Як українські козаки під Віднем майбутнє Європи захистили

Як українські козаки під Віднем майбутнє Європи захистили

1922
Ukrinform
Знаменна для Європи річниця, яку в столиці Австрії українська та польська громади відзначали спільно

Рівно 335 років тому, 12 вересня 1683 року, під Віднем відбулася одна з найбільших битв ранньомодерної історії світу, яка стала переломним моментом для Європи та всього християнства. У цій битві, за історичними довідками, взяли участь й українські козаки.

Тоді спільні війська християнської коаліції прорвали облогу столиці Священної Римської імперії германської нації, завдавши нищівної поразки війську Османської імперії. "Віденська відсіч" поклала кінець турецьким завойовницьким походам вглиб Європи та зумовила занепад імперії османів, яка на той час простягалась від воріт Відня до Аденської та Перської заток, від Криму до Марокко.

До вирішальної битви 12 вересня тогочасна політична столиця Європи знаходилася вже понад 2 місяці в облозі стотисячної турецької армії. Становище Віденського гарнізону, виснаженого тривалою облогою, ослабленого хворобами та голодом, було критичне. Падіння Відня ставило під величезну загрозу і існування самої, розколотої на той час, Європи.

На допомогу віденцям вирушило багатотисячне військо Речі Посполитої на чолі з королем Яном ІІІ Собеським, який після об'єднання 6-8 вересня на березі Дунаю біля Відня з австро-германськими загонами і очолив об'єднані сили. В той час як австро-германські війська почали бойові дії на лівому фланзі, відтягуючи значні сили ворога, польська армія здійснила дводенний прихований марш на правий фланг через важкопрохідні пагорби Віденського лісу. Удар важкої кінноти Речі Посполитої з гущавини Віденського лісу в тил військ Кари Мустафи-паші був неочікуваний і змусив турків після нетривалого спротиву рятуватися втечею. Відень був врятований від кривавої бані та спалення, які загрожували будь-якому місту, що не здалося великій Османській імперії.

Свій внесок у захист останньої твердині на шляху османів до Центральної Європи зробила і Україна-Русь: у боях під мурами Відня у складі війська польського відзначилися також українські козаки. Сучасні історики сперечаються щодо кількості та ролі козаків у вирішальній битві за Відень, однак, тим не менше, фактом залишається участь козацьких загонів, як під час "Віденської відсічі", так і під час подальшого звільнення європейських територій від турків у складі польсько-литовських сил.

Пам'ятають про вклад українських козаків і у Відні, де на їхню честь встановлено кілька пам'ятних знаків.

У 1983 році в рамках відзначення 300-річчя Віденської баталії на стіні церкви Св. Леопольда на пагорбі Леопольдсберг у Віденському лісі було встановлено пам'ятну дошку українським козакам. У 2018 році з ініціативи українського посольства її було реставровано.

У 2003 році в розташованому неподалік парку Тюркеншанцпарк було відкрито пам'ятник на честь українських козаків, що брали участь у визволенні Відня від османської облоги. Монумент був створений у Києві колективом у складі скульпторів Національної Спілки художників України, професора Володимира Чепелика та архітектора Володимира Скульського. Бронзовий монумент зображає козака з шаблею в руках, який присів та курить люльку, поруч також пасеться його кінь з рушницею біля сідла.

Ще один пам'ятник козакам було встановлено на Леопольдсберг у 2013 році за кошти українського мецената Олександра Мороза, який проживає та працює в Австрії, та за особистої підтримки мера Відня Міхаеля Хойпля. Авторами монумента – трьох озброєних козаків, які стоять у повний зріст – стали скульптори Володимир та Олексій Чепелики. З гори Леопольдсберг вони дивляться щодня на Відень – місто, яке вистояло, місто, де була зупинена навала Османської імперії.

В пам'ять про ті події кожної першої неділі вересня польська громада Відня святкує річницю "Віденської відсічі". Останніми ж роками – спільно з українським посольством та громадою, що вже стає хорошою традицією. Не став винятком і нинішній рік.

