Ультиматум для Меркель: Нова урядова криза в ФРН
Те, що робота в цьому уряді, четвертому за ліком для канцлера Ангели Меркель, легкою не буде, було зрозуміло з дня парламентських виборів у вересні минулого року. Але після того, як багатомісячні перипетії щодо формуванням коаліції все ж завершилися, можна було сподіватися на те, що принаймні процес піде по накатаній.
Але де там. За тиждень до 100-денного «ювілею» в Кабінеті вибухнув скандал. І грім, вірніше, ультиматум, пролунав не з боку соціал-демократів, яких довго уламували увійти в коаліцію, а з фактично власних лав, з «сестриної» для Християнського-демократичного союзу Меркель партії, Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС вже багато років виступають єдиним консервативним блоком). Новий глава міністерства внутрішніх справ і старий опонент канцлера у питанні міграційної політики Хорст Зеєхофер пішов ва-банк: або переглядаємо цю політику, або я приймаю рішення одноосібно. Останнє означає, що канцлер швидше за все повинна буде його звільнити, а вихід разом з Зеєхофером ще двох членів ХСС буде означати розвал уряду.
НЕПРИМИРЕННІ ПРОТИРІЧЧЯ
Коротко про суть конфлікту. Взявшись з ентузіазмом за роботу, Зеєхофер, який ще й міністр Вітчизни, розробив генеральний план, який збирався представити минулого вівторка. Але змушений був в останній момент скасувати презентацію, оскільки при узгодженні 63 пунктів документа з главою уряду вони зчепилися з приводу одного, який стосується заборони на в'їзд деяким групам мігрантів. Глава МВС має намір не пускати тих шукачів притулку, які не мають документів або вже зареєстровані в якій-небудь іншій країні ЄС (це положення Дублінської угоди фактично перестало застосовуватися на піку хвилі міграційної кризи у 2015 році), а також тих, хто раніше вже отримував відмову німецької влади на своє прохання про притулок, були видворені з Німеччини і отримали заборону на повторний в'їзд. Він назвав «скандалом», що такі люди взагалі потрапляють у ФРН останніми роками.
Меркель з такою постановкою не погодилася. З одного боку, її дійсно турбує доля цих людей, яких розвернуть на німецькому кордоні, чи будуть розглядатися справи далі. З іншого боку, те, що ті, кого найбільше стосується проблема нелегальної міграції країни, знову опиняться у безвихідній ситуації. Це не солідарно, не по-сусідськи, не по-європейськи, переконана канцлер. Вона, як відомо, завжди і скрізь закликає до європейського вирішення спільних проблем, а не до національного. Це її кредо, відмовитися від якого так просто вона не може. Щоправда, визнає Меркель, 28 (поки ще) членів ЄС з солідарністю в цьому питанні не поспішають, але надій все ж таки не втрачає.
БЛІЦ-МІСІЯ
Після інтенсивних переговорів, які тривали з п'ятниці і до понеділка, сторони загалом залишилися кожна при своїх, але кроки назустріч один одному все ж таки зробили, бо хочуть зберегти блок (та й важко їм буде самотужки пробиватися у все більш конкурентному політичному середовищі, коли на п'яти наступають ті ж праві популісти).
Меркель спочатку запропонувала міністру компроміс: не пропускати через кордон тих, кому раніше було відмовлено у притулку у будь-якій з країн ЄС. Той не погодився. Тоді попросила відстрочку на 2 тижні – до саміту ЄС 28-29 червня – і Зеєхофер милостиво їй її надав. Тепер канцлеру за лічені дні треба зробити те, що їй не вдалося зробити за 3 роки – знайти «європейське рішення». У даному випадку, правда, йдеться вже не про «справедливий розподіл» біженців (тут позиції низки країн, незважаючи на всі вмовляння, залишилися непохитними), а про укладення двосторонніх договорів з країнами, які приймають на себе основний удар від напливу, в прямому сенсі цього слова, біженців. Це країни – на зовнішніх кордонах ЄС, зокрема, Італія, Греція. З ними Меркель і має намір домовлятися. Правда, Зеєхофер відразу попередив, що не підтримає пропозицію про виділення фінансової допомоги цим державам. Які інші аргументи будуть у німецького канцлера, невідомо. Але 1 липня вона обіцяє відзвітувати про успіхи.
Усіляких успіхів керівнику уряду побажав Зеєхофер, запевнивши, що підтримує будь-які європейські рішення. Але, схоже, не дуже він вірить у позитивний результат. У будь-якому разі, заявив, що, якщо результату не буде, наступного дня він скористається своїм правом глави МВС і віддасть розпорядження розвертати на кордоні всіх, хто, на його переконання, не має права перебувати на території федеративної республіки. Для цього знадобиться збільшити на кілька тисяч кількість поліцейських на кордонах, але це таке.
Канцлер же на своїй прес-конференції (обидва брифінги проходили одночасно) заявила, що «автоматизму» у прийнятті рішень не буде, а односторонні дії міністра порушать 65-ю статтю конституції, яка закріплює за нею право визначати основні напрями політики. Але міністр, схоже, саме це і збирається зробити.
ВРЯТУВАТИ КОАЛІЦІЮ
Меркель опинилася в ситуації, коли у неї практично немає простору для маневру. Примирливі заяви про те, що генеральний план Зеєхофера – гарна основа для боротьби з незаконною міграцією, з якою вона і сама хоче всіма силами боротися, суті суперечностей не змінюють. Колишній прем'єр-міністр Баварії в інтерв'ю заявив, що «більше не може працювати з цією жінкою», що саме вона винна у розколі Європи в 2015 році. Потім, щоправда, стверджував, що його не так зрозуміли, що Меркель взагалі, як людина, йому симпатична, але осад залишився.
