Джон Маккейн помер, а з ним — ціла епоха в американській політиці

Джон Маккейн помер, а з ним — ціла епоха в американській політиці

Аналітика
1896
Ukrinform
Укрінформ з’ясовував, як зміниться відтепер внутрішня та зовнішня політика нашого стратегічного партнера США

Напередодні у віці 82 років помер американський сенатор Джон Маккейн – головний лобіст України в США, критик режиму Путіна, якого боявся навіть президент США Дональд Трамп. Не повторюючи вже з десяток разів сказане за попередню добу про визначну особистість ветерана в’єтнамської війни Джона Маккейна та особливу природу його стосунків з Дональдом Трампом, згадаємо лише, що родичі сенатора не захотіли бачити останнього на похороні.

У відповідь президентська адміністрація не придумала нічого кращого, як заблокувати офіційну заяву Білого дому, де говорилося про героїзм Джона Маккейна, його великі військові і політичні заслуги перед Сполученими Штатами. Мовляв, досить короткого твіту. Хоча, цією дрібною помстою навряд чи можна применшити роль покійного сенатора-республіканця в розвитку американської демократії.

Отже, ми запитали експертів, як зміниться Америка і американці після смерті Джона Маккейна, чи вплине це якось на внутрішній/зовнішній політичний процес в країні?

Нам відповідають:

Микола Бєлєсков, експерт-міжнародник, заступник директора Інституту світової політики:

“Республіканська партія нині дрейфує... це далеко вже не та партія, з якою асоціювався Джон Маккейн”

Микола Бєлєсков // Фото: Радіо Свобода

Микола Бєлєсков // Фото: Радіо Свобода

“Не думаю, що від смерті однієї людини варто чекати аж надто істотних змін у політиці країни. Але певні тенденції, особливо, в середовищі республіканської партії, викликають чимало запитань. Ми звикли асоціювати республіканців з такими людьми, як Джон Маккейн. Але, насправді, це не так. Смерть Джона Маккейна, який уособлював в собі багато традицій як внутрішньої так і зовнішньої політики США, зміни в настроях Республіканської партії і особливо її електорату, неоднозначні заяви самого Дональда Трампа по Криму і РФ – все це перші дзвіночки кінця однієї епохи і початку іншої.

Утім, в нас продовжують хапатися за Кримську декларацію і за нові проекти санкцій США щодо РФ, як за докази, що нічого не сталося і все нормально, змін не буде. Із таким підходом Україну чекають в наступні роки дуже великі і дуже неприємні сюрпризи, до яких ми знову виявимося не готовими. Тому головне завдання для нас, українців, не триматися за старі кліше, натомість, якнайшвидше зрозуміти, що час “маккейнів” у Республіканській партії минув. Республіканська партія нині – далеко вже не та партія, яка поголовно виступала за активну зовнішню політику, за поширення демократії в світі тощо. Власне, про це йдеться в нещодавньому американському опитуванні: серед республіканців Джон Маккейн мав меншу підтримку, ніж серед демократів. Натомість, більшість республіканців сьогодні висловлюють підтримку саме Дональду Трампу, а не Джону Маккейну”.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього:

Ілія Куса // Фото: Громадське радіо

Ілія Куса // Фото: Громадське радіо

“Між республіканським істеблішментом та соратниками Трампа йтиме боротьба за місце Маккейна в сенаті”

“З життя пішов один з найяскравіших критиків Дональда Трампа та його внутрішньополітичного курсу. І тут постає питання: хто займе місце Маккейна в сенаті від штату Арізона? Річ у тім, що там між собою боротимуться два табори однієї партії – традиційні республіканці і так звані “трампісти”- прихильники чинного президента. Останні будь-що намагатимуться це місце захопити. Звідси перший наслідок – послаблення кола республіканців, які не підтримують президента. Другий – якщо переможе хтось із прихильників президента, то, відповідно, це посилить позицію Трампа, його табору всередині республіканської партії та в самому сенаті. Ну і, власне, Джон Маккейн вважався одним з небагатьох республіканців, котрі залишалися республіканцями тільки “на папері”. У внутрішній політиці Сполучених Штатів він був тим, хто підтримував чимало ліберальних ініціатив, більш притаманних демократам, аніж республіканцям. Що ж стосується зовнішньої політики, то Маккейн запам’ятається як “бойовий яструб”, тобто, республіканець до мозку кісток. Щодо, власне, американців, то ніяких суттєвих змін у їхньому житті не відбудеться. Так, Маккейн був авторитетним сенатором, він був головою одним із ключових комітетів – з питань озброєнь, але в той же час його законодавчі ініціативи дуже рідко проходили сенат чи палату представників, оскільки були або занадто радикальними для простих людей, або занадто м’якими для однопартійців-республіканців”.

