яка передбачає кримінальне переслідування осіб, у тому числі й іноземців, за публічне та всупереч фактам звинувачення Польщі й польського народу в злочинах нацистів у роки Другої світової війни.

Подолати «єврейське лобі» на берегах Потомаку без відчутних поступок польській дипломатії було б складно. Відтак, наприкінці червня парламент Польщі, який свого часу несподівано і швидко прийняв скандальну поправку до ІНП, такою ж мірою швидко її скасував. Таке рішення прочинило «вікно можливостей» для контактів на вищому рівні, і вже на початку липня на полях саміту НАТО у Брюсселі Дуда зміг зустрітися з Трампом.

Фото: Jakub Szymczuk/KPRP
Фото: Jakub Szymczuk/KPRP

Головною подією під час візиту Дуди до Вашингтона стало підписання декларації про стратегічне партнерство. Ще за кілька днів до візиту польська сторона не була впевнена, що документ буде підписано, та лише натякала на таку можливість.

Зрештою, про таку відсутність визначеності говорить й форма підписання декларації. Трамп і Дуда уклали документ стратегічної ваги не в офіційній обстановці у світлі фотокамер, а в доволі камерній – у робочому кабінеті глави Білого дому. При цьому, Трамп сидів у своєму робочому кріслі, а Дуда підписав документ, стоячи біля нього.

Це певним чином можна вважати проколом у дипломатичному протоколі під час візиту польського президента до США, а також свідченням того, що все робилося нашвидкуруч. Утім, цей факт помітила польська опозиція та ліберальні ЗМІ, які написали, що така процедура підписання є соромом для Польщі й особисто для Дуди, адже таким чином Трамп вказав президенту РП на “його місце”. Утім, цей дрібний інцидент не зміг перекреслити загалом позитивного фону цього візиту.

Декларація про стратегічне партнерство між Вашингтоном і Варшавою формально продовжує попередню таку ж декларацію, яка була підписана 10 років тому президентами Лєхом Качинським і Джорджем Бушем-молодшим в 2008 році. Нинішня декларація охоплює двосторонню співпрацю у сфері енергетики та енергетичної безпеки, торгівлі, інвестицій, але найбільший акцент робиться на питаннях безпеки та оборони. У цьому контексті Варшава робить акцент на забезпеченні присутності американських військ у Польщі на постійній основі.

“ФОРТ ТРАМП”: ОЧІКУВАННЯ ПОЛЬЩІ І США

У Польщі вже зараз дислокуються американські підрозділи. Однак, їх присутність у Польщі є ротаційною.

Зокрема, у рамках зміцненої передової присутності НАТО (Enhanced Forward Presence – EFP) поблизу міста Ожиш (північний схід Польщі) розміщуються кількасот американських військовослужбовців у складі бойової батальйонної групи.

Крім того, у кількох гарнізонах (Жагань, Свентошув, Сквежин і Болеславец) на заході Польщі у рамках ініціативи зміцнення європейського регіону (European Reassurance Initiative – ERI) дислокуються підрозділи бойової групи бронетанкової бригади США.

Додатково у Польщі розміщений також повітряний компонент зі складу бригади бойової авіації: гелікоптери для підтримки бронетанкової бригади у базі Повідз на заході РП.

Не варто також забувати про будівництво поблизу населеного пункту Редзікув на півночі країни американської бази – елементу американської системи ПРО системи Aegis Ashore.

За інформацією польської сторони, загалом у Польщі вже зараз розміщується понад 3 тис. американських військовослужбовців. При цьому, усі ці підрозділи були розгорнуто після 2014 року як реакція на агресію Росії в Україні. Це немало за такий нетривалий період.

Однак офіційна Варшава переконана, що це – ніщо у випадку різкої ескалації конфлікту і необхідності залучення великої кількості союзницьких військ, разом з польськими, для відбиття потенційної агресії з боку “ймовірного” противника. Тим більше, що усі перераховані американські підрозділи перебувають в Польщі тимчасово, на ротаційній основі, отже, про їх повноцінне бойове злагодження з польською армією годі й говорити.

Польща хоче набагато більшого – постійної та значної присутності американських військ, наприклад – однієї розгорнутої дивізії. Так, як це відбувається нині у Німеччині або в Італії, де розгорнуто великі контингенти ЗС США.

Як небезпідставно стверджують польські дипломати і політики, нинішня геополітична ситуація явно сприяє прийняттю Вашингтоном саме такого рішення. У цьому контексті заступник глави МЗС Польщі Бартош Ціхоцький нещодавно зауважив, що найбільший союзник США – Велика Британія – після «брекзіту» стрімко втрачає своє позиції в Європі, водночас стратегічне партнерство між США і Туреччиною опинилося під великим знаком запитання. Ці обставини створюють унікальний шанс для Польщі, оскільки у реаліях, що склалися, Вашингтон шукає в Європі нову точку опори, якою, дуже природно, може стати Варшава.