Якщо керівнику уряду все ж доведеться звільнити свого підлеглого, в цьому не буде «нічого особистого», просто реакція на порушення субординації.
Серед можливих сценаріїв розвитку подій – винесення самою Меркель на розгляд Бундестагу питання про довіру главі уряду. У випадку, якщо він буде провалений, можуть бути призначені нові парламентські вибори. Або парламент може запропонувати нову фігуру на посаду канцлера, але практично неможливо собі уявити, кого з депутатів підтримає сьогодні більшість. Крім того, канцлер може попроситися у відставку, але змушена буде працювати з приставкою в. о., поки не з'явиться новий кандидат, це може тривати багато місяців. Ну і, нарешті, варіант уряду меншості (який Меркель був не по душі після виборів, але може бути виходом у цій патовій ситуації), коли сама по собі урядова коаліція не буде мати більшості у парламенті, а змушена буде шукати таку при голосуванні по кожному конкретному питанню. Голосів їй можуть додати вільні демократи і «Зелені». Останні, до речі, вловивши момент, висунули свій міграційний план і натякнули, що у разі, якщо в уряді звільняться вакансії, вони не проти прийти на допомогу.
Після деякої паузи нагадали про себе соціал-демократи, заявивши, що вони загалом теж входять в урядову коаліцію і непогано б і з ними обговорити це питання. І ще натякнули, що взагалі ситуація не тільки не сприяє консолідації німецького суспільства, але й сильно шкодить іміджу держави за кордоном (немов на підтвердження цього, не забарився відтвітиться президент США Дональд Трамп, який написав: «Народ Німеччини розвертається проти свого керівництва, оскільки міграція розхитує і без того крихку берлінську коаліцію»).
Перевиборів не хоче ніхто. Ну хіба що правопопулістська «Альтернатива для Німеччини», яка набирає очки на тлі нестабільності між так званими народними партіями. Недавнє опитування інституту громадської думки Forsa показало, що рейтинг блоку ХДС/ХСС впав за ці кілька днів до 30% – найнижчого показника з вересня минулого року, коли пройшли вибори в Бундестаг. «Під роздачу» потрапили також соціал-демократи – 16% замість 18% тиждень тому. У результаті парламентська більшість перестала бути такою в очах виборців, набравши б – у разі, якби вибори пройшли минулими вихідними, – 46%. Згідно з іншим опитуванням, збереження уряду в цьому складі хочуть лише 40% респондентів...
ЄВРОПЕЙСЬКЕ РІШЕННЯ
Тим часом Меркель вже почала втілювати в життя свій задум з підготовки до укладення двосторонніх угод. У понеділок ввечері вона прийняла в Берліні прем'єр-міністра Італії Джузеппе Конте. Міграційна тема, природно, стала однією з основних під час переговорів. Італія як ніхто потребує солідарності ЄС в цьому питанні, тому позиція німецького канцлера про те, що не можна порушувати інтереси сусідів, їй дуже навіть симпатична. Конте має намір пропонувати Брюсселю переглянути Дублінську угоду і низку інших заходів. Італія просто не впорається, якщо їй будуть повертати всіх, для кого ця країна стала першою на шляху до ЄС.
Слід очікувати, що у найближчі дні Меркель проведе зустріч з грецьким колегою.
У вівторок у передмісті Берліна проходить засідання Ради міністрів Німеччина-Франція за участю Меркель і французького президента Еммануеля Макрона. Міграційна тематика тут хоча і не є домінуючою, але також може бути обговорена лідерами країн.
Тим часом канцлер Австрії Себастьян Курц вже побував у Берліні. Але він тут як раз Меркель не допоможе, бо більше симпатизує позиції Зеєхофера, з яким зустрівся під час візиту. Обидва політика виступають за національне рішення у питанні заборони на в'їзд до країни біженців з сусідніх держав, щоб, як висловився Курц, «вони не таскались всією Європою». І Австрія, і німецька Баварія, прем'єр-міністром якої ще не так давно був Хорст Зеєхофер, прийняли на себе потужний мігрантський удар у 2015 році, саме через ці землі у Німеччину хлинув потік біженців «балканського маршруту», більше 890 тис. осіб.
До речі, 20 червня Курц має намір побувати у Мюнхені і провести там з керівництвом Баварії переговори. І австрійський канцлер, і керівництво баварської ХСС просувають ідею створення пунктів реєстрації біженців за межами ЄС. І захисту своїх кордонів.
Питання захисту спільних зовнішніх кордонів ЄС стане одним з пріоритетів головування Австрії в Євросоюзі у другому півріччі 2018-го. Ось в цьому питанні ніяких розбіжностей у поглядах ні в кого немає. Захищати кордони треба, з допомогою тієї ж місії Frontex.
Ще країни ЄС здебільшого погоджуються з тим, що потрібно допомагати країнам-постачальникам мігрантів розвивати їх економіки. Ну, щоб люди не шукали кращої долі за морем.
Повертаючись до Зеєхофера та його плану, який так поки ніхто повністю і не побачив, зауважимо, що у міністра в запасі є й інші «стимули», як віднадити біженців від бажання влаштуватися в федеративній республіці: він пропонує практично повністю замінити допомогу шукачам негрошовими видами соціальної допомоги. Він також хоче продовжити з 15 до 36 місяців період, протягом якого шукачі притулку отримують базову допомогу, перш ніж виплати збільшуються до рівня звичайної соціальної допомоги.
Тому мігрантам, кількість яких останнім часом і так істотно знизилася, треба буде сильно подумати, чи варто ризикувати.
Ольга Танасійчук, Берлін