Український посол Олександр Щерба та його польська колега Йоланта Козловська зранку 9 вересня  поклали квіти до пам'ятника козакам на Леопольдсбергу. А після невеликої церемоніальної частини за участю співробітників українського посольства та української діаспори урочисте вшанування перемістилося до сусіднього Каленбергу – місця, звідки Ян ІІІ Собеський, помолившись, повів своє військо в атаку на османський табір.

Після покладання квітів до пам'ятного знаку польському королю, в розташованій на пагорбі церкві ім. Св. Йозефа відбулася урочиста Служба Божа за участю сотень поляків, а також українців. Це місце відоме і тим, що у 1983 році його відвідував Папа Римський Іоанн Павло ІІ, який з гори Каленберг зробив послання всьому світу про важливість події, що тут відбулася 300 років тому.

"У нас у Відні з’явилася добра традиція спільного українсько-польського вшанування річниці звільнення Відня від турецької облоги. Для нас це світлий, добрий день, коли наші предки залишили особливий слід у європейській історії. І такі дати ми маємо шанувати. Такі дати ще раз показують, що Україна всю свою історію була частиною Європи, її культури, цивілізації", – наголосив посол Олександр Щерба у коментарі кореспонденту Укрінформу.

Особливо позитивним моментом є спільне з поляками вшанування історичної події. Адже наявність деяких негативних моментів у спільній історії України та Польщі періодично експлуатується націоналістичними колами та накладає негативний відбиток на двосторонні відносини. Помітним це є і в останній час.

"Мені приємно, що українці та поляки разом святкують цю історичну дату, яка допомагає нам не лише краще виглядати у Європі, а й, можливо, вирішувати якісь проблемні питання у нашому двосторонньому українсько-польському спілкуванні. У будь-якому випадку, у нас тут із польською громадою у Відні немає жодних проблем, з польським посольством ми дружимо давно і щиро. І не в останню чергу – завдяки тому, що в нас є таке спільне минуле", – підкреслив український дипломат.

Посол наголосив, що єдність між європейськими державами, продемонстрована 335 років тому, є необхідною і сьогодні: "Зараз – також неспокійні часи. Не скажу, що якась облога Європи, але часи неспокійні, й тривога витає у повітрі. І чим більше ми матимемо єдності між європейськими державами, державами, які сповідують європейські цінності, тим скоріше мине цей непростий час".

Посол Польщі в Австрії Йоланта Козловська також переконана, що окремі сторінки історичного минулого не повинні стояти на заваді розвитку дружнім відносинам між Україною та Польщею. "Мені приємно, що між Польщею та Україною існує велика симпатія, незважаючи на складну історію. Але ми усвідомлюємо важливість міжнародної співпраці, міжлюдських контактів, добросусідства. І сусідові потрібно допомагати, з ним добре спільно жити", – зазначила вона в коментарі кореспонденту агентства під час покладання квітів до пам'ятника українським козакам.

 "Леопольдсберг та Каленберг через ті важливі події 1683 року є дуже важливим історичним місцем, вирішальним для наших християнських націй. І це добре, що ми тут зустрічаємося. Для молодого покоління це така собі звістка у майбутнє про необхідність пам'ятати важливість цього місця, важливість битви, яка тут відбулася", – підкреслила польський дипломат.

Разом із тим, вона вказала й на те, що сьогодні, як і раніше, дуже важливою є солідарність європейських народів, адже "і сьогодні існує загроза": "Потрібно чітко усвідомлювати, що тут європейські армії продемонстрували солідарність та відбили небезпеку з боку османів, тим самим врятувавши тоді християнську Європу. І сьогодні існує небезпека, яка надходить з іншого боку. І на моє переконання, потрібно демонструвати більше солідарності".

... Історія багато чому вчить людей. Головне – щоб люди навчилися слухати історію.

Василь Короткий, Відень

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>