Польський дипломат констатує: якщо Польща використає свій шанс, то у перспективі кількох років Варшава вийде зовсім на інший рівень, у коло стратегічних союзників США першої категорії. Не випадково президент Дуда в ході візиту до Вашингтона не скупився на політичні реверанси у бік Трампа. Саме Дуді належать слова, які він вимовив чи то напівжартома, а може й цілком серйозно: про те, що американська військова база в Польщі могла б називатися “форт Трамп”.

Фото: Markus Rauchenberger, U.S. Army/Released
Фото: Markus Rauchenberger, U.S. Army/Released

Амбіції Варшави підігріває і сам Трамп. Під час спільної прес-конференції з Дудою у Вашингтоні глава Білого дому підкреслював, що Польща готова виділити на створення інфраструктури для американської бази в Польщі 1,5-2 млрд доларів, і Вашингтон вважає це дуже корисним для підвищення рівня безпеки як Польщі, так і США.

Утім, політичні заяви Трампа дещо охолоджують американські військові, які оцінюють загальну ситуацію з суто практичної точки зору.

Зокрема, командувач сухопутними військами США Марк Еспер в інтерв'ю AFP підкреслив, що Польща поки що не готова облаштувати “форт Трамп”. По-перше, запропонована поляками територія під американську військову базу є недостатньо великою, зокрема для проведення артилерійських стрільб і функціонування полігону. По-друге, проблемою є також свобода пересування територією Польщі американської бойової техніки, зокрема через різноманітні адміністративні перепони. Він зауважив, що вже зараз із цим є проблеми, що, зокрема, проявилися під час нещодавнього перекидання підрозділів із Польщі в Німеччину для проведення військових маневрів. При цьому Еспер застеріг, що це стосується не лише Польщі, а й усіх країн регіону, де даються взнаки адміністративна бюрократія і застаріла інфраструктура.

Польські політики мають рацію: у Варшави певним чином дійсно відкрилося “вікно можливостей” щодо поглиблення стратегічної співпраці з Вашингтоном, беручи до уваги й доволі позитивне ставлення до Польщі ексцентричного президента Трампа. Однак, існування таких можливостей може виявитися нетривалим. «Вікно» може закритися одразу внаслідок кількох причин: з перемогою іншого президента США в 2020 році, зі змінами геополітичної розстановки сил у регіоні, або з еволюцією поведінки Росії та політичної риторики довкола неї.

Останній фактор згортання американського «вікна можливостей» для Польщі є найменш ймовірним, оскільки, на жаль, загроза агресії з боку Росії залишатиметься константою європейської політики на десятиліття вперед.

Важливим питанням є також, як американські політики порозуміються із своїми військовими, які поки що досить скептично дивляться на “революційні” ідеї щодо створення постійних баз у Польщі. Для американських військових, схоже, перебування в Польщі на ротаційній основі на період навчань виглядає як більш простий й менш витратний варіант, якому вони віддають перевагу.

Але факт залишається фактом – попри всі внутрішні та зовнішні обставини, незважаючи на політичні ускладнення і нюанси – присутність американських військ у Польщі перетворилася вже зараз на об'єктивну реальність. Ця нова реальність, яка дещо підбадьорила оборонні міркування в Європі та у ширшому євроатлантичному просторі, виникла не вчора. Вона з'явилася у 2014 році, одночасно із російською окупацією Криму та з розв'язанням Кремлем кривавої війни проти України на сході, у Донбасі.

Для України поява постійної американської військової бази у Польщі може означати появу додаткового фактору регіональної стабільності та стримування агресивних намірів Росії.

З іншого боку, присутність американських військ у Польщі матиме лише опосередкований вплив на безпеку України. Адже навіть після того, як у наших сусідів буде зведений «форт Трамп», американські підрозділи, як, до речі, і контингенти НАТО у країнах Балтії, будуть опікуватися, в першу чергу, інтересами колективної безпеки країн-членів Північноатлантичного Альянсу. Напевно, не має сенсу нагадувати, що до кола цих країн Україна не належить, принаймні, поки що.

Але сучасна ситуація з безпеки мінлива та швидкоплинна. Якщо Росія «підвищуватиме градус» війни в Україні та протистояння в Європі, хто знає, чи не з'явиться невдовзі подібна американська військова база й в Україні?

Ще донедавна така перспектива виглядала б фантастикою. Але зараз дедалі більше вона виглядає вже як можливий сценарій. Особливо з урахуванням сучасного рівня українсько-американського співробітництва у сфері оборони, обсягів та якості допомоги від США та інших партнерів по НАТО, яку Україна отримує у відкритій та жорстокій боротьбі з російським агресором.

Така солідарність західних демократій з Україною є дуже чітким сигналом, що загарбницька війна, яку Росія розв'язала в Україні, вже не сприймається світом як суто регіональний конфлікт. Щоденні бої, які точаться на Сході України, давно вже є складовою глобальної картини безпеки, на яку кремлівські стратеги безумно плеснули людською кров'ю. Вони за це відповідатимуть. Однак, це буде вже зовсім інша історія.

Юрій Банахевич, Варшава

Перше фото: Jakub Szymczuk/KPRP

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-