Максим Ялі, експерт-міжнародник:

Максим Ялі // Фото: Радіо Свобода

Максим Ялі // Фото: Радіо Свобода

“Смерть Джона Маккейна сильно послабила крило опонентів і критиків Дональда Трампа всередині республіканської партії”

“Не думаю, що смерть Джона Маккейна якось вплине на американське суспільство. Більше того, помилково думати, що внутрішня політика США, зокрема, по відношенню до Росії, якось зміниться. Як приклад: минула лише доба після смерті Маккейна, а Сполучені Штати ввели новий пакет санкцій проти РФ. Чи зміниться щось в майбутньому? Прогнозувати ще рано. Чекаємо результати майбутніх проміжних виборів до Конгресу, що відбудуться восени.

У той же час, вважаю, що смерть Джона Маккейна має свій символізм. Адже такі люди як Маккейн є виключенням із системи. І коли вони йдуть, то разом з ними йде ціла епоха. Натомість, приходить інша, як ото – період Трампа, котрий свідчить про погіршення якості еліт. Між іншим, подібна ситуація зі зміною еліт (кращі йдуть, гірші залишаються) спостерігається не лише в Сполучених Штатах. Це вже стало загальносвітовим трендом: Європа і, зокрема, Україна цьому теж приклад. Утім, повертаючись до Маккейна. Його точка зору, зокрема гостра критика Дональда Трампа, часто не збігалася з політикою республіканської партії, однак як і серед однопартійців, так і серед демократів він користувався величезним авторитетом. І те, що таких людей, як Джон Маккейн поменшало – тільки на руку чинному президенту США, адже послабилося крило його прямих опонентів і критиків всередині провладної партії”.

Геннадій Шкляревський, професор історії Бард-колледж США (Bard College):

Геннадій Шкляревський

Геннадій Шкляревський

Маккейн помер, але його ера померла ще задовго до нього”

“Після невдалої спроби стати президентом, політичний вплив Маккейна постійно і поступово падав. Маккейн намагався проектувати образ класичного республіканця, який служить суспільному благу. Це в нього не завжди виходило, але з цим образом всі якось звиклися. Крім цього, Маккейн був герой в'єтнамської війни і цілком відповідав американському уособленню про честь і доблесть. Цей образ асоціювався з Маккейном, і невдовзі став, по суті, його брендом. На реальну ж політику сенатор останнім часом впливав дуже мало, хоча й фігурував на перших шпальтах. Мабуть, він був найактивнішим, якщо не затятим, з тих, хто всіляко перешкоджав обранню президентом Дональда Трампа. Але безрезультатно. Та й у зовнішній політиці, де Маккейн користувався значним авторитетом, його вплив, на мою думку, був маловідчутним. Маккейн був класичним інтернаціоналістом, тобто належав до тієї категорії американських політиків, котрі ще з часів Рузвельта відстоювали принцип провідної ролі Америки у світі. Але і в цьому – ніколи не був провідним голосом, швидше зберігачем традицій. Американська зовнішня політика зараз дуже сильно змінюється під впливом Трампа, і сам Маккейн не міг цьому зарадити. Маккейн останнім часом був швидше “маверіком” – у нього практично не було послідовників, а тільки ті, хто віддавали данину його авторитету. Думаю, про Маккейна поступово забудуть – просто нікому буде згадати... Маккейн помер, але його ера померла задовго до нього”.

Опитав Